…ЯК МИ ВИКЛИКАЛИ ДОЩ

або Містична перкусія Карпат і Кордильєр

Довідка:

Борщівник (Heracleum) — рід дво- і багаторічних трав’янистих рослин родини зонтичних. У народі ще кажуть «борщовик».

У борщівника дуже потужний вигляд, тому ботаніки і дали йому назву – гераклеум (Heracleum). Його стебла високі та порожнисті, листки великі пірчасто-розсічені.

Відомі близько 70 видів борщовика,  в Україні росте 5 видів. Серед них є й отруйні.

 

15 липня 2012 рік, Петрівський ярмарок, випробовування дощовиць.

Із борщівника виготовляють музичний інструмент дощовицю або дощівник. Судячи з усього, він належить до групи ударно-шумових. А шум від нього, до речі, приємний, лагідний, заспокійливий.  З’являється ж він завдяки тихому стукоту крихітних камінчиків, піску чи зернят, які сиплються на стінки інструменту, створюючи дивну мелодію, що нагадує шум дощу, вітру, хвиль моря…

Керамічний  відступ

Цього року під час Петрівського ярмарку на Мистецькому узвозі – площі Турецької криниці – багато чернівчан звернули увагу на кераміку майстра з Івано-Франківська Ростислава Семанюка. Невеличкі обереги, різні за розмірами, візерунками, відповідно, мали різне призначення.  А про секрети їхнього виготовлення можна було дізнатися, вибираючи сувенір, у самого майстра. Кераміка ж карпатського краю зберігає своєрідність і особливу самобутність. Адже самі гончарі твердять, що слово «гончар» походить від  слів «горно» і «чарування». Виходить, що гончар — той майстер, який горно чарує. Ростислав Семанюк пояснив мені сюжети свого розпису, на які мають певний вплив трипільські гончарні вироби та орнаменти. Цього разу я вибрала собі оберіг з козою, а в якості бонусу за необмежену кількість запитань отримала ще один невеличкий оберіг з теракоти. Ростислав порадив мені тримати його у гаманці. Аби гроші водилися.

Дощик, потічок чи джерельце

Ростислава: він виготовляє різного розміру дощовиці.

Ростислав обережно покрутив одну – і з неї почулися звуки, схожі на дощ,  дзюрчання потічка чи джерельця або ж переливання води. Цікаво й навіть трохи містично. Цього разу я купила дві дощовиці: одну – для  друзів з Києва. Адже це дуже старовинний інструмент. Жителі Карпат виготовляли його з давніх давен. Ним користувалися і, я певна цього, користуються й донині, карпатські мольфари.

  

Музичний інструмент шамана

Утім, уперше я побачила дивовижний музичний інструмент, який співає голосом дощу, дуже далеко від Карпат. Це було далекого вже 1999 року в Пуерто-Ріко. За шалені на той час гроші ($35) я придбала в американського індіанця сувенір – magik rain stick – магічний рейнстік. Там його називають ще «деревом дощу», «дощовою палицею» та навіть «дощовою флейтою». Саме для того, щоби прикликати дощ, шамани-індіанці, які живуть у Кордильєрах, і використовують його.

  

Рейнстік з Пуерто-Ріко ( справа) і дощовиця з Карпат (у центрі).                                  

Спорідненість культур

Кордильєри і Карпати – гори, розташовані за десятки тисяч кілометрів одні від одних. Але, мабуть, умови життя горян народжують подібність в  одягу, подібну чимось культуру.

Місцеві майстри-індіанці, як і в давнину, роблять rain stick із сушеного кактуса, за спіраллю стовбура втикають у нього кактусові голки, засипають у середину насіння того ж кактуса чи піщану гальку з Атлантичного океану.

В моєму рейнстіку засипана саме атлантична галька. При коливанні рейнстіка піщані крихти падають по стовбуру вниз, зачіпаючи перетинки й стінки та створюючи при цьому звуки, які нагадують дощ, шум хвиль океану, шум листя, яким «грається» вітер. Тривалість і тон звуку залежать від розміру стовбура, кількості перешкод, піску або зернят. Напевно, впливає й якість зернят, твердість їхньої поверхні.

А  жителі Карпат виготовляли в давнину «дощову флейту» з борщівника. І Ростислав Семанюк  може розповісти багато цікавого про цей інструмент.

Прикметно, що ми з Ростиславом, спробувавши на пару  мій заокеанський rain stick і дві карпатські дощовиці, таки прикликали довгоочікуваний дощ до Чернівців: того спекотного дня, 15 липня,  він ішов двічі. 

Тетяна СПОРИНІНА, «Версії»

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

2 коментарі “…ЯК МИ ВИКЛИКАЛИ ДОЩ”