Коли шукаєте справжнього лицаря вашої мрії – рушайте до Хотинської фортеці. Віднині тут щодня можна зустріти справжніх воїнів у середньовічних обладунках. Утім, коли ви вже знайшли свого єдиного, можете відвідати підземелля Хотинської фортеці вдвох: поки панянка примірятимете середньовічні сукні та милуватиметься силою й мужністю коханого, він зможе досхочу постріляти з лука чи арбалета. У Хотині відкрився стилізований середньовічний історично-військовий тир.
Костюм змінює людину
Тир створено у рамках проекту транскордонного співробітництва за програмою TACIS CBC «Україна-Румунії» «Розробка інтегрального туристичного продукту для розвитку культурного туризму на Буковині», за фінансової підтримки Євросоюзу.
На його створення витрачено близько 230 тис. грн. Придбано 20 луків і 5 арбалетів, виготовлено 30 історичних костюмів –воїнів римського легіону, козаків, турків, татар, війська чеського та угорського тощо. Один постріл з лука коштує гривню, з арбалета – 5 гривень. Тир працюватиме цілий рік, оскільки тут підтримують сталу температуру повітря. Тут же можна замовити й корпоративне свято чи влаштувати вечірку з нагоди дня народження.
Першим побував у ролі козацького сотника директор Буковинського центру реконструкції і розвитку, консультант проекту Ярослав КИРПУШКО:
– Відчуття досить незвичні, – коментує він власне перевтілення. – Здається, ніби зараз з’явиться військо, яким буду командувати. Стаєш рішучим і заповзятливим. А ще, коли дивишся на ці мішені, думаєш: добре було би замість них намалювати портрет свого шефа і стріляти по ньому… Японці ж б’ють лялькового шефа, а в нас альтернативи немає…
Коли серйозно, то нинішня презентація – лише перший крок до масштабного перетворення Хотинської фортеці на сучасний туристичний об’єкт з розвиненою інфраструктурою. На презентації грають львівські музиканти, а лицарів тимчасово запросили з Кам’янець-Подільської фортеці. Утім незабаром їх замінять «рідні» хотинські актори та музики. Вже маємо інструктора зі стрільби з лука.
Маю надію, що молодь, яка хоч раз тут постріляє, уподобає цей красивий вид спорту і стане займатися ним постійно. Поступово доведемо до ладу й інші приміщення фортеці, аби вона приваблювала туристів не на годину, а хоча б на день. А в перспективі плануємо, аби про Хотинську фортецю дізналася вся європейська спільнота.
Слабакам серед лицарів не місце
Лицарем бути важко у буквальному сенсі цього слова. Мабуть, тому їх залишилося так мало. Залізні кольчуги, шоломи та зброя важать не один десяток кілограмів. Як хлопцям з Кам’янця вдається ходити в таких обладунках, та ще й показувати фрагменти боїв – загадка, адже від «легенького» шолома з забралом, який ми ризикнули одягти, вмить почали боліти в’язи.
Усі костюми, як і сотні років тому, виготовлялися вручну – кували лати, шили штанці та жупани, розмальовували мечі та щити. Автор ескізів костюмів – Заслужений художник України Андрій ХОЛОМЕНЮК, а виконавці – Ігор ДАНИЛІВ та Дмитро ЯРОВИЙ.
– Коли ми працювали над костюмами, згадували своє дитинство, – розповідає Ігор Данилів. – Дуже хотілося стати героєм якогось історичного фільму, або, як тепер кажуть, середньовічного екшну чи бойовика і обов’язково перемогти. Теперішні глядачі мають змогу доторкнутися до історії і навіть трохи побути її частинкою.
Під час презентації звучала й середньовічна музика – мелодії шведських композиторів ХІІІ-ХIV століття. Їх виконував львівський колектив «Дуда» на інструментах, невідомих широкому загалу – кувичці, тамбурині, козобасі, незвичних барабанах і власне дуді. Самобутній колектив виконує й українські народні пісні. Причому музиканти розповідають і про кожного композитора, і про історію кожної пісні. Захоплені журналісти запитали, чому «Дуда» не брала участі у «Червоній руті». «Тому, що вважаємо свій рівень недостатнім», – скромно відповіли дівчата-солістки. Хоча насправді багатьом учасникам «Рути» до їхнього рівня ще працювати і працювати.
Насамкінець «Версії» спробували й собі постріляти з лука. Разом з інструктором усе видавалося легким, але самій впоратися з ніби-то нехитрою примудрістю і влучити у «десятку» виявилося непросто. Але після другого-третього пострілу прокидається спортивний інтерес, згодом азарт і бажання стати чемпіонкою. А коли замість мішені уявити того самого залізного лицаря… Ви навіть не помітите, як він покладе розбите серце до ваших ніг!
Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»
