Знаний буковинський гуморист Флоріан Боднар презентував чернівчанам «Ленківські витребеньки».
– Книга про все смішне, про все веселе, в тому числі і крізь сльози, – каже пан Флоріан. – У мене є все для всіх, не тільки для цінителів гумору, але й тих, хто гумор ненавидить. Сюжети беру, починаючи від Софокла, Аристофана, Оскара Уайльда, і завершуючи татом, мамою та онуками з Ленківців.
Автор запевняє, що деякі фрази «облизував десятиліттями». Адже до збірки, крім свіжих «ейфлоризмів», увійшло і все найкраще з попередніх трьох книг викладача-гумориста (Флоріан Боднар викладає німецьку мову в першій гімназії).
– Приємно, що є у нас такі люди, які вміють так жонглювати словами, – радіє Ольга ФИСЮК, заступник директора гімназії №1. – Це ж треба було навіть назву таку для книги придумати, подвійну: «витребеньки» і «витри баньки»! Тобто, протри очі, розплющ очі, і подивись на слова зовсім з іншого боку. Кожне його слово – перлина! Це ж яку ерудицію треба мати, окрім таланту, щоби стільки слів цих цікавих знати, тримати їх в голові, жонглювати ними… Єдина вада Флоріана – що він ще живий і так близько. Якби нам його привезли, наприклад, з Києва, представляли тут, – ми би схиляли перед ним голови! А він ж так близько – з Ленківців, хіба він може для нас бути великим героєм? Та нізащо – бо він наш! Знаючи стільки мов, це ж так треба так любити свій «нарід», як казав Стефаник, щоб оту мову, яку його дід навчив, увіковічнити у цій книжечці…
Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»
Жінку важко зрозуміти. А це вам треба?
Навіщо порушувати закон? На те є поправки.
На кожній гілці влади сидить мудрагель із пилкою.
І мости руйнуються від того, що всі йдуть у ногу.
Телиця лицаря не шукає, лицаря шукає кобила.
