Презентації книг у Чернівцях зазвичай проходять дуже жваво й доброзичливо: люблять чернівчани читати й спілкуватися з авторами. Але суботня зустріч у музеї Івасюка, що на розі Шевченка й Маяковського, вийшла не просто літературним – людським спілкуванням. На зустріч прийшли давні друзі й колеги нині сивочолого, а колись чорнявого, та й тепер не менш активного Романа Тарасовича Кракалії. Він привіз до міста своєї юності, свого журналістського та письменницького становлення, яке залишив майже 4 десятиліття тому, нову книжку: роман «Три барви Дунаю». Книга вийшла у чернівецькому видавництві «ХХІ» під редакцією дуже вправного і чесного редактора Людмили Добровольської.
Уривки з роману, як сказав модератор зустрічі, директор Музею Івасюка і головний редактор «Буковинського журналу», вже друкувалися у згаданому журналі. Та навіть для тих, хто читав ті уривки, Роман Кракалія відкрився несподіваними сторінками власної душі й біографії. Чому в молоді роки Роман Тарасович не надто розкривався навіть перед друзями й колегами, цілком зрозуміло, коли прочитаєте його роман і дізнаєтеся, які історії з життя свого діда, відомого українського громадського діяча, засновника й редактора національної преси у передвоєнні роки він подає зараз, аби ми прожили їх разом з його героями. Та й самому Романові Кракалії свого часу довелося залишити рідні Чернівці, улюблену роботу й переїхати до дуже мало україномовної Одеси. Це ж як квітку пересадити з доброго ґрунту в каміння. Та він вижив, вкоренився, створив 6 книжок і оце привіз нинішню до нас… А ми чекатимемо нових книжок і нових зустрічей.
Лариса ХОМИЧ, «Версії»
