Трет, чернівецький пес-трейсер, – зірка інтернету

«Життя собаче» – цей вислів малює в нашій уяві картинки не надто яскраві та життєрадісні. Проте завдяки Трету усі ці «собачі стереотипи» та сталі асоціації летять шкереберть. Адже який ще пес з таким захопленням і очманілим ентузіазмом видирається на дерева, штурмує високі паркани та парапети, зграбно вистрибує високими дахами будинків та немов заправський альпініст видряпується фортечними стінами?

Цього американського стаффордширського тер’єра вже впізнають на вулицях нашого міста. Завдяки відеороликам в інтернеті у нього мільйони шанувальників у всьому світі. Якби йому ще пощастило народитися в «правильній» країні, голлівудські пагорби та рекламний бізнес розтрубили б про його таланти та звитяги і найостаннішому монголу. Проте Трет не скаржиться. Та й на що скаржитись? Спить на двох складених до купи, м’яких та широчезних кріслах, залюбки наминає за обидві щоки рис з м’ясом та місцевий делікатес – гречку, весело та активно проводить час, багато подорожує. От хіба з подругою поки що не склалося… Але нічого, господар щось обов’язково придумає!

Маленький «гризун»

Назвати фотографа Євгенія Єльчанінова просто власником собаки якось язик не повертається… З Третом у нього не просто дружні – сімейні стосунки!

Такого собаку Євгеній хотів ще з дитинства: колись на обкладинці одного з альбомів DMX побачив зображення грізного та граційного стаффорда. І цей образ ідеального чотириногого друга надовго закарбувався в його уяві.

– Проте, якось і руки не доходили, та й друзі відмовляли – собака велика, порода жахлива, ні в якому разі брати не можна – бо загризе… – посміхається Євгеній. – Якось укотре безрезультатно погортавши оголошення про продаж собак, пішли з другом на пташиний ринок, що на вулиці Зеленій. А там саме продавали двох цуценят-стаффиків золотистого кольору! Хазяїн каже: беріть дівчинку, хлопчик «ішов» останнім, дрібний і слабенький, затиснуло його при народженні… Та я ще заздалегідь вирішив – купуватиму хлопчика, тож уже ввечері мале цуценя вовтузилось у мене вдома.

Звали його спочатку просто «Третій», адже Євгеній з другом жартома вирішили – буде третім в їхній компанії! Однак вже невдовзі це жартівливе прізвисько органічно перетворилося на повноправне ім’я Трет.

– Першого ж вечора щеня примудрилося якось «згризти» пульт від телевізора – самі кнопочки залишились. Вільного часу тоді в мене не було, маленький Трет півдня нудився вдома, от він собі і шукав розваг. То віник повністю розгризе, то кросівки. А ще періодично рив яму, причому в певному місці – між кухнею і кімнатою. Доводилося там кілька разів лінолеум міняти… Я навіть думав: може там будівельники щось закопали? Меблів не чіпав, хіба що на кухні ніжки від стола пообгризав, мабуть, від «нічого робити»…

Якось я закрив його в туалеті. І дарма, адже він половину дверей просто вигриз, душову клейонку на ганчір’я пірвав.

Продай собаку!

Кошачі здібності Трет виявив теж ще в дитинстві – якось мале цуценя видерлося на височезний холодильник.

– Я фотографії зазвичай у шафі ховав, а тут якось кинув на холодильник. Прийшов, а згори, весь у клаптиках фотографій, Трет на мене величезними очима дивиться, мовляв, як це мене так «спалили»…

Якось під час прогулянки його самого потягнуло на невисоке похиле дерево. І він видерся на нього, розвернувся і спустився назад. Ми з друзями очманіли: собака по деревах лазить! Задля жарту зняли це на відео, показали співробітникам – усі були в захопленні. Зрештою, виклали в інтернеті, назвавши ролик «Золотий пес з Чернівців». Він пробув рік в Ю-тубі. Ажіотажу особливого не було. Проте коментарі постійно «крутилися» навколо паркуру… І я вирішив – буде вам «паркур»!

Зареєструвався у Фейсбуці, натрапив на групу про собак, у мене з’явилося кілька знайомих-американців… Коли ж я нарешті змінив назву ролика на «Pаrkour dog from Ukraine» («Собака-«паркурник» з України»), розпочався справжнісінький ажіотаж щодо перегляду цього відео в Ю-тубі. Першого ж дня – 180 тисяч переглядів, а за кілька днів – більше мільйона…

Авжеж, справжнісінький Трето-бум! Ролик про чотириногого чернівецького паркуриста переглянуло вже понад 2,5 мільйонів користувачів інтернету! Про чернівецьку знаменитість почали писати у газетах, показувати по телебаченню. А шанувальники з Англії навіть надіслали собаці костюмчик з черевичками. Невдовзі з’явилися і «ділові» пропозиції…

– Телефонували з Латвії, Швеції, Швейцарії, пропонували знятися в рекламі. Ще запрошували тренувати поліцейських собак в Америці. А також продавати відео-курси і навіть сперму Трета! Я навіть не знаю, як її збирати, проте люди періодично пишуть і просять надіслати… Якийсь чоловік з Арабських Еміратів взагалі запропонував продати собаку… Я його запитав: як ти собі це уявляєш, купити п’ятирічного стаффорда? «Я готовий заплатити будь-які гроші! Даю тобі 20 тис. доларів, і всі будуть задоволені…» Звісно ж, я відмовився, адже це як продати брата!

Сінематографічні плани

А ще до Євгена телефонували з Росії, пропонували в травні приїхати на зйомки фільму:

– Помічник продюсера розповів, що Трет гратиме роль собаки головного героя, який займається паркуром. Зараз ще затверджується сценарій, бюджет фільму, тож ще нічого напевно невідомо, чекаємо весни…

Невдовзі у Трета з’явиться ще й власний сайт. У Євгена є й кількасторінкові ідеї щодо відеогри, треба лише знайти розробників. Також навесні зніматиметься новий відеоролик у стилі стопмоушену.

– До речі, чомусь половина «контакту» думає, що собака з Дніпропетровська – доводиться пояснювати, писати в коментарях… А ще побутує думка, ніби пса примушують до усіх цих акробатичних трюків! Це, звісно ж, неправда. Адже усе це – власна ініціатива Трета!

Євгенію залишається хіба що уважно стежити за безпекою собаки під час його тренувань та зйомок. За п’ять років активного каскадерства Трет пообламував собі хіба що… нігті на лапах! Однак біда завжди приходить несподівано: нещодавно собака «на рівному місці» порізав собі лапу об розбиту пляшку…

– Я теж займався колись трейсінгом, бігав, коліно пошкодив… праву ногу, от і собака теж – праву лапу… Але це вже, мабуть, мої «таргани», себе накручую…

Минулого року вони літали навіть до Тюмені, там живуть батьки Євгенія, а це – подорож на 5 000 км!

– Щоби з собакою, наприклад, полетіти до Америки, потрібно для неї орендувати теплу спеціальну будку за 100 доларів, у нас же цю будку треба купити за 500. Тобто поїздка Трету обійшлася удвічі дорожче, ніж мені. А ще, коли поверталися, то в Москві забули Трета в літаку, в багажному відділенні.

Взимку в Тюмені – мороз мінус 50. Влітку – комарі, мошка, загризали просто. Але Трету дуже сподобалось, і батьки мої від нього були просто в захоплені.

Сестра каже, що ми схожі, як дві краплі води! Поспати вранці любимо, солодощі… Розуміємо один одного з півслова… Я вважаю, що Трет прожив життя веселіше, ніж я… Стільки подорожей, цікавих подій… Він від цього всього реально «тащиться»: вищить, очі величезні, хвостом махає… Мабуть, він у попередньому житті був професійним паркурником, – посміхається Євгеній.

– Стаффордів часто звинувачують у надмірній агресивності. Проте, насправді, поведінка будь-якої собаки – це результат її виховання. Щоби Трет десь на когось рикнув… Хіба що на вулиці собака якась почне виявляти надмірну агресивність. У мене таке відчуття, що він навіть не підозрює, що можна когось вкусити. Ніби знає це інтуїтивно, але що можна комусь зробити боляче… Він дуже лагідний, обожнює людей, із задоволення позує перед камерою.

Ігор КОНСТАНТИНЮК, Версії