Львівською бруківкою 24.08.11 …

 


З Чернівців до Львова добиратися дуже легко. Ввечері ми сіли на потяг Чернівці – Львів і вже о 6 ранку прибули на місце. А о 17.10 повернулися на вокзал.  Прогноз виправдався стовідсотково: прохолодний ранок, остання чверть Місяця, площі, палаци, концерти, фестивалі, цукерні, кнайпи, «Флюгери», затишні дворики, коминяр, цегла Якоба Райсса, Каменяр, вишиванки, пацьорки, настрій святковий, але різний. В багатьох з присмаком розчарування від події, що святкується. А може це просто в мене бракує піднесеного настрою? І криївка тут не допоможе. І скульптури у вишиванках мовчать. Але сам Львів і львів’яни – ґречні, файні, гонорові і незалежні. Не тільки у День Незалежності…

Собор святого Юра на Святоюріївській горі.
Перші промені сонця, ще червоні...з боку владичого саду.
Соборове подвір'я.
Будинок Олени Кульчицької (вулиця Листопадового чину, 7).
Львівський університет. Цього року йому виповнюється 350 років.
Дуже зручні інформаційні банери.

Львівський ранок...
На площі Свободи.

Площа Ринок.

А на дахах можна бачити коминярів!
Який там львівський час? Тут можна його почути.
Хода до пам’ятника Степанові Бандері з нагоди 20 річниці Незалежності України. Несли великий червоно-чорний прапор із зображенням С.Бандери.
І ще можна побачити цеглу Якоба Райсса...
А що там у пані Рози?
Перерва.
З вежі Ратуші.
По кому б'є дзвін?...
Дуже гарні львів'яни. Всіх поколінь.

Найкрасивіший серед сучасних пам'ятників Тарасу Шевченку.

далі тут: https://versii.cv.ua/i/?p=14402
Тетяна Стрільчик, “Версії”,
фото автора

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

4 коментарі “Львівською бруківкою 24.08.11 …”