Другий день семінару «Пізнаючи історію крізь об’єктив фотокамери» – екскурсія Чернівцями і фотозйомка з професором Сильвією де Сваан.
Для учасників тривали відкриття, а для пані Сильвії, напевно, теж продовжувалися відкриття через «Повернення» і, дійсно, повернення на батьківщину…
А вже третій день – самостійна фотозйомка. Наприкінці цього дня не більше п’яти фоторобіт кожний автор надіслав організаторам фотопроекту.
Екскурсія, яку блискуче провела Анна Ямчук, розпочалася на Театральній площі, а завершилася на вулиці Ватутіна – ми пройшлися нижньою частиною Чернівців.
Сильвія де Сван запропонувала використовувати (за бажанням) у фотозйомці червону троянду. Привабливий акцент фотозйомки. Згадалися рядки «…троянда-Ніщо, троянда-Нікому.».
А вже вдома я заглянула в «Загублену Арфу»
…
ніщо
ми були, є і будем,
квітучи:
троянда-Ніщо, троянда-
Нікому.Пауль Целан
Переклад: Петро Рихло…Ein Nichts
waren wir, sind wir, werden
wir bleiben, bluhend:
die Nichts, — die
Niemandsrose…
І червона троянда мимоволі теж стала і учасником і героєм фотозйомки…
Рекомендації, пояснення, поради – завдяки пані Сильвії ми поринули у світ реальності та мистецтва фотографії. Деталі, композиція, виразність, сюжет…
Кожна фотографія – це вибір, вибір автора, тобто мій власний вибір. Певна свобода… Тому й будь-яка фотографія не є об’єктивною абсолютно, бо кожний кадр – певна ізоляція заради свободи погляду через фотокамеру…
Далі буде…
Тетяна Спориніна,
фото автора
16-17.07.2013
2 коментарі “Фотозйомка з Сильвією де Сваан. Свобода погляду через фотокамеру”
Вечером на Богдана Хмельницкого встретил даму, которая фотографировала кованую решетку. Я удивился, зачем ей решетка, разговорились. Она мне рассказала, что участвует в семинаре. Сказала, где больше об этом можно разузнать. Но не назвалась. Спасибо фотографу Сильвие, черновчанке и черновчанам, семинаристам ( так уж выходит), которые любят свой город. Газете спасибо тоже!
Заздрю тим, хто вчився у пані де Сваан.