50 сімей в Україні володіють $125 млрд., коли річний бюджет країни – менше 30 млрд. грн У цьому причина того, що український народ так погано живе
Ось так конкретно відповів лідер Народної Партії, кандидат на пост Президента, на риторичне нібито запитання мешканців Кельменецького району під час зустрічі в місцевому будинку культури, яка відбулася минулого вівторка.
Чи є вихід з цієї ситуації? Коли, зрештою, настане стабільність у державі? Чи будемо колись жити з упевненістю в завтрашньому дні? А ще – підвищення соціальних стандартів, безоплатна вища освіта та медицина, надання молодим сім’ям житла або безвідсоткових кредитів на його придбання, скорочення кількості народних депутатів у Верховній Раді, позбавлення їх недоторканості.
Запитання про це звучали в залі не тільки кельменецького будинку культури, а й новоселицького, де того ж дня кандидат на пост Президента Володимир Литвин теж спілкувався з буковинцями. Вичерпні відповіді Володимира Михайловича часто переривалися оплесками присутніх у залі людей.
А один кельменчанин відверто поцікавився, чи довго ми ще будемо «білочками» та «зайчиками» для таких «мисливців» як Лозінський. На це Володимир Литвин відповів, що саме тому він зараз і стоїть тут, перед людьми. Бо йому соромно за те, що робиться в Україні та з Україною, а крім того, він ще й почувається відповідальним за це. Однак і люди, на його думку, повинні зробити правильний вибір.
Зрештою, зауважив високий гість, якби надрукували списки власників газових свердловин, то ентузіазм електорату підтримувати тих, хто найбільше вкрав, зник би. «Країна не може і не повинна обслуговувати один клан, – наголосив кандидат у президенти, – адже саме тому зарплати, а отже й пенсії, – і це за офіційними даними – занижені в Україні втричі».
Особливо переймається лідер Народної Партії тим, що Україна сьогодні живе за рахунок майбутнього. Тільки цього року ми отримали від Міжнародного валютного фонду кредит на суму $11 млрд. Але вивезено з України $14 млрд.(!), переважна частина яких потрапила на Кіпр. Отже, на думку В. Литвина, проблеми в державі почнуться після виборів: борги треба сплачувати…
Та, попри те, переконаний Литвин, Україна – велика держава з колосальним потенціалом, який нині, на жаль, відданий на відкуп кільком олігархічним кланам. А своєю примітивністю і захланністю нинішня влада принижує людей.
Литвин пропонує визначити верхню межу пенсій – 10 тис. грн. Бо, коли зняти з колишніх високопосадовців різницю між їхньою захмарною пенсією та 10 тисячами, саме й знайдуться ті 6 млрд. грн, яких нині бракує на підняття соціальних стандартів.
Ще одна проблема – частка зарплати в собівартості продукції. В Україні вона становить 8%, хоча має бути – 30%.
– Ми – багатюща країна. Але багатства наші працюють не на людей, тому що бізнес у нас не став соціально відповідальним, – сказав Литвин.
Йшлося й про реформу в освіті та медицині. Тільки друга вища освіта має бути платною, – підкреслив В. Литвин, якому особливо болить те, що сьогодні в сиротинцях більше дітей, ніж після війни. На його глибоке переконання, щоби в держави було майбутнє, треба вже зараз дбати за підростаюче покоління, забезпечуючи його освітою, першим робочим місцем і житлом.
На запитання, чому Україну постійно лихоманить, адже люди в нас талановиті та працьовиті, лідер Народної Партії відповів:
– Країну колотить через те, що ніяк не працевлаштують трьох осіб, яких саме – ви здогадуєтесь. Ми повинні змусити українських політиків брати на себе відповідальність за власні дії. Вони ж узагалі звикли говорити одне, а робити зовсім інше. Тому й Конституцію нині перетворили на інструкцію. Усі наші біди почалися тоді, коли ця трійця 2006-го перекроїла під себе Основний Закон. А щоби змінити ситуацію, потрібно радикально оновити Верховну Раду. Для цього потрібні вибори за відкритими списками.
Наприкінці зустрічі Володимир Литвин, розповідаючи про нові робочі місця, додав:
– Надзвичайно перспективним проектом для Буковини є будівництво відгалуження євроколії з Києва до румунського кордону через Чернівці, що стане важливою ланкою розбудови транскордонного коридору. Цей проект має континентальний характер, бо він забезпечить вихід України та країн Північної Європи до Балкан через Буковину та Румунію.
Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»
