Національний Банк України (НБУ) оголосив перехід до нової, ліберальної, системи валютного регулювання із набранням чинності Законом «Про валюту і валютні операції». Загалом документ скасовує понад два десятки валютних обмежень. Для читачів «Версій» ці нововведення коментує наш постійний експерт з економічних питань і підприємець із багаторічними зарубіжними зв’язками Франц ФЕДОРОВИЧ.
Прийняття нового законодавства у сфері регулювання валюти і забезпечення вільного руху капіталу, окрім внутрішньої потреби, є зобов’язанням України, передбаченим угодою про асоціацію між Україною та ЄС. Та головні засади валютної стратегії ЄС – кількісне визначення показника інфляції, контроль грошової маси, прогноз та оцінка перспектив цінової динаміки – залишилися гаслами і зовсім не позначилися на діяльності українських підприємців. І далеко ходити не треба: моє виробництво стовідсотково зорієнтоване на експорт. Але нова, так би мовити, ліберальна система валютного регулювання мені особисто, як і моїм колегам по бізнесу, нічого не дає. Запропоновані новації – можливість не лише поміняти до 150 тисяч гривень на день, а й інвестувати в іноземні активи, переказувати десятки тисяч гривень за кордон, купувати у банку коштовності, а також міняти валюту не лише у банках та обмінниках, а й у поштових відділеннях та просто в інтернет-мережі, – це зовнішні атрибути, які не впливають на мою виробничу діяльність.
Зрозуміло, комусь цей закон піде на користь: оператори поштового зв’язку отримають ліцензію на здійснення валютних операцій за наявності в них не менш як 50 структурних підрозділів на території щонайменше половини областей України. При видачі ліцензії розглядатиметься відповідність до вимог закону фінансового стану, структури власності, ділової репутації (в тому числі їхніх керівників і власників) та професійної придатності керівників. Та, наскільки мені відомо, Укрпошту придбала нібито пані Гонтарєва. То чи не під неї всі ці преференції?
Позитивним, як на мене, є хіба що дозвіл залучати банкомати й термінали до валютних операцій і можливість для банків оформляти квитанції про них не лише в паперовій, але й в електронній формі. Та це ще в майбутньому.
Крім того, більшість експертів припускають, що коли зміни запрацюють на повну – почне зникати й тіньовий ринок, який нині має неабиякий попит та містить великий ризик шахрайських оборудок. Усім відомі історії, коли вуличні валютники ошукують пересічних громадян, підсовуючи їм фальшиву валюту. Ринок і конкуренція нададуть можливість розвиватися в легальному секторі. Клієнтам повинно бути вигідніше йти до відділення банку або здійснювати це онлайн.
Однак я не можу сказати, що зміни торкнулися саме бізнесу. Щоправда, кажуть, ніби розрахуватися за товар з іноземними компаніями можна буде упродовж року, а купувати валюту – день у день. І, починаючи від березня, підприємства зобов’язані продавати вже не 50% валютного виторгу, а 30%, як раніше. І це, мовляв, зробить Україну привабливішою для інвесторів, адже вільний обіг грошей для іноземців є чинником надійності. Не буду сперечатися: з новим валютним законодавством іноземні інвестори очікують на усунення валютних ризиків і підвищення передбачуваності фінансових оборудок з Україною, зниження непевності в економічній політиці. Та що отримали ми, вітчизняні підприємці? Практично, нічого: як не мали оборотних коштів, так і не маємо їх. Держава вимиває їх у нас начисто. Тому складається враження, що закон написаний не для бізнесу, а для чиновників. Бо ніхто не збирається погашати кредитні лінії без відсотків. А хто здатний витримати 19,5 чи 21%? Вибачте, це питання чисто риторичне. Та хіба ж не вигідніше для держави надати нам, бізнесменам середньої руки, кредитну лінію від 3-4%, як це відбувається в будь-якій європейській державі. Хіба не так?
