«Звертаюся до редакції через проблему, яку місцева влада або ігнорує, або просто не може чітко пояснити» – мешканець Хотину.

«Місто Хотин Чернівецької області залишилося без води ще від учорашнього вечора (лист надійшов учора, 28 червня о 23:11 – ред.) — подачі немає вже понад добу. На вулиці спека до +40°C. Без води — близько 9 тисяч мешканців міста, серед них діти, люди старшого віку та хворі. Підвоз питної води не організований.

З повагою мешканець м. Хотин»

На жаль, уже не дивує, що люди не називають свої прізвища. І пояснення цьому одне: бояться.
На ранок 29 червня вдалося з’ясувати, що проблема пов’язана все ж таки не з аварією на міських мережах, а з критичним падінням рівня води в Дністрі, звідки здійснюється водозабір для Хотина.
За повідомленням КП «Хотинтепломережа», через суттєве зменшення скидів води Дністровським каскадом ГЕС рівень води в Дністрі впав до критичної позначки. Через це русловий водозабір працює практично на межі своїх технічних можливостей, що створює загрозу перебоїв або припинення централізованого водопостачання. Тому підприємство просило мешканців максимально економити воду:

• не поливати городи та газони водою з централізованої мережі;
• не мити автомобілі;
• користуватися душем замість ванни;
• запускати пральні та посудомийні машини лише при повному завантаженні;
• усунути всі протікання сантехніки;
• не залишати крани відкритими без потреби.

На що очікувати
Як повідомив нинішнього ранку міський голова Хотина першому заступнику голови Чернівецької ОВА Віталію Бондарю, нині наповнюють другий підйом водоканалу, критичні об’єкти забезпечені питною та частково технічної водою з колодязів. Житловий сектор забезпечується індивідуально з колодязів. Якщо вдасться досягти мінімального рівня води, можливо, завтра в другій половині дня у кранах хотинчан з’явиться вода.

Як розвивалася критична ситуація
Напередодні Хотинська міська рада Чернівецької області поінформувала ЧОВА про виникнення критичної гідрологічної ситуації на об’єкті централізованого водозабору – єдиного джерела забезпечення питною водою споживачів і об’єктів критичної інфраструктури міста Хотин.

За офіційним повідомленням директора КП «Хотинтепломережа» Григорія Боросюка (вих. №71 від 26.06.2026 р.), внаслідок суттєвого зниження скидів води Дністровським каскадом ГЕС і загального маловоддя, рівень води в річці Дністер у межах руслового водозабору підприємства впав нижче критичної проєктної відмітки. Наразі насосні агрегати першого підйому працюють на межі
технічних можливостей через критично низький рівень занурення.
За повідомленням підприємства, станом на 20 червня 2026 року рівень води в р. Дністер був на 5 см вищий, ніж сьогодні.

Отже, фахівці зазначають, що ситуація з відновленням нормального водопостачання залежить від притоку води до Дністровського водосховища, режиму роботи Дністровського каскаду ГЕС і рівня води в самому Дністрі.

Відтак сталося, мабуть, найгірше, якщо людей цілком позбавили подачі води. На жаль, це вже не уперше. Така ситуація в Хотині виникала і раніше. Наприкінці 2025 року місто вже попереджали про можливі перебої через критичне зниження рівня Дністра після значного скиду води. Та, як відомо, у квітні 2026 року Хотин уже залишався на кілька днів без води після пошкодження енергетичної інфраструктури російською атакою, коли без електроживлення залишилися насосні станції водоканалу. Після відновлення електропостачання подача води була відновлена.

На сьогодні це вся інформація, яку отримали Медіа-Версії.

Зрозуміло, що далі слід з’ясувати, чи отримує Хотин гарантовані екологічні попуски води від Дністровської ГЕС? І, головне питання: чому місто, яке стоїть біля великої річки, опинилося під загрозою залишитися без питної води?

Про це, сподіваюсь, невдовзі поспілкуємося з новим начальником управління екології ОВА Чернівецької області Олександром Анатолійовичем Фещуком.

Людмила Чередарик, Медіа-Версії

Запис Хотин без води за 36 градусів спеки спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Експедиція пролягла мальовничим маршрутом уздовж хребта, який завершився сходженням на сам хребет. Тут, серед лісу і каміння, оживають легенди, а вітер приносить з собою подих історії.

Про Цецинську фортецю збереглося чимало відомостей, часто оповитих легендами. Ще в XVIII столітті австрійський офіцер Фон Міг, укладаючи карти Буковини, позначив на мапі Цецинську гору й зазначив – там стоять руїни давнього замку. А коли вже Чернівці розбудовувались у часи Австрійської імперії, каміння з цих руїн ставало матеріалом для нових будівель міста… У документах  фортифікаційна споруда згадується у різному звучанні: Цецин, Цьцина, Чечюнь, Нечюнь, Цецунь, Чечунь…

Уявіть собі світанок над Чернівцями, коли перші промені сонця ледь торкаються схилів Цецинської гори… Саме тоді почалася ваша експедиція — захоплива подорож у серце природи, де кожен камінь дихає легендами, а вітер носить голоси предків.

Юні художники тримали олівці та блокноти, створюючи ескізи. Хтось захоплено змальовував кору старого бука, інший — вигадував контури таємничих обрисів у тумані над озером. Ці замальовки були не просто малюнками – вони були вікнами у глибину душі Цецинської гори і її околиць. І тоді лунали пісні пані Валентини Чолкан. Голос її – чистий, дзвінкий, сповнений сили й ніжності. Вона співала те, що зростало разом із землею, деревами, тінями. Вона ніби розповідала історії, які шепоче сама гора…

Керівницею проєкту виступає Лариса Курущак — завідувачка відділу науково-освітньої роботи Чернівецького обласного художнього музею. Подорож перетворилася на справжній пленер для юних художників гуртка «Арт-терапія» МПДЮ під керівництвом Світлани Крачило, а також учнів Чернівецької художньої школи . Вони замальовували краєвиди, вловлюючи подих вітру, гру світла на кронах дерев, шепіт історії… До них долучилися знані митці — художниця з Києва Катерина Рудакова та художник Василь Беженар, методист Центру культури Буковини.  Атмосферу урочистості пронизав гімн Цецину — нова пісня, слова й музику до якої створила пані Валентина Чолкан, кандидатка філологічних наук, доцентка кафедри української літератури ЧНУ ім. Юрія Федьковича.

Пані Світлана Крачило розповіла і локальну легенду про Духа Цецинської гори, яку пов’язують з іменем Агій. Згідно з деякими версіями фольклору, на вершині або в глибині Цецинської гори мешкає дух-охоронець, який зветься Агій — могутній, але непередбачуваний дух лісу чи скель.

Привали біля озера ставали моментами тиші та єднання. Дзеркальна вода відбивала небо, а над гладдю іноді пролітали птахи, наче хранителі спокою. Тут дихалося по-іншому — повніше, глибше. І десь на вершинах хребтів, під шелест вітру, наче з самої землі здіймалася музика.

Спить ставок, де колишуться віти,
Вітерець в верболозах заснув,
Десь заграла плакуча гітара,
Там дівчина стрічала весну…

Все це – чарівне єднання природи, творчості, музики і легенд…

Пам’ятаємо, що Агій — могутній, але непередбачуваний дух лісу чи скель. Сподіваємося, що збережемо ці буки, ліси, природу…

Пані Катерина створила чотири живописні роботи, які вже стали частиною фонду майбутньої виставки проєкту. І юні художники також додали до фонду свої живописні роботи.

Наша експедиція на Цецино була не просто мандрівкою — це була ініціація у глибший світ, де людина відчуває зв’язок з предками, землею та власним серцем...

 Далі буде…Зустрінемося в наступній історії!

Про старт експедиції більше за покликанням – Цецино: повернення легенди…  

Про озерце на Цецино за покликанням – 48°17’54.0″N 25°47’05.0″E – озерце на Цецино

©Тетяна Спориніна, фото автора

Запис Старт проєкту про Цецино, Чечюн, Цецин, Цецина… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

З початку квітня та до кінця червня на території Чернівецької області діє нерестова заборона на вилов водних біоресурсів. Впродовж цього часу співробітники поліції  спільно з іншими службами посилено вживають заходів, щодо викриття, документування та запобігання фактів незаконного вилову риби.

Поліцейські Буковини нагадують громадянам, що за порушення правил рибальства передбачена адміністративна відповідальність відповідно до статті 85 (Порушення правил використання об’єктів тваринного світу) Кодексу України про адміністративні правопорушення. Порушникам загрожує покарання у вигляді накладення штрафу від 340 до 680 гривень.

Що стосується порушення порядку придбання чи збуту риби відповідно до частини 1 статті 88-1 (Порушення порядку придбання чи збуту об’єктів тваринного або рослинного світу, правил утримання диких тварин у неволі або в напіввільних умовах) КУпАП тягне за собою накладення штрафу на громадян від 510 до 1700 грн з конфіскацією об’єктів тваринного світу чи без такої.

Правоохоронці також застерігають буковинців, що в залежності від ступеня завданих збитків, або ж за грубі порушення, зловмисникам загрожує також кримінальна відповідальність відповідно до статті 249 (Незаконне зайняття рибним, звіриним або іншим водним добувним промислом) Кримінального кодексу України. Санкція статті передбачає покарання – штраф 3400-6800 гривень або позбавлення волі на строк до 3 років з конфіскацією знарядь і засобів лову та незаконно добутих водних біоресурсів. Про це повідомив відділ комунікації ГУНП в Чернівецькій області.

 P.S.

Водночас «Версії» нагадують, що деякі риби, які водяться у буковинських річках і, зокрема, Дністрі під час нересту захищають свою ікру у цікавий спосіб. Просто у цей час вона стає отруйною. Тож у чернівецькій лікарні швидкої допомоги фіксувала протягом минулих весен випадки, коли до них привозили горе-ласунів з гострим отруєнням. Смертельних випадків нібито не було, а от полежати під крапельницями їм доводилося…

Запис «Нерестом-2023» опікуються як поліцейські, так і сама… риба спершу з'явиться на Медіа-Версії.