Постать заслуженого діяча мистецтв України Анатолія Миколайовича Добрянського (1935-2003) і сьогодні вирізняється особливою значимістю у культурному житті Чернівців, настільки масштабною була його просвітницька та наукова діяльність. Він є автором численних книжок, поетичних творів, наукових статей, перекладів тощо. Як талановитого педагога, доцента кафедри української літератури та людину енциклопедичних знань шанують його в ЧНУ ім. Ю. Федьковича. Добру пам’ять про нього зберігають у редакціях газет та філармонії, у театрі та в товаристві «Знання», зрештою, він досі має широке коло прихильників і шанувальників.
До всього, Анатолій Добрянський уславив своє ім’я блискучим володінням мистецтва розмовного жанру. Неперевершений оратор, він брав за душу в яскраві асоціативні образи жваву емоційну реакцію аудиторії. Зміст його текстів вражав глибиною. Анатолій Миколайович зачаровував ерудицією, викликав симпатію блискучими імпровізаціями з легкістю високоосвіченої людини. А його глибокі та змістовні мистецтвознавські бесіди-нариси й творчі зустрічі полонили унікальною енергетикою та незабутніми яскравими відкриттями. Участю у концертах та літературно-музичних вечорах у ролі ведучого чи лектора-мистецтвознавця він забарвлював подію неповторним відчуттям унікальності спілкування.
Відтак непересічна особистість Анатолія Добрянського надихнула буковинських митців на втілення його образу в художніх творах. Серед них роботи художників О. Криворучка, Р. Лекалова, П. Лемського та М. Лисаківського, О. Літвінова, а також І. Холоменюка.
Заслужений художник України Орест Криворучко створив вишукану композицію книжкового знаку, зобразивши стрімкого Пегаса над будівлею університета як високий символ духовності, просвітництва й творчого натхнення. Тепер цей екслібрис по праву є мистецькою візитівкою іменної книгозбірні – Муніципальної бібліотеки імені Анатолія Добрянського, колектив якої на чолі з Лесею Щербанюк радо вітає кожного з відкритим серцем.
У бібліотеці зберігається й живописний портрет Анатолія Добрянського роботи Народного художника України Івана Холоменюка, написаний 2004 року. Дата створення говорить про те, що автор писав твір уже без натури. Митець покладався на власну пам’ять, враження та уяву, а також на фотографії Анатолія Миколайовича, максимально зосередившись на пластиці обличчя. Якнайкраще прислужилося і знання фізіономіки. Відтак разом з достовірною передачею портретної подібності створений емоційно-виразний образ інтелектуала та людини рідкісної привабливості, з пам’ятно примруженими мудрими очима, в яких грає усмішка.
Тут же відвідувачі можуть оглянути і скульптурний твір Миколи Лисаківського та Петра Лемського. Цей рельєф став основою композиції пам’ятника на могилі Анатолія Добрянського. В ньому переконливо виявлена основна ідея твору, який представляє образ літературознавця, бібліофіла, поета.
Суттєво доповнює уявлення про постать А. Добрянського і його репрезентативний портрет у галереї Почесних громадян міста Чернівці. Над цим представницьким твором Іван Холоменюк працював 1995 року. Це чи не єдине прижиттєве живописне зображення Анатолія Миколайовича. В ньому він постає людиною з непорушно визначеними громадянськими та моральними орієнтирами. В цьому зв’язку пригадуються слова, мовлені ним 2001 року у відповідь на запитання журналіста Марії Вишневської про те, в чому він вбачає свою місію: «Скільки Бог дасть сили і здоров’я, буду продовжувати те, чому служив увесь вік. В ім’я народу нашого, в ім’я землі нашої, в ім’я тих трьох іпостасей, яким завжди мусили служити наука і культура — істини, добра і краси. Ось в ім’я чого трудитимусь». І сліди цього служіння Добрянського зберігають серця багатьох буковинців, яким поталанило у нього вчитися або ж з ним зустрічатися, дружити чи його слухати…
Тетяна ДУГАЄВА, мистецтвознавець, член Національної спілки художників України
