12-14 грудня у Львові відбувся Міжнародний фестиваль-конкурс з гуманної педагогіки «Кожна дитина – національне надбання країни і держави».
У Міжнародному конкурсі “Кожна дитина – національне надбання країни і держави” взяли участь 154 учасника з 23 областей України, Криму та Білорусі. 23 фіналісти показували майстер-класи своєї педагогічної майстерності.
«Педагогічні діалоги. Автори : В. Сухомлинський; Г. Сковорода; Я. Корчак; Ш. Амонашвілі.
Організатор фестивалю – Всеукраїнська Асоціація Гуманної Педагогіки.
Співорганізатори – ГО «Львівський обласний центр гуманної педагогіки», Департамент освіти і науки Львівської ОДА, Львівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, Центр творчості дітей та юнацтва Галичини.
Мамо і тату, я – ваша дитина,
Богом дарована диво-перлина.
Схожа на вас я і схожа на себе,
ви наді мною тримаєте небо.
можете крила мені дарувати,
щоб вище хмар я навчилась літати,
можете кпинами й лайкою вбити,
серце моє відучити любити.
можете бути притулком надійним,
можете зрадити словом невірним,
можете світ цей навчити любити,
можете долю в горілці втопити.
Вас я обрала з мільйонів у світі,
разом уроки душі будем вчити,
ви мене – спершу, а згодом вас – я!
так улаштована кожна сім’я…Валентина Матяшук
ДЕЯКИ НОТАТКИ, ЧИТАЮЧИ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДУ
Григорій Сковорода. Вірші. Пісні. Байки. Діалоги. Трактати. Притчі. Прозові переклади. Листи. Бібліотека української літератури. —Київ: Наукова думка, 1983 – 544 с.
ПЂснь 9-я (с.40)
Святому Духу. Из сего: Дух Твой благий наставит мя на землю праву.
Снизшед языки слия. Разгласная возшумЂ.
Голова всяка свой имеет смысл;
Сердцу всякому своя любовь,
И не однака всем живущим мысль:
Тот овец любит, а тот козлов.
Так и мне вольность одна есть нравна
И безпечальный, препростый путь.
Се — моя мера в житии главна;
Весь окончится мой циркуль тут.
… Один говорит: вот кто-то косит!
А другий спорит: се ктось стрижет,
А сей: у воза пять кол, голосит…
Все має початок і кінець. Для кожної людини існує свій власний світ ( мікрокосмос) з власними поглядами, світосприйняттям. Наші світи співіснують у вирії життя, десь паралельно один одному, в когось – вони перетинаються. І кожний з нас мріє плити до щастя со «всех ветрил»…
Сродность к воинству (с.227 )
Щастіе наше внутрь нас… пускай никто не ожидает щастія ни от высоких наук, ни от почтенных должностей, ни от изобилія… Нет его нигдЂ. Оно зависит от сердца, сердце от мира, мир от званія, званіе от бога.
Людина досягає щастя від внутрішньої гармонії. Поняття щастя – індивідуальне. Еталон щастя у кожної людини свій. Хоча суспільство нам нав’язує певні еталони (виміри) щастя: грощі, статки, посади… Але тим не менш, Григорій Сковорода особливу увагуприділяє таким поняттям , як мир та знання.
ПОХВАЛА АСТРОНОМІИ (с. 70)
Щасливы, кои тщились еще в вЂк старинній
Взвесть ум виспр и примЂчать звЂздних бЂгов чины.
Можно вЂрить, что оны, всы земніи здоры.
Приметы некоторых сродностей (с.222)
«За Богом пойдешь, добрый путь найдешь». Видно, что усердно последовать Богу есть сладчайший источник мира, счастья и мудрости. Да знает же всяк свою природу и да искушает, «что есть благоугодно Богу». Общество есть то же, что машина. В ней замешательство бывает тогда, когда ее части отступают от того, к чему оные своим хитрецом сделаны.
«Світ ловив мене, але не спіймав». Київ. Фото від 2012 року. Біля пам’ятника Григорію Сковороди.
Григорій Сковорода постійно шукав свободу, незалежність. Прагнув незалежності в суспільстві. Мав власний кодекс честі, свободи, сумління. Через всю творчість постійно веде діалог з Богом. Духовний світ для Сковороди, істина – головне. У його світовідчуття земні блага – ніщо. Істинне багатство – це духовний світ, Царство Небесне. Бог в середині кожного з нас. І цей свій в кожного свій, унікальний, неповторимий…
Що є свобода? Добро в ній якеє?
Кажуть, неначе воно золотеє?
Ні ж бо, не злотне: зрівнявши все злото,
Проти свободи воно лиш болото…
Захоплююсь і заздрю його внутрішній незалежності, великій силі духу і силі його віри. Мандрівний мислитель… Іноді навіть здається, що мене приваблює не настільки творчість письменника Григорія Сковороди, а особистість Григорія Сковороди, його вчинки, життєве кредо…
Чи прожив Григорій Сковорода своє життя, як хотів? Незалежним, вільним, щасливим? Впевнена стовідсотково – життя прожив вільнодумом…
Тетяна Спориніна,
фото автора
