Лісова сюїта у 10-ти частинах
Цей матеріал відзначений на ІV конкурсі журналістів «Правозастосування та управління в лісовому секторі України» і надрукований на сайті «Телекритика». Окремі його частини вже публікувалися у «Версіях». Із повним викладом статті можна ознайомитися тут: http://www.telekritika.ua/pravo_sector/2015-05-15/107136
Подаємо кілька витягів з неї:
«Увертюра: Через заборону – до рогу достатку?!.
Доки українська сировина йшла за кордон, інвестицій у деревообробну галузь бути не могло. Докорінно змінити ситуацію покликаний новий закон про заборону експорту необробленого лісу.
Верховна Рада тимчасово – на 10 років – заборонила експорт деревини у необробленому вигляді (крім сосни). Закон набирає чинності 1 листопада цього року, а для сосни – від 1 січня 2017 року. Дуб приєднали до переліку цінних і рідкісних порід.
За Законом, експорт лісоматеріалів і пиломатеріалів допускається за наявності сертификата походження, порядок видачі яких регулює Кабмін.Крім того, на сайті Держагентства лісових ресурсів» вводиться електронний перелік виданих сертифікатів походження.
«Новий закон має на меті змінити не тільки ставлення до виробника, а й стратегію вирубок. Активісти неодноразово наполягали, що в лісах вирубують дуби віком від 60-70 років, а за документами – санітарна рубка. Відтак спиляну якісну деревину відправляють на експорт, а трухляк і далі стоїть».
«Сьогодні всі в однакових умовах – і ті, що займаються глибинною переробкою, і ті, хто просто вивозить цінний кругляк за кордон… Так не повинно бути. В усьому світі той, хто залучає інвестиції, має преференції, – наголошує колишній головний лісівник області Анатолий КОВАЛЬСЬКИЙ, який 42 роки віддав служінню лісу. – Ще 1996 року на Буковині існувала глибока переробка лісу. Робили все – від паркету до меблевих гарнітурів. Працювали лісокомбінати. А вже наступного, 1997-го, деревообробна галузь була ліквідована, – стверджує ветеран.– У країні немає органу – від Кабміну до конкретного райцентру і села, який би стратегічно управляв би лісопереробною галуззю. Люди розвиваються самотужки: ні програм розвитку, ні законів не створюють для виробника. Сьогодні бідака-виробник заледве виживає. І це, як на мене, жахливо».
«Інтуїтивно відчуваю: в державі ведеться підкилимна політика на знищення лісової галузі. Принаймні, про це свідчать закони, що приймаються, – каже Анатолій КОВАЛЬСЬКИЙ».
За запасами лісів Україна сьогодні є найбіднішою серед країн Європи. До 60% площ, укритих лісом, мають окремі європейські держави. Середня ж лісистість Європи становить 30%. Україна перебуває нижче середнього рівня – у неї лише 16,6% площ зайняті лісом.
«Корупцію породжує влада, її вищі ешелони»
На глибоке переконання Анатолія Йосиповича, нова, вже постмайданівська, влада щодо лісу «осідлала» ті ж схеми, що й попередня. Про це відверто говорилося на засіданні Чернівецького прес-клубу на тему «Як лісівнику не стати корупціонером».
«Не треба боятися Господаря»
Чернівецький професор-еколог Юрій МАСІКЕВИЧ вбачає усі проблеми лісу в тому, що він позбавлений господаря.
– Майже в усьому світі ліс у приватних руках, тобто він свій, а не чужий, тому його і рубають обережно, – наголошує Юрій Григорович. – Але при цьому повинні діяти буквально залізні закони, спрямовані на захист природи.
Та попри авторитетну думку п. Масікевича, якого авторка цих рядків знає багато років і дуже поважає за величезну громадську природозахисну діяльність, приватизація лісу все ж таки тривожить. І поясню, чому. Бо всі ми відчули на собі наслідки приватизації облгазів, обленерго тощо. Як би чого не вийшло… Особливо зараз, за такої шаленої корупції в державі.
Кода: майже апофеоз, тільки б не апофігей
«Рентабельність українських лісопідприємств нині становить 2-3%, а європейських, зокрема державних, – 15-22%. Щоби її підняти, вистачить щонайменше трьох чинників: по-справжньому державницької зацікавленості вищих посадових осіб, відповідної законодавчої бази і готовності суспільства до суворого, а головне, грамотного контролю над діяльністю державних чиновників. І тоді в Україні відродження деревообробної промисловості стане не просто можливим, а буде досить швидким. Тільки за умови, що влада не пантруватиме, як кажуть у нас на Буковині, «відкати», а займеться вирішенням проблем – тоді апофеоз відродження лісу та лісопереробної галузі не перетвориться на… апофігей.
Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»
Один із багатьох водоспадів Путильського району Чернівцької області. Фото зроблене влітку 2012 року. Та вже 2015-го цієї краси тут немає. Водоспад знищений трелюванням деревини. Поруч із ним з ним були ще два – менші. Їх теж уже немає, – повідомили місцеві жителі.
Автор публікації зафіксувала одне із багатьох місць у тому ж Путильському районі, де проводять трелювання лісу – себто скидають зрубану деревину згори вниз на дорогу, а звідти вже вивозять.
