Історичний центр Чернівців: зберігаємо чи знищуємо?

Україна – держава молода, тож у нас можна спостерігати колізії, які в цивілізованому світі просто неможливі (з ними ознайомитеся у зверненні п. Біленкової). Чимало запитань, скажімо, спричиняє оголошена на п’ятницю, 20 грудня 2019 року, у міськраді (каб.105,15.00) презентація з розробки І етапу коригування історико-архітектурного опорного плану м. Чернівці з визначенням меж та режимів використання зон охорони пам’яток та історичних ареалів  (підготовчі роботи), на яку запрошують громадських активістів, чернівчан і фахівців.

Пересічному мешканцю Чернівців важко зрозуміти, про що йдеться. Адже переважна частина фактів залишається «за лаштунками». Та головна проблема полягає в тому, що… наша міська влада просто не має повноважень на вирішення таких питань, бо вони у компетенції уряду та фахівців,яких у нинішньому складі міськради немає.

Світлана ж Біленкова, до якої ми звернулися, свого часу очолювала пам’яткоохоронний відділ міської ради та забезпечувала супровід з розробки Історико-архітектурного опорного плану та відповідне його затвердження на місцевому, державному й міжнародному рівнях.  

Світлана БІЛЕНКОВА, кандидатка мистецтвознавства, колишня керівниця спеціально уповноваженого відділу Чернівецької міськради з питань охорони культурної спадщини протягом 2006 – 2007 рр.:  

– Стурбована невизначеністю взаємодії містобудівної політики з пам’яткоохоронною справою у Чернівцях. Тож дозволю собі поділитися баченням цих проблем:

1. Сама постановка теми презентації з “коригування…” чинної пам’яткоохоронної науково-проєктної документації є хибною, неприпустимою й дуже небезпечною. Бо може призвести до повної руйнації не тільки взаємодії містобудівної політики з пам’яткоохоронної справи у Чернівцях, а й набути ознак анархічної комерційної забудови. Наслідки – тотальне нищення не тільки культурного спадку міста, а й універсальності національної самоідентичності держави, що вирізняє Україну серед інших країн світу. На жаль,  негативний досвід існує. Приміром, такі нищівні процеси відбувалися у повоєнні роки в Брюсселі, що отримало назву «брюсселізація», тобто хаотична комерційна забудова історичного центру. Як наслідок, у Брюсселі традиційно сформований історичний центр сьогодні вже не існує. 
2. Не новина, що Чернівці є унікальними не тільки в Україні, а й у Європі. Це місто особливого містобудівного ландшафту та втілення найкращих аспектів професійної діяльності однієї з найпередовіших архітектурних шкіл світу на межі ХІХ-ХХ ст. Нині, коли Україна перебуває у стані тривалого військового конфлікту, варто вжити першочергові заходи з упорядкування взаємодії містобудівної політики з пам’яткоохоронними процесами.
3. Важливо розібратися, чому досі не виконана «Комплексна Програма збереження об’єктів культурної спадщини Чернівців на 2004-2008 роки», затверджена  рішенням 24-ї сесії 4 скликання Чернівецької міської ради від 26.08.2004 р. №541. З’ясувати, що та як виконано, а що й чому залишилося поза увагою та чому виконання цієї Програми (її реалізація передбачена чинним Законом України «Про загальнодержавну програму збереження та використання об’єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки») протягом років роздрібняється начастки, черги або етапи (перший етап, другий етап тощо), трапляється хаотична переадресація розташування пам’яток. Яскравий приклад – назва запланованої презентації на замовлення Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин. Слід розібратися також, скільки юридичних осіб з назвою «Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин» зареєстровано у Чернівцях в електронній системі ЄДР. Яка з цих реєстрацій є чинною, а яка – помилковою.
4. Скільки існує виконавчих памяткоохоронних органів у структурі Чернівецької міської ради. Який з них є законним, а який – помилковим (зареєстрованим помилково). Слід розібратися, якому саме органу місцевого самоврядування з питань охорони культурної спадщини надавалися делеговані Державою повноваження з нагляду за землями історико-культурного призначення у Чернівцях. Чи виконуються зараз зазначені повноваження? Якщо так, то ким і на якій підставі?
5. Чи зареєстрована місцева база даних електронної системиЄДР (в т.ч.юридичних осіб) на рівні Міністерства юстиції України. Чи є місцевий Реєстр чинним!? Адже  пам’яткоохоронний орган місцевого самоврядування, виділений 2007 р. у спеціально уповноважений відділ Чернівецької міської ради з питань охорони культурної спадщини за наказом Міністерства культури і туризму України, і памяткоохоронний виконавчий орган Чернівецької міської ради (утворений  влітку 2011 р., коли містом керував секретар міської ради) є посадовими особами публічного права і жодним чином не можуть бути юридичними особами (“припиненою” та “діючою”), тобто не можуть юридично займатися господарсько-економічною діяльністю і бути «замовниками» виконання робіт, так само, як і головний архітектор міста.  

6.Науково-проектна документація з “Коригування історико-архітектурного опорного плану і проекту зон охорони памяток та визначення меж і режимів використання історичних ареалів м.Чернівців (додаток 1) з Переліком памяток та обєктів культурної спадщини м.Чернівців (додаток 2)” є чинною та затвердженою на всіх державних рівнях. 

7. Без відома та відповідно прийнятого рішення Міністерства культури, молоді та спорту України (як “правонаступника” центрального органу у питаннях охорони культурної спадщини) не можуть відбуватися жодні втручання місцевого рівня без державного контролю: на території міста є об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, збереження якого так само потребує комплексного міждисциплінарного підходу на державному рівні. 
8. У разі згоди профільного Міністерства, на період виконання науково-пошукових робіт дія чинної документації ІАОП з «Коригування…» призупиняється (тобто, оголошується мораторій).
9. Заповнення електронної версії «Геопорталу» можливе тільки тоді, коли буде затверджений на державному рівні Генеральний план розвитку міста. Територія історичних ареалів та режими їх використання є відправною точкою для подальшої розробки цілого Генерального плану міста.  
10. Інформаційним забезпеченням «Геопорталу» займаються відповідні структури виконавчої влади, які й несуть відповідальність за недопущення помилок чи їхнє виправлення. Тому, напевно, варто спочатку звернутися до профільного Міністерства з відповідним обгрунтуванням у необхідності внесення змін у чинну пам’яткоохоронну науково-проєктну документацію з розробкою СТРАТЕГІЇ містобудівних процесів та упорядкування пам’яткоохоронної справи у Чернівцях. Здійснити АУДИТ – ІНВЕНТАРИЗАЦІЮ об’єктів культурної спадщини та інших нерухомих об’єктів із урахуванням розбіжностей в технічній переадресації та інших помилках, що й спричинило наявність численних проблем хаотичного характеру з обліку  нерухомості в межах історичного середовища міста та й не тільки.

Від редакції: Як заплутану, сприймають ситуацію лише невтаємничені чернівчани. Професіонали, гадаємо, розуміють, про що йдеться і чому виникла така колізія. Зауважимо тільки, що на перший етап коригування Опорного плану виділено півмільйона гривень. А на невиконану Комплексну Програму збереження об’єктів культурної спадщини Чернівці – 450 млн грн.

З петиції чернівчанина до міської влади: 

«Парадокс у тому, що навіть події світових воєн не настільки спотворили обличчя нашого чудового міста, як нинішнє нищівне ставлення до архітектурної спадщини. Ми стаємо не лише свідками, але й співучасниками руйнування краси й слави феноменальних архітектурних перлин історичного центру Чернівців. На наших очах знищуються фасади та їхні складові елементи, унікальні автентичні заповнення брам та дверних отворів. Місто втрачає своє неповторне обличчя й привабливість»