Нині випускник Чернівецького музучилища Станіслав Гумінюк – музикант-новатор і перший в Україні доктор мистецтвознавства за спеціальністю «музичне мистецтво».

«Я забрав у нього дитинство: від 5-ти років Стас відвідував музичну школу, – сказав його батько перед концертом – і одразу ж зізнався, що не шкодує, бо це, мовляв, дуже дисциплінує людину: – А я ж військовий… – зауважив із усмішкою і за мить додав: –…диригент».

Батько Станіслава Гумінюка записує концерт сина.
Мати маестро теж пов’язана з музикою: викладає в музучилищі (нині обласний коледж мистецтв ім.С.Воробкевича). Тож зрозуміло, чому чотири роки тому Станіслав перед концертом у Чернівцях, де мав грати на новому роялі, що його придбав тоді Органний зал, в інтерв’ю «Музичні зустрічі ”Відрядження додому” зауважив, що він прийшов у музику ще до свого народження».
Нинішньої середи під час участі у Бахівському фестивалі маестро представив чудову ліричну та водночас віртуозну програму. І, напевне, доволі показово, що його виступ розпочався з «Чакони» Баха, яку композитор, за легендою, написав, дізнавшись про смерть першої дружини під час свого відрядження. А видатний італійський композитор, піаніст-віртуоз, один із найяскравіших музикантів кінця XIX–початку XX століття Ферруччо Бузоні створив знамениту фортепіанну транскрипцію «Чакони» ре мінор Йоганна Себастьяна Баха, перетворивши камерний скрипковий твір на масштабну, віртуозну п’єсу для фортепіано. Ця обробка відома як «Чакона Баха-Бузоні». Саме її виконав наш земляк, інтерпретувавши твір як величну молитву людства.
Як на мене, «Чакона Баха-Бузоні» дуже близька Станіславу Гумінюку. Адже саме Бузоні (1866–1924) заклав основи «нового класицизму», ба більше, він вважав, що музика має бути вільною від шаблонів. А Станіслав у своєму виконанні поєднує класичні традиції з авангардом, як це спостерігається і в музиці Ферруччо Бузоні. Та й недарма ж наш маестро визнаний музикантом-новатором.
До слова, 2017 року, у свої 25 років, С. Гумінюк став лауреатом ХІ конкурсу піаністів пам’яті Володимира Горовиця. А це, мабуть, найбільш статусний і найповажніший конкурс для піаністів.
Логічним продовженням музичного вечора став «Італійський концерт» Баха, в якому соліст «змагався» з цілим оркестром – й усе це передавалося одним-єдиним інструментом. Рояль, підкорений піаністом-віртуозом, створював ілюзію звучання цілого симфонічного…
А 24 романтичні прелюдії Шопена принесли задоволенням всім, як зауважила ведуча, хто тільки їх чує. А присутні у залі не лише чули: у 24-х фотографічних кадрах побачили все, чим наповнене людське життя. Від подорожі на Майорку до шелесту дощу, руху морських хвиль до бурі відчаю та протесту. А Станіслав Гумінюк завжди підкреслює, що Фредерік Шопен посідає особливе місце в його творчості.
…І всі ці емоції, що збуджують душевне піднесення, ще тривалий час залишали у слухачів «післясмак» очищення. І я не могла не згадати березневий концерт «Пристрасть сонат у примхах каприччіо», який відбувся 13-го, у п’ятницю і подарував мені, без перебільшення, просвітлення, полегшення і певне заспокоєння – такий украй важливий настрІй у тяжкий час війни. Тоді на сцені Органного залу виступили скрипаль Дмитро Ткаченко та піаніст Станіслав Гумінюк.

Станіслав Гумінюк отримує відзнаки за участь у фестивалі.
Шостий Фестиваль органної та камерної музики «SOUNDS OF BACH» добігає кінця. Його завершують сьогоднішній концерт органістки Надії Величко (Німеччина–Україна) «Аспекти світла» та завтрашній – Бьорна О.ВІДЕ (Björn O. Wiede), німецького органіста, диригента й піаніста, керівника Потсдамського оркестру Ніколайкора та Європейського симфонічного оркестру.
Людмила Чередарик, медіа-Версії