Це слова із поезії Аркадія Томульця. І вони – саме про нього
Ретроспектива…
У передмові відомої письменниці та дружини Аркадія, яка вже споглядає на нас із кращих світів, Маріанни Гончарової до першої книги Аркадія Томульця, є такі слова: «Спокою не знає його життя». І в цьому жодних сумнівів, бо хто краще за Маріанну знав її власного чоловіка, із яким вони прожили таке прекрасне, довге – і водночас таке коротке – життя. Кажу це за власними спостереженнями, бо знала Маріанну ще замолоду. Писала з ними – з двома водночас – інтерв’ю на цілісінький розворот, себто дві сторінки, ще паперової газети «Версії». І дуже добре пам’ятаю той день – ще далеко доковідний і довоєнний, – який майже весь минув у чернівецькій кав’ярні на другому поверсі, де ми цікаво і весело спілкувалися, пили каву та їли тістечка.
Маріанні та Аркадію «зайшов» такий дещо незвичний формат розмови – спільне інтерв’ю зіркового подружжя. Пригадую, ми багато сміялися, бо їм на думку спадали смішні ситуації із подружньо-творчого життя. А потім на кілька хвилин до нас заскочила їхня донька, яка саме була в університеті, складала сесію. Хоч надовго не затрималася – молодість! – полетіла далі. І тепер ретроспективно усвідомлюю, яким щасливим був той час, і як добре, що він взагалі – був. Чимало збігло років, а я пам’ятаю ту зустріч ніби учорашню: залишила неймовірно теплий життєствердний післясмак.
Незліченні професії одного професіонала
Зрештою, нічого дивного, адже Аркадій – це феєрверк, свято. Із такою людиною завжди цікаво. Гітара, пісні, анекдоти та найрізноманітніші кумедні історії з життя. Він – майстер дрібних деталей, які є визначальними. А ще купа силенна його захоплень і хобі. Спробуй занудьгувати – просто ніколи! І водночас – людина-глиба, філософ.
Мабуть, саме така полярність зробила життя Аркадія та й його творчість насиченими, бурхливими, різноманітними, а відтак – дуже неспокійними. Бо вміє, як уже зазначалося, не лише дивитися, а й, що головне, – бачити і за житейськими дрібницями розгледіти закономірності та причинно-наслідкові зв’язки. А це талант, певним чином, навіть небезпечний у сучасному світі, де панує суцільний непрофесіоналізм. Натомість Аркадій, завдяки цілій низці професій, якими він оволодів упродовж життя, саме професійно розуміється на багатьох речах. Цим він мені нагадує інтелектуала Дмитра Чекалкіна, знавця купи мов, шоумена і посла, на офіційному рахунку якого… 48 професій.
Спробую перелічити найголовніші професії нашого Аркадія. Почнімо з того, що він за освітою економіст, до того ж талановитий. Дипломований юрист – нині очолює юрвідділ КНП (комунального некомерційного підприємства) «Новоселицька лікарня».
А ще колись, дуже давно, керував Новоселицькою райспоживспілкою, яка на той час була визнана найкращою в цілому Радянському Союзі, до складу якого входили, нагадаю, 15 У ті далекі часи його організація мала з десяток автомобілів та ще більше великих вантажівок для перевезень. Тож тістечка й торти, привезені з Новоселиці до обласного центру цілими вантажівками, розліталися за пів дня, хоч обласний центр мав власні кондитерські цехи. А секрет містився в тому, що торти й тістечка з Новоселиці випікалися на вершковому маслі, а чернівецькі – на маргарині.
Ба більше, скажу відверто, що смачнішого домашнього виноградного вина – червоного, рожевого та білого – як у Аркадія, ніколи й ніде не куштувала. Але ж лозу треба виростити. І він у цьому дока. А знаєте, чому? Не дивуйтеся, бо виноградна лоза, за словами Аркадія, вірить його рукам. «Я чую її слова», стверджує він. Зрештою, воно й не дивно, бо кілька поколінь його предків займалися виноробством. Отже, вино Аркадія, без перебільшення, – це поезія! Але він прекрасний поет і в прямому сенсі слова: його вірші одразу ж западають прямісінько до серця, зачіпають душу, змушують думати – а інколи й плакати.
А який Томулець неперевершений оповідач! Зрештою, нічого дивного, адже він талановитий актор, співак і гітарист, а також художник, який досконало володіє технікою монотипії – це такий різновид графіки: малювання на гладкій поверхні, яка не поглинає фарби. Свого часу він оформив книгу поезій Тамари Севернюк «Музика чорної вишні». Вийшло дуже гарно.
Ось для прикладу дві його монотипії, які є в моїй колекції:
Людина, що живе за біблійним пророцтвом
Забула ще кілька професій Томульця, пов’язаних із тваринами, мову яких він, до речі, розуміє. Принаймні, з псами спілкується запросто. Вони його чудово розуміють і слухаються. І він розуміє, що вони йому кажуть і чого хочуть. А ще він їх лікує, повертаючи до життя навіть безнадійних. Про все це можна почитати у його неперевершених постах на Фейсбуці. Це дуже зворушливі історії, від яких не відірватися. Водночас вони дуже повчальні та душевні. Мабуть, тому, що, за словами Аркадія, «Собаки знають щось таке, що знає Бог. І живуть поряд із нами, щоб навчити нас це розуміти».
«У минулому житті я був собакою», – чи то пожартував, чи то серйозно сказав Аркадій, розповідаючи новосельчанам, що у понад чотирьохсотсторінковій книзі «Гойдалки свідомості» є окремий розділ – «Розповіді про тварин». Але ж він дружить не тільки з чотириногими, а й з равликами, павуками, жуками, совами та воронами – й усі вони стають членами сім’ї. Тож доки ми читаємо у книзі Ісаї біблійні пророцтва про так званий «вік миру», коли тварини і люди житимуть у гармонії і ніхто не шкодитиме одне одному, новосельчанин Аркадій Томулець, випередивши час, уже впровадив це біблійне пророцтво у життя. Тож чи не здається вам, що за певних умов ми здатні створювати майбутнє вже тут і зараз?! Томулець – підтвердження цього: своїм прикладом він переконує, що це підвладне людям. Хоч, зрозуміло, не всім. Бо для цього треба жити за певним душевним алгоритмом.
І тут варто було б перейти до… езотеричних творів і знань Аркадія. Та про це – трохи пізніше. Логічніше завершити оповідь про його численні професії. Не можна ж замовчати, що він блискучий городник і садівник. Якби ви тільки бачили його помідори та перці!
Але й це ще не все, бо я випустила з поля зору адміністративні таланти нашого героя. Тривалий час від нього залежав економічний розвиток району.
З такого переліку стає зрозумілим, чому Томулець часто наголошує на тому, що людина приходить у цей світ з єдиною метою – відшукати в собі Богом закладений талант і розвинути його.
Ганна Вакарчук, багаторічна редакторка новоселицької газети «Слово правди», на шпальтах якої також друкувалися твори Аркадія Кузьмовича, вважає, що не кожний здатен побачити, відчути й зрозуміти цей Божий дар, та, на її глибоке переконання, «Кузьмович свої таланти розгледів. І щедро ділиться ними зі світом – через поезію, прозові твори, картини, ілюстрації, пісні під гітару…». Я додала б сюди ще й служіння людям, бо все, що він робить, це далеко не самоствердження, а, швидше, – почуття відповідальності.
Не день профорієнтації, а презентація двох книг і ода Новоселиці
Та підстава до сьогоднішньої розмови – не «день профорієнтації», хоч усі професії Аркадія Кузьмовича слугують щедрим прикладом цього, а презентація двох книг письменника. Не побоюся цього визначення, хоча сам Аркадій Кузьмович не вважає себе письменником і постійно на цьому наголошує. Втім, вирішувати не автору, а читачам, чи не так?
Імпреза відбулася у затишній малій залі Центру культури і дозвілля Новоселицької громади, який і став організатором цього дійства. До слова, саме тут відкрився мені ще один талант Кузьмича – так називають його у рідній Новоселиці – відданість і надзвичайне захоплення своєю неймовірно рідною Новоселицею. Невеличкий райцентр назавжди «застовбив» їх з Маріанною: вони не захотіли переїжджати ні до Чернівців, ні до Києва. Ось так!
Новоселицький Центр культури і дозвілля
А теплі історії Томульця про їхнє миле містечко та його мешканців – це справжня ода Новоселиці, про яку тепер знають і в столиці: саме там, у київському видавництві «Друкарський двір Олега Федорова» побачили світ презентовані книги «Гойдалки свідомості» та «Копальня під назвою «Золото дурнів».
Їхнім оформленням займалася відома дизайнерка і технічна редакторка книг Раїса Рязанова, яка разом із групою підтримки від клубу «Дебют-читання» Чернівецької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. Михайла Івасюка приїхала до Новоселиці.
«Ідея обкладинок належить автору. Я тільки втілювала у життя те, що він хотів побачити», – розповідала вона про співпрацю з автором.
Аркадій Томулець з дебютівцями, які приїхали до Новоселиці в якості групи підтримки. Друга справа – Раїса Рязанова
Іронічний та харизматичний Аркадій винайшов емблему своїй книзі «Копальня під назвою «Золото дурнів» – лопату і кайло навхрест – із натяком на своєрідну пародію на радянську символіку серпа і молота. «А «Золото дурнів» – тому, що забавою душа тішиться, як пояснив автор, і наголосив, що любить цю книгу, як й усіх своїх героїв у ній. Навіть не зовсім позитивних. Бо, мовляв, хто ми такі, щоб когось судити…
Та, попри все, книга з прикольною назвою «Копальня під назвою «Золото дурнів», повірте, не таке вже й легке чтиво, як може здатися з назви. Іронія та гумор не всім підвладні. Тим паче, що це величезний пласт людського життя, ціла епоха, що вже відійшла в минуле, як на мене. Хоч я можу й помилятися. Однозначно лише те, що ця книга – результат спостережень і записів не одного десятиліття, тож є своєрідним свідчення епохи.
«Наше майбутнє – це релігія + езотерика + наука»
Таким є переконання Аркадія Кузьмовича, який дуже добре знається на астрології, нумерології та інших прихованих знаннях і практиках, які прийнято об’єднувати в сукупність таємничих наук. І саме ці слова про об’єднання науки з релігією та езотерикою прозвучали під час презентації в Новоселиці, коли мова зайшла про структуру книги «Гойдалки свідомості». Адже чільне місце в ній посідають містичні історії, що базуються на реальних фактах і подіях. Думаю, це закономірно, бо рідний брат Аркадія Олександр Томулець, який давно відійшов у кращі світи, тривалий час очолював Чернівецьку філію міжнародної академії біоенерготехнології. До слова, тоді до нього приїжджали дуже відомі вчені, академіки. Та й крім наукових книжок, спрямованих на самопізнання і роботу з енергіями, духовний розвиток і пошук внутрішньої опори, розуміння прихованих механізмів Всесвіту, Олександр теж писав вірші та музику. Різнобічні таланти, мабуть, у крові Томульців. Однак обоє працювали й працюють на творення свідомої людини, лише різними методами. Шлях Аркадія Томульця – через літературу й мистецтво.
Валентина Мацерук – перекладачка чи співавторка?
У сім’ї батьків Томульця розмовляли українською. До 18 років Аркадій, за його словами, взагалі не знав російської. Та далі, починаючи від служби в армії, його життя тривало в іншому просторовому оточенні, де практично звучала лише російська.
Нині ж стосовно мови Аркадій Кузьмович доволі категоричний: усі притомні люди переходять на українську. Колись пояснив доволі елементарно: «Багато моїх друзів на фронті…». Знаю, що і син його там. Ба більше, якось він сказав, і не мені одній, що Маріанна Гончарова не є російськомовною письменницею, і «Дракон із Перкалаба» набагато краще звучить українською!
Чи не тому він зараз самотужки перекладає дитячі вірші зі своєї книги «Шортики» українською та отримує від цього, за його ж словами, море задоволення та масу позитивних емоцій.
Хоча від самостійного перекладу двох солідних книг Томулець все-таки відмовився. І вирішив звернутися до заслуженої журналістки України, авторки кількох книг поезій Валентини Мацерук. Утім, одразу зауважу, що питальний підзаголовок не потребує відповіді. Бо її просто немає. Мені ж відомо, скільки душі та праці вклала Валя в цей переклад, і він просто не міг не стати її творчим дитям. Ми тоді часто говорили телефоном і вона переповідала окремі історії або ж зачитувала деякі місця… Тривалий час вона жила виключно цими книжками. І, зрештою, ми отримали «на гора», завдяки талантам і професійності цього творчого тріо – автора, перекладачки та дизайнерки – цілісний мистецький продукт!
Кода
Модерувала зустріч Ольга Серебріян, працівниця обласної бібліотеки й за сумісництвом «повитуха» клубу «Дебют-читання». Досі дивуюсь, як їй вдалося вкласти такий непорушний пласт тем у півторагодинну зустріч! Адже серйозно обговорили всі нюанси творчої лабораторії Аркадія Томульця; автор читав свою поезію та прозу; ба більше, заслухали спогади та привітання учасників зустрічі і навіть послухали українську народну пісню у його виконанні під гітару та провели фото- й автограф сесії! І все це за 90 хвилин – мушу визнати, Ольга Серебріян – талант!
Модераторка зустрічі Ольга Серебріян
…З другом по життю
Юні шанувальниці таланту Аркадія Кузьмовича чекають на його автограф…
Новоселиця знає свого Томульця як людину харизматичну, нетривіальну, переважно завжди чимось захоплену та схвильовану і майже постійно запальну та натхненну. Бо не може він ставитися до життя ні спокійно, ні тим паче байдуже. І саме таким він постав перед своїми шанувальниками на тій зустрічі.
Водночас зауважила в свідомості Аркадія ще одну особливість: хоч для нього дуже багато важить слово, та чи не важливішим є вчинок. Вчинок, здійснений від любові та душевного добра…
Людмила Чередарик, Медіа-Версії
