Субсидії в реаліях: одні сплачуватимуть за комунальні послуги 70 гривень, інші – 4-7 тисяч гривень

Не варто заробляти багато: десятикратне збільшення доходів підвищить вашу плату за комуналку в … 100 разів.

Від 1 травня буковинці кинуться оформляти субсидії, які, як обіцяє уряд, допоможуть пережити підвищення плати за комунальні послуги.

Виглядає симпатично: громадяни сплачуватимуть обов’язковий відсоток платежу, а усе інше – держава. Щоправда, коли вони не перевищуватимуть норми споживання (усе, що понад, – сплачуй сам за повним тарифом).

Норми споживання скоротилися: війна. Водночас нам щоразу нагадують, що під час війни владу не критикують. Про те, що під час війни зрадників вішають, владі не будемо нагадувати. Але покритикувати – мусимо.

Почнімо з обов’язкового відсотка платежу, який розраховується індивідуально для кожної сім’ї за визначеною формулою і залежить виключно від доходів сім’ї.

Отже, слідкуйте:

*середньомісячний дохід на одну особу за попередні 6 місяців ділиться на прожитковий мінімум на одну особу (в 2014 році – 1176 грн);

*результат ділиться на базовий коефіцієнт 2;

*після чого отримана цифра множиться на базовий коефіцієнт 15%.

Коефіцієнти 2 і 15 відповідають наступному алгоритму: при середньомісячному доході у розмірі двох прожиткових мінімумів на особу сім’я платить за житлово-комунальні послуги 15 % свого доходу.

Після цього розраховується розмір обов’язкового платежу: обов’язковий відсоток платежу множиться на середньомісячний сукупний дохід домогосподарства.

Майже зрозуміло. Але подивимося в табличку: хто скільки платитиме обов’язкового платежу. Родина з двох осіб, де дохід на одну особу на місяць становить 500 гривень (на двох – 1 тисяча гривень) сплачуватиме лише 31 грн. 90 коп. на місяць (3,19% від доходу). Справедливо? Так!

Лише 191,30 сплачуватиме на місяць сім’я двох молодих вчителів із маленькою дитиною за умови, якщо вони отримують по 1,5 тисячі грн. зарплати, тобто дохід на одну особу 1 тисяча гривень на місяць.

Але боронь Боже, якщо вам пощастило знайти роботу, де платять 5 тисяч гривень і ви живете одні! Щомісяця сплачуватимете 1594 грн (майже 32 % від доходу). І залишиться у вас на прожиття 3400 грн. Заробляєте 4000 грн – щомісяця платитимете за комунальні послуги 1020 гривень (25 % від доходу). Ніби то політика держави правильна: нехай багаті платять. Але чи можна будівельника високої кваліфікації чи підприємця вважати багатим, якщо він заробляє на місяць $217 (5000 грн)? Запитання риторичне.

Отже, вигідно заробляти мало, найкраще – 500 грн на місяць – тоді за комунальні послуги доведеться сплачувати лише кілька десятків гривень.  Усе, що понад – заплатить держава (а, насправді, – той будівельник чи підприємець, які працюють за 5 тисяч гривень). Йдеться, звичайно, не про депутатів-олігархів, які «заробляють» тисячі доларів – хоча саме ці мали би ділитися з простим людом. Та навряд чи робитимуть це, зважаючи, що їхні будинки переписані на «безробітних» дружин та пенсіонерів-батьків (які ще й субсидію оформлять – не «бідувати» ж).

То хто ж постраждає насамперед? Середній клас, який у цивілізованих країнах вважається основою суспільства. Ті, хто сьогодні з усіх сил намагаються робити якийсь маленький бізнес чи виробництво і не приховує доходів. А навіщо він комусь у нас? Адже, як стверджує політичний експерт Євген Магда, вплив олігархів зменшиться лише тоді, коли у нас з’явиться потужний середній клас. Не дивно, що він лише активно знищується тими ж олігархами…

До речі, нагадаю, що донедавна (коли долар був 8 гривень), навіть учителі були майже «середнім класом», отримуючи зарплату у 200 доларів. Тепер залишилися підприємці, висококваліфіковані робітники тощо. Чи надовго їх вистачить?

Юлія БОДНАРЮК, «Версії»