Ця звичка у неї з’явилася після 1932-33 років, коли вона 13-літньою дівчинкою сповна відчула на собі всі принади соціалізму та диктатури пролетаріату. Відтоді дуже недолюблювала Сталіна і на моє піонерське запитання, чому не вступає до партії, цього передового загону суспільства, замислившись, відповіла: «Подорослішаєш – зрозумієш». А відтак мама ще й на Буковину потрапила 1946-го, за розподіленням після закінчення фельдшерсько-акушерської школи. І гадки тоді не мала, що станеться дежавю: повторно зазнає голод…
Продовження читайте у газеті «Версії» №47
