Прорве у Калуші – дотече до нас: На Домбровському кар’єрі, що на Івано-Франківщині, оголошена надзвичайна ситуація. Гексахлорбензол, отрута першого класу небезпеки,канцероген загрожує Дністру.
Цього літа виповнююється 30 років від Стебниківської аварії (1983 р.). Саме тоді Чернівці, Хотин, Одеса й інші населені пункти залишилися на тривалий час без питної води, бо Стебницький «Полімінерал» на довгі роки отруїв Дністер, загубив флору і фауну.
Ситуація, що нині склалася на Домбровському кар’єрі в Калуші, може повторити екологічну катастрофу на Дністрі. Та що найбльш обурливе те, що вона є наслідком безалаберності та безвідповідальності влади на всіх рівнях.
Два роки тому, влітку 2011-го, журналістський міжнародний екологічний десант, серед учасників якого була й автор цих рядків, відвідав Домбровський кар’єр під час екологічного прес-туру Дністром. Тоді ж у багатьох ЗМІ з’явилися публікації про небезпеку, яку становить цей кар’єр для всіх, хто мешкає нижче за течією Дністра, в тому числі і для наших сусідів-молдован. А почали бити на сполох місцеві екологи, та їх, на жаль, як і журналістів, ніхто не почув. До слова, потім всі ці матеріали були зібрані в екологічний спецвипуск, підготований та оприлюднений «Версіями». Тож усі ці публікації можна знайти на сайті versii.cv. ua, а також у виданнях, де працюють їхні автори.
Та перш ніж познайомити читача з деякими з них, – офіційна інформація.
За даними моніторингу Академії гірничих наук України, на Домбровському соляному кар’єрі в Калуші виявлений відкритий карстовий канал діаметром майже півметра, з якого, як зазначено в Інформаційному листі до Івано-Франківської ОДА, «витікає скаламучений низькомінералізований потік ґрунтових вод, від 860 до 1300 куб. м за добу». Тож 18 липня в Івано-Франківській ОДА відбулося термінове засідання обласної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. На ньому обговорювали стан бортів Домбровського соляного кар’єру в Калуші та гідрохімічний склад вод у його затопленій частині. Ця ж комісія класифікувала ситуацію з витоками, що склалася останнім часом на Домбровському кар’єрі, як надзвичайну державного рівня.
У протоколі Калуської міської комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій йдеться: «Динаміка водопритоку через карстово-суфозійний канал у північному борті колишньої дренажної траншеї на Домбровському кар’єрі збільшилася. Це пов’язане як зі зростанням кількості опадів, так і з розширенням підземного каналу розвантаження вод із водоносного горизонту й тривалим винесенням глинистого наповнювача з товщі гравійно-галькових відкладень. Проникнення ґрунтових вод відбувається на всьому периметрі кар’єрного поля. Формування карсту з утворенням провальних воронок триває й на протилежному борті кар’єру, а також у східному, навпроти внутрікар’єрного відвалу, де розвантажуються води із затопленої частини дренажної траншеї. Всі ці явища призводять до руйнування гірничого масиву та подальшого погіршення техногенно-екологічної ситуації».
плашка
Калуський гексапхлорбензол – єдине в Європі сховище токсичних відходів, яке становить більш як третину всіх токсичних відходів України.
Серед учасників засідання були також представники галузевої науки та однієї з галузевих підрядних організацій, яка готова взятися спершу за проведення геофізичних досліджень, а відтак – за виконання робіт з буріння 7-9 свердловин, які, за їхньою технологією, будуть заповнені сейсмостійким об’ємним розчином, що створить захисну стіну, яка й має зупинити витік розсолів. Роботи проводитимуться під контролем ДП «Науково-дослідний інститут галургії» (м. Калуш) та Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу.
Івано-Франківська ОДА скерувала до Кабміну звернення стосовно виділення коштів з резервного фонду державного бюджету на ліквідацію наслідків надзвичайної ситуації на Домбровському кар’єрі. Кошти на проведення повторного моніторингу – геофізичних досліджень – розраховують винайти також в обласному бюджеті.
Від редакції: А тепер читайте, про що попереджали владу журналісти. Адже цієї ситуації могло і не бути…
сталося
Про мільярдні пагінці та гіркущі корінці
Дністром пливуть десятки тонн мертвої риби, вісім мільйонів людей залишилися без питної води, нема де напоїти скотину – це наслідки аварії на відстійниках ДП «Калійний завод «ВАТ «Оріана».
Стоп-стоп, не поспішайте телефонувати івано-франківським, чернівецьким, молдовським чи одеським родичам: аварія на момент написання цього матеріалу ще не сталася. Та й не зітхайте з полегшенням – Дністер дійсно може стати отруйним будь-якої миті. У цьому я переконався на власні очі. (Ці рядки написані влітку 2011 року – ред.)
Пейзаж на цій околиці Калуша нагадує картини із фантастичного фільму «Сталкер»: височать руїни заводів, стоять похилені іржаві ліхтарні стовпи. І мертве озеро. Мертве, бо украй солоне. Це так зване «хвостосховище №2», заповнене концентрованими розчинами солей хлору. («Хвостами» називають відходи гірновидобувної та переробної промисловості). Ропа просочується крізь стінки водойми і висохла сіль величезними білими язиками облизує навколишні схили.
Та створили ці жахливі пейзажі не інопланетні прибульці, а вітчизняні корупціонери – від кучм до ющенків-тимошенків і януковичів. Свого часу успішне підприємство з видобування та переробки калійної руди більш-менш справлялося з проблемою відходів. Але відтоді як високочиновні дерибанщики продали за безцінь прибуткові підприємства в руки вітчизняних і зарубіжних олігархів, про гіркі розсоли-«корінці» доводиться дбати і без того переобтяженому державному бюджету. Тобто чиновники (до речі, не забувайте, що і президент, і прем’єр-міністр, і народні депутати – теж усього лише чиновники) та олігархи переклали цей тягар на наші з вами плечі. Історія загибелі успішного державного хімпідприємства варта особливої уваги, бо є повчальною для любителів «приватизації» та пошуку «ефективного» (читай – олігархічного) власника.
(Ми не будемо переповідати цю сумну історію, а познайомимо читача з наступним уривком з цієї публікації. –ред.).
…Щороку екологічна ситуація у зоні діяльності ДП «Калійний завод «ВАТ «Оріана» далі погіршується. Найнебезпечнішими об’єктами сьогодні вважаються відпрацьований Домбровський кар’єр і хвостосховища №1, №2, солевідвали, шламонакопичувач, калійні рудники «Калуш», «Голинь», «Хотінь», «Ново-Голинь». Експлуатація кар’єру в майбутньому неможлива, видобуток руди припинили у зв’язку з його затопленням. Тут накопичилося близько 10 млн. кубічних метрів висококонцентрованих розсолів, їх кількість постійно зростає за рахунок атмосферних опадів, а рівень розсолів невдовзі досягне водоносних горизонтів.
Як украсти мільярд
Сказати, що влада геть не помічала калуської кризи, – не можна. Засідали якісь комісії, приймалися якісь постанови, давалися якісь обіцянки. Апогею ця симуляція роботи сягнула на початку 2010 року, коли Верховна Рада України прийняла закон «Про оголошення території міста Калуш та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації». За цим законом на порятунок Калуша та його жителів було виділено майже півмільярда гривень.
І що? А нічого. У березні 2011 року після наполегливих закликів усе того ж Довбенчука (місцевий громадський еколог – ред.) до Калуша приїхала група з шести представників Рахункової палати. Результати очікувано шокували. «Рахункові» контролери заявили, що кошти використані неефективно й екологічна ситуація не покращилася. Загроза прориву Домбровського кар’єру залишається, тому отруйні розсоли можуть проникнути у водоносний шар і забруднити басейн Дністра, який є джерелом водопостачання для багатьох населених пунктів України й Молдови. Не принесло очікуваних результатів і спрямування майже 300 млн. гривень з резервного фонду держбюджету на утилізацію токсичних відходів, у першу чергу – гексахлорбензолу.
Голова Рахункової палати Валентин Симоненко заявив: «Немає системи організації ліквідації подібних катастроф. Немає комплексного підходу до вирішення проблем. Протягом року Кабмін не спромігся підготувати Загальнодержавну програму попередження та ліквідації негативних техногенних та екологічних ситуацій на території України до 2025 року. Це призводить до проведення заходів разового, а не системного та повномасштабного характеру. Тому надзвичайна екологічна ситуація в Калуші й подібних місцях може набути масштабів стихійного лиха».
Працює прокуратура, чиновники міста, області, країни кивають одне на одного, шукаючи винних, але від цього ні природі, ні людям краще не стає. Звучать обіцянки «усе налагодити», президент дає чергові доручення прем’єру, місцева влада скаржиться, що грошей виділили ну дуже мало, і просить ще, але при цьому не хоче детально розповісти громаді, на що ж саме і чому «в ручному режимі» були розподілені попередні сотні мільйонів. Іншими словами, усі «темнять» і солодко співають. Ясно тільки одне: як не працювала влада за часів Кучми, а згодом – Тимошенко-Ющенка, так не працює й «ефективна вертикаль», розхвалена регіонально-комуністичним кланом. І калуська історія – яскраве тому підтвердження. Влада олігархів не витримала іспиту, влаштованого їй гіркими розсолами Прикарпаття.
Коментар Бориса ВАСИЛЬКІВСЬКОГО (громадська організація «ЕкоПраво-Київ): – Починати наводити порядок у Калуші (втім, як і скрізь в Україні) треба зі створення абсолютно прозорої системи використання коштів. Країну просто з’їдає корупція, що ми яскраво бачимо на прикладі цього прикарпатського містечка. Влада має звітувати громаді за кожну бюджетну копійку! А громадськість Калуша не має іншого виходу, як домагатися звітності від влади і щодо витрачання коштів, і щодо чесної інформації про ситуацію навколо кар’єрів, гексахлорбензолу тощо. Зокрема, треба скористатися сучасними електронними технологіями й створити якісний громадський інтернет-сайт, на якому давати чітку інформацію про усе, що стосується екології Калуша та його околиць.
На фото: білі язики солі виповзають із хвостосховищ; руїни заводів.
Олег ЛИСТОПАД, екожурналіст, автор книг «За все живе і зелене», «Штрихи до портрету Українського Лісу», «Феномен святих криниць» тощо. Лауреат премії «Золоте перо» Національної спілки журналістів України. (скорочено)
Корупція України труїть і Молдову
З Держбюджету України виділено 398 млн. грн. на вирішення проблем одного з найбільших у Європі сховища токсичних відходів. Але із закінченням проекту кількість отрутохімікатів зросла, і день від дня ця мерзота – все ближче до Дністра.
Побувавши на місці події (у місті Калуші Івано-Франківської області) і побачивши на поверхні грунту гори білої отруйної солі, здалеку схожу на сніг, ситуацію можна назвати катастрофічною. Гексахлорбензол (гкх), канцероген першої групи – ось що зберігається в бочках на полигоні в Калуші.
Завод калійных добрив ВАТ «Оріана» – банкрот і тепер не працює. Найнебезпечні об’єкти підприємства на даний момент – Домбровський кар’єр, хвостосховища й полігон гкх (10 басейнів зі складеними на дні й прикриттими грунтом бочками). Один басейн через недбалість – наполовину залитий водою. За паспортом ОАО «Оріана» рахуються захороненими 11.5 тыс. тонн гкх.
Грандіозна афера
В лютому 2010 року Президент Україны видав Закон про визнання міста Калуша й двох найближчих сіл зоною екологічного лиха. У березні того ж року запросили спільну комісію ООН та ЄС для проведення технічної оцінки ситуації. Вони приїхали, взяли проби, очманіли від того, що стан бочок із гкх в тому затопленному басейні взагалі не можна перевірити, а проби поверхневих вод подекуди перевищують припустимий рівень у 100 разів (!), зробили висновки й надали 22 рекомендації.
Першочергово було вирішено, що Україна візьметься за проект консервації Домбровського кар’єру, а також вивезе гкх на утилізацію до Великої Британії. За це відповідали Міністерство регіонального розвитку й будівництва та Міністерство природоохорони. Гроші виділили обласній адміністрації – 398 млн. гривень.
Проект закінчився наприкінці 2010 року, а змін на краще жителі Калуша й найближчих сіл так і не побачили. «Вода в колодязях гірка від отруйних солей, і цілком можливо, що у грунті, в якому ми вирощуємо овочі, теж присутня ця зараза», – говорять місцеві жителі. «Я став з’ясовувати, – розповідає Михайло Довбенчук, глава громадської организації «Зелений рух Карпат», – гроші були виділені, мер Калуша Ігор Насальник уклав договір з підрядниками для виконання робіт із консервації кар’єру. Вони почали працювати 14 липня, а 21 липня вже була забруднена хлоридами річка Сивка, притока Дністра.
У технічному регламенті підрядників – темрява. Та найголовніше те, що по завершенню робіт з’ясувалося, що вивезли лише 8,5 тис. тонн. На що ж пішла решта грошей?!». У громадськості – однозначна відповідь на це запитання.
Тим часом…
Найобразливіше навіть не те, що гроші спливли, а до пуття так нічого й не зроблено. Після виконання робіт з’ясувалося, що гкх не 11,5 тис. тонн, а все 22 тис. тонн (вочевидь при закопування не все записували!). При цьому Рахункова палата підтвердила, що Закон про утилізацію й консервацію виконувався несумлінно, контролю за рахунками держбюджету не було, виявлені порушення, результату не досягнуто, а на утилізацію тепер уже 22 тис. тонн гкх потрібен ще 1 млрд. гривень. Перевірити виконання операції міжнародні експерти не приїдуть, оскільки грошей вони не давали. Україна їх не кличе, бо розуміє, що «напортачила». Що ж робити місцевим мешканцям і нам, їхнім сусідам? Адже за частих паводків дамби кар’єру можуть не витримати (а ООН і ЄС, до речі, про це попереджають) і отрутохімікати хлинуть у Дністер! Чекати на аналог Стебніківської катастрофи 1983 року, коли воду з Дністра неможливо було використовувати місяцями? Єдиний вихід – громадянське суспільство повинне домагатися від уряду повторного приїзду міжнародних експертів і повторної комісії, а, можливо, й часткового фінансування, аби потім було легше все контролювати. І ще: Молдова й Україна є частиною Орхуської Конвенції про вільний доступ до інформації з питань впливу на довкілля.
Оцінка міжнародних експертів ООН і ЄС:
У грунтових водах з полігона рівень гкх перевищує 3400 нг/л (за норми в 30 нг/л). Гексахлорбензол – стійка органична сполука, вона токсична у водних середовищах і є довготривалим забруднювачем. Засолення грунтових, поверхневих вод і джерел питної води відбувається вже зараз. Гкх з полигона розповсюджується до найближчого струмка і далі, а також на городи мешканців. Коли не будуть вжиті заходи, ймовірність прориву кар’єру й потрапляння отрутохімікатів – висока.
Рзмір загрози
Молдовські учені, екологи й гідрохіміки одностайно наголошують, що будь-яке потрапляння солей важких металів у Дністер завдасть великої шкоди і флорі, й фауні ріки. При потраплянні калійних солей на дно зростає мінералізація й підривається уся іхтіофауна. В людей гкх спричиняє ракові захворювання.
Наталія ЖУРМІНСЬКА, «АіФ в Молдовє».
Як чиновники дерибанять гроші на «засоленому» Калуші
або Доки триватиме екологічна епопея
Так назвав своє журналістське розслідування Роман МАТВІЮК з Івано-Франківщини. З його публікації візьмемо лише один, невеличкий, але суттєвий, розділ:
Українсько-китайські Угоди є конфіденційними?
20 червня 2011 року голова Івано-Франківської ОДА Михайло Вишиванюк підписав Угоду з офіційними представниками КНР на будівництво в Калуші заводу без хлорних калійних добрив з іноземними інвестиціями в 1,5 мільярда доларів, які надає Україні КНР. За їх рахунок планувалося нібито вирішити й екологічні проблеми Калуша. Адже містечку та його околицям загрожує не тільки отруйна вода в колодязях, а й провалля, які виникають там постійно.
Однак отримати інформацію про Угоду між двома державами виявилося не так уже й просто. Інформаційні запити результату не дали, бо це, мовляв, конфіденційна інформація.
Отже, телефоную до першого заступника голови Івано-Франківської ОДА Василя Плавлюка. Той у розмові зазначає, що відповідно до підписаних угод про співпрацю між Міністерством екології та природних ресурсів України, Івано-Франківською облдержадміністрацією, підприємством з іноземною інвестицією «КИТПРЕД», Експортно-імпортним банком Китаю та Китайською державною корпорацією «Wuhuan Engineering Co. Ltd.» (укладена 20.04.2011 р.), і між Китайською державною корпорацією «Wuhuan Engineering Co. Ltd.» та Івано-Франківською обласною державною адміністрацією (укладена 20.06.2011 р.), передбачена реалізація інвестиційного проекту щодо реконструкції, відновлення виробництва безхлорних калійних добрив і вирішення екологічних проблем в зоні діяльності калійного заводу. ( Відтоді минуло 2 роки. І що??? – ред.)
4 квітня 2011 р.Кабмін України видав розпорядження № 286-р «Про виділення коштів для здійснення у 2011 році невідкладних природоохоронних заходів з видалення, перевезення та утилізації небезпечних відходів гексахлорбензолу». Йдеться про те, що Міністерство екології та природних ресурсів виділить 115 млн. грн(!) за рахунок залишку коштів Державного фонду охорони навколишнього природного середовища, який утворився на 1 січня 2011 р., для здійснення у 2011 році невідкладних природоохоронних заходів з видалення, перевезення та утилізації небезпечних відходів гексахлорбензолу, що перебувають на полігоні в зоні консервації Домбровського кар’єру в Калуському районі Івано-Франківської області. Також у розпорядженні, підписаному прем’єр-міністром М. Азаровим, прописується й звіт про використання зазначених коштів через Державну казначейську службу. (Куди поділися ці кошти, ніхто сказати не може…. – ред.)
…Підсумовуючи «подорож» «засоленим» Калушем, можна зробити висновок, що екологічна ситуація в Калуші залишатиметься вічною. Бо реальних кроків вирішення екологічних проблем немає. А гроші просто розчиняються. Тож Калуська екологічна епопея триватиме доти, доки чиновники дерибанитимуть державні кошти, виділені на вирішення екологічних проблем.
Роман МАТВІЮК, журналіст з Івано-Франківщини
Підготувала Людмила ЧЕРЕДАРИК, “Версії”
Думок на тему “Екологічне лихо: буковинці можуть залишитися без питної води”
Обгрунтовно і переконливо. Ще є час запобігти катастрофі.