або Про білих і чорних громадян України
Від нинішнього, 2013-го, року санепідслужба регіонів позбавлена своїх контрольних повноважень. Тепер дитячі відпочинкові табори, шкільні їдальні та дошкільні навчальні заклади перевіряють лише раз на рік, а об’єкти громадського харчування, тобто їдальні, кафе, бари та ресторани – раз на 5 років. Коли ж громадянин поскаржився, приміром, на те, що отруївся, буковинська Держсанепідслужба має отримати з Києва дозвіл на перевірку. Але й цього недостатньо, бо інколи на такий дозвіл треба чекати від 30 до 45 днів!
– Після реорганізації державних санепідстанцій, тобто від нинішнього року, область має лише головного державного санітарного лікаря та двох його заступників. Усі решта працівників СЕС, перейменованої на Держсанепідслужбу, вважаються простими державними службовцями, – повідомив Юрій Падурару, начальник управління організації державного санітарно-епідеміологічного нагляду Головного управління Держсанепідслужби в Чернівецькій області, коли редакція звернулася до нього із проханням узяти кореспондента в рейдову перевірку стану дитячих літніх закладів відпочинку. Та, як з’ясувалося, до цієї процедури санепідслужба тепер не має жодної дотичної. Бо віднині цим керує Департамент освіти та молоді облдержадміністрації, який може лише запрошувати представників санітарного та епідеміологічного нагляду до власних перевірок. А може й не запрошувати. Тож працівникам харчоблоків дитячих таборів нема чого боятися: ніхто їх раптово не заскочить на недовкладанні продуктів у порції, неякісному приготуванні страв чи на санітарних порушеннях, скажімо, неправильному зберіганні м’яса, молочних продуктів тощо або ж неправильному використанні дошок для нарізання. Бо ж заборонено, приміром, користуватися одним столом для приготування салатів і розрізання сирого м’яса. Одне слово, тонкощів у цій справі багато і їх треба ще спромогтися помітити.
Щоправда, за словами головного державного санітарного лікаря області Наталії Гопко, відповідальність за прийняття продуктів харчування, за перегляд супровідної документації, що посвідчує якість, за дотримання всіх можливих правил на харчоблоці від миття посуду до проведення дезінфекції перекладається, чи то пак покладена на медичного працівника дитячого закладу відпочинку. «Тобто всі ці речі контролюються людиною, яка працює щодня в закладі», – підкреслила Наталія Василівна.
Минулими ж роками санітарні лікарі протягом усього літа об’їжджали відпочинкові дитячі заклади – це входило до їхніх обов’язків. Нині ж, як нам повідомили батьки, в одному із таборів у кімнатах, де мешкають, юні відпочивальники, вогко й сиро та пахне цвіллю. Однак табір працює. Та оскільки працівники редакції самі цього не бачили, тому й виявили журналісти бажання поїздити таборами разом із санітарними лікарями. Однак не вийшло. Будемо їздити з представниками Департаменту освіти та молоді. Бо Держсанепідслужбу позбавили цієї функції. З огляду на європейські стандарти, воно може й правильно. Та як бути зі стандартами нашого менталітету й нинішнього періоду становлення нашої держави, який називається первинним накопиченням капіталу?! Вітчизняні бізнесмени, не побоюся цього слова, у більшості своїй – страшні люди. Бо задля «навару» чи зменшення витрат підуть на будь-які порушення. І те, що вже сталося на теренах дитячого відпочинку в Україні тільки у червні, – тому підтвердження. Найбільш резонансна подія – падіння дітей з балкона в кримському санаторії «Юність» і загибель дівчинки. Торік цей санаторій потрапив до рейтингу Міністерства курортів і туризму Криму як об’єкт, що не рекомендується для відпочинку. Але нинішнього року його викреслили з «чорного списку». До слова, у пресі, зокрема, в «АіФ Україна», з’явилися повідомлення, що за останні роки в цьому санаторії загинуло 4 дитини. Місцева ж влада відхрестилася від санаторію. За словами очільника Мінкурортів Криму, юрисдикція влади автономії на подібні держструктури не поширюється.
Офіційно: Хто контролює, як і скільки?
Та повернімося, так би мовити, до наших баранів. Гадаємо, батьки й не здогадуються про те, що, згідно з Постановою Кабміну №869 від 14 вересня 2012 року, шкільні їдальні перевіряються один раз на рік, як і оздоровчі дитячі заклади.
А щодо колишньої санітарно-епідеміологічної станції, яка все ж таки стояла на сторожі нашого здоров’я, то після неї залишилося 18 спеціалістів, які працюють за такими напрямками: санітарний та епідеміологічний нагляди разом із санітарною охороною територій та відділ соціально-гігієнічного моніторингу й державних реєстрів. Крім того, є ще сектори, які практично виконують технічну роботу з обслуговування відділів. Там теж трудяться 18 осіб.
Якщо чесно, то нині нам було би лячно відправляти своїх дітей на відпочинок. Та й до їдальні чи ресторану тепер ходити, як висловлюється молодь, «стрьомно». Бо про те, що можна знайти в таріліці супу, «Версії» вже писали.
Щоби не бути голослівними, пропонуємо інтерв’ю з Наталією ГОПКО, начальником Головного управління Держсанепідслужби у Чернівецькій області, головним державним санітарним лікарем області:
– На сьогодні державний санітарний епідеміологічний нагляд здійснюють Головне Управління Держсанепідемслужби у Чернівецькій області та його відокремлені структурні підрозділи. Зокрема, в місті Чернівці – це Чернівецьке міське управління Головного управління Держсанепідемслужби у Чернівецькій області.
Про періодичність державного санітарного контролю
Всі без винятку заклади громадського харчування віднесені сьогодні до низького ступеня ризику, тому перевіряються один раз на п’ять років. У випадку, якщо остання планова перевірка відбулася незалежно від терміну до введення нового порядку і не було виявлено порушень санітарного законодавства, то термін 5 років множиться на 1,5 і таким чином пролонгується до 7,5 років. Це стосовно частоти і стосовно планового контролю. Тобто йдеться про перевірки, які плануються і вносяться до плану роботи на рік. Про планові перевірки ми попереджаємо власника закладу за 10 днів.
Утім, коли люди чекають перевірки, то мають можливість підготуватися до неї. І хоча іноді ситуація є не надто об’єктивною і реальною, але я вбачаю і в цьому користь. Бо навіть якщо власник, готуючись до перевірки, приведе свій заклад – його приміщення, інвентар, обладнання до кращого стану, ніж було перед тим, це вже тежпозитив, бо виграє від такої ситуації тільки споживач.
Позапланові перевірки
Законом України передбачені і позапланові перевірки. Їх ми здійснюємо за зверненнями громадян – це скарги, заяви. До речі, може бути й заява самого підприємця або власника закладу. Зазвичай такі заяви надходять через необхідність отримати документ дозвільного характеру, висновок санепідекспертизи тощо.
Підстав для позапланових перевірок не так і багато. Але, якщо надходить скарга на заклад харчування, що вимагає його перевірки, то нам необхідно ще отримати згоду центрального органу виконавчої влади. У нашому випадку – це Держсанепідслужба України. І тільки за умови отриманого погодження ми проводимо позапланову перевірку.
Згідно з порядком, установленим законодавством, скарга розглядається, а заявник інформується про результати терміном до 30 календарних днів. Зрозуміло, ми є заручниками ситуації в даному випадку. Тому, коли ця процедура тільки почала працювати після реорганізації служби, траплялося, що згоду ми ще не отримали, а 30-тиденний термін уже вичерпаний. Тоді ми інформували заявника про те, що перевірка буде проведена за фактом отримання такої згоди. І вже через 45-тиденний термін, як це й передбачається законодавством, інформували про результати перевірки.
Перед позаплановими перевірками ми не попереджаємо про їхнє проведення. Тому, звичайно, їхні результати більш дієві та реальні.
Шкільні їдальні та дошкільні навчальні заклади
Ми перевіряємо не окремо харчоблок, а загалом навчальний чи дошкільний заклад планово один раз на рік. Бо вони належать до об’єктів високого ступеня ризику. Але процедури планового й позапланового контролю дотримуємося. Тобто, якщо перевірка планова, то попереджаємо за 10 днів до неї. Якщо позапланова, то діємо згідно з чинним законодавством. Але позапланові перевірки здійснюються зараз і на розпорядження голови облдержадміністрації. Це робиться тоді, коли є ризики для здоров’я дітей, як от, скажімо, остання ситуація, коли виникла епідколізія у дошкільному навчальному закладі міста Києва. Ми отримали доручення від Держсанепідемслужби України і від Міністра охорони здоров’я на проведення позапланових перевірок, щоби виявити ризики для здоров’я дітей, відповідно вжити заходів, щоби їх мінімізувати й ліквідувати.
Дитячі відпочинкові заклади
Ми проявили ініціативу, тож нині перевірки мають на меті не шукати-відшукувати порушення та карати винних, а частково надавати й консультативну допомогу там, де вона потрібна. І, головне, допомагати у вирішенні проблем. Водночас ніхто не пройде повз порушення, якщо вони є.
Іншими словами, наші перевірки мають більш моніторинговий і консультативний характер, оскільки насправді оздоровчі заклади теж є такими об’єктами, що перевіряються один раз на рік. Для порівняння: ще два роки тому такі перевірки були щодекадні.
У складі комісії освітян ми перевіряли табори на етапі організації та підготовки до роботи. Адже оформлення акту прийняття – обов’язкова умов для старту роботи такого закладу. Тож перевірки відбулися скрізь. І всі зауваження, виявлені нами, були враховані. Коли, приміром, знайшли відхилення у зразках води, то порекомендували заходи, спрямовані на поліпшення її якості. Потім відібрали зразки повторно. І тільки при отриманні результатів без відхилень заклад отримав дозвіл на відкриття.
Цьогоріч ми у складі комісії з освіти вже відвідали 11 таборів, тобто перевірили їх одноразово вже під час роботи. Ще два стаціонарні позаміські оздоровчі заклади буквально зараз починають працювати. Протягом червня діяли ще й наметові та пришкільні табори. Їхня готовність до прийому дітей також перевірялася.
А тим часом, їдальня Верховної Ради щоранку починає роботу з прийому… санепідслужби. Лікарі беруть на аналіз проби усієї їжі народних обранців, а страви затверджуються на кулінарній раді. Невже здоров’я нардепів цінніше за дитяче?
Людмила ЧЕРЕДАРИК, Лідія КИРИЛЮК, «Версії»
