▶▶Хроніка банківських смертей ▶▶«Промінвестбанк»: не добром, так баблом ▶▶За версією НБУ… ▶▶ Банкіри б’ють на сполох. А перелякані пересічні українці не знають, що робити з грошима, де їх зберігати – вдома чи в банку. Бо перші особи країни – президент Ющенко і прем’єрка Тимошенко – стверджують, що банківська система працює нормально і жодних загроз для грошей громадян наразі немає. Кому ж вірити?

Хроніка банківських смертей

За роки незалежності Україна втратила десяток банків, у тому числі кілька великих. Найчастіше до банкрутства призводили не фінансові кризи, а сумнівні махінації, кажуть спеціалісти. Першим великим банком, якому настав «капут», був банк «Відродження». На початку 90-х він мав велику заборгованість за наданими кредитами. Причиною кризи назвали завищення повноважень філій банку, які надавали позики без застави ненадійним клієнтам. Плани продажу та фінансового оздоровлення банку провалилися у 1996 році. Резонансну кримінальну справу про махінації з грошима українських гастарбайтерів через український «Градобанк» майже 3 роки розслідували німецькі правоохоронці. Голову правління «Градобанку» Віктора Жердицького засудили до 5-ти років позбавлення волі. Нині він хоче відродити банк і навіть підтримує його веб-сайт. Справа банку «Слов’янський» була такою гучною, що тодішній голова ДПА України Микола Азаров обіцяв зняти про неї фільм. Серед клієнтів банку числилися Дніпровський меткомбінат, «Дніпрообленерго», завод ім. Малишева. У 2001 році за звинуваченням у фінансових махінаціях віце-президент банку Борис Фельдман отримав 9 років ув’язнення. Історія банкрутства банку «Україна» у тому ж таки 2001-му досі незрозуміла. Топ-менеджерами «України» були Віктор Ющенко та Вадим Гетьман. На думку експертів, до колапсу могли призвести вказівки влади про фінансування політичних проектів. Ще одне з резонансних банкрутств – крах банку «Інко» у 2002 році. Банк проводив агресивну рекламну кампанію і був одним з найбільших. У 1995-му почалися кредитні проблеми, які не змогли вирішити навіть стабілізаційні транші. Колишній головний акціонер банку Петро Мірошников нині очолює КП «Київський метрополітен».

«Промінвестбанк»: не добром, так баблом

Найгучнішою в Україні на фоні світової фінансової кризи стала рейдерська атака на «Промінвестбанк». Кампанія почалася ще у вересні. Голова спостережної ради НБУ Петро Порошенко каже, що протягом кількох тижнів вкладники «Промінвестбанку» навіть отримували sms-ки з повідомленнями про його банкрутство. За тиждень з рахунків намагалися зняти майже $5 млрд., що спровокувало різке зменшення депозитів. Банк має надійний кредитний потрфель з мінімальною часткою споживчого кредитування. І не має іноземних інвесторів, а відповідно – ризиків відпливу капіталу за кордон. Ситуацію було вирішено виправляти за допомогою рефінансування у розмірі 5 млрд. грн, піврічного мораторію на задоволення вимог кредиторів банку і призначення тимчасового адміністратора. Ним став Володимир Кротюк, заступник голови НБУ. Одночасно до справи взялися правоохоронці. Генпрокуратура перевіряла законність діяльності банку, а СБУ перейнялася пошуком замовників рейдерської атаки. Поки на Україні чухали потилиці, світові рейтингові агенства «Fitch Ratings» і «Moody’s» знизили рейтинги «Промінвесту». Занепокоєні українці, які давно вже не ймуть віри владі, продовжували активно знімати депозити. У відповідь НБУ видає постанову про заборону дострокової видачі вкладів і введення 5-відсоткового коридору коливання валют. Наприкінці жовтня НБУ оголошує про можливу націоналізацію або продаж банку надійному інвестору. В Асоціації українських банків вважають, що рейдери діяли за мовчазної згоди вищого керівництва держави, оскільки державні підприємства також забирали кошти. За словами керівника Асоціації Олександра Сугоняко, деякі підприємства відпускали людей з роботи, аби ті змогли забрати гроші.

Ближче до істини

«Промінвестбанком» цікавилися чимало інвесторів у 2007 році. За нього пропонували найбільшу ціну серед усіх банків, які продавалися. Однак, власники банку відмовили покупцям. Ідея рейдерства була простою: добряче пошарпати банк, купити його за безцінь, а потім «підрихтувати» і перепродати ще дорожче. Так і сталося. 3 листопада НБУ повідомив, що «стратегічний інвестор заявив права на володіння і управління 68-ми відсотками ЗАТ «Промінвестбанк» і фактично став основним його власником». До 8 листопада оберуть нове правління і наглядову раду і протягом місяця за допомогою залучених коштів відновлять його платоспроможність і ліквідність. До кінця року в банку проведуть рекапіталізацію, тобто збільшать його статутний капітал у 5 разів.НБУ не розголошує ім’я нового власника банку, однак поінформовані кола стверджують, що це брати Андрій та Сергій Клюєви, народні депутати від Партії регіонів. Генпрокуратура оголосила про відкриття кримінальної справи про доведення «Промінвестбанку» до банкрутства.

Довідка:

Андрій Клюєв, 43 роки. Віце-прем’єр міністр з питань ПЕК в уряді Януковича, одружений, батько трьох дітей. Сергій Клюєв, 37 років. Голова ради директорів ВАТ «Укрподшипник», одружний, має сина і доньку. Брати Клюєви посідають сорокову позицію в рейтингу найбагатших людей України. Рік тому брати Клюєви продали донецький «Укрподшипник», який їм належав, австрійській фірмі «Slav AG», яка також підконтрольна їм і котирується на Віденській фондовій біржі. «Укрподшипник» об’єднує Артемівський завод з обробки кольорових металів, Артемівський машинобудівний завод, ще кілька машинобудівних заводів на Донеччині. Окрім цього «Укрподшипник» розвідує родовища корисних копалин, переробляє соняшник і торгує на ринку цінних паперів. Нещодавно Антимонопольний комітет дозволив «Укрподшипнику» володіти пакетом акцій Новогродовського машзаводу, що дозволить їм випускати опалювальні котли «Dani». 2006-го року брати Клюєви спільно з меткомбінатом ім. Ілліча (власник – соціаліст Володимир Бойко) намагалися купити австрійський «Bank Burgenland» для залучення іноземних коштів. Трапився «облом»: банк дістався страховій компанії «GraWe», хоча українці пропонували на 40 млн. євро більше.

Коментар спеціаліста

Богдан КОВЧ, начальник управління НБУ в Чернівецькій області: «Від подібної ситуації, що трапилася з «Промінвестбанком», не застрахована жодна фінансова установа. Для того, щоб довести банк до банкрутства, багато не треба: лише мати «дах» і нормальних «піарщиків». Єдине, чого мабуть не врахували рейдери, так це кризи. З одного боку, вона зіграла їм на руку: з’явилося офіційне пояснення фінансових негараздів у банку. З іншого, вони не могли передбачити, що атака призведе до паніки в усій банківській системі». Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

За версією НБУ…

банки в цифрах Люди довірили банкам значно більше грошей, ніж підприємства. Банківська мережа Буковини налічує 27 філій та 409 безбалансових установ п’ятдесят одного банку України. Протягом січня-вересня тривала тенденція зростання основних показників їхньої діяльності. Події жовтня, коли в Україні почався відтік депозитів і НБУ змушений був прийняти постанову «Про додаткові заходи щодо діяльності банків», жодним чином на банківський сектор області не вплинули. За січень-вересень і 22 дні жовтня капітал банків області зріс у 2,4 рази. Прибуток за цей же період поточного року зріс, порівняно з відповідним періодом минулого року, у 2 рази, а обсяг зобов’язань (коштів на депозитах) на 34%. Активи банків збільшилися від початку року на 37,4 %. Це зростання відбулося за рахунок збільшення обсягу кредитних операцій та відкриття нових банківських установ. Вимоги банків за кредитами, наданими підприємствам області, зросли на 29,6% і станом на 23 жовтня склали 4 млрд. 725 млн. грн. Порівняно з початком 2008 року, вимоги за кредитами фізичним особам зросли до 2 млрд. 888 млн. грн, а їхня частка у загальному обсязі вимог за кредитами склала 61,1%. Обсяг зобов’язань установ банків області за депозитами зріс на 19,3 % і на 23.10.2008 становив 2 млрд. 316 млн. грн. Фізичні особи зберігають на депозитах 1 млрд. 859 млн. грн, а юридичні – лише 458 млн.грн. Прес-служба управління НБУ в Чернівецькій області