Регіонал чи професіонал?

Ось у чому питання. І саме від відповіді на нього залежатиме, чи візьмуть кандидата на державну службу на роботу. Такими, на жаль, поки що є реалії нашого життя. Бо політична та економічна складові кадрової політики переплелися. Хоча їх треба негайно розділити. Саме на вирішення цієї проблеми й спрямований проект Стратегії державної кадрової політики України.

Його обговорення відбулося у Чернівецькому прес-клубі за круглим столом. Учасники дискусії наголошували, що старіння населення, його бідність, міграція кваліфікованої робочої сили за кордон, деформації у сфері зайнятості посилили системні проблеми державного управління в Україні та зумовили нагальну потребу формування державної кадрової політики на нових засадах відповідно до вимог часу.

Це дуже важливо, бо кадрова політика, за визначенням начальника Головного управління держслужби України в Чернівецькій області Аркадія Мунтяну, є інструментом досягнення мети. Тому, на думку профі, першочергово треба створити чітку систему держслужби, тобто розмежувати політичні й адміністративні посади, запровадити їхню класифікацію та класифікацію вищих державних службовців.

– Крім того, існує публічна та державна служби, і між ними – велика різниця, – наголосив Микола Ярмистий, директор Чернівецького регіонального центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій.
Микола Васильович повідомив також, що наша невеличка область має 6300 державних службовців і майже 6 тисяч депутатів усіх рівнів. А плинність кадрів у держслужбі становить приблизно 20%. Це наслідок того, що доволі часто в цій системі працюють неспеціалісти.

Прикметно, що з 252 сільрад нашої області до керівництва 235-ти після місцевих виборів прийшли нові кадри. «Хоча тільки на те, щоби людина зрозуміла, чим повинна займатися, йде від року до півтора», – наголосив Микола Ярмистий. Тому їхній центр дуже активно працює з новими кадрами.

Останнім часом на Буковині готують своїх держслужбовців: на історичному факультеті ЧНУ функціонує магістратура державної служби, в Буковинській державній фінансовій академії готують фінансистів-бюджетників.

Окрема тема – зарплата держслужбовців. Не можна не погодитися з Аркадієм Мунтяну, що дуже негативною є практика, коли службовець 1-2-го рангу отримує у 10-15 разів вищу зарплату за свого колегу, який має 9-10-ий ранг. Крім того, найрізноманітніші надбавки до основної ставки дуже «затуманюють» реальну зарплату працівників цієї сфери.

Підсумовуючи засідання круглого столу, його модератор Ярослав Курко, доцент кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права ЧНУ наголосив, що від політичної волі влади залежатиме прийняття Стратегії державної кадрової політики. А довір’я до влади, продовжив він, залежатиме від того, чи зуміє вона, себто влада, реформуватися.

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»