ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ БЕЗ ШКОДИ ДЛЯ ДОВКІЛЛЯ

Наше благополуччя, як відомо, залежить від багатства землі, від чистого довкілля. На жаль, нині дуже часто мальовничі околиці мегаполісів, містечок, сіл «прикрашають» купи сміття. І не завжди ці мінізвалища виникають тому, що відходи ніде діти. Останнім часом у багатьох, навіть невеликих населених пунктах, організований їхній збір і вивезення. Але особливість національного сміттєвого менталітету така, що заплатити зовсім невелику суму за цю послугу декому жаль. Краще «безкоштовно» викинути… Про те, що вже розплачуємося здоров’ям власних дітей, більшість не думає.

Я читала, що в Україні накопичилося близько 36 мільярдів тон побутових і промислових відходів. Переробляється щороку лише 4-7% побутових та 30% промислових відходів. У Швеції, наприклад, переробляють 99% усіх відходів, а у Німеччині, Швейцарії та Австрії – 97% відходів. Це стало можливим завдяки державним програмам, де передбачено все: і  розвиток відповідних структур, і ціна переробки відходів, і заохочення до економії всіх без винятку, починаючи з дитячого садочка. 

На жаль, в Україні такої програми немає, тож кожний населений пункт самотужки вирішує складну проблему. Всі ж пам’ятають, як  боролися зі сміттям львів’яни… Державна программа розвитку, коли промисловість не шкодить довкіллю, а промислові та побутові відходи цілком переробляються, украй потрібна. І вона вже була презентована Юлією Тимошенко як один із розділів «Нового курсу України». Зробити вигідною переробку побутових відходів не так уже й складно, за умови, що Кабмін очолить людина, яка розуміє суть проблеми.  

У програмі, зокрема передбачено, що підприємства, які забруднюють навколишнє середовище, можуть отримати для модернізації пільгові кредити. Якщо ж ці заходи не будуть проведені у визначені терміни, такі підприємства закриють або обкладатимуть значними штрафами.

Автомати в супермаркетах, що обмінюють використані пластикові пляшки на кілька копійок, кардинально проблему відразу не вирішать, але поступово змінюватимуть ставлення людей до проблеми.

Тепер я знаю, за кого голосуватиму на парламентських виборах.

Марія ФЕДИНСЬКА, лаборант

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *