Сенсаційна… неправда: Хворих на COVID лікували безоплатно!?.

або Як працює Програма медичних гарантій на Буковині

Національна служба здоров’я України (НСЗУ) організувала для ЗМІ країни онлайн-пресконференцію на платформі «Zoom» щодо результатів перших трьох місяців роботи Програми медичних гарантій: йшлося про те, як у регіонах працює запроваджений другий етап трансформації системи охорони здоров’я.

І все було би нічого, і все можна було б якось потім пояснити, бо до зашкварів «слугам народу» не звикати, якби не відверта…неправда про «безоплатні послуги для пацієнтів, госпіталізованих до лікарні з діагнозом СOVID-19, або з підозрою на нього». Адже цю брехню нічим не поясниш, бо і самі хворі, і медпрацівники неодноразово писали та говорили на радіо та телебаченні, газетах і соціальних мережах про оплату (у найкращій спеціалізованій чернівецькій лікарні – частково, тому саме туди всі хочуть потрапити) за лікування коронавірусу.

ОФІЦІЙНО ВІД НСЗУ

Спікерами заходу були Оксана МОВЧАН, очільниця Нацслужби здоров’я України (НСЗУ) та директори міжрегіональних департаментів НСЗУ – Північного, Південного, Західного, Східного та Центрального. Вони розповіли про перші досягнення та труднощі й відповіли на запитання журналістів. Мар’яна ВОЗНИЦЯ, директорка Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ, до якого входить і Чернівецька область, повідомила, що із загального бюджету за надання спеціалізованої медичної допомоги 44-ом закладам Буковини НСЗУ виплатила понад 306,4 млн грн; за надання екстреної медичної допомоги понад 35,2 млн грн, а за надання допомоги пацієнтам з COVID-19 та з підозрою на нього медичні заклади Буковини отримали найбільше грошей від НСЗУ – майже 125,4 млн грн. І саме Чернівецька область посідає четверте місце в Україні за виплатами приватним медзакладам, які надають спеціалізовану допомогу. З квітня за договорами НСЗУ виплачено 6,5 млн грн, з яких 5,6 млн пішли на медичну реабілітацію пацієнтів з ураженням нервової системи і опорно-рухового апарату. – Спеціалізовані лікарні Буковини у повному обсязі отримали понад 467 млн грн, – наголосила пані головна спікерка. Прикметно, що договір з НСЗУ підписали також два ФОПи, які надають спеціалізовану медичну допомогу. У Чернівцях ФОП надає амбулаторні послуги, у Львові – пріоритетну послугу з інструментальної діагностики онкології. У зв’язку з пандемією COVID-19 програма медичних гарантій була розширена на 4 додаткові пакети. За надання такої допомоги 1047 закладів отримали від НСЗУ понад 1 млрд 600 млн грн. Зокрема, як стверджує НСЗУ, всі 25 центрів екстреної медичної допомоги отримали виплати за квітень і травень; 237 закладів, де надається стаціонарна допомога, отримали виплати за квітень, а 159 із них уже отримали виплати також і за травень; 768 закладів, у яких працюють мобільні бригади, отримали виплати за квітень, 365 із них вже отримали виплати і за травень; 97 закладів, які надавали стаціонарну допомогу пацієнтам з COVID-19 у квітні, але не входили до переліку лікарень, визначених для госпіталізації, повністю отримали виплати за квітень. За квітень-травень у медзакладах отримали стаціонарну медичну допомогу 11146 пацієнтів з коронавірусною інфекцією і 1971 пацієнт із них отримав медичну допомогу в умовах інтенсивної терапії. Цитата: «Усі ці послуги для пацієнта, що госпіталізований до лікарні з діагнозом СOVID-19, або з підозрою на нього, є безоплатними» (виділено автором). НСЗУ також подала до Мінздоров’я бюджетну декларацію, в якій описані зміни до Програми медичних гарантій 2021-2023 років. Служба пропонує наблизити меддопомогу до пацієнта, зокрема, лікувати хворих на туберкульоз в амбулаторних умовах. Що тут скажеш: у державі туберкульозна пандемія, а влада закриває тубдиспансери та тублікарні. Оскільки така ж ситуація і з психіатричними лікарнями, то НСЗУ хоче запровадити мобільну психіатричну допомогу, а також дати поштовх до розвитку медреабілітації та розширити програми реімбурсації «Доступні ліки».

І FATA MORGANA ВІД КЕРІВНИЦІ НСЗУ ОКСАНИ МОВЧАН:

– Місія програми медичних гарантій – трансформувати систему так, щоби дати надійну опору пацієнту, якого спіткала біда, захистити пацієнта. НСЗУ – це ваша страхова компанія, ми можемо оплатити ваше лікування. НСЗУ виступає за довгострокові контракти і залучення інвестицій. Медична реформа надала закладам автономію, незалежність для розроблення власної стратегії, – радісно повідомила пані Мовчан.

І НИНІ ЗА «ВЛАСНОЮ СТРАТЕГІЄЮ» ПОЧАВ ЖИТИ ДІАГНОСТИЧНИЙ ЦЕНТР

Як? Дуже погано. Із 1 червня популярний серед буковинців медзаклад – обласне комунальне некомерційне підприємство «Чернівецький обласний медичний діагностичний центр» почав приймати пацієнтів після карантину. До пандемії коронавірусу цей багатопрофільний амбулаторно-поліклінічний заклад вищого рівня акредитації проводив комплексне й якісне обстеження майже 700 (!) пацієнтів протягом одного робочого дня. Сьогодні ж потрапити до нього дуже складно. Не кажу про черги на реєстрацію – це не суттєво. Річ в іншому: – відсутність грошей на існування. Тому центр приймає буковинців лише до обіду – 13.00 у режимі адаптивного карантину. Зрозуміло, пацієнти обурені. Чим усе це можна пояснити? – таке запитання поставила директорці Західного міжрегіонального департаменту НСЗУ Мар’яні Возниці. Ось відповідь цієї пані на запитання газети «Версії»: «Ми законтрактували їх (себто діагностичний центр – авт.) на 6 пакетів: Езофаго, Колоноскопія, Гістероскопія, Бронхоскопія, Цистоскопія та Амбулаторний пакет. Отримали фінансування 9 904120 гривень . Відповідно у них є власник (мається на увазі обласна рада – авт.), який зі свого боку може підтримати заклад в той чи інший спосіб. Крім того, це звичайний заклад на теренах області. Подібні медичні послуги надаються й в інших установах. Тому пацієнти можуть звернутися за допомогою в інші місця. Про черги і важкість потрапити – це питання маршрутів пацієнта. І воно до керівництва закладу та місцевої влади і власників. Постійно телефонували скаржилися (мається на увазі діагностичний– авт.), що не вистачає коштів, регулярно писали листи. Сьогодні від них вже бачила листа, в якому просять надати інформацію про перехідне фінансування» , – завершила свою розповідь директорка Західного департаменту. Вибачайте , але доведеться посперечатися з п. Мар’яною, особливо щодо її пор ади « з в ерт ати с я в інші місця». Тим паче, що діагностичний центр – заклад, беззаперечно, унікальний як за кількістю, так і за якістю послуг, а також устаткуванням та висококваліфікованим колективом. Жоден інший заклад охорони здоров’я (ЗОЗ) Буковини не в змозі виконати за рік 1 млн 335 тисяч обстежень! Крім того, приорітетно тут обслуговуються інваліди, учасники війни, бойових д і й , учасники АТО й ООС, ліквідатори аварії на ЧАЕС, вагітні, діти та інші пільгові верстви населення. І, що не менш важливо, вартість окремих платних послуг у центрі у рази дешевші, ніж в інших приватних закладах краю такого ж штибу. Та й не скрізь там обстеження сертифіковані…

ПРО ПЕРСПЕКТИВИ

Прогнози щодо майбутнього діагностичного центру без відповідних державних субвенцій нерайдужні. Ними ділиться заступник головного лікаря з економічних питань медичного діагностичного центру Людмила ДОНЕНКО:

– На сьогодні із названої директоркою департаменту суми в 9 млн 904 тис. гривень ми отримали за квітень і травень – по 419 тис. грн, за червень – 370 тисяч і ще 40 тисяч перерахують до 10 липня, – каже п. Людмила. – За фактично проведені обстеження за 6-ма пакетами нам перерахують у майбутньому дуже мало, бо ж ми почали працювати тільки у червні, та й то лише частиною колективу. До кінця року ми, ймовірно, отримаємо названу суму, але ж це у половину з гаком менше, ніж було у нас торік. Щоправда, 3 липня стала чинною постанова КМУ про перехідне фінансування, яке пообіцяли довести до рівня, не меншого, ніж у 2019 році . Може, це змінить ситуацію, але на цей час інформація на сайті НСЗУ щодо укладання цих угод відсутня. А це означає, що нам не вистачить на зарплату, на комунальні дрібнички – сплату за сміття, обслуговування ліфтів, телефонів,метрологічну повірку обладнання тощо. І зовсім ми не матимемо грошей на закупівлю реактивів. Тоді як амбулаторно-поліклінічна допомога – це основний пласт наших послуг. А сума, запланована для нас за основним пакетом послуг, розрахована лише на 85 тисяч обстежень, а не на 1 млн 335 тис. обстежень, як було раніше. Отже, не треба бути математиком, щоби побачити, як урізаються наші можливості надавати людям необхідні медичні послуги, – із сумом завершила економістка. А тепер порахуйте, скільки людей не отримають обстеження і правильне діагностування. Що тут скажеш, окрім no comments…

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *