Володимир ЛИТВИН: Зарплата українців занижена утричі

Тому що 91% економіки держави у приватних руках, а 50 сімей володіють 85% усіх її багатств. Тим часом Україна перебуває у стані політичної та економічної кризи, яка загрожує перерости у державну. Такий розвиток подій потрібно негайно зупиняти.

Володимир Литвин
Володимир Литвин

Про це говорив лідер парламентської фракції Володимир ЛИТВИН під час зустрічей з буковинцями та журналістами.Найцікавіші запитання та відповіді на них – до уваги читачів «Версій».

Якщо можновладці не зупиняться, ділити буде нічого

– Загроза державності України, на вашу думку, існує?

– Давайте поміркуємо разом. Румунія заявила претензії на територію Північної Буковини, тобто вашої Чернівецької області, на острів Зміїний та на Південну Бесарабію, тобто частину Одещини. Більше того, румунська влада подала на Україну заяву до Гаазького суду стосовно делімітизації морських кордонів. І мова тут зовсім не про кілька кілометрів землі чи поклади нафти і газу на шельфі. Претензії Румунії – це загроза територіальній цілісності нашої держави.

Важко не погодитися. Сепаратистські настрої існують і в інших регіонах. Мої друзі мешкають у Львові, тож знаю, що нині там популяризують так звану «карту поляка», а в Криму активно видають паспорти з російським громадянством.

Саме так. Додайте сюди ще Закарпаття, де постійно постає питання «русинів». Зрештою, я за те, щоби люди мали можливість отримати будь-яке громадянство. Але в нас це стає трампліном для територіальних зазіхань. І, як наслідок, все більше політичних сил у різних країнах світу починають зі зневагою відгукуватися про територіальну цілісність України. Це не може не насторожувати мислячих громадян. Більшість уже зрозуміла, що над нами сміється весь світ. Цього не бачить тільки влада, бо вона зайнята міжусобною боротьбою за володіння країною. І ніхто там, на горі, не усвідомлює, що коли вони зараз не схаменуться, то й ділити буде нічого.

Політика держави має бути такою, щоби ніхто не почувався в ній пасинком. Тоді й сепаратистські настрої не матимуть підґрунтя. Натомість нинішня політика наших зверхників тільки поглиблює економічні та соціальні проблеми. А це знову ж таки посилює сепаратизм.

Я, скажімо, давно намагаюся з’ясувати, кому належать українські газові свердловини. І чому дешевий за собівартістю український газ його власники продають своїм громадянам за європейськими цінами? Офіційно їх нібито ніхто і не приватизовував, бо не було ж конкурсного чи аукціонного продажу! Подібних прикладів в Україні – сотні.

«Конституція стала інструкцією»

–На вашу думку, чому Україну постійно лихоманить? Адже і люди у нас нібито талановиті та працьовиті, і земля щедра та багата…

– Країну колотить через те, що ніяк не працевлаштують трьох осіб. Яких саме – ви здогадуєтесь.

– Який же вихід?

– Ми повинні змусити українських політиків брати на себе відповідальність за власні дії. Вони ж узагалі звикли говорити одне, а робити зовсім інше. Так не має бути, бо це нонсенс: такі дії ведуть до прірви. Тому й Конституцію нині перетворили на інструкцію.

Усі наші біди почалися тоді, коли ця трійця у 2006 році перекроїла під себе Основний Закон. А щоби змінити ситуацію, потрібно радикально оновити Верховну Раду. Для цього потрібні вибори – відкриті і по партійних округах. Щоби люди бачили і знали тих, кого обирають. Але на це, самі розумієте, утримувачі парламентських фракцій не підуть. Отже змінити ситуацію на краще зможе тільки народ. Свідомий народ. Я, скажімо, відчуваю, що люди вже не голосуватимуть так, як раніше. Та попри це виборча система все одно вимагає нагальних змін.

– У Чернівцях Ви зустрічалися зі студентами, відвідали Герцаївський район. З якими проблемами до вас найчастіше зверталися буковинці?

– Високі ціни й низькі зарплати. За рівнем безробіття та заборгованості по зарплатах ваша область серед лідерів. Приміром, середня зарплата в краї – 1355 грн. Але ж це як середня температура по лікарні! Бо дуже багато людей живуть і на 600-800 гривень у місяць.

Крім того, у першій декаді листопада, як мені відомо, у вас подорожчав хліб на 7 копійок. А попереднє підвищення відбулося у червні. Зрештою, зросли ціни майже на всі види продуктів – сало, сметану, яйця тощо. І тут виникає маса запитань. Чому, скажімо, одне яйце у нас коштує мало не гривню, тоді як фуражного зерна немає куди подіти і воно дешевшає? Селяни продають його за копійки. Одне слово, дехто на цьому має надприбутки.

Щоби голод і бандитизм не стали реаліями

– А пересічні громадяни тим часом змушені виїжджати у пошуках щастя за межі власної держави. Третина населення Буковини – за кордоном на заробітках…

– За офіційними даними, у вас кожен восьмий шукає фінансового благополуччя за межами держави. Зрозуміло, що останні економічні негаразди значно погіршать ситуацію в регіоні. Зрозуміло також, що соціальна депресія та трудова міграція руйнує сім’ї. Маю такі офіційні дані: за два останні роки кількість буковинських дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, зросла майже на 17%. І коли не змінимо ситуацію і не покладемо край вакханалії, яка нині відбувається у державі, на нас очікують ще гірші часи – аж до голоду та бандитизму на вулицях.

Ви вважаєте, що держава не зможе захистити своїх громадян у період світової кризи?

– Звернімося до прикладів, які поруч. Липнева повінь завдала збитків Буковині, на відшкодування яких було призначено виділити 1 млрд. 238 млн. гривень. Зрештою, і це не повна сума потреб. Але надійшло на 134 млн. менше! Через обмеженість фінансування у 57 населених пунктах не розпочаті відновлювальні роботи майже на 600 км комунальних доріг і 80 мостах. А з 33 ушкоджених мостів загальнодержавного значення до кінця року так і не відновлять 11.

– Шляхи убезпечення від негараздів, які на нас очікують, бачите?

– Найперше завдання – не скорочувати, а навпаки створювати нові робочі місця. Для цього, зрозуміло, потрібні інвестиції. І надзвичайно перспективним проектом для Буковини є будівництво відгалуження євроколії з Києва до румунського кордону через Чернівці, що стане важливою ланкою розбудови транскордонного коридору. Цей проект має континентальний характер, бо він забезпечить вихід України та країн Північної Європи до Балкан через Буковину й Румунію.

Згадаймо велику депресію 1933 року у США. Тоді руками безробітних у країні була прокладена величезна кількість доріг. А ви, як я побачив, не можете похвалитися не те що вишуканими автобанами, а й звичайнісінькими дорогами. Ось вам і робота для тих, хто її не матиме. А ще безробітних треба залучати до відновлення регіону після стихії.

І тут не можу промовчати про порядок. Він має бути скрізь – і у повеневих роботах, і у виплатах його теж треба навести. Зокрема, потрібно терміново ухвалити генеральний план розвитку Калинівського ринку, щоби зберегти там усі робочі місця та забезпечити протипожежну і протипаводкову безпеку. Одне слово, непочатий край роботи. І прийде успіх, але тільки за однієї умови: потрібно свідомо ставитися до того, що ти робиш. І особливо – до політичного вибору.

Людмила ЛЕБЕДИНСЬКА, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *