Велика біда від маленької батарейки

За день в Україні продають понад 10 тонн батарейок. Тоді як лише одна пальчикова батарейка забруднює 20 кв. м грунту або 400 л води. Бо замість  смітника, до якого вона потрапляє, мала б  опинитися у спеціалізованому пункті прийому. На жаль, не має поки що таких…

Харчовий ланцюг ніхто не відміняв

Забруднення грунтів, природних вод, продуктів харчування токсичними речовинами, що містяться у хімічних джерелах струму, набуває загрозливих розмірів. Але  й досі в Україні ніхто системно не збирає та не утилізує шкідливі  відходи. Буковина не виняток. Чому така ситуація – питання окреме. Якщо у кількох словах, то все зводиться до відсутності законодавства. А тим часом десятки тисяч непридатних гальванічних елементів (хімічних джерел струму), які використовували для живлення електричних приладів  – годинників, калькуляторів, фотоапаратів і «спалахів» для них, термометрів, слухових апаратів, музичних пристроїв, електронних іграшок, радіоприймачів, ліхтариків тощо потрапляють просто на смітник, а звідти у грунт і підземні води. І вже через харчовий ланцюг (вода, рослини, тварини) токсичні речовини потрапляють до організму людини, спричиняючи тяжкі отруєння і навіть генетичні зміни. Лише грам ртуті, який потрапив у довкілля, здатний призвести до забруднення понад 3,3 мільйона кубометрів повітря, а одній (!) пальчиковій батарейці «під силу» забруднити близько 20 квадратних метрів ґрунту.

 

За ступенем руйнівного впливу на навколишнє природне середовище і людину небезпечні відходи поділяються на класи (I-IV): надзвичайно небезпечні, високо небезпечні, помірно і малонебезпечні.

Надзвичайно небезпечними компонентами в складі твердих побутових відходів, віднесених до І класу небезпеки, є відпрацьовані люмінесцентні лампи та відпрацьовані малі побутові хімічні джерела енергії (батарейки та акумулятори).

На сміттєзвалювальних полігонах під впливом різноманітних чинників відбуваються процеси руйнування оболонки ртутовмісного, електронного чи електричного обладнання, батарейок, а також енергозбережних ламп, внаслідок чого хімічні елементи, наявні в їхньому складі, випаровуються та вимиваються в навколишнє середовище. Токсичні речовини переносяться повітряними потоками і випадають на землю, інколи неподалік від первинного джерела, а інколи дуже далеко від нього, проникаючи глибоко в ґрунт і воду.

Очистимо довкілля для себе й своїх дітей

Відпрацьовані батарейки, побутова та оргтехніка, мобільні телефони, або так звані «електронні відходи», визнані однією з ключових проблем сьогодення через стрімке зростання їхньої кількості та істотну загрозу для довкілля і здоров’я людей.

На цьому не перший рік наголошує професор ЧНУ, голова Ради громадських екологічних організацій Ярема ТЕВТУЛЬ. І, мабуть, це йому набридло. Науковець узявся за справу та організував збір відпрацьованої гальваніки. У цьому його підтримали вчителі та учні шкіл області.

Отже, раді повідомити, що хімічний факультет Чернівецького національного університету ім. Ю.Федьковича  розпочав акцію збирання використаних гальванічних елементів. Кінцевий пункт для відпрацьованих хімічних джерел струму – Львівське державне підприємство «Аргентум». Там їх будуть знешкоджувати.

У Європі є лише три заводи, які мають потужності для перероблення батарейок. Один з них — у Німеччині, другий — у Франції. А торік минулого вересня відкрився третій – в Україні.  І, хоча підприємство може переробити до тонни батарейок за день, через низький рівень організації їхнього збору, об’єми перероблення дуже низькі: за перші шість місяців роботи для заводу не зібрали навіть півтонни цього «добра». Тому для виробничників головне — налагодити процес збирання.

– Наша акція спрямована на попередження забруднення територій, – наголосив професор.

Як відомо, у масштабах України до атмосфери та ґрунтових вод за рік потрапляє понад 40 кілограмів ртуті, 160 кілограмів кадмію, 400 тонн кольорових металів, 260 тонн марганцевих сполук, 250 тонн хлоридів натрію, а також інших хімічних сполук. За твердженням спеціалістів, в агресивному і хімічно-насиченому середовищі, яким є полігони твердих побутових відходів, ці сполуки можуть вступати в різноманітні неконтрольовані реакції з не прогнозованим виходом небезпечних активних хімічних речовин. Тому такою важливою темою є збирання й утилізація ртуто­вмісних ламп і відпрацьованих хімічних джерел струму.

За словами Я. Тевтуля, перший етап акції збору завершиться 31 грудня 2012 року. Найактивніших учасників відзначать нагородами та грамотами.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Шановні краяни!

Використані хімічні джерела струму заносьте на хімічний факультет ЧНУ. Контактна особа: Тевтуль Ярема Юрійович, тел. сл. 58-48-99, моб. 067-49-93-273. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *