Смерть від голоду була буденною

Уривки з розповідей мешканців Буковини, які в 1932-33 роках жили в селах України «совєтської»  — Із Книги пам’яті жертв Голодомору

golodomor_ustam2

Гайдук Ганна Єфремівна (Мигове, Вижницького району, у 1932-33 роках мешкала в с.Грушки на Вінничині):

«…Одного разу приїхали підводи з району і забрали у нас все, що ми мали, що було коло хати: жито з городу, картоплю, квасолю. Нас лишили голодних. Ми всі виживали як могли…

Якщо хтось із дітей відійшов від хати, то вважай, що його вже немае: вбили і з’їли. На підводах возили мертвих без труни. Найбільше помирали від голоду діти…»

Продовження читайте у газеті «Версії» №47

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *