Їх врятувала… просто Марія. А обібрала – просто Стефа

«Врятуй, Боже, наші душі та дай нам тепла» – молили ті, для кого найкоротший день зими став найдовшим днем року» – під такою назвою у минулому числі «Версій» надрукований матеріал, в якому розповідалося про двох інвалідок, які мешкали у неопалюваному дачному будиночку.

І, якби минулого тижня їх не забрали до лікарні після показаного на ТБ сюжету про них, жінки просто загинули б. Саме через це «Версії» і звернулися до своїх колег-телевізійників: треба було пришвидшити процес порятунку.Газета не настільки оперативна, як телебачення.

Після двох сюжетів на ТРК «Чернівці», – спочатку показали двох знесилених голодом і холодом жінок і коментар соціальних служб міста, а потім їхню «евакуацію» вже за допомоги нош, – до телестудії раптом зателефонував син пані Лариси, який мешкає у Заліщіках Тернопільської області. Дякував за порятунок його матері.

Щоправда, історія їхніх стосунків – тема окремої розмови: син протягом 20 років не знав, де і як живе його матір. Виховувався ж бо в іншій сім’ї. Учора ж він відвідав матір у лікарні.

Після виписки з лікарні швидкої допомоги обох жінок переведуть до геріатричного пансіонату, а Галині Бабійчук ще й дадуть інвалідність.

Спочатку їх планували розмістити в різних установах, однак вони попросилися разом:

– Ми удвох пережили холод і голод, це зріднило нас, як сестер. Відтепер будемо тільки разом, – поставили ультиматум тим, хто збирався їх роз’єднати.

Найбільше «хеппі-енду» зраділа пані Марія, яка першою забила на сполох, звернувшися до редакції із проханням врятувати двох нещасних. І доки вона не пересвідчилася, що жінки в безпеці, не заспокоїлася. Навіть відвідала їх у лікарні.

Скромність і чуйність цієї жінки викликає щиру повагу і захоплення. Коли б не вона, ні Лариса, ні Галина не перезимували б. Саме пані Марічка привезла нас із телевізійниками до дачного будиночка, в якому тихо помирали від голоду і холоду дві ще зовсім не старі – 46-ти і 54-х років – жінки. Але давати інтерв’ю, називати своє прізвище п. Марія навідріз відмовилася.

– Причому тут я? – тільки і знизала плечима. – Так вчинив би кожний…

На жаль, далеко не кожний. У цьому переконує інший бік цієї історії. Редакція має адресу шахрайки-маклерки Стефи, яка обвела довкола пальця батька однієї з жінок, позбавивши по його смерті доньку квартири на вул. Руській і переселивши до дачного будиночка.

Виникає логічне запитання: чому б законним шляхом не розібратися із цією Стефою та не натовкти їй – законним шляхом – пику? Адже злодійство має бути покараним!

А ще варто було б розібратися зі МСЕК: чому інваліду Бабійчук, яка рік пролежала у лікарні, відмовили в інвалідності?..

Отже, редакція вважає, що крапку в цій історії ставити зарано.

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Врятуй, Боже, наші душі та дай нам тепло

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *