Сецесійне сяйво Чернівців: Відомий і невідомий Йозеф Адольф Ланг

     

                                  

Науково-дослідницька виставка про життя і творчість  Йозефа Адольфа Ланга відкриється в Чернівецькому обласному художньому музеї 10 грудня. Чернівчани і гості міста вперше побачать репродукції численних творів монументального мистецтва, графіки, дизайну, живопису, реставрації і дізнаються про факти з біографії митця. Матеріали виставки підготувала Тетяна ДУГАЄВА. Їй слово:

 

Чарівність у деталях

Винятково ошатна сецесійна будівля Художнього музею є особливою прикрасою  Чернівців. Щоразу милує око віддавна знайома нам алегорична композиція на її фасаді, яка, за задумом зодчего Г.Ґесснера, була найкращим вирішенням для архітектурного компромісу між історизмом і модерном. Цей твір особливої емоційної сили незримо просвітлює настрій. Навіть мимохідь милуєшся урочистим і вишуканим виглядом зображених постатей. Граціозна жінка в  білому уособлює Буковину. Її святкове сяйво задає всій композиції піднесений тон процвітання і тріумфу: білосніжне вбрання усипане золотими зірками і декороване  гербом буковинського краю. В руці величної красуні букова гілочка. Своєрідна декоративність і символіка цілої композиції утворена не лише гармонійним зіставленням кольорів і ліній, а й мальовничими атрибутами міфічних персонажів, які, за задумом автора, представляють імперські землі Австро-Угорщини. Чимала принада цього підглазурного живопису – в окремих і напрочуд промовистих деталях. Перш за все у різновидах розет – символів сонця, життєвої сили, енергії, влади, – а також коло з перехрещеними променями всередині, знак світла і поклоніння богині перемоги.

Творам сецесії, до яких належить панно, притаманне й зображення елементів природи – квітів, листя, птахів. Серед них – здавна знайомі людям: букова гілочка з листям і букові горішки, прикмети потужної сили, здоров’я й обереги від негоди; в’язка пшениці, надія на врожай; білий кінь, символ мужності та родючості; голівка сови, знак мудрості, знань. А крім могутніх розгорнутих крил, що надихають торжеством перемоги і влади, є ще й пташка на верхівці кадуцея та крило птаха – символи торгівлі, швидкості, прагнення примирення. Глечик вказує на повне життя, барвінок розцвічує настрій радістю і коханням.

Майоліку за оригінальним ескізом австрійсько-німецького художника Йозефа Адольфа Ланга виготовили на керамічній мануфактурі Жолнаї в угорському місті Печ (1900). Понад 70 років, як не стало митця, але це не зупиняє інтересу до його творчості.

Що ж нині знаємо ми про автора, який прикрасив наше місто майолікою, що стала справжньою візиткою Чернівців?

Вітражі

Ескіз дизайну фасаду Буковинської ощадної каси в Чернівцях Ланг створив на злеті успіху. Є вагомі підстави вважати, що вітражі в інтер’єрі чернівецької будівлі належать теж йому. Думка про ймовірність цього зміцніла після ознайомлення з репродукціями ескізів вітражів Ланга із зображенням квітів і яблуні край дороги – експонатами «Німецької національної художньої виставки» 1902 року. В каталозі експонату дається схвальна оцінка – «високому сучасному вікну з квітковим малюнком яскравих кольорів. Дизайн цієї чудової скляної картини розроблений Й. А. Лангом і демонструє всі достоїнства цього блискучого художника» (Г. Стофферс. Каталог виставки. 1903, стор. 331).

Зіставлення цих репродукцій з першими світлинами інтер’єру Буковинської ощадниці в журналі «Der Archtikt» (1903 р.), упевненюють у авторстві вітражів. Йдеться і про характерний флоральний мотив вітражів і тотожність малюнка квітів, листя тощо. 2011 року в Художньому музеї проведено реставрацію понищених часом вітражів, в результаті якої класичні сецесійні твори  Й. А. Ланга врятовані від подальшого руйнування.

Стінописи

Час не надто поспішає відкривати нам більше відомостей про талановитого майстра, але, на щастя, це роблять його творіння. Тому, завдяки навіть невеликій кількості монументальних творів Йозефа Адольфа Ланга, які збереглися або доступні нам в репродукціях, є можливість зіставити їх з чернівецькою майолікою.

Сьогодні ми можемо збагнути творчий почерк митця, дослідивши можливо єдині стінописи, які збереглися. Їх можна оглянути в інтер’єрі будівлі Кайзер-Фрідріх-Галле, зведеної 1901-1903 рр, – визначної пам’ятки німецького міста Менхенгладбах, поблизу Дюссельдорфа.Там жив тоді Ланг. Попри пожежі, багато типових для стилю модерн деталей споруди вціліли. Збереглися і два твори монументального (настінного) малярства цієї епохи.

2015 року співробітники Кайзер-Фрідріх-Галле люб’язно відгукнулися на прохання про допомогу і надіслали автору цієї публікації фотографії тих настінних розписів. На одному з двох творів чітко прочитується авторський підпис: «Jos. Ad. Lang». Йозеф Адольф Ланг вирішив тему алегорії текстильного виробництва в динамічній композиції, гармонійне багатство яскравих кольорів якої нагадує нам чернівецьку майоліку.

Йозеф Адольф Ланг отримував важливі замовлення на стінописи в новозбудованих універмагах та банках. Відомо щонайменше про 3 такі його роботи, на жаль, жодна з них не збереглася. На щастя, існує чорно-біла фотографія стінописного твору Й. А. Ланга в універмазі Тіца, збудованого на зразок розкішного палацу (1909). 1943-го його було вщент зруновано бомбардуванням.

Біографія в словниках

Отже, в процесі роботи над темою твір за твором поступово додавалися до перших відомостей про митця. І сьогодні ми можемо сказати більше про життя і творчість Ланга та простежити головні етапи його становлення. Необхідним є звернення до мистецьких словників, в статтях яких коротко сформульовані основні біографічні дані митця. Вражає розмаїття видів мистецтва і технік, у яких він працював, що свідчить про універсальний характер його творчості.

Приміром, словник Мюллера («Allgemeines Künstler-Lexicon», 1922, т.6, С.171) подає наступне:

«Ланг, Йозеф Адольф, живописець і графік, нар. 18 грудня 1873 р. у Відні, учень місц. акад. (Румплера та Мача); працює в Мюнхені. Л. виконав фрески в універмазі Тіца в Дюссельдорфі».

В словнику монограм додано, що митець був «монументалістом, графіком, літографом, плакатистом, займався оформленням книг, працював у галузі книжкової графіки, декоративно-прикладного мистецтва та створював вітражі».

Пізнавальним є і словник художників Бенезіта  (Emmanuel Bénézit. «Dictionary of Artists». Tom 8, 2006), який повідомляє про Й. А. Ланга: «Живописець. Автор стінописів. Ескізи вітражів. 1911 р. оселився в Мюнхені, продовжив створення фресок, олійних і літографських портретів, в тому числі, портрет Бетховена. Він також виконував ескізи для розписів на кафелі та вітражів».

Мистецька освіта. Школи – Відень, Академія – Мюнхен

Доводиться визнати, що ми не маємо джерел, які прямо вказували б, де Ланг отримав мистецьку освіту. Вичерпною є лише інформація про його навчання в Мюнхенській Академії мистецтв.Та аналіз дозволив з’ясувати, що Йозеф Адольф Ланг навчався у трьох мистецьких закладах: у двох мистецьких школах у Відні (художній і вищій)  і в Мюнхенській Академії мистецтв. У виданні «Neues Wiener Journal» за 8 лютого 1896 р. в статті  про карнавал в Кунстгевербешулє  розповідається: «Студенти в Кунстгевербешулє Австрійського музею вчора провели костюмовану вечірку…, для якої Йозеф Адольф Ланг …створив запрошення-буклет з малюнками».

Цей факт підтверджує довідка з архіву Кунстгевербешулє від 25 вересня 2019 року (на запит авторки дослідження). Документ засвідчує навчання Й. А. Ланга в віденській Школі декоративного і прикладного мистецтва (Кунстгевербешулє): «На жаль, документів цього часу практично немає. У нас є тільки так звані каталоги класів, які надають інформацію про тривалість навчання і фах. Надсилаємо Вам підтверджену програму отримання диплома Йозефом Лангом (народився у Відні)». В документі зазначено, що він навчався в цій школі в класі живопису професора Франца Мача від 1894 до 1897 включно. Принагідно згадаймо, що саме в ці роки студенткою цього навчального закладу була і чернівецька художниця Августа Кохановська.

(До речі, Вікіпедія вказуює, що Ланг закінчив Академію мистецтв Відня, однак документального підтвердження цього не знайдено. Хоча в книзі «Joseph M. Olbrich; das Warenhaus Tietz in Düsseldorf» є згадка про те, що Ланг перед переїздом до Дюссельдорфа (1900) «відвідував Академію мистецтв у Відні»).

Важливу для нас розповідь про Ланга залишив Карл Кузмані, автор статті «Молоді австрійські графіки» в журналі «Die Graphischen Künste» (1909, 32, С.75).  Він зазначив,що Йозеф Адольф Ланг походить з купецької родини. За підтримки цінителя мистецтва, директора музею він міг потрапити до  Академії. Та спершу «він ознайомився з модернізмом в Школі декоративного і прикладного мистецтва завдяки професору Францу Мачу (Matsch). Мач не лише викладав декоративний живопис, а й давав знання щодо різноманітних матеріалів у декоративно-прикладному мистецтві». Це дозволило Лангу прийняти 1900 року замовлення на створення майоліки на фасаді в Дюссельдофі. Підглазурний живопис був популярним серед модерністів. Навчання у Школі стало визначальним у творчій долі молодого Йозефа Адольфа Ланга. І вичерпним поясненням універсальності митця.

1900 року Й. А. Ланг переїздить до Німеччини. Молодий художник постійно виставляв твори на різних виставках. У роки членства в мистецькому об’єднанні «Малькастен» (1906-1914) митець брав участь у виставці християнського мистецтва в Дюссельдорфі (1909). Преса відразу відгукнулася, і в №2 журналу «Kunst und Kunsthandwerk…» того ж року читаємо про Йозефа Адольфа Ланга як про «здібного художника, який має великі заслуги». А про особливості його мистецького хисту наголошувалось, що він успішно займається «настінним живописом в Рейнських землях, а також прикладним мистецтвом,  практикується в опануванні змішаних стилів, орнаментів, відбитків, які вільно створюють просторову фантазію…».

Відтак, Ланг сформувався і як художник-монументаліст, і як дизайнер. А як живописець, митець працював в історичному жанрі й портретах дещо пізніше, вже після навчання в Мюнхенській Академії мистецтв.

Книжкові ілюстрації, журнальна графіка

Ланг був також зосереджений на  графіці, різновидами якої він вправно володів з молодих літ. З його ранніми творами книжкової ілюстрації ще студентської пори нещодавно вдалося ознайомитися за участі працівників архіву Австрійської Національної бібліотеки. Завдячуючи їх люб’язній допомозі, тепер є можливість оглянути  графічні фігуративні композиції, виконані Й. А. Лангом 1896 року для книги «Favianis» – роману доби переселення народів, видання якого тепер є справжнім бібліографічним раритетом (Dirnböck-Schulz, J.; Favianis. Roman aus der Zeit der Völkerwanderung. Wien, 1898). У книзі йдеться про Священомученика і Папу римського Фабіана, який жив в Римі від 200-го до 250 року. Він став одним з перших, кого жорстоко переслідували за християнську віру. Для цього видання Йозеф Адольф Ланг оформив обкладинку і створив 4 ілюстрації.

Після навчання в Кунстгевербешулє Ланга неможливо було впізнати. Його творчий почерк набув виразності сецесійного мистецтва, в якому лінії модерна були чарівні й неповторні. Декоративність стала головною характеристикою його почерку. Митець часто співпрацював з мистецьким журналом «Die Rheinlande. Monatschrift für deutsche Kunst)», обличчям кількох випусків якого був малюнок Ланга з ростовим зображенням величної жіночої фігури – алегорії ткацтва. Для масштабної Національної німецької виставки 1902-го він розробив обкладинки двох брошур з символами мистецтва. А диплом виставки оформив витонченою фігуративною композицію з музами художньої творчості.

Плакати, прикладна графіка

Одним з перших успіхів Йозефа Ад. Ланга у плакаті була незрівнянно-експресивна композиція для виставки 1902 року «Вільне мистецтво». А за плакат-афішу для виставки «Дюссельдорф. Мистецтво та ландшафтний дизайн» (1904) Ланга було нагороджено першою премією. Цей друкований плакат і в наші дні має великий успіх і протягом років з’являється на мистецьких аукціонах. Зауважимо, що його пластичний і образний лад дивовижно перегукується з чернівецькою майолікоюЙ. А. Ланг отримував замовлення різних видань і на міні-плакати (серія на тему моди 1905 року), і на картки-запрошення 1905 року («Raum für Schrift», «Concert»). Ескізи зберігаються у Нью-Йоркській публічній бібліотеці. Завдяки інформації журналу «Die Kunst: für freie und angewandte Kunst», 1903, вип. 7 дізнаємося про твори Ланга і в галузі прикладної графіки, поширеній в середовищі художників сецесіону. Так, наприклад, за ескізи етикеток до шоколаду він отримав 4-премію відомої фірми «Stollwerck».
Станкова графіка: «Бетховен на троні в хмарах»

У творчій спадщині Йозефа Адольфа Ланга є унікальний за виразністю твір – графічний аркуш з образом Людвіга ван Бетховена. В цій композиції своєрідно проявилися риси непересічного образного мислення автора і його особливого шанування Бетховена. Художник сприймав композитора як титана музики, якого талант підносить над повсякденням і надихає на високі й світлі помисли.

Робота з успіхом експонувалася у виставковому центрі Будинку художників (каталог виставки 1907 року в Künstlerhaus, Відень), про що повідомляв мистецький журнал «Mitteilungen der Gesellschaft für vervielfältigende Kunst» (1908, 32): «Заслужені похвали лунали на адресу великої літографії «Бетховен» художника Йозефа Адольфа Ланга, який приїхав з Дюссельдорфа». А сам твір, виконаний у техніці акватинти, зберігається в бібліотеці Будинку-музею Бетховена в Бонні під назвою «Бетховен на троні в хмарах». На сайті музею читаємо: «Бетховен не представлений музикантом чи натхненним композитором. Це образ титана Прометея або Юпітера, царя богів, який є високо над світом людей».

Навчання в Академії, воєнні роки, реставрація фресок

Успішний художник Йозеф Адольф Ланг вдосконалював свої знання і 1911-го став студентом Мюнхенської Академії мистецтв. Цей факт засвідчує запис в метричній книзі Академії, в якій занотоване прізвище студента Ланга та його педагога – відомого портретиста професора Гуго Габермана. Та невдовзі розпочалася Перша світова війна, яка багато змінила в житті і творчості Ланга. Якщо ранній період творчого життя митця ми вже можемо простежити, то про події подальших 15-років хотілося б знати більше. Тим часом удалося встановити наступне.

З початком  війни сліди Йозефа Ланга губляться. Звернення до списків воєнних художників дещо прояснює ситуацію. В цій групі, сформованій при  імператорскій Воєнній прес-службі (KPQ), знаходимо прізвище «оберлейтенанта запасу Йозефа Ланга, художника». Далі дізнаємося, що як воєнний художник він певний час працював у Моравії. У річнику об’єднання моравських художників «Umělecký list» (1920 р.) читаємо статтю, в якій ім’я Ланга звучить у зв’язку з реставрацією фресок гарнізонного костелу в Оломоуці, Моравія. Публікація знайомить з деталями реставрації стінописів 1916-1918 років, яку за наказом генерала австрійської армії Адама фон Бранднера виконувала група чеських воєнних художників на чолі з «лейтенантом Лангом, художником з Відня». Автор статті детально розповідає про «залізну дисципліну», яку встановив Ланг для художників. Він зауважив також, що Ланг «собі обрав для реставрації композицію в бічній каплиці Св. Павлини, покровительки міста». Зрозуміло, що саме тут йому якнайкраще згодилися набуті знання з техніки реставрації фресок в Школі прикладних мистецтв у Відні.

Знайомство з дипломними роботами сучасних випускниць університету міста Оломоуц також виявилося дуже корисним. Інформація і рідкісні кольорові фотографії фресок у цих текстах є надзвичайно цінними. Наприклад, молода дослідниця Моніка Главата з філософського факультету цікаво і детально розповідає про барокові стінописи костелу початку 18 століття і про роль «віденського художника Йозефа Адольфа Ланга в реставрації і керівництві групою художників».

Ланг був причетний також і до відновлення стінописів костелу в Граці, зведеному в XV ст. Випускниця університету в Гільдесгаймі (Німеччина) Tjalda Eschebach присвятила дипломну роботу реставрації фресок на зовнішніх стінах Домського собору міста Грац. Вона наводить тексти документів від 1924 року з описами характеру пошкоджень стінописів і пропозиції спеціалістів щодо осушення стін. Значної уваги авторка надає характеру рекомендацій, які висловив Йозеф Адольф Ланг: «Пошкодження країв композиції… сьогодні гостро потребує відновлення»  І продовжує: «Йозеф Ланг у ході свого розслідування дійшов висновку, що композиція перебуває в стані повного знищення. Її необхідно відділити від стіни (зняти разом з шаром тиньку) й перенести в середину церкви або до музею».

До 1920-х років належать дві пейзажні роботи, які Йозеф Ад. Ланг виконав у техніці літографії:  «Джерело Богоматері» і «Лижник». Твори мають авторський підпис. У них не знаходимо стилістичних аналогій з роботами Ланга перших років його творчості. Але, як і раніше, відзначаємо майстерність автора: в делікатній узгодженості пастельних кольорів засніженого гірського мотиву, у передачі прозорості повітря, в дивовижній точності рухів, з якою пензель художника торкається паперу, зображуючи вкриту м’яким пухнастим снігом ялинку…

Копії класиків. Виставка в Мюнхені

Згідно з музейним документом від 1920 року, Йозеф Ланг був уповноваженим представником музею Фердинандеум (тепер Тірольський державний музей). А мешкав неподалік Інсбрука в місті Галль-ін-Тіроль. Дізнаємося про це з повідомлень місцевих газет за 1924 рік. Там же читаємо, що «Йозеф Ланг з міста Галль-ін-Тіроль написав три чудові копії…, які експонуються в  Мюнхені в виставковому залі «Glaspalast». У каталозі виставки живописні копії «Пастух» (Брейгель), «Портрет дитини» (Рубенс), «Натюрморт» (Де Хем) у виконанні Ланга мають позначку, яка означала, що твори продаються. Адже в ті часи, як і в давнину, копії класиків світового живопису мали великий попит.

Живопис. Парадні портрети

Вочевидь саме цього періоду художник зосередився на портретному живописі, виконуючи твори на замовлення.З матеріалів про творчість  Альфреда Оффнера, який написав значну кількість портретів аристократів Куденгофе-Калергі, дізнаємося, що представники графської родини відтворені  багатьма митцями. Прикрашали замок у Побєжовіце і твори художника Йозефа Адольфа Ланга. Вочевидь у кінці 1920-х-початку 1930-х років митець виконував їх на замовлення останнього власника замку графа Йогана. На це вказує у своїй публікації зберігач пам’ятників з м. Пльзень Томаш Штумбауер: «Широка предківська галерея картин, створена художниками Йозефом Адольфом Лангом і Альфредом Оффнером, є однією з останніх таких всеосяжних концептуальних портретних галерей аристократії в Богемії»
Низка історичних портретів предків шляхетного роду роботи Й. А. Ланга переконує, що в портретному жанрі манера митця проявилася по-новому. Він майстерно писав парадні портрети, пройшовши академічний вишкіл у відомого портретиста Г. Габермана в Академії мистецтв в Мюнхені. Історичні портрети роботи Ланга мають класичний репрезентативний вигляд: з гармонійно утвореною гамою кольорів, бездоганним малюнком, ретельно прописаними деталями, точним відтворенням фактури тканин, металу, мережива, перлів тощо. Автор майстерно підкреслював героїчні характери моделей та їхню авторитетність.

На цьому завершимо розповідь про Йозефа Адольфа Ланга, який залишив і чернівчанам свої незабутні твори в інтер’єрі та на фасаді Художнього музею.
Не стало уславленого художника 7 листопада 1936 року. Газета «Der Wiener Tag» надрукувала некролог, залишивши нам в кількох рядках світлу пам’ять про нього: “Відомий портретист Йозеф Адольф Ланг помер від інфаркту у вівторок у своїй студії. Лангу, учневі Румплера і Габермана, було 63 роки. У нього є будинок на вул. Apollogasse, який він заповів Академії образотворчих мистецтв, щоби створити фонд для студентів. Похорон починається сьогодні о пів на другу вдень. Після церемонії прощання в Карлскірхе (соборі Святого Карла Борромея)  тіло буде доставлене до сімейного склепу в м. Коттінгбрюнн поблизу Бадена”.
Прикметна деталь. У цьому місті неподалік від кладовища є колона Святої Трійці з двома святими. Дивлячись на скульптурне зображення Св. Флоріана, стає очевидним, що саме з нього Йозеф Адольф Ланг зробив малюнок для обкладинки книги «Favianis». Тоді художнику було лише 23…

Тетяна ДУГАЄВА, мистецтвознавиця, членкиня  Національної Спілки художників України

Автор цієї публікації висловлює щиру подяку за допомогу і консультації співробітникам Віденського університету декоративного і прикладного мистецтва (в минулому Кунстгевербешулє), архіву Австрійської Національної бібліотеки, замку-музею Горшовски Тин, Кайзер-Фрідріх-Галле м. Менхенгладбах, а також угорському досліднику Мерені Дьорді.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *