Чи потрібна дорога, якщо вона не веде до храму?

«Усі дороги ведуть до Риму» – цей крилатий вираз має під собою історичне підґрунтя. Рим протягом віків був центром світу. Два останні тисячоліття Рим є центом християнства, бо тут Святий Петро за наказом Ісуса Христа заклав свою церкву. Може тому й існує риторичне запитання: «Чи потрібна дорога, якщо вона не веде до храму?»

У Чернівцях доріг, що ведуть до храму, є щонайменше дві. Це – вулиці Українська і Вірменська. Символічно: якраз на їх перетині у 1875 році було споруджено за проектом відомого чеського архітектора Йозефа Главки вірменську католицьку церкву Святих Петра і Павла, що сьогодні функціонує і як храм музики. У 1988 році пам’ятку архітектури було відреставровано, а через чотири роки тут зазвучав орган. Цей унікальний за своїми художніми і технічними властивостями сакральний шедевр встановила у храмі чеська фірма Ріґер-Кльосс.

Чернівецький будинок органної та камерної музики завдячує своїм існуванням не лише українцям і вірменам, але (як можна сьогодні зробити висновок) і чехам. Чеському архітектору та органобудівникам. Буковина разом із Чехією входила до складу Австро-Угорській імперії майже півтора століття. Але чи багато ми знаємо про чеську музику, а зокрема – для органа? Можливо, що симфонічна чи оперна ще час од часу і звучить. Але сучасна? і для органа? Зрештою зі сучасною органною творчістю Хорватії, Польщі, Італії, Франції, Англії і США донедавна чернівчани теж могли познайомитися хіба-що у записах.

Починаючи з 2017 року  справа пропаганди сучасної музики зазнала кардинальних змін(…) У Чернівцях вже тричі давала свої сольні концерти професор Колумбійського університету із Нью-Йорку Ґейл Арчер. Вона навіть записала на нашому органі свій останній CD із органних творів українських композиторів. Серед них і композиції Богдана Котюка, якого наша публіка вже знає і як композитора, і як музикознавця, котрий веде концерти відомої далеко за межами України органістки Олени Мацелюх.

Незмінним успіхом у наших слухачів користується італійський органіст-імпровізатор Сальваторе Пронесті. У нього є особливий дар, бо серед концертних виконавців імпровізувати на органі сьогодні можуть лише одиниці. А додайте ще й вишуканий артистизм, з яким це робить Сальваторе! Музику сучасної Франції привозили до нас П’єр Зеворт і Жан-Марі Лервуа. Правда, у їх програмах було представлено не лише сучасність, але геть усі епохи існування органної музики. Вражаючу віртуозну майстерність володіння «Королем усіх інструментів» (як ще називають орган) продемонстрував кращий із хорватських органістів Едмунд Андлєр Боріч. Чернівецька публіка довго не відпускала цього симпатичного музиканта, який одразу став її улюбленцем.

В очікуванні на нові знайомства зі світовими органними зірками згадаємо виступи елегантного представника молодого покоління польських органістів-професіоналів Міхала Б’ялка та непоказного на зріст англійського банкіра-органіста, який переїхав жити в Дніпро, бо його син себе вважає українцем – Алана Саттона. Оригінально виступали два подружні дуети органістів, які живуть не лише в різних містах, але й у різних країнах. Це був орган у чотири руки. Такий виконавський жанр продемонстрували Жан-П’єр Стайверс (Голандія) та Хіроко Іноуе (Японія) , а також Максим Сидоренко (Київ) та Олена Юдіна (Одеса).

Фестивалі органної музики у Чернівцях відбуваються влітку, напередодні Дня Незалежності України. Тепер для органістів із цілого світу дороги ведуть і у Чернівці. До нашої святині музики, святині органного мистецтва і сакральної культури привела дорога і одного з найвидатніших чеських органістів сучасності – професора, педагога, науковця і віртуоза органа Петра Плани. Нарешті наше знайомство з чеською органною музикою відбулося. Професор Плани познайомив чернівчан із музикою для органа чеських композиторів починаючи від 18 ст. і до сьогодення. Зеедер, Кухарж, Відерманн і Ебен – це була музика лише найвидатніших із композиторів, котрі творили за органом і для чехів та всього людства. «Я певен, що ця музика принесе втіху і возвеличить душі українцям так само, як вона діє на слухачів у Чехії та в країнах Європи і Америки, де я постійно гастролюю», – поділився своїми думками перед концертом Петр Плани. А після свого виступу додав: «Це була моя мрія – заграти чеську музику на чеському органі в українському місті Чернівці, де вірменський собор збудував чеський архітектор». Виявляється, що дорога мрій теж веде до храму…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *