Моделі комунікації білоруської, російської, української, іспанської, латвійської… І

Частина 1

До Мінська їхала з цікавістю, з пересторогами та вельми нав’язаними стереотипами телевізійного простору. Напередодні послухала в Інтернеті гурт “Ляпіс Трубецкой”, у якого зараз розпочався тур Україною, переглянула анімаційній фільм “Будзьма беларусамі!” та заслухалася гуртом «Крамбамбуля» – про землю, де навіть за легендами та переказами мало що відомо. Бо подорожуючі, яким пощастило туди потрапити, ніколи не поверталися назад. І всі інші країни, в першу чергу сусідні, з заздрістю поглядають на цю легендарну країну, і не можуть дати собі ради: що ж такого винайшли жителі того дивного краю, що вони такі щасливі і задоволені?
Легенда легендою, а потяг «Київ- Мінськ» формування БЧ (Беларуская чагунка) приїхав вчасно і «далёкая, таямнічая, загадкавая краіна» Білорусь зустріла мене розкішним вокзалом. Міжнародній з’їзд архітекторів, що проходив у Софії, визнав мінський вокзал кращою світовою спорудою 2000 року. Для порівняння – на Київському вокзалі враження постійного плинного ремонту: зараз праве і ліве крило площі біля головної будівлі закриті дерев’яними штахетами, де відбійними молотками знімають розбиту (чи від зимніх морозів чи від первинної якості) тротуарну плитку.
До Мінська я їхала у плацкартному вагоні. Приємно здивувала охайність, чистота вагонів, ввічливість і провідників, і моїх сусідів. Може мені просто повезло, що пасажири не лаялись, діти не кричали, сусіди не пиячили і не їли приправлених часником або цибулею продуктів. Після прикордонного та митного контролю, не видно було ні «мінял» валют, які з’являються зразу після перетину кордонів у потязі, наприклад, Чернівці-Москва, бурмочучи скоромовкою: «Обмінюємо рублі, гривні, долари…», ні торгівців крамом…
Валюту в Мінську без проблем можна поміняти в обмінних пунктах на вокзалі, у готелю, у банку, магазині. Для цього не вимагають ні копію паспорта, ні сам паспорт.
До готелю «Турист» я добиралася у метро, за 1300 білоруських рублів, це приблизно – 1 грн.30 коп. Копійок в Білорусії немає, всі гроші – паперові.
Мінськ також вразив стерильною чистотою ( без перебільшення), доглянутістю, великою кількість широких зелених проспектів, куточками справжнього лісу, який не знищили, парками, спортивними комплексами, відсутністю машин на тротуарах (як зараз у Києві на Хрещатику), відсутністю банерів з глянцевими портретами слуг народу .
Також не зрозуміло, де і як маскують у Мінську сміттєві баки. Не видно і не чути.
А ось білоруси не приховують від гостей свою гостинність та привітність. У невеличкій крамниці «Білоруські сувеніри» дійсно автентичні вироби народних ремесел, немає китайських або інших підробок.
І, звичайно, білоруська кухня – це смакота. Забелки, завроди, приварки… Без знання цих кулінарних термінів  не варто братися за рецепти справжньої білоруської кухні. Єдине, що піст не дозволив спробувати більше різних страв. Але яких тільки дерунів не було у меню…
Крам-БАМ, Крам-БАМ, Крам-БАМ; КрамБАМ-буля!!!
Це вже слова пісні. А ще «Крамбамбуля» – смачна настоянка…

Далі буде…

Мінськ. 29.03. – 30.03.2012

Язеп Дроздович, художник, графік, скульптор, письменник, фольклорист, етнограф, археолог... "Прыйдуць часы - і знойдуцца людзі, якія змогучь усё гэтае напісанае мною спраўдзіць. Правераць ды і напішуць - усё ж такі праўду ен пісаў. Так і ёсць…"
Язеп Дроздович. "Місячне місто Тривеж", 1932-1933

 

Не Мінський вершник ;)

Далі буде…

Продовження: http://versii.cv.ua/pohlyad/modeli-komunikatsiyi-bilorus-koyi-rosijs-koyi-ukrayins-koyi-ispans-koyi-latvijs-koyi-ii/16718.html

Тетяна Стрільчик,
фото автора,
Чернівці- Київ- Мінськ…

2 responses on Моделі комунікації білоруської, російської, української, іспанської, латвійської… І

  1. С огромным интересом прочитала такую интересную статью! Приятно было читать, что у наших соседей белорусов есть чему поучиться, как любить свою родину,как о ней заботиться.
    Благодарны автору статьи за интересную и правдивую информацию!!! и спасибо за фото!!

  2. С огромным интересом прочитала такую интересную статью! Приятно было читать, что у наших соседей белорусов есть чему поучиться, как любить свою родину,как о ней заботиться.
    Благодарны автору статьи за интересную и правдивую информацию!!! и спасибо за фото!!

    ХОтелось бы прочитать еще больше, ждем продолжения!!

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *