Що банкіри-«папєрєднікі» залишили нам у спадок?

гроші

Три тижні тому Нацбанк отримав нового голову. Валерія Гонтарева змінила на посаді Степана Кубіва, який протримався трохи більше трьох місяців. Про конкретні результати роботи першої жінки – голови НБУ поки що говорити рано. Думки експертів про її діяльність розходяться. Одні вважають Гонтареву надзвичайно професійною фінансисткою, бо вона має більш ніж 20-річний досвід роботи у фінансовій та банківській сферах. Інші ж закидають їй співпрацю з Сергієм Курченком і нагадують про те, що вона, будучи інвестбанкіром, займалася структуруванням угод із залучення фінансування для розвитку бізнесу «Roshen» в Росії.

З часом ми «пізнаємо її за її плодами». Наразі ж проаналізуємо, що  залишили нам у спадок її «папєрєднікі».

Спеціально для «Версій» провідні економічні експерти України поділилися своїми думками: чи були якісь раціональні кроки в діяльності Ігоря Соркіна, Сергія Арбузова та Степана Кубіва на посаді Голови НБУ?

«У заслугу Арбузову й Соркіну слід поставити реальне зниження доларизації економіки»

За час їхньої роботи фактична кількість гривневих депозитів перевищила валютні. Якщо 2009 року валютних депозитів було 60%, а гривневих – тільки 40%, то наприкінці 2013-го близько 60% депозитів було у гривні. До того ж, обсяги депозитів фізосіб за рахунок Арбузова й Соркіна збільшилися до рекордного рівня, якого раніше не досягали в Україні. Фактично українські банки, уперше за всю історію незалежної держави, почали формувати свої активи за рахунок депозитів фізосіб, як це прийнято у країнах ЄС. І, що найголовніше, 2013 року виникла тенденція продажу валюти й переходу на гривню. Не вдалося, на жаль, покращити тенденцію зниження ставок за депозитами. Бо, хоча обсяги депозитів і зросли, та ставки за депозитами в Україні 2012-2013 року були вищими, ніж у Росії чи Польщі, та майже такими, як у Турції.

Степан Кубів – радше політик, ніж керівник, відтак його дії багато в чому – це піар-акції. Це була його велика помилка, коли він з політичних мотивів запровадив тимчасову адміністрацію в «Брокбізнесбанку» та банку «Форум». А найбільшою його помилкою був обвал курсу гривні під виглядом гнучкого курсу. Фактично Кубів за три місяці розвалив усе те, що Арбузов і Соркін створювали майже 3 роки, – і тепер треба щонайменше п’ять років, аби повернути банківську систему до рівня часів Арбузова й Соркіна.

Олександр ОХРІМЕНКО, президент Українського аналітичного центру

«Нацбанк ніколи не справлявся зі своїми обовязками»

Діяльність Нацбанку та його керівництва варто оцінювати за трьома головними функціями, які має виконувати центральний банк будь-якої країни.

По-перше, центробанк повинен забезпечувати стабільність національної грошової одиниці.

По-друге, забезпечувати доступність кредитних ресурсів, тобто ставки за кредитами мають бути невисокими й доступними для реальних секторів економіки.

І, по-третє, центробанк повинен забезпечувати надійність банківської системи, тобто клієнти мають бути впевненими у поверненні вкладів і одержанні відсотків за ними.

Якщо проаналізувати діяльність Нацбанку за цими функціями, то за всі роки його існування гривня знецінювалася фактично 6 разів. Кредити у гривні можна отримати під 30-35% річних, що є майже нереальним як для економіки в цілому, так і, зокрема, для промисловості та аграрного сектору. Щодо надійності, то, як ми бачимо, останнім часом банкрутують одразу кілька українських банків. Відповідно, вкладники втрачають заощадження.

Тобто, з цього можна зробити висновок, що ні короткочасне керівництво Кубіва, ні його попередників не справлялося з обов’язками, які стоять перед центробанками будь-яких країн. І прізвища голів чи їхня політична приналежність тут не мають жодного значення.

Андрій НОВАК, голова Комітету економістів України

 

Сторінку підготували Руслан КОЗЛОВ , Галина ЄРЕМІЦА, «Версії»

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *