Франц ФЕДОРОВИЧ про те, чого підприємці чекають від майбутнього президента

На початку лютого Українська рада бізнесу (УРБ) і Союз українських підприємців (СУП), які об’єднали 73 бізнес-асоціації і понад 35 тис. підприємств у Національну бізнес-коаліцію, презентували ТОП-10 пріоритетів, які нова влада може взяти за основу своєї майбутньої програми з реформування економіки України. «Версії» звернулися до свого постійного автора й експерта з питань економіки, який знає проблеми бізнесу не з чуток, голови обласної ГО  «Асоціація виробників Буковини» Франца Карловича ФЕДОРОВИЧА, з одним запитанням: наскільки актуальні опубліковані 10 пунктів для його власного бізнесу і його колег з Асоціації.

 

Зрозуміло, що Українська Рада бізнесу зробила велику роботу, зібравши й сформулювавши найбільш важливі та спільні проблеми вітчизняних підприємців і сконцентрувавши їх проблеми у 10-ти містких формулах. Зрозуміло й те, що абсолютно всі бізнесові проблеми України задовольнити 10-ма пунктами неможливо. Але поява такого документа напередодні виборів може означати одне: наша занедбана, занехаяна економіка не підніметься з колін, якщо не дослухатися до тих, хто безпосередньо займається нею.

Держава і бізнес мають бути партнерами

Звісно, і для мене, для мого бізнесу серед цих 10 пунктів є безумовно корисні, які, так би мовити, не потребують і коментування, як скажімо найперший пункт, про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал для всіх компаній. Не спричиняє заперечень і необхідність зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, адже це, може, найголовніша причина тіньового працевлаштування і ще цілої низки соціальних наслідків, як то лікарняні, декретні, майбутні пенсії.  

На часі й створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів замість цілої низки служб – від податкової міліції до економічних підрозділів правоохоронних органів.

Як я, так і багато моїх колег давно наголошуємо на справжньому безпаперовому документообігу. Навіщо гратися з паперами, коли вся інформація про підприємство та його діяльність міститься в державних базах даних?!

Чи можна позбутися монополій?

Це одне із найважливіших питань нашої економіки. Як реально позбутися монополії на ринках тепло- та енергопостачання, забезпечити рівний доступ підприємств до товарів та послуг, природних монополій, зокрема, електромереж і приватної тяги тощо – це велика проблема. І зробити це треба насправді, а не удавано хоч і складно, але можна. Антимонопольний комітет має стати головною структурою в державі, яку боятимуться більше за прокуратуру. Ну а те що з «Черніввцігазу» виділили «Чернівцізбут», а з Чернівціобленерго – облелектропостачальною компанією поки що ні бізнесу, ні людям  нічого не дало. Завдяки цій реструктуризації  лише більше грошей стали збирати. Та щей  усе це викупили росіяни… Вважаю, що, крім усього, треба ліквідувати НКРЕКП – бо вона насправді є звичайнісінькою посредницькою структурою і тільки посилює монополізацію енергоринків.

Щодо перевірок: Чесність має бути вигідною

Усі роки штучно створювалася ситуація, за якої чесно вести бізнес в Україні було практично неможливо. Так було дуже вигідно чиновникам – тримати підприємця на гачку. Просто реформувати перевірні та контрольні органи замало, поки не реформуються й підходи до наслідків перевірок. Наразі вони доволі формальні: знайшли порушення –  наклали штраф, ніхто не несе персональної відповідальності. Усі штрафи в кінцевому результаті лягають на платників податків  – тобто тих людей, для захисту яких нібито й проводиться контрольно-перевіркова робота.

Податки й закони – прості та зрозумілі

Ухвалення нового Податкового Кодексу Розвитку та Митного кодексу має на меті провести деофшоризацію економіки та радикально зменшити розмір шкідливих прямих податків, модифікувати податок на землю тощо.

Запровадження сучасного трудового права, заснованого на свободі трудового договору, спрощення формальностей та зменшення штрафних санкцій теж на часі. Але це дл великих підприємств, де колектив на зборах буде вирішувати всі свої питання.

Чи потрібне збереження спрощеної системи оподаткування? Так, коли воно спрямоване на сприяння легальному мікро- і малому підприємництву.

Спрощена система створена початково для сімейного бізнесу, та доволі прикладів, коли  нею користаються великі підприємства. А контрольні органи «не бачать», як «спрощенці» на паперах насправді стають олігархами, наживаючись на людях, гальмуючи економіку і виводячи кошти за кордон.

Та, як на мене, чи не найбільша проблема і для бізнесу, і для держави, яка, власне, й породжує усі викривлення й котить економіку до прірви – те, що мало не 30 років багато проблем залишається на стадії розмов, а лихоманка з реформами часто обертається на погіршення. Може, час залучати до реформування фахівців? Пора вже виховати справжніх реформаторів – кризових менеджерів, аналітиків, знавців світових тенденцій в економіці, а не діяти за приказкою «Хоч гірше – аби інше». Ну і в цьому, сподіваюсь, нам мають допомогти нинішні вибори. Шанс маємо…

 

Бізнесова ТОП-десятка: чого підприємці чекають від майбутнього президента

На початку лютого Українська рада бізнесу (УРБ) і Союз українських підприємців (СУП), які об’єднали 73 бізнес-асоціації і понад 35 тис. підприємств у Національну бізнес-коаліцію, презентували ТОП-10 пріоритетів, які нова влада може взяти за основу своєї майбутньої програми з реформування економіки України. «Версії» звернулися до свого постійного автора й експерта з питань економіки, який знає проблеми бізнесу не з чуток, голови обласної ГО  «Асоціація виробників Буковини» Франца Карловича ФЕДОРОВИЧА, з одним запитанням: наскільки актуальні опубліковані 10 пунктів для його власного бізнесу і його колег з Асоціації.

 

Зрозуміло, що Українська Рада бізнесу зробила велику роботу, зібравши й сформулювавши найбільш важливі та спільні проблеми вітчизняних підприємців і сконцентрувавши їх проблеми у 10-ти містких формулах. Зрозуміло й те, що абсолютно всі бізнесові проблеми України задовольнити 10-ма пунктами неможливо. Але поява такого документа напередодні виборів може означати одне: наша занедбана, занехаяна економіка не підніметься з колін, якщо не дослухатися до тих, хто безпосередньо займається нею.

Держава і бізнес мають бути партнерами

Звісно, і для мене, для мого бізнесу серед цих 10 пунктів є безумовно корисні, які, так би мовити, не потребують і коментування, як скажімо найперший пункт, про заміну податку на прибуток податком на виведений капітал для всіх компаній. Не спричиняє заперечень і необхідність зниження податкового навантаження на фонд оплати праці, адже це, може, найголовніша причина тіньового працевлаштування і ще цілої низки соціальних наслідків, як то лікарняні, декретні, майбутні пенсії.  

На часі й створення єдиного органу з розслідування економічних злочинів замість цілої низки служб – від податкової міліції до економічних підрозділів правоохоронних органів.

Як я, так і багато моїх колег давно наголошуємо на справжньому безпаперовому документообігу. Навіщо гратися з паперами, коли вся інформація про підприємство та його діяльність міститься в державних базах даних?!

Чи можна позбутися монополій?

Це одне із найважливіших питань нашої економіки. Як реально позбутися монополії на ринках тепло- та енергопостачання, забезпечити рівний доступ підприємств до товарів та послуг, природних монополій, зокрема, електромереж і приватної тяги тощо – це велика проблема. І зробити це треба насправді, а не удавано хоч і складно, але можна. Антимонопольний комітет має стати головною структурою в державі, яку боятимуться більше за прокуратуру. Ну а те що з «Черніввцігазу» виділили «Чернівцізбут», а з Чернівціобленерго – облелектропостачальною компанією поки що ні бізнесу, ні людям  нічого не дало. Завдяки цій реструктуризації  лише більше грошей стали збирати. Та щей  усе це викупили росіяни…  Вважаю, що, крім усього, треба ліквідувати НКРЕКП – бо вона насправді є звичайнісінькою посредницькою структурою і тільки посилює монополізацію енергоринків.

Щодо перевірок: Чесність має бути вигідною

Усі роки штучно створювалася ситуація, за якої чесно вести бізнес в Україні було практично неможливо. Так було дуже вигідно чиновникам – тримати підприємця на гачку. Просто реформувати перевірні та контрольні органи замало, поки не реформуються й підходи до наслідків перевірок. Наразі вони доволі формальні: знайшли порушення –  наклали штраф, ніхто не несе персональної відповідальності. Усі штрафи в кінцевому результаті лягають на платників податків  – тобто тих людей, для захисту яких нібито й проводиться контрольно-перевіркова робота.

Податки й закони – прості та зрозумілі

 Ухвалення нового Податкового Кодексу Розвитку та Митного кодексу має на меті провести деофшоризацію економіки та радикально зменшити розмір шкідливих прямих податків, модифікувати податок на землю тощо.

Запровадження сучасного трудового права, заснованого на свободі трудового договору, спрощення формальностей та зменшення штрафних санкцій теж на часі. Але це дл великих підприємств, де колектив на зборах буде вирішувати всі свої питання.

Чи потрібне збереження спрощеної системи оподаткування? Так, коли воно спрямоване на сприяння легальному мікро- і малому підприємництву.

Спрощена система створена початково для сімейного бізнесу, та доволі прикладів, коли  нею користаються великі підприємства. А контрольні органи «не бачать», як «спрощенці» на паперах насправді стають олігархами, наживаючись на людях, гальмуючи економіку і виводячи кошти за кордон.

Та, як на мене, чи не найбільша проблема і для бізнесу, і для держави, яка, власне, й породжує усі викривлення й котить економіку до прірви – те, що мало не 30 років багато проблем залишається на стадії розмов, а лихоманка з реформами часто обертається на погіршення. Може, час залучати до реформування фахівців? Пора вже виховати справжніх реформаторів – кризових менеджерів, аналітиків, знавців світових тенденцій в економіці, а не діяти за приказкою «Хоч гірше – аби інше». Ну і в цьому, сподіваюсь, нам мають допомогти нинішні вибори. Шанс маємо…

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *