Міна уповільненої дії для Чернівців і Клічука?..

На початку ХХІ століття, а точніше – 2007-го, Чернівці стали першим в Україні містом, яке офіційно, себто на державному рівні окреслило власний історико-архітектурний ареал. Нині таких міст у нашій державі вже 140. Отож, здавалося б, розвиватися нам і розвиватися, досягаючи небаченого досі рівня туристичного розвою. Та не так сталося, як гадалося. Пройшло відтоді лише 12 років, а вже зруйнували ансамбль Центральної площі, знищивши будинок, який є, практично, частиною відомої перлини Чернівців – Ощадниці (Художнього музею). Чернівчани забили на сполох, зокрема, з’явилася і ця петиція до міської ради, витяг із якої цитую:
«Парадокс у тому, що навіть події світових воєн не настільки спотворили обличчя нашого чудового міста, як нинішнє нищівне ставлення до архітектурної спадщини. Ми стаємо не лише свідками, але й співучасниками руйнування краси й слави феноменальних архітектурних перлин історичного центру Чернівців. На наших очах знищуються фасади та їхні складові елементи, унікальні автентичні заповнення брам та дверних отворів. Місто втрачає своє неповторне обличчя й привабливість»

Прихід до мерії нової команди подарував людям надію. Та, як на мене, її, себто цю команду, просто змушують – хитро і підступно – наступати на старі граблі. У повітрі знову витає запах потужної афери. Можливо й помиляюсь, та мені здається, що заручником саме цієї проблема – забудови історичного центру Чернівців – став свого часу і багаторічний міський голова Микола Федорук. Ба більше, ймовірно, через це позбувся і мерського крісла. 

Та  повернемося до сьогоднішнього дня. На офіційному порталі Чернівецької міської ради з’явилася наступна інформація: 

 

«У Ратуші обговорювали питання, пов’язані з визначенням меж та режимів використання історичних ареалів міста

16 лютого 2021 року відбулося засідання групи з вивчення питань, пов’язаних з коригуванням історико-архітектурного опорного плану, визначення меж та режимів використання історичних ареалів м.Чернівців. 

Історико-архітектурний опорний план (ІАОП) – це науково-проєктна документація, яка розробляється у складі генеральних планів історичних населених місць та на якій відображається інформація про історичну забудову, землі історико-культурного призначення, дисгармонійні будинки та споруди, пам’ятки природи, цінні природні ландшафти, межі історичних ареалів населеного місця, межі зон охорони пам’яток культурної спадщини, що є діючими на час складання ІАОП. 

Голова групи – начальник відділу охорони культурної спадщини міської ради Олена Пушкова ознайомила присутніх з оновленим складом робочої групи, поінформувала про спільну роботу відділу з управлінням культури Чернівецької ОДА та окремою робочою групою, створеною розпорядженням міського голови від 12.01.21р. №13-р, щодо уточнення та актуалізації Переліку об’єктів культурної спадщини міста, який суттєво впливає на визначення контурів охоронних зон навколо них. Олена Пушкова підтвердила інформацію про те, що дослідження меж та режимів використання охоронної (буферної) зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – Резиденції митрополитів Буковини та Далмації в м.Чернівцях буде здійснювати Український державний інститут культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України за державні кошти. 

За участі заступника міського голови Зазуляка В.В., секретаря виконавчого комітету міської ради Добржанського С.А., головного архітектора міста Хілько Н.О., провідних архітекторів, членів МО НСАУ в Чернівецькій області та громадських активістів міста обговорено стратегію коригування ІАОП відповідно до попередніх історико-містобудівних досліджень території м.Чернівців, координацію дій структурних підрозділів міської ради, з метою можливості найшвидшого оголошення тендерних процедур на закупівлю наукової документації, необхідність чіткого формулювання завдання на проєктування, першочерговість виділення коштів на підготовку вихідних даних на проєктування, необхідність внесення земель історико-культурного призначення до Держгеокадастру та ін. 

Директор ПАТ «Геотехнічний інститут» Полевецький В.І. проінформував присутніх про важливість вивчення питання зсувів на території міста, їх стабілізації та доцільність розробки на даному етапі геолого-інженерних вишукувань.

Також 16.02.21р., на виконання протокольного рішення попереднього засідання, було організовано відео-конференцію членів робочої групи з фахівцями Українського державного інституту культурної спадщини при Міністерстві культури та інформаційної політики України, в якій взяли участь директор інституту Ірина Прокопенко, заступник директора з містобудівних досліджень та перетворень Андрій Куделін, заступник директора з планово-економічної та господарської діяльності Ігор Іголкін, завідувач  відділу містобудівних досліджень та документації Юрій Поштаренко. Вдалося обговорити методику дослідження охоронних зон об’єктів культурної спадщини всіх видів і категорій та першочергові завдання для початку історико-містобудівних досліджень Чернівців».

 

Екскурс до подій річної давнини

Попервах у надрукованій на сайті інформації все виглядає грамотно і дуже солідно. Та це для тих, хто не у темі. Про те ж, чого у цій, так званій, «концепції» бракує, наголошувала  ще наприкінці 2019 року керівниця відділу Чернівецької міськради з питань охорони культурної спадщини від 2006 року Світлана Біленкова. Її публікація побачила світ за день до презентації  у 105 кабінеті міськради розробки І етапу коригування історико-архітектурного опорного плану м. Чернівці з визначенням меж та режимів використання зон охорони пам’яток та історичних ареалів  (підготовчі роботи), представленого гостею з Києва, кандидаткою історичних наук, працівницею музею «Софія Київська» Оленою Сердюк. До слова, вартість роботи пані Сердюк для Чернівців склала… півмільйона гривень. Нє хіло?! : )) Саме ця цифра прозвучала на презентації і не могла не зачепити, бо ж вартість самого Опорного плану становить 16-18 тисяч гривень.  

Отож звернулася за інформацією до YOU CONTROL і дізналася, що Олена Сердюк є також директоркою підприємства «Укрспецпроєкт» та «Консалтингового центру культурного надбання», а також керівницею як Київської міської організації Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, так і громадської спілки «Київська міська організація «Українське товариство охорони пам’яток  історії та культури».  

А далі ще цікавіше: цими днями у ЗМІ з’явилося повідомлення про те, що, цитую, «Одеський апеляційний суд відмовився повторно брати під варту Олену Сердюк, яку підозрюють у розтраті бюджетних коштів та зловживанні службовим становищем під час реставрації будинку Русова. …Також судді відхили скаргу прокурора, який вимагав збільшити розмір застави до майже 5 мільйонів гривеньНаразі Олена Сердюк внесла 302 тисячі гривень застави та вийшла з СІЗО. Тому правоохоронці намагалися збільшити заставу до 4,9 мільйонів гривень – саме таку суму збитків інкримінують підозрюваній».

Та повернімося до наших – чернівецьких – проблем. Їх чітко окреслила пані Біленкова у грудневій публікації в газеті «Версії» за 2019 рік (№50). Оскільки відтоді нічого не змінилося, беру на себе сміливість звернути увагу керівництва міськради на точку зору науковиці п. Біленкової. 

 

«Історичний центр Чернівців: зберігаємо чи знищуємо?

 

 

Світлана БІЛЕНКОВА, кандидатка з мистецтвознавства, керівниця відділу Чернівецької міськради з питань охорони культурної спадщини від 2006 р. Свого часу вона розробляла Опорний план історичного ареалу Чернівців та займалася його затвердженням як на державному, так і міжнародному рівнях.  

– Стурбована невизначеністю взаємодією містобудівної політики з пам’яткоохоронною справою у Чернівцях. Тож дозволю собі поділитися баченням цих проблем:

  1. Сама постановка теми є хибною, неприпустимою й дуже небезпечною, бо може призвести до повної руйнації взаємодії містобудівної політики і пам’яткоохоронної справи у Чернівцях і становлення містопланування з розвитком анархічної комерційної забудови. Наслідки  – тотальне нищення не тільки культурного спадку міста, а й універсальності національної самоідентичності, що вирізняє Україну серед інших країн світу. На жаль,  негативний досвід такого існує. Приміром, такі нищівні процеси відбувалися у повоєнні роки в Брюсселі й отримали назву «брюсселізація», тобто хаотична комерційна забудова історичного центру. Як наслідок, у Брюсселі історичного центру сьогодні вже не має – він зник. 
  2. Не новина, що Чернівці є унікальними не тільки в Україні, а й у Європі. Це місто особливого містобудівного ландшафту та унікального втілення найкращих аспектів однієї з найпередовіших архітектурних шкіл світу ХІХ-ХХ ст. Нині, коли Україна перебуває у стані тривалого військового конфлікту, варто вжити першочергові заходи з упорядкування взаємодії містобудівної політики з пам’яткоохоронними процесами.
  3. Важливо розібратися, чому не виконана «Комплексна Програма збереження об’єктів культурної спадщини Чернівців на 2004-2008 роки», затверджена  рішенням 24-ї сесії IV скликання Чернівецької міської ради від 26.08.2004 р. №541. З’ясувати, що та як виконано, а що й чому залишилося поза увагою та чому виконання цієї Програми (її реалізація передбачена чинним Законом України «Про загальнодержавну програму збереження та використання об’єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки») протягом років  роздрібнюється на частини, черги або етапи (перший етап, другий етап тощо). Яскравий приклад – назва запланованої на замовлення Департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин презентації. Слід розібратися також, скільки юридичних осіб з назвою «Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин» зареєстровано в ЄДР. Яка з цих реєстрацій є чинною, а яка – помилковою
  4. Скільки існує виконавчих пам’яткоохоронних органів у структурі Чернівецької міської ради. Який з них є законним, а який – помилковим (зареєстрованим помилково). Слід розібратися, якому саме органу місцевого самоврядування з питань охорони культурної спадщини надавалися делеговані Державою повноваження з нагляду за землями історико-культурного призначення у Чернівцях.
  5. Чи зареєстрована база даних  електронної системи ЄДР місцевого рівня  (в т.ч.юридичних осіб) на рівні Міністерства юстиції України. Чи є місцевий ЄД Реєстр чинним!? Адже  орган місцевого самоврядування, виділений 2007 р. у спеціально уповноважений відділ Чернівецької міської ради з питань охорони культурної спадщини за наказом Міністерства культури України, і памяткохоронний виконавчий орган Чернівецької міської ради (утворений  влітку 2011 р., коли містом керував секретар міської ради) є посадовими особами публічного права і жодним чином не можуть бути юридичними особами (припиненою та діючою), не можуть займатися господарсько-економічною діяльністю і бути замовниками робіт, так само, як і головний архітектор. 

6.Науково-проєктна документація з «Коригування історико-архітектурного опорного плану і проєкту зон охорони пам’яток та визначення меж і режимів використання історичних ареалів м.Чернівців (додаток 1) з Переліком пам’яток та об’єктів культурної спадщини м.Чернівців (додаток 2)» є чинною та затвердженою на всіх державних рівнях. 

  1. Без відома та відповідно прийнятого рішення Міністерства культури, молоді та спорту України (як правонаступника центрального органу у питаннях охорони культурної спадщини) не можуть відбуватися жодні втручання місцевого рівня без державного контролю: на території міста є об’єкт ЮНЕСКО, збереження якого так само потребує комплексного міждисциплінарного підходу. 
  2. У разі згоди профільного Міністерства, на період виконання науково-пошукових робіт дія чинної документації ІАОП з «Коригування…» призупиняється (тобто, оголошується мораторій).
  3. Заповнення електронної версії «Геопорталу» можливе тільки тоді, коли буде затверджений на державному рівні Генеральний план розвитку міста. Територія історичних ареалів та режими їхнього використання є відправною точкою для подальшої розробки цілого Генерального плану міста.  
  4. Інформаційним забезпеченням «Геопорталу» займаються відповідні структури виконавчої влади, які й несуть відповідальність за недопущення помилок чи їхнє виправлення. Тому, напевно, варто замовляти наукове обгрунтування внесення змін у чинну пам’яткоохоронну науково-проєктну документацію з розробкою СТРАТЕГІЇ з упорядкування пам’яткоохоронної справи у Чернівцях. Здійснити АУДИТ – ІНВЕНТАРИЗАЦІЮ об’єктів культурної спадщини та інших нерухомих об’єктів із урахуванням розбіжностей у технічній переадресації та інших помилок, що й спричинило наявність численних проблем хаотичного характеру з обліку  нерухомості в межах буферної зони пам’ятки ЮНЕСКО тощо.  (Підкреслено редакцією)»

 

Корегування плану та його доопрацювання – різні речі 

Як на мене, науковиця поставила дуже серйозні запитання владі. Без відповіді на них рухатися вперед не тільки безглуздо, а й дуже небезпечно. Тим паче – і це головне – наша міська влада не має повноважень на вирішення таких питань, адже вони у компетенції уряду та відповідних фахівців. Однак на це ніхто чомусь не звертає уваги. Хіба що головний архітектор міста пані Хілько погодилася нарешті з п. Біленковою та визнала, що насправді йдеться про наукове обгрунтування буферної зони, а не про корегування Історико-архітектурного опорного плану Чернівців.  

Зрозуміло, п. Біленкова, як спеціаліст, не могла змовчати і залишити без реакції інформацію від 16 лютого про засідання групи з вивчення питань, пов’язаних з коригуванням історико-архітектурного опорного плану. Тому у себе на фейсбуці вона написала: 

«Останніми днями багато пишуть про архітектурну спадщину Чернівців, про роботу якоїсь місцевої групи експертів з вивчення чи дослідження питань, пов’язаних з коригуванням історико-архітектурного опорного плану, визначенням меж та режимів використання історичних ареалів м.Чернівців, уточнення та актуалізації Переліку об’єктів культурної спадщини міста, який суттєво впливає на визначення контурів охоронних зон навколо них, не взявши до уваги НАЙГОЛОВНІШИЙ ФАКТОР: вирішення цих питань може здійснюватися тільки в межах правового поля, тобто при наявності у Чернівцях спеціально уповноваженого виконавчого органу Чернівецької міської ради з питань охорони культурної спадщини з відповідно передбаченими ПОВНОВАЖЕННЯМИ ЩОДО ЗДІЙСНЕННЯ ДЕРЖАВНОГО НАГЛЯДУ ЗА ЗЕМЛЯМИ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОГО ПРИЗНАЧЕННЯ У ЧЕРНІВЦЯХ! 

Можливо, у Чернівецькій міській раді ще не знають про це?!» – підсумовує пані Біленкова.  

Додам також, що навіть сесія міськради не розглядала це питання. Хоча й цього було б недостатньо. Ну а відділ пані Пушкової загалом не уповноважений на такі рішення, бо він не має подвійного підпорядкування. Тоді як відділ Біленкової був підзвітним одночасно Чернівецькій міській раді та Кабміну. 

 

Замість епілогу

Щоби з’ясувати, чому в Чернівцях виникла така заплутана колізія, потрібно, мабуть, поставити запитання про вигодонабувача цієї ситуації. Тобто кому це вигідно? Водночас є ще одне запитання, яке може відкрити те, що сховалося за лаштунками: чому так сталося? А  сталося так тому, стверджують спеціалісти, що кожен шматочок чернівецької землі проданий уже щонайменше тричі! І за це колись із когось спитають. Як правило, це буде той, хто невчасно опиниться у непотрібному місці…

А чи можна кардинально змінити дану ситуацію? Мабуть, що так, якщо діяти згідно з законом і на користь людям. 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *