Запис Тил — для передової: у чернівецькому «Вернісажі» відкрили благодійну виставку 21 митця спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ярослав Адамчук — справжнє туристичне та духовно-інтелектуальне обличчя Чернівців.  Людина, яка вміє розповісти так, що вулиці оживають, будівлі починають шепотіти свої таємниці, а історія перестає бути сухою — вона стає нашою. І при цьому він ніколи не забуває про доброчинність. Цього разу пан Ярко оголосив, що всі кошти з трьох екскурсій цього дня, а також те, що гості поклали у прозору колбу, підуть на потреби ЗСУ. Сам Ярослав прогнозував суму у 12 000 грн.

А ще над Ратушею о 19-й годині  побачила великий яскравий Місяць — зростаючий Півмісяць у Стрільці. Освітлена поверхня сяяла на 27% і збільшується. Це гарна прикмета: астрологи кажуть, що зростаючий Місяць сприяє новим починанням, подорожам і добрим справам. Не могла оминути цю небесну красу.

І як той зростаючий Місяць над Ратушею, що дарує світло й надію, так і туризм відкриває нам нові шляхи, нові горизонти й зустрічі. Подорожі — це завжди початок, завжди рух уперед. Нехай наші дороги будуть світлими, а мандрівки — щасливими. Нехай кожен із нас, як турист у власному житті, знаходить красу в дрібницях і силу в нових відкриттях.

І знову — доброчинність. Дякую пану Ярку за щирість, а нашим воїнам — за чисте небо над головою.

І вже післі зустрічі на ФБ пан Ярко опублікував: «Разом ми зібрали 12 тисяч 700 грн! Перерахував їх на плати для дронів для 3 батальйон – 94ОБ ТрО 107 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ. Туризм обʼєднує, наповнює, надихає, підтримує, закохує у нашу землю, історію, природу та людей. Хай так і буде!»

Дякуємо пану Ярку за щирість, талант і постійну турботу не лише про наше місто й його історію, а й про тих, хто сьогодні боронить Україну. Дякую ЗСУ за наше чисте небо! І всім, хто долучився до цієї зустрічі — вона була справді чудовою.

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Туристичний стендап пана Ярка: 12 700 грн. для ЗСУ… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Фотознімки були зроблені під час 19 поїздок до України між квітнем 2022 року та лютим 2025 року.

Про автора — Говард Г. Баффетт

Говард Г. Баффетт /Howard Graham Buffett/— американський філантроп, фотограф і засновник Фонду Говарда Баффетта, що відзначився суттєвою гуманітарною підтримкою України: понад мільярд гривень допомоги, закупівля автобусів для територіальної оборони, травматологічних комплектів, створення реабілітаційного центру Superhumans у Львові. У квітні Associated Press (AP) повідомило, що сума допомоги, яку фонд надає Україні, перевищить 1 млрд доларів у 2025 році.

Баффетт вважає, що справжня довіра формується через особисту присутність — і саме це робить його неформальним другом і очевидцем правди. Про цей мистецький потяг писала і престижна The Art Newspaper, яка підкреслила, що проєкт є першим у світі подібного формату — галерея у складі потяга, що мандрує країною з фотографіями про стійкість українців. Куратором виставки є фотограф National Geographic Мухаммед Мухайсен, двічі лауреат Пулітцерівської премії. Протягом чотирьох місяців заплановано 63 зупинки. Тур розпочався в Одесі.

Україна торкнула Баффетта глибиною людяності, стійкістю, незламністю та силою духу. Це не просто новини війни — це історії людей, які відстоюють свою свободу. Його діяльність — це не просто благодійність, а щира, особиста місія з ризиками, реальністю та глибоким співчуттям.

Щиро дякую нашим захисникам, завдяки мужності й самопожертві яких ми можемо сьогодні жити, творити і пам’ятати. Дякую Говарду Грехему Баффетту за цю правдиву, сильну й зворушливу виставку, яка торкає серця і зміцнює нашу віру. Дякуємо всім, хто долучився до її організації та привіз мистецький потяг до Чернівців, щоб світлини стали голосом правди про Україну. Слава Україні!

Більше світлин з виставки за покликанням – Фотовиставка «Відвага нації» / Courage of a Nation – унікальний мистецький проєкт від Говарда Г. Баффетта.

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Фотовиставка «Відвага нації» Говарда Баффетта згуртовує українців у складний час, заряджає гордістю, вірою і незламністю спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Павліна Николаєвич — сержант Збройних сил України, учасниця російсько-української війни. У 2022 році, коли вперше відзначали День української державності, вона була нагороджена високою відзнакою «Хрест бойових заслуг». Того ж року Чернівецька обласна рада присвоїла їй звання «Почесна громадянка Буковини». Саме до цієї дати і планували провести Вечір Незламності.

Захід модерувала Наталія Батракова, виконавча директорка ГО «Центр громадської активності «Синергія»». Атмосферу вечора створювали виступи Валентини Чолкан, яка виконувала пісні у супроводі свого чоловіка-акомпаніатора Всеволода Чолкана, та Олени Рєпіної, яка читала власні поезії. Пані Олена також розповідала про власний досвід донатів і про те, як творчі спільноти долучаються до зборів коштів для фронту.

Проте ще напередодні Павліна перебувала на нульових позиціях фронту. Організатори вирішили дати їй можливість спокійно дістатися додому та бодай трохи відпочити. 15 липня активно долучилися до відзначення Дня української державності, а 16 липня зустрілися з головною героїнею, нашою захисницею Павліною Николаєвич.

Хвилина мовчання… Слава і вічна пам’ять полеглим Героям. Вічна пам’ять закатованим і вбитим мирним жителям.

Павліна щиро зізналася, що була дуже схвильована цією зустріччю і не очікувала побачити стільки небайдужих людей. Вона підкреслила, наскільки важлива для військових така підтримка земляків і друзів. Адже всі, хто сьогодні на фронті, воюють заради нас, заради вільної України.

Павліна Николаєвич у своїй розповіді говорила не лише про військову службу, про реалії війни, а й наголошувала на цінності кожного життя. Особливо емоційно звучали її слова про те, як важливо винести з поля бою і пораненого, і загиблого побратима, адже кожен — безцінний.

Вибір, що визначає не лише долю, а й совість…

– Завжди треба залишатися людиною. Якщо твій друг у біді — треба витягати. Є два шляхи: або подумати і врятувати, або відступити й сказати собі: «так сталося». Але в моєму випадку — я завжди стараюся витягнути бійця. Живого.

Під час вечора тривав благодійний збір на потреби підрозділу, в якому служить Павліна Николаєвич. Представники різних творчих об’єднань активно долучалися до збору коштів, розуміючи, що саме зараз мистецтво та слово мають силу підтримувати тих, хто боронить Україну.

«Моя любове, ти як Бог»

Дмитро Павличко

Моя любове, ти як Бог, —
Я вже не вірю, що ти є.
У безлічі земних тривог
Згубилося ім’я твоє.

Та я належу ще тобі,
Хоч сам від себе це таю,
Хоч не в молитві, а в клятьбі
Я силу згадую твою.

Жорстоко в правоті своїй
Невірство не суди моє.
З’явись, благослови, зігрій,
Якщо ти є, якщо ти є!

Олена Рєпіна

ПОНЕДІЛКОВЕ:
Із циклу «На реальних подіях»

Так трапляється часто,
Розумієте, – каже вона, –
Це у мирнім житті
На нову відкладаєш машину,
А коли твоїм хлопцям
Просто в вічі сміється війна –
Дні неначе спресовано –
У години…
На позиціях час, взагалі,
Мов надщерблений дзбан,
Крізь бинти
просочився червоно
і цівкою плине…
І коли побратим
Балансує на вістрі від ран
Тобі треба одне лиш –
Машина…

– В когось є на прикметі? –
крізь утому спита командир.

– Приженуть хоч сьогодні,
не автівка тобі, а картина,
тільки де ж його, трясця, тих грошей?

– Оголошуйте збір! Я даю половину!

Час не грає на них,
Їм також не до гри на нулі,
Не до зайвих геройств
І не треба пустої балачки,
Аби лінію фронту
Тримати на рідній землі –
Полетіли на спільну мету
сокровенні заначки:

Ця була на дрова для матусі,
бо ж скоро зима,
Ця була на навчання для сина
і трохи на мрію,
Ця була на автівку дружині,
вона там сама
у далекім селі
із дитиною
і при надії…

Небуденні історії –
історичних часів вітражі –
На солдатських
замішані буднях –
Прості і шляхетні.
І якщо ти шукаєш опор
На крутім віражі –
Задонать ЗСУ –
Стань до світла причетним.

Шановні, дорогі друзі, чернівчани, українці! Прошу долучитися до збору. Кожна ваша гривня безцінна. Ось номер картки, куди можна переказати кошти: 4441 1111 2540 2648

…У цій зустрічі було багато: і пісня «Лента за лентою», яка звучить і як молитва, і як обітниця, і пісні Івана Дерди, і щемлива розповідь Павліни про життя на фронті, де кожен день — неначе нонсенс, бо життя й війна не повинні бути поруч. Але є… І між ними — взаємини. Простір, де «всі про кожного все знають». Де немає нічого дорожчого за підтримку. Де братерство справжнє — без прикрас і пафосу.

На завершення — низький уклін і щира подяка Павліні Николаєвич:
за мужність і гідність, за правду і силу, за захист і присутність.

Дякуємо кожному і кожній, хто в строю. Хто тримає небо. Хто повертає нам день.
Миру нам усім — і Ангела-Хранителя.
І — надійного тилу. Бо він теж — частина Перемоги.

Більше світлин з заходу за покликанням – Незламна. Вечір з Павліною Николаєвич «На реальних подіях»

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Вечір Незламності з Павліною Николаєвич: На реальних подіях… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Батьківщина» подала на розгляд Верховної Ради законопроєкт, який направляє 84 мільярди гривень, знайдені в «Енергоатому» та «Нафтогазу», на збільшення фінансування виробників вітчизняного озброєння.

Про це повідомила лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко.

За її словами, Україна почуватиметься значно впевненіше, якщо виведе на максимальну потужність власний ВПК, а для цього необхідно гідно профінансувати галузь. Кошти на це вже знайдені – йдеться про скандальні 84 мільярда гривень, які команда «Батьківщини» виявила в «Енергоатому» та «Нафтогазу» завдяки ефективній роботі парламентської ТСК.

Гроші необхідно негайно повернути в бюджет і передати вітчизняним виробникам зброї. А також, якщо можливо, негайно закупити протиповітряні системи оборони. Сьогодні ми, команда «Батьківщини», внесли відповідний проєкт змін до бюджету. І наполягаємо, щоб його розглянули та ухвалили невідкладно, – наголосила Юлія Тимошенко.

Лідерку «Батьківщини» обурює, що в той час, коли українці на 4 році війни не припиняють донатити для допомоги ЗСУ, державні монополії фактично вкрали в людей і держави 84 мільярди гривень.

«Де іноземні наглядові ради? Навіщо їх призначали, якщо вони цього всього не бачать? Правоохоронні органи мають притягнути винних до відповідальності, а наша команда зосередиться зараз на тому, щоб ці знайдені кошти знову «не загубилися» у кишенях корупціонерів, які під час війни не соромляться грабувати Україну», – пообіцяла Юлія Тимошенко.

Нагадаємо, створена з ініціативи фракції «Батьківщини» та очолювана Олексієм Кучеренком Тимчасова слідча комісія Верховної Ради встановила, що «Нафтогаз» та «Енергоатом» свідомо та незаконно нараховували населенню та бізнесу критично завищені тарифи, завдяки чому їм вдалося заробити «зайвих» 84 мільярди гривень.

Запис Скандальні мільярди – на вітчизняне озброєння спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Це вибрані твори з однойменного благодійного проєкту, який із 2022 року на постійній основі підтримує діяльність 3 підрозділів ЗСУ.

У лютому 2022 брати художниці Віолетти Олійник поїхали захищати Київ на власних авто, не маючи військової амуніції. З цього моменту ми зосередилися на волонтерстві: почався пошук берців, броніків, термобілизни, тактичних окулярів, рукавиць тощо. Обмеженість фінансів спонукала створити тираж фотографій з творами буковинських художниць та художників, які погодилися на співпрацю.

… Так виникла міжнародна онлайн платформа Someone Prays for You. Коли канадська художниця Дженет Кардифф запропонувала серію своїх робіт, формат фандрейзингу розширився — було залучено всіх бажаючих митців. Наразі в проєкті беруть участь 20 художниць та художників з України, Канади, Англії та Австрії. Всі кошти від продажу творів використовуються на нагальні потреби підрозділів братів та батька Віолетти», – текст на сторінці ФБ Тараса Полатайка, куратора проєкту.

На виставці представлені твори Тараса Полатайка, Станіслава Туріни, Віолетти Олійник, Івана Салевича, Сергія Колісника, Богдана Макаренка. Також в межах проєкту згодом буде проведений розіграш робіт Станіслава Туріни та Віолетти Олійник — кошти з яких спрямуємо на актуальні потреби військових.

«Коли твої брати на війні, то і ти на війні. Коли вони не можуть спати вночі через постійні обстріли, ти також не можеш спати й перевіряєш, коли вони востаннє з тобою спілкувалися. А якщо час, коли «користувач був онлайн», збігається з часом чергового прильоту, стає страшно, як у старій казці про диких лебедів: «хоч одне слово скажеш — вони помруть». Одначе ми можемо і мусимо говорити. Спілкуватися з постачальниками зброї, працівниками магазину безпілотників чи такмеду, поширювати інформацію та шукати речі, які їм потрібні...», – Віолетта Олійник.

Протягом триденного перформансу, який відбувся відбувся 22-24 вересня 2023-го у люблінській галереї «Labirynt», мисткиня власноруч виготовила сорочку із попередньо зірваної кропиви. Ця акція нагадує про жахіття воєнної дійсності в Україні та є символом солідарності з усіма, хто пережив розлуку з рідними та близькими.

Зробіть пожертву

Допоможіть підтримати захисників громадян в Україні. Зібрані кошти підуть на медичне приладдя, бронежилети, оптику нічного бачення, дрони-розвідники та інше важливе обладнання у боротьбі України за свободу.

Експозиція буде відкрита до 18 січня. Години роботи оголошуватимуться за день — в залежності від графіка відключень світла.

Слава Збройним силам України! Дякуємо за кожен день, який виборють ЗСУ ціною життя! Ця виставка, цей проєкт – приклад того, що не час розслаблятися, а потрібно невпинно працювати, щоб наближати Перемогу!

Більше фото і інформації з відкриття виставки за посиланням – «Хтось молиться за вас…»

©Тетяна Спориніна, фото автора

Запис Доброчинна виставка «Someone Prays for You» у мистецькому центрі «Bunker» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

27 вересня 2024-го марафон «Кроки незламних» прибув у Чернівці.

За 10 днів  планують зібрати 500 тисяч гривень на автівку, прилад нічного бачення та ФПВ-дрони для наших захисників.

Збір на авто, прилад нічного бачення та дрони FPV для ЗСУ:

Посилання на банку:
https://send.monobank.ua/jar/UKZaf85KX

Номер картки банки:
5375 4112 1311 8248

Велике прохання до всіх, робити свої вклади у цей марафон «Кроки незламних», адже це теж наближує перемогу над ворогом. Тому, якби не було важко, ми всі маємо гуртуватися і не забувати, що ми тил і ми підтримка наших військових.

Слава ЗСУ! Слава Україні! Героям слава!

Більше фото за посиланням  – Благодійний марафон «Кроки незламних»

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Благодійний марафон «Кроки незламних» від ветеранів війни Івана Торака і Валерія Монарха прибув у Чернівці спершу з'явиться на Медіа-Версії.

По завершенню виставки Богдан Макаренко  передав подарунок у фонди Чернівецького обласного художнього музею картину з виставки «Джерело».

Виставка завершилася, але Богдан Макаренко має на меті і надалі продовжувати підтримувати ЗСУ та родини постраждалих. Дякуємо за чудову виставку! І все робимо для Перемоги!

Більше фото з закриття виставки за посиланням – МИСТЕЦЬКИЙ І ГРОМАДСЬКИЙ ВИМІР ХУДОЖНИКА З КИЄВА БОГДАНА МАКАРЕНКА…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Мистецький і громадський вимір київського художника Богдана Макаренка… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Тираж маркового аркуша із 8 марок, які надруковані на самоклеючому папері, становить 1 млн примірників, тобто загалом випущено 8 млн  марок. За умови представлення в аркуші різних поштових марок, за правилами філателії, марки продаються тільки у форматі аркушу. Також випущено конверти «Перший день»,  художні конверти формату С6 та DL, листівка.

Автором поштового випуску став дизайнер-ілюстратор Олександр Нікітюк, учасник конкурсу Укрпошти на кращий дизайн поштової марки «Доброго вечора, ми з України!». Перед автором стояло завдання не лише проілюструвати самого песика, а й привернути увагу суспільства до проблем замінованих територій. Так з’явилися поштові марки із зображенням пса Патрона на полі, яке всупереч небезпеці обробляють українські фермери; у житловому кварталі, куди мають повертатися мешканці після того, як ЗСУ звільнили місто від окупантів; на дитячому майданчику, оскільки статистика свідчить, що найбільше від мін потерпають саме діти.

Мільйон маркованих аркушів розійдуться у всі відділення «Укрпошти». І кожен, хто придбає марку з Патроном, стане учасником благодійного проєкту зі збору понад одного мільйона євро на машину для розмінування. Марка розповідає, як Патрон разом із саперами розміновує поля, ліси, ферми, будинки тощо і цим рятує життя багатьох дорослих й маленьких українців. За весь час війни було знайдено вже більш ніж 150 000 вибухонебезпечних предметів, про це свідчать данні ДСНС.

Більше фото з погашення нової марки «Пес Патрон» за посиланням: НОВУ МАРКУ «ПЕС ПАТРОН» ПОГАСИЛИ І У ЧЕРНІВЦЯХ…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис 1 вересня нову марку «Пес Патрон» погасили і у Чернівцях… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Виліз із укриття, мало не зашипів на сонце, як граф Дракула, коли воно яскравими променями врізалося мені в очі. Уважно прислухався, намагаючись ідентифікувати той противний звук «летючої бензопили» п*дарів, якій аналоГовнет, серед тихого стогону вмираючого села. Наче не літає той вібратор галімий… Пішов… Тут час іде по-іншому — ніч тут довга, на перший погляд, безкінечна.

Люди залишили домівки, господарства, природний відбір тут бачиш наживо — виживає найсильніший, найспритніший… Це я про звірів, що лишилися сам на сам із покинутими городами, дірявими дахами хлівів…

У людей з природним відбором ситуація дещо інша, але не про це. Я багато часу провів у селі. Ну як багато, достатньо, аби зрозуміти, що село — це праця, без діла ніхто не сидить, навіть аватарам приходиться працювати, аби налили 50 грамів, усі чимось зайняті.

Та біда… «рускій мір» пройшовся цим селом і… вперше в своєму житті я побачив худющу свиню, що, давлячись, роздирає дохлу курку, яка вже потужно так смердить на кілька метрів. Пси гризуть котів, коти — курей, а кури а*уєвші від цього апокаліпсису, щипають траву, ну бо що їм ще лишається — нащадки динозаврів мало не найнижчий щабель цього жорстокого харчового ланцюга. Є ще гуси, в принципі, але не суть…

Я не знаю як смердить пекло (сподіваюсь, що і не дізнаюся), але, напевно, так, як смердить мертва корова, яку пошматувало, уламками п*дарського снаряда і вона повільно розкладається під палючим сонцем півдня Неньки.

Тут панує анархія.
Люди тікали, лишаючи плоди своєї праці, мотоцикли з колясками, на які, певне, збирали гроші пів життя. Посеред цієї розрухи, в одному з будинків, біля чорно-білого фото господарів у рамці, лежить сухпай «армії росії» (у мене палець не хоче писати назву з великої літери), і, звичайно ж, порожні пляшки… ну не воюєтся п*дарам без пісятграм. Їм, до речі, не воюється не тільки без «водкі» — шприци, та порожні коробки від зрозуміло яких препаратів також розкидано в «мєстах абітанія» цих *бучих братів.

Розбита школа, дитячий садок. Ні, вони не розбиті — вони роз*башені — це слово якось краще описує стан будівель, де колись, не так давно, було чути дитячий сміх… Тепер тут тиша, яку розриває свист та вибухи снарядів, якими виродки намагаються нас, українську піхоту, «кошмарити»… наївні, тупі *блани. Стугну вам в дупу, а не кошмар піхоти.

До речі, щодо «кошмарити» — от всі рахують там «Чорнобаївка 21:0» (чи скільки вже?), у мене питання — а шо ви всі рахуєте? Кількість попадань снарядів? Попадань куди? Шо ви, бля, рахуєте, я ще раз питаю? Бо звідти колони з технікою як ішли, так і йдуть. БК як підвозили, так і підвозять. Підвозять, я вам кажу, що підвозять. Бо як звідти під’їжджає колона в село, то потім нам прилітає так, шо п*здос. Прилітає тими снарядами, які завезли. З Чорнобаївки. Ну тої, яка «21:0»… чи скільки там вже нарахували…

Хоча, можливо, я чогось не розумію, бо я просто солдат, не лідер думок, не блогер, не позитивний *бальнік з екрану, що полюбляє смачну каву в сонячному Києві. Я теж хочу випити каву в Києві. Ну, або в Чернівцях. Ай, піхуй, як переможемо — поїду в Чернівці через Київ, і вип’ю кави, як Арестович… Скоріше б, бо вже задовбав цей кашель через спання у вологих підвалах та погребах, бо треба бути нижче землі, поки працюють «боги війни».

Ми працюємо. ЗСУ працюють, волонтери *башать, добровольці *уярять, земля повільно, але впевнено перетравлює загарбників. Ще один день вже майже минув, і ми живі. Стомлені, виснажені, злі, кашляємо… але живі. Джавелін їм в башту, а не нашу землю! Слава Україні!!!

Павло Ісаченко

P.S.
Неймовірно сильний і пронизливий правдою війни допис!
Короткий за об’ємом,але величезний за суттю! Такі люди, такі талановиті хлопці, зійшлись у борні з істотами, які крім матюків, водки, баби і т.п, не здатні вимовити, не кажучи вже про написати, нічого! Тому немає ніяких двох думок, на чиїй стороні буде Перемога, але…. Але до перемоги потрібно дожити, а куля (не приведи Боже), завжди влучає у кращих. Гинуть, і у великих кількостях, також і ті істоти, але це їх вибір, не ми до них, а вони до нас прийшли непроханими, тому їх абсолютно не жаль. А цих, розумних, талановитих, щирих і щедрих людей, які боронять свою землю, ой як жаль!

БЕРЕЖИ СЕБЕ ПАВЛЕ! МИ НЕ БУЛИ ЗНАЙОМІ, І, МАБУТЬ, НІКОЛИ БИ Я НЕ ЗНАВ ПРО ТВОЄ ІСНУВАННЯ, ЯКЩО Б НЕ ЦЯ ПРОКЛЯТУЩА ВІЙНА. СПОДІВАЮСЬ, ЩО ВОНА КОЛИСЬ ЗАКІНЧИТЬСЯ, І ТОДІ МОЖЛИВО МИ ДЕСЬ У НАШИХ РІДНИХ ЧЕРНІВЦЯХ ЗУСТРІНЕМОСЬ, АЛЕ ПРОЙДЕМО ОДИН ПОВЗ ОДНОГО, І НЕ ВПІЗНАЄМОСЬ! ТА ТИМ НЕ МЕНШ, Я ВЖЕ ЗНАЮ ТЕБЕ, І Я ХОЧУ ЩОБ ДЕСЬ У КАВЯРНІ ТИ СИДІВ З ДРУЗЯМИ, ПОПИВАЮЧИ КАВУ, А Я ТЕБЕ ПОБАЧИВ, але не впізнав! Бережи себе ВОЇН! Бережи своїх побратимів! І повертайся ЖИВИЙ!

Володимир Щербина

Джерело: «Хвиля десни», 13 травня

Запис Анархія Півдня: війна очима її учасника спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У Донецькій області 31 березня внаслідок бойових дій загинув офіцер Олександр Маланчук – командир взводу 3-го взводу 1-ї гірсько-штурмової роти 8 огшб 10-ї гірсько-штурмової бригади ЗСУ.
На честь загиблого в зоні ООС лейтенанта Збройних сил України Олександра Маланчука 2 квітня було оголошено Днем жалоби на Буковині.
3 квітня о 10:00 в церкві Різдва Пресвятої Богородиці та Святого Антонія на вулиці Капеланській пройшла панахида за загибоим Героєм.

ПРОЩАННЯ З ГЕРОЄМ ОЛЕКСАНДРОМ МАЛАНЧУКОМ

Вічна слава Герою!
Велика втрата… Великий біль…
Вічна пам’ять Герою, честь, шана, слава!
Герої не вмирають!
Пробачте нас…

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Прощання з Героєм Олександром Маланчуком у Чернівцях… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За даними військової прокуратури, щотижня в ЗСУ вчиняють самогубство 2-3 військовослужбовці, цифра за 4 роки АТО сягає до 600. Тільки від початку року сталося 16 самогубств військовиків, 13 з них – безпосередньо в зоні бойових дій. Усі ці випадки сором’язливо приховуються у графі так званих «небойових втрат». У графі про доведення до самогубства стоять нулі. Тож Матіос пішов тут на відкриту суперечку із керівництвом ЗСУ. На думку головного військового прокурора, ця  статистика – свідчення неефективної роботи з підготовки особового складу ЗСУ до війни та відсутності оптимального режиму ротацій та відпочинку.

Запис Анатолій МАТІОС – про реальну кількість самогубств серед військових ЗСУ спершу з'явиться на Медіа-Версії.