Сьогодні розпочалася реєстрація на зовнішнє незалежне оцінювання, яка триватиме до 25 березня.

Зареєструватися можуть цьогорічні випускники навчальних закладів і випускники шкіл минулих років. Для цього слід створити реєстраційну картку на сайті Українського центру оцінювання якості освіти, зібрати необхідні документи і надіслати їх до відповідного регіонального центру.

Реєстраційну картку необхідно сформувати за допомогою спеціального сервісу “Зареєструватися”.

Далі обрати категорію особи:

– “Випускник закладів загальної середньої освіти 2019 року”,

– “Учень (слухач) закладів професійної (професійно-технічної) освіти”,

– “Студент закладу вищої освіти”,

– “Випускник минулих років”,

– “Випускник, який здобуде в 2019 році повну загальну середню освіту в закордонному закладі освіти”.

 

Далі оберіть предмети для складання тестування – не більше чотирьох.

Слід підготувати необхідні для реєстрації документи: реєстраційну картку, копію паспорта, дві фотокартки розміром 3Х4. Особи, які закінчили навчання подають копію документа про повну загальну середню освіту. Особи які навчання не закінчили – довідку з навчального закладу.

У разі необхідності варто надати медичний висновок про створення спеціальних умов для проходження ЗНО, копію свідоцтва про зміну імені чи шлюб, заяву про проходження тестування з якогось предмету під час додаткової сесії.

Учасники тестування, які не складають ДПА у формі ЗНО, відправляють усі документи самостійно на адресу регіонального центру оцінювання якості освіти.

Ті, хто складає ДПА у формі ЗНО, повинні передати сформований комплект документів до свого закладу навчання. Комплекти реєстраційних документів учнів директори шкіл мають надіслати до 18 березня до УЦОЯО.

Факт реєстрації підтверджує Сертифікат. Його надішлють в індивідуальному конверті разом із реєстраційним повідомленням учасника зовнішнього оцінювання та інформаційним бюлетенем “Зовнішнє незалежне оцінювання. 2019 рік” до закладу освіти.

Особи з тимчасово неконтрольованих територій, які не мають можливості відправити документи поштою, повинні надіслати скан-копії фотокартки та реєстраційних документів на електронну адресу, зазначену в контрольно-інформаційному листі.

Запис Розпочалася реєстрація на ЗНО-2019 спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Міністерство освіти і науки оприлюднило умови вступу на наступний рік. Документи до вузів подаватимуть через інтернет. Паперові заяви прийматимуть від іноземних абітурієнтів і тих, хто має квоти або розбіжності у документах.

Електронні кабінети реєструватимуть з 1 липня, а з 10 – прийматимуть документи. Хто вступає лише за результатами ЗНО зможе подати заяви до 22 липня. Особи, які вступають за співбесідами, вступних іспитів або творчих конкурсів, – до 16 липня.

Із 1 серпня вузи повинні оприлюднити рейтингові списки до зарахування на бюджет. До 30 вересня – на контракт.

На навчання на бюджеті абітурієнти зможуть подати сім заяв на чотири спеціальності. На контракт обмежень не має.

ЗНО з трьох предметів зараховуватимуть як результати державної підсумкової атестації. Випускники шкіл обов’язково складатимуть українську мову і літературу, математику чи історію України на вибір і ще один предмет із переліку дисциплін: історія України, математика, біологія, географія, фізика, хімія та іноземні мови.

“Цьогоріч ЗНО разом з випускниками шкіл писатимуть випускники профтехнічних навчальних закладів і коледжів. Вони складатимуть державну підсумкову атестацію не лише з української мови, як торік. На вибір або з математики, або з історії України”, – каже директор Українського центру оцінювання якості освіти Вадим Карандій.

Для вступу можна подати сертифікати усіх предметів ЗНО 2017,2018 і 2019 років. З іноземних – сертифікат 2018 або 2019 років.

“Змінили характеристики ЗНО з іноземних мов. Це пов’язано із нарахуванням балів при виконанні тесту залежно від рівня складності. Якщо іноземна мова буде у вузі конкурсним предметом, вступник має право подавати оцінку із сертифікатів 2018 та 2019 років”,- додає Карандій.

Університети самостійно визначатимуть мінімальну кількість балів із вступних випробувань. Але у рамках стратегії розвитку медичної освіти внесли зміни до правил прийому на навчання до медзакладів вищої освіти у наступному році.

Для вступу на спеціальності “стоматологія”, “медицина” і “педіатрія” абітурієнти мають набрати не менше 150 балів з двох профільних предметів. На українську мову умова не поширюється. Вперше для магістрів спеціальності “фармація, промислова фармація” і бакалаврів “право”, “публічне право і адміністрування” та “міжнародні відносини” встановили поріг 130 балів.

З наступного року, щоб вступити на спеціальність “Охорона здоров’я”, абітурієнти складатимуть ЗНО з математики або фізики.

“Для студентів-медиків дещо змінили конкурсні предмети. Перший, традиційно, українська мова, другий на вибір – біологія або хімія. Введення фізики або математики як третього профільного предмета – один з кроків на шляху до інтеграції української медицини в міжнародну практику”, – каже заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевський.

Запис Випускники технікумів і коледжів складатимуть ЗНО з двох предметів, – міносвіти спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це на брифінгу сказав заступник міністра охорони здоров’я Олександр Лінчевский, повідомляє Укрінформ.

«В умовах прийому на 2019 рік (для галузей знань «Охорона здоров’я» – ред.) дещо змінилися конкурсні предмети: перший, традиційно, українська мова, другий на вибір – біологія або хімія, третій – це новинка – фізика або математика», – сказав Лінчевський.

За його словами, відповідний рівень знань у майбутніх лікарів саме з цих предметів свідчить і про здатність навчатися, і про здатність аналітично мислити.

«Прогностична валідність математики є найкращою за даними і наших освітян, і за міжнародними даними. У жодній з країн Великої сімки, європейських країн неможливо стати лікарем, не складаючи екзамен з математики або фізики, або найчастіше і з математики, і з фізики». – сказав Лінчевський.

У галузь знань «Охорона здоров’я» входять такі спеціальності: стоматологія, медицина; медсестринство; технології медичної діагностики та лікування; медична та психологічна реабілітація; фармація.

Запис Майбутнім медикам доведеться здавати ЗНО з фізики або математики спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На сайті МОН розміщено для громадського обговорення проект Умов прийому до закладів вищої освіти на 2019 рік. Відповідний документ було опубліковано сьогодні, 4 вересня 2018 року, надати пропозиції можна до 19 вересня 2018 року на пошту kernychna@mon.gov.ua

У представленому проекті можна виділити 10 основних змін та новацій. Передбачається, що наступного року для вступу до вишів прийматимуть сертифікати ЗНО 2018 та 2019 років з усіх предметів. Подати також можна буде сертифікати ЗНО за 2017 рік, однак окрім оцінок з іноземних мов – англійської, французької, німецької та іспанської.

Заплановано внести зміни в терміни вступної кампанії, основна частина якої має стати коротшою. Зокрема, на бакалавра реєстрація електронних кабінетів почнеться за 9 днів до початку подання заяв – 1 липня, а сам прийом заяв та документів на бюджет триватиме з 10 до 22 липня. (Загальне скорочення – 3 дні порівняно з 2018-м) Водночас можливість реєстрації електронних кабінетів буде відкрита до 30 серпня, щоб через них могли подати заяви вступники на заочну форму навчання на контракт.

Щоб прибрати можливу корупційну складову під час творчих конкурсів, МОН пропонує проводити їх до основної сесії ЗНО, а саме: з 16 березня до 15 травня. Це усуне ризик узалежнення вишами результатів творчих конкурсів від оцінок ЗНО. Водночас буде передбачена додаткова сесія творчих конкурсів з 1 до 22 липня, але лише на контрактні місця. Заклади вищої освіти також повинні будуть попередньо узгоджувати графік проведення конкурсів з МОН. Таким чином буде прибрано дублювання днів проведення конкурсу за однією і тією ж спеціальністю в різних ЗВО.

З наступного року запрацює механізм першочергового зарахування тих вступників у медичні та педагогічні виші, що захочуть працювати в селах. Йдеться про вступників на спеціальності галузей знань 01 «Освіта/Педагогіка» і 22 «Охорона здоров’я», які укладуть угоду про відпрацювання не менш як 3 роки в селі або селищі міського типу. Відповідна новація була передбачена рішенням Уряду та в перспективі дозволить покращити рівень кадрового забезпечення в освітній та медичній сферах у сільській місцевості.

Планується також розширити практику встановлення мінімальної кількості балів для вступу на спеціальності з особливо високим рівнем суспільної відповідальності. Так, цього року вступникам потрібно було мати не менш як 150 балів з другого та третього конкурсних предметів (біології та хімії або математики), щоб взяти участь у відборі на спеціальності «Стоматологія», «Медицина», «Педіатрія». На 2019-й закладено 150 мінімальних балів з першого та другого конкурсних предметів на спеціальності галузей знань «Право», «Публічне управління та адміністрування» та  «Міжнародні відносини», а також з другого та третього конкурсних предметів – на спеціальність «Фармація, промислова фармація».

Новація цього року – фіксований перелік конкурсних предметів для вступу після 11 класів на бакалавра – пропонується залишити й на вступ 2019-го. Нагадуємо, що фіксованими були два конкурсні предмети, а третій вступник міг обрати з двох альтернативних варіантів. Наступного року ця схема теж діятиме, однак будуть змінені переліки предметів для певних спеціальностей. Приміром, розширено застосування сертифікатів ЗНО з математики та фізики, щоб підвищити популярність вивчення цих предметів серед школярів. Щодо пільг важливою зміною буде їх поширення для учасників бойових дій не тільки на учасників АТО/ООС, а й на всіх вступників цієї категорії.

Для вступу в магістратуру буде збільшено перелік спеціальностей, на які треба буде складати єдиний вступний іспит з іноземної мови за технологією ЗНО. Зокрема, планується додати спеціальності «Музеєзнавство, пам’яткознавство», «Менеджмент соціокультурної діяльності», «Інформаційна, бібліотечна та архівна справа», а також усі спеціальності галузей знань «Богослов’я», «Соціальні та поведінкові науки», «Управління та адміністрування», «Інформаційні технології, «Публічне управління та адміністрування».

Вперше цього року передбачається набір вступників на молодшого бакалавра, за двома сертифікатами ЗНО. Однак щоб захистити бюджетні місця на молодшого спеціаліста, за яким останній набір у системі вищої освіти буде саме 2019 року, вступ на молодшого бакалавра наступного року буде лише на небюджетні конкурсні пропозиції.

Інша з головних новацій – для вступу на бакалавра на основі молодшого спеціаліста за спеціальністю «Економіка» та спеціальностями галузі знань «Управління та адміністрування» треба буде подавати сертифікат ЗНО з української мови та літератури. А для вступу на базі молодшого спеціаліста на бакалавра чи магістра медичного спрямування обов’язковим буде сертифікат про складання Ліцензійного інтегрованого іспиту Крок М.

Одночасно для громадського обговорення розміщено Порядок подання та розгляду заяв в електронній формі на участь у конкурсному відборі до закладів вищої освіти України у 2019 році. Надіслати пропозиції також можна до 19 вересня на пошту kernychna@mon.gov.ua

Запис Умови прийому до ВНЗ у 2019-му році знову змінюються спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Інформаційним освітнім ресурсом «Освіта.ua» складено рейтинг обласних центрів України за результатами зовнішнього незалежного оцінювання 2018 року.

У якості вихідних даних для укладання рейтингу були використані результати зовнішнього незалежного оцінювання, отримані випускниками шкіл у 2018 році.

Обласні центри у таблиці ранжовані за рейтинговим балом, який розрахований на підставі середнього значення балів зовнішнього незалежного оцінювання отриманих випускниками шкіл кожного обласного центру у 2018 році.

Середнє значення балів зовнішнього незалежного оцінювання отриманих учасниками тестування розраховане як середнє арефметичне результатів всіх тестів з урахуванням нескладених тестів (не подолав поріг «склав/не склав»). Таким тестам при розрахунку середнього арифметичного надано значення «0», тому значення середнього балу може складати менше 100 балів. Якщо випускник школи не з’явився для складання тесту, такий тест не враховувався під час розрахунку.

Випускники шкіл минулих років, які складали тести у 2018 році, у рейтингу не враховані. Рейтинг минулого року дивіться за посиланням.

Рейтинг обласних центрів за результатами ЗНО

Рейтинг складено Освіта.ua з використанням офіційного звіту за результатами ЗНО 2018 року оприлюдненого Українським центром оцінювання якості освіти.

Запис Чернівці посіли останнє місце у рейтингу обласних центрів за якістю ЗНО спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Інформаційним освітнім ресурсом «Освіта.ua» складено рейтинг загальноосвітніх шкіл Чернівців, що посіли найвищі місця у рейтингу шкіл України за підсумками ЗНО 2018 року. Зауважимо, що у всеукраїнському рейтингу (колонка ТОП) наші школи “стартують”, на жаль, лише з 89 місця…

У якості вихідних даних для укладання рейтингу загальноосвітніх навчальних закладів були використані результати зовнішнього незалежного оцінювання, отримані випускниками шкіл у 2018 році.

Школи у таблиці ранжовані за рейтинговим балом, який розрахований на підставі середнього значення балів зовнішнього незалежного оцінювання отриманих учасниками тестування з усіх предметів ЗНО та з урахуванням загальної кількості складених тестів випускниками кожної школи. Детальніше про алгоритм розрахунку рейтингового бала дивіться за посиланням. Рейтинг минулого року дивіться за посиланням.

Рейтинг шкіл Чернівців

Запис Рейтинг шкіл Чернівців 2018 року за результатами ЗНО спершу з'явиться на Медіа-Версії.

48% випускників не змогли скоротити дріб у тесті з математики зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО).

“Це дії з дробами, де потрібно було фактично скоротити на 2 чисельник і знаменник й отримати результат. Завдання не складне. Але, на жаль, лише 52% наших випускників-11-класників змогли впоратися із завданням, з яким повинні були працювати у 8 класі”, – повідомив директор Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Вадим Карандій.

Запис Половина випускників шкіл не вміють скорочувати дроби спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Дата випускного в школах України прив’язана до закінчення основної сесії ЗНО 2018. До цього знаменного дня ще кілька місяців, але підготовка вже стартувала. Коли святкують випускний 2018 в Україні та скільки цього року буде випускників – читайте в матеріалі від 24tv.ua.

Коли святкують випускний 2018 в Україні

Дата випускного в школах призначена на 23 червня – це перша субота після закінчення ЗНО та оголошення результатів тестування. Випускний вечір – це як острівець для абітурієнтів після випробувань на ЗНО і перед вступною кампанією.

Відразу уточнимо, що офіційної і єдиної дати для святкування випускних в Україні немає. Все на розсуд навчального закладу, рекомендовані дати проведення випускних в рамках від 25 травня до 24 червня. В школах індивідуально приймають рішення святкувати випускний вже після ЗНО, або ж поєднати випускний та останній дзвінок.

Останній дзвінок для випускників 2018 року пролунає традиційно в останню п’ятницю весни – 25 травня. А сесія ЗНО 2018 почнеться трохи раніше: вже 22 і 24 травня відбудуться перші тестування з математики та української мови та літератури.

Після закінчення зовнішнього незалежного тестування і оголошення його результатів випускники зможуть попрощатися зі школами та розпочнуть своє доросле життя. Найчастіше дата випускного вечора призначається вже після закінчення ЗНО, щоб випускники не відволікалися від підготовки.

Скільки випускників в 2018 році

У Міністерстві освіти і науки повідомляють, що в 2018 році буде рекордно мала кількість випускників – близько 200 тисяч на всю країну. Це пов’язано з піком спаду народжуваності в Україні в 2001 році. У наступні роки спостерігався повільний ріст народжуваності.

Запис Коли святкуватимуть випускні цьогорічні одинадцятикласники спершу з'явиться на Медіа-Версії.

За інформацією Українського цeнтру оцінювання якості освіти, змін не передбачено хіба що в ЗНО з української мови та літератури, історії України, математики.

З географії, хімії, біології та фізики змінилася кількість завдань та максимально можлива кількість балів.   До прикладу, у роботі з біології буде не 50, а 48 завдань. Максимальна кількість балів, яку можна набрати, правильно виконавши всі завдання, – 80, а не 76.

Текст із географії складатиметься не з 58, а з 56 завдань. При цьому максимально можлива кількість балів становитиме не 92, а 94.

У роботах з хімії буде не 50, а 52 завдання трьох, а не чотирьох форм (уже не буде завдання на встановлення правильної послідовності). Максимально можлива кількість балів незмінна – 80.

Більше завдань буде і в тестовому зошиті з фізики – не 34, а 38. Якщо все написати правильно, то нарахують не 56, а 60 балів.  

У тестах з англійської, німецької, французької та іспанської мов – значно більше змін.

  – У роботах із іноземних мов передбачено частину, якої раніше не було, – розповідає Ольга Стрелюк, заступник директора Українського цeнтру оцінювання якості освіти. – Йдеться про аудіювання – “Розуміння мови на слух”.  

Тож робота вже складатиметься не з трьох, а з чотирьох частин: “Розуміння мови на слух (аудіювання)”, яка міститиме 16 завдань різних форм; “Читання” (22 завдання); “Використання мови” (20 завдань); “Письмо” (одне завдання відкритої форми).   Самих же завдань з іноземної мови буде вже не 43, як раніше, а 59.  

Першою частиною роботи буде саме аудіювання, на яке виділено півгодини. Тобто якщо раніше на виконання роботи відводили 120 хвилин, то наступного року тестування з іноземних мов триватиме 150 хвилин. Учасники ЗНО слухатимуть аудіозаписи і відповідатимуть на запитання, що стосуватимуться почутого. Буде декілька аудіозаписів тривалістю від 10 секунд до 3 хвилин. Зокрема, це може бути розмова у формі діалогу. До кожного прослуханого елементу розмови, який звучатиме двічі, будуть запитання. Й учасники тестування відповідатимуть на них.  

Максимально можлива кількість балів за тест з іноземної мови збільшиться. Раніше можна було набрати 56 балів, правильно виконавши всі завдання роботи. А вже наступного року – 72 бали.

Випускникам, які вивчали іноземну мову на рівні стандарту або на академічному рівні, не зараховуватимуть результатів виконання завдань від 33 до 48 включно (загалом 16 завдань) із частин “Читання” та “Використання мови”. А от випускникам, які вивчали іноземну мову на профільному рівні (мали більше годин на тиждень, відведених на іноземну мову), зараховуватимуть результат виконання всіх завдань. І саме результати виконання всіх завдань роботи будуть необхідними під час прийому до вищих навчальних закладів.

Результат виконання всіх завдань робіт з інших предметів, які обере абітурієнт, використовуватимуть під час вступу. А от як результат ДПА із деяких предметів зараховуватимуть лише частину роботи. Якщо йдеться про результати роботи з української мови та літератури, то результати виконання завдань із літератури як результат державної підсумкової атестації не зараховуватимуть. Для математики результат виконання завдань 1 – 28, 31, 32 буде зараховано як результат ДПА, для історії України – лише завдання, які стосуються ХХ століття.

Запис Стали відомі зміни у завданнях для ЗНО-2018 спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Більше половини дітей, які відвідують школи з угорською і румунською мовами навчання, не можуть здати ЗНО з української мови, а половина – з математики рідною мовою.

Про це заявила міністр освіти і науки України Лілія Гриневич в ефірі одного з телеканалів, – повідомляє Укрінформ.

«60% дітей шкіл з угорською мовою навчання, так само як і з румунською мовою навчання, не можуть здати навіть ЗНО з української мови. Тобто, доступу до вищої освіти у них вже немає. Більш того, до 50% не можуть здати математику на своїй рідній мові. Це теж велика проблема. І це свідчить ще й про низький рівень якості освіти в частині шкіл, тому що більшість з них – це школи на сільських територіях. І це теж робить свій вплив. І коли це сільська територія є місцем компактного проживання, то дитина не чує взагалі української мови», – підкреслила Гриневич.

Вона зазначила, що політики в деяких країнах Європи не сприйняли мовну статтю українського закону «Про освіту», оскільки не заглиблюються в неї.

«Зустрічі з міністрами освіти різних країн, які виражали тим чи іншим чином свою стурбованість текстом статті, показали, що вони читають його нецілісно… Угорщина – це взагалі окремий варіант. В Угорщині зараз триває передвиборча кампанія. І, на жаль, треба визнати, що частина наших громадян мають угорські паспорти і голосують на виборах. І звичайно, що їх політики тепер змагаються, хто краще захистить інтереси угорців в Україні, іноді навіть не заглиблюючись всередину самої суті процесу», – зазначила міністр.

Однак, за словами Гриневич, зустрічі з міністрами освіти, а також з міністром людських ресурсів Угорщини показали, що «вони розуміють повну адекватність наших аргументів», і в результаті цих зустрічей «вже виникає більш конструктивна позиція». А щодо поляків, то вони усвідомили під час переговорів, що сьогодні польські школи навчають так, як Україна пропонує в цьому законі, зазначила вона.

«Ми дійсно маємо можливість в початковій школі вчити в основному мовою меншини, поки діти оволодіють певним рівнем державної мови. Після цього, в залежності від готовності дітей, ми можемо відводити частину навчального часу на навчання державною мовою та збільшувати цей обсяг навчання державною мовою в старших класах. В результаті ми маємо частину предметів мовою меншини, а частину предметів – державною мовою. І саме те, що дитина не тільки вчить державну мову як предмет, а застосовує його для вивчення інших предметів, збільшує термінологічну базу, покращує лексичний запас дитини українською мовою», – пояснила вона.

Запис Більше половини дітей, які відвідують школи з угорською і румунською мовами навчання, не можуть здати ЗНО з української мови, а половина – з математики рідною мовою, – Лілія ГРИНЕВИЧ спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Широкий загал навряд чи звертає увагу на те, що в Чернівцях працює аж 12 проектів USAID. Серед них – проекти «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні» (PULSE),  «Зміцнення місцевої фінансової ініціативи (ЗМФІ-II) впровадження», ГО «Ліга інтернів» (Проект USAID РАДА), «Громадяни в дії», «Платформа розвитку громадянського суспільства», «Права людини в дії», «Глобальна трудова програма», програма «Внутрішнє спостереження за політичними процесами в Україні», «Ініціатива з питань попередження торгівлі людьми», програма сприяння зовнішньому тестуванню в Україні (USETI), проект «Альянс сприяння прозорому управлінню освітою в Україні». Але навіть не знаючи назв і спонсорів цих програм, ми почасти знаємо місцевих активістів, які їх втілюють, і користуємося результатами цієї міжнародної допомоги. У цьому переконалися чернівчани і гості обласного центру, які у День міста побачили ціле «Містечко USAID», де активісти разом з Директором відділу стратегії планування програм USAID Девідом Гетчом презентували свою роботу.  Саме з Девідом та  Радником програми з інформаційних питань Ольгою Мирцало кореспондент «Версій» спілкується про результати діяльності UDAID в Україні.

“Містечко USAID”  у Чернівцях

Кор: Вашу роботу складно виміряти кількісними показниками, і все ж: які саме проекти і програми вважаєте найуспішнішими в Україні?

Девід: Ми як організація-донор бачимо свою участь, аби впровадити тут найкращі ідеї – у плані партнерства і з державою, і з іншими партнерами. Звичайно, порівняно з масштабами української економіками наш бюджет обмежений. Тому ми намагаємося виконувати роль посередника між громадянським суспільством і урядовими структурами, щоб максимально використати наявний потенціал. Адже «технічна допомога» – це не тільки гроші. Це обмін думками, технологіями, людьми. Це більш раціональне використання наявних ресурсів.

Серед найуспішніших проектів можна назвати щонайменше два основні – ті, які призвели до докорінних змін у житті українського суспільства. Перший – це запровадження зовнішнього незалежного оцінювання. Розпочали його в рамках Порогової програми  «Мілленіум челлендж корпорешн» (МСС) у рамках боротьби з корупцією. Це насправді один з революційних проектів, завдяки якому багато абітурієнтів, яким раніше навчання у вишах було недоступне через корупцію, змогли стати студентами, та ще й подавати документи у кілька навчальних закладів і обирати для себе кращий.

У “Містечку USAID” ніхто не нудився

Другий проект – він тривав упродовж 10 років – «Здоров’я матері і дитини». В Україні вдалося запровадити новий спосіб підходу до пологів, партнерські пологи, втілити нові протоколи ВООЗу, змінити ставлення до породіллі. Тепер жінка стала центром уваги в цьому процесі, а не лікар. Уже на момент закінчення дії проекту понад 55% жінок в Україні народжували в медичних закладах, де працював USAID.

Ольга: Також одним із дуже успішних і ефективних проектів – «Розпаювання і право власності» – ми втілювали, коли розпочався процес приватизації землі в Україні. Тоді завдяки проекту близько 2 млн. українських селян отримали право власності на землю.

Серед найуспішніших поточних результатів наших спільних дій – і прийнята Україною система електронних закупівель Prozorro. На цій платформі ми забезпечуємо прозорість закупівлі товарів за бюджетні кошти. І покупці, і реалізатори зустрічаються на одній платформі, працює конкуренція, усувається корупційний елемент.

Загалом  місія USAID працює в Україні з 1992 року. Ми зосереджуємо зусилля на тому, щоб розбудовувати сталу демократичну систему в Україні: посилити демократію врядування, економічне зростання, це включає питання енергетичної безпеки, удосконалення системи охорони здоров’я і підтримку заходів на гуманітарну допомогу.

Кор: Допомога USAID – це допомога за кошти американських платників податків. Чи не може статися, що прості американці – якийсь дядько Джон і тітка Мері – скажуть, що результату такої допомоги вони не бачать, тож слід її припинити?

Девід: Зовнішня допомога з боку уряду США – менше 1% бюджету США. І за великим рахунком у нас довга історія допомоги Україні. Те, що тут, в Україні відбувається, має вагу для того, що відбувається у Східній Європі. Звичайно, по великому рахунку в світі конкуренція за те, щоби отримувати допомогу – з огляду на те, що ми є свідками численних криз. Тому наше, хай і невелике вікно можливостей – дійсно забезпечити успішність проведення реформ. Ми вважаємо, що нам це вдається.

Кор: Тобто коли нам, всередині України, видається, що ми рухаємося надто повільно або й узагалі «нічого не змінюється» – це не так? І USAID продовжуватиме свою допомогу Україні?

Технічна допомога – це не лише гроші. Це обмін думками, технологіями, людьми. Це більш раціональне використання наявних ресурсів.

Девід: Свою стратегію розвитку і перспективи зовнішньої політики має Посольство США в Україні. В рамках цього свою стратегію, зосереджуючись на напрямках, розбудовує USAID. Наша поточна стратегія закінчується в наступному році, тож саме зараз ми перебуваємо в розробці наступної 5-річної стратегії. Наша мета – бути гнучкими, грунтуємо свої підходи на фактичних даних, на перспективі, плануємо бачення різних сценаріїв з огляду на те, що Україна вельми динамічно розвивається. Зокрема, в напрямі демократії врядування зосереджуємо увагу на децентралізації. Надаємо допомогу учасникам громадянського суспільства. Акцентуємо свою увагу на верховенстві права, питаннях подолання корупції, економічного розвитку, реформуванні енергетичного сектора і безпеки, на розвитку сільського господарства, охороні здоров’я – зокрема, у подоланні ВІЛ-СНІДу і туберкульозу. Надаємо гуманітарну допомогу, у напрямку пом’якшення ситуації конфліктного характеру. Це включає питання внутрішньо переміщених осіб – це економічні можливості для переселенців. Через гранти і вирішення питань з місцевими органами влади і неурядових організацій даємо їм можливість відбудовувати життя. Звичайно, саме в Чернівцях це питання, можливо, не стоїть так гостро, як в інших регіонах, але по дорозі сюди з’ясували, що і тут воно є.

Кор: Але ж допомога таким країнам, як, до прикладу, Польща, дало дуже великий результат. Чи не означатиме це, зважаючи на конкурентність у боротьбі за міжнародну допомогу, що Польща може отримати ту допомогу від USAID, на яку претендує Україна?

Ольга: В жодному разі. Польща була складовою наших програм, але вони там закінчилися  після того, як ця країна стала членом ЄС. Програми USAID розраховані на той час, коли країни є в перехідному стані.

Кор: Девіде, Ви вперше у Чернівцях і загалом Ви – новопризначений директор програм USAID в Україні. Де працювали раніше?

Девід: Маю досвід подібної роботи в Еквадорі, Афганістані, Індонезії, Південному Судані. Але магістерську освіту отримав в Європі, тож з Європою знайомий. Найкращі практики, які втілював у цих країнах в команді USAID, вважаю доречно адаптувати в Україні. Водночас, механізм «відрізав-приклеїв» не спрацьовує. Потрібне адаптування, гнучкість.

Кор: Що скажете про успішність втілення ваших проектів у Чернівцях?

Зліва направо: Девід Гетч, прес-секретар міської ради Ірина Вишневська, відомі в Чернівцях активісти Тарас Прокоп та Марія Порчук

Ольга: Під час акції у «Містечку USAID» в Чернівцях можна у цьому переконатися.  Дуже активно себе проявляють проекти у подоланні корупції, питанні прав людини і інформаційні кампанії щодо цього. Є гарні кроки у подоланні складних проблем – торгівлі людьми, наприклад. Співпрацюємо і з журналістською спільнотою, обмінюючись інформацією – в плані економічного розвитку, енергетичної безпеки і енергоефективності. Розглядаємо питання законодавчого характеру. Зосереджуємо увагу на розвитку сільського господарства. Маємо позитивні результати, коли торкаємося питань охорони здоров’я, де зосерджуємося на профілактиці і боротьбі зі СНІДом і туберкульозом.

До розмови долучається відомий у Чернівцях активіст «ОПОРи» Тарас Прокоп.

Тарас: За підтримки USAID займаємося спостереженням за виборами, моніторингом виборчого процесу. Зокрема, проект «Рада» – це моніторинг діяльності  105 депутатів-мажоритарників, у тому числі й наших, буковинських. Ще одне завдання – вироблення добрих практик і вдосконалення виборчого законодавства, проведення кампаній лобіювання до виборчого законодавства, якість нормативної бази і політик.

Кор: Чи не означає це, що активісти працюють у тих напрямах, які їм пропонують міжнародні проекти, а в той час Україні потрібне щось інше?

Тарас: Насправді є ряд громадських активістів, які йдуть у фарватері пріоритетів фондів. Але це не зовсім правильно – ми повинні їм диктувати, що треба робити, а не вони нам. І дуже добре, що у USAID підхід роботи інший. Вони приїжджають в регіон, і перед стратегічним плануванням здійснюють моніторинг, опитують, збирають інформацію. Наприклад, ОПОРа в проекті «Рада» спонукає мешканців до аналізу діяльності нардепів. Говоримо, за що народний обранець має відповідати, як його знайти, як звернутися, що можна вимагати. Щоб громадяни самі спонукали депутатів до змін.

Кор: І маєте результат?

Тарас: Звісно. Депутати, яких ми моніторимо, почали проявляти більшу активність, проводять постійні зустрічі з виборцями, подають законопроекти і досить часто відвідують свої округи. У проекті «Індекс публічності» ми більше зосереджені на впливі на органи влади. Але дуже важливо працювати на те, щоби залучити до цієї роботи людей. Маємо інструменти, як прослідкувати роботу влади, і бачимо, скільки людей цими інструментами користується. З цього можемо зробити висновок, що громадяни активніші. Ми успішно залучали людей до спостереження за виборами. Згодом вони подають запити, контролюють роботу депутата. В наступному році маємо намір більше працювати з молодими людьми і студентами, щоб їх активізувати, щоб вони займалися громадською діяльністю. Дати людям «вудку», інструмент – важливіше, ніж дати готову спійману «рибу», «їжу», готовий результат. Бо успішна країна та, в якій розвинуте громадянське суспільство.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Риба чи вудочка? Яка міжнародна допомога ефективніша для України спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Розпочате кримінальне провадження, досудове розслідування доручене слідчим МВС. Попередня версія: Високопосадовці Українського центру оцінювання якості освіти за попередньою змовою намагалися несанкціоновано втрутитися у «Систему оцінки якості освіти» для зміни інформації, яка обробляється в Системі, на користь третіх осіб. Це давало зацікавленим особам переваги в доступі до вищої освіти, отриманні медалей і оплаті навчання за бюджетні кошти, водночас обмежуючи доступ до освіти обдарованої молоді. Міністр освіти Сергій Квіт це не коментує, оскільки жодних офіційних документів від правоохоронців у зв’язку з цим не отримував.

Запис Незалежне ЗНО спробували зробити корупційним спершу з'явиться на Медіа-Версії.