Шведські дослідники з Мітт Університету в пошуках природного стимулятора розумової діяльності, здатного замінити кофеїн, випробували на добровольцях дію синього кольору. Чому це спало їм на думку, науковці не повідомляють. Але результати вразили. Бо учасники досліду, піддані світлу синіх ламп, вирішували завдання краще за своїх колег, які напилися кави. Вони триваліший час зберігали бадьорість, демонстрували пришвидшену реакцію та були більш уважними. До слова, найбільш успішними були добровольці з синіми та голубими очима.

Синє світло зосереджує водіїв

В чому секрет феномена, дослідники поки що не розібралися. Та вони запевняють: якщо треба підбадьорити мозок, варто лише ввімкнути синю лампу. Тоді можна обійтися і без кави. Бо ефект від світла й напою майже однаковий. А кава, та ще й під синє світло, впливає взагалі приголомшливо.

Експериментували із синім світлом і у Франції – в Національному дослідницькому центрі Університету Бордо. Там вивчали, як  цей колір впливає на увагу водіїв. З’ясували, що водії стають більш зосередженими та уважними. відтак рекомендували цим кольором підсвічувати салон.

Французи теж установили, що синій колір впливає практично як кава. Науковці висунули також гіпотезу, що синє змушує організм посилено виробляти меланін – гормон, який допомагає концентрувати увагу. Утім, все це трохи дивує, бо в давні часи синім світилися лампочки в купе потягів дальнього сполучення. Вважалося, що пасажирів краще не збуджувати: нехай міцно сплять.

До вина – червоні або сині лампи

Цікавими та несподіваними є досліди німецьких психологів. Вони засвідчують: якщо змінити колір освітлення у приміщенні, де люди п’ють вино, один і той же напій може здатися більш або менш смачним. Іншими словами, підібравши правильно колір ламп, можна налити гостям щось дешеве, а вони все одно будуть у захваті.

Група науковців під керівництвом доктора Даніеля Оберфельда-Твістела вивчала вплив кольору освітлення на червоне вино. Їхні рекомендації базувалися на тривалих експериментах. Вони радять вживати вина при червоному або синьому освітленні. Тоді напій здаватиметься смачнішим. Аналогічно впливає і колір інтер’єру. Натомість у ресторані з білими чи зеленкуватими стінами питво буде несмачним. Біле світло, особливо яскраве, взагалі псує смак червоного вина. Ще згубнішу дію на  сприйняття напою мають зеленкуваті відтінки освітлення. До речі, при червоному світлі, як давно відомо, і жінки здаються милішими, а деякі  – й «дорожчими». Натомість синій колір, звісно, дам не прикрашає. Та пасує для чисто чоловічих компаній.

Між іншим, кілька десятиліть тому сині лампи з розсіювачами продавалися в аптеках. Ними прогрівали хворі вуха, лікували застуди та радикуліти. І сині лампи – їх ще називали рефлекторами Мініна – були в багатьох сім’ях як багатопрофільний засіб лікування. Нині цей терапевтичний пристрій втратив популярність. Може, даремно?

За матеріалами сайту Planeta Moy.Su

Синє забарвлення має Аджна-чакра – «третє око»

Саме в цьому міститься секрет феномена синього світла, – сверджує народний цілитель, член Ученої ради Української академії цілительства Гавріїл ШУРПІН:

– Життям людини керують чакри – енергетичні центри. Саме від них залежить якість життя homosapiens. Чакри існують двох видів – духовні та матеріальні. Якщо в людини розкриті верхні духовні чакри, ми говоримо про неї, що «вона живе з Богом», бо усе її життя спрямоване на життєствердження. Душа в такої особистості спокійна та радісна, а очі є тим дзеркалом, через яке надходить 90% усієї інформації. При достатньому розкритті верхніх духовних центрів людина перебуває в контакті з Божественним Світом.

Однією з духовних чакр є Аджна-чакра. Аджна на санскриті – «володар». Вона розташована поміж бровами, це так зване «третє око». Колір її синій. Аджна пов’язана з гіпофізом, якому передає свою енергію, вона контролює структури мозку та усі відчуття. Аджну називають чакрою проявлення Духу. Вона показує наш зв’язок з природою й Тонким Світом. Коли Аджна максимально розкрита, свідомість людини спілкується з Божественним Світом і перебуває в інтуїтивному потоці істини, тобто знає й розуміє внутрішню суть речей, склад усього, обходячи форму. При цьому розумінні відсутня двоякість, себто немає поганого та доброго, чорного й білого. Свідомість людини, яка розкрилася, може проникати у простір, де минуле, сьогоднішнє та майбутнє живуть одночасно, де немає часу, а є вічність. Ось чому тільки з нею пов’язані пророцтва та ясновидіння.

Якщо на Аджну ззовні впливати світлом синього кольору, її енергетика й властивості зміцнюються. Зростає активність головного мозку, бо саме ця чакра керує постачанням енергії до його клітин. А звідси й спроможність мозку краще виконувати свою роботу: швидше вирішувати завдання, триваліший час зберігати бадьорість, прискорюється реакція та зосереджується уважність.   

Повторюся, що при відкритій Аджна-чакрі ми розуміємо внутрішній зміст речей, склад усього, обходячи форму. Саме тому, куштуючи вино при світлі синього кольору, наш мозок сприймає не тільки смак, колір вина, але й його внутрішнє енергетичне наповнення. Тому це вино здається нам набагато кращим, ніж те, що освітлене звичайним світлом.

Можна й самотужки експериментувати з кольором світла при розумовій роботі або з тим же самим вином чи освітленням салону автомобіля, щоби переконатися в правдивості досліджень учених.

Запис Від синього світла… розумнішають спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Утім, багатії світу, хоча й визначають його розвиток, все ж становлять меншість. Значно більше живе на нашій планеті бідняків і людей середнього достатку. Більшість з них невдоволена станом суспільної моралі, особливо повсюдними брехнею та шахрайством. Як правило, люди не бачать реального виходу з такого становища. Не дивно, що так швидко поширюється очікування «кінця світу» як визволення від усіх бід. Така вже людська натура: хочеться всі проблеми вирішити водночас і без зусиль зі свого боку. Мовляв, старовинний календар майя завершується датою 21 грудня 2012 року, тож світ цього дня має припинити своє існування.

Щоправда, чимало людей налаштовані оптимістичніше. Вони хочуть вірити у те, що після означеної дати світ… вступить у нову епоху. От просто наступного дня на зміну загальному цинізму прийде глибока віра, а повсюдна брехня поступиться правді та моралі. Адже романтичні натури ще народжуються і чисті людські почуття якась частина людства зберігає попри постійні розчарування та зневіру. Тим більше, що й релігійні лідери світу закликають людство до морального вдосконалення і повернення до духовних цінностей.

Історія дає чимало прикладів глибоких криз, вихід з яких завжди знаходився. Інша річ – яким він був. На жаль, такими могли стати і кривавий конфлікт вселенського масштабу, і хвиля революцій, що прокочувалися різними країнами і потім отримували різні гарні імена на зразок «весни народів» чи «арабської весни». Та «рай земний» після таких потрясінь ніколи не наступав. Швидше – навпаки. Втім, рано чи пізно починалися й позитивні зміни, які дозволяли людям покращувати умови власного життя, піднімати загальний рівень освіти й культури.

Нині світ наближається до чергової у своїй історії глибокої зміни. Для когось вона стане «кінцем світу», для інших – початком нової епохи. Старе мусить відійти, поступившись місцем новому. Далеко не завжди нове означає «краще». Проте його прихід неминучий. Недарма більшість народів завжди з нетерпінням очікує Нового року, покладаючи на нього великі сподівання. Коли перелякані «кінцем світу» вранці 22 грудня вилізуть зі своїх схронів, їхній радості не буде меж. А Новорічну ніч вони святкуватимуть вже на повну котушку. Аби тільки з тих радощів не впали у крайнощі та не наробили якихось бід. Бо з невеликого розуму можна влаштувати собі індивідуальний «кінець світу» і не побачити, в яку нову епоху людство вступатиме у найближчому майбутньому. Якщо воно, звичайно, туди вступить…

Ігор БУРКУТ

Запис Передчуття нової епохи спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Нанотехнології, голограми – не досягнення заморської науки й техніки, кіношних дивакуватих учених, фантастичного міжпланетного розуму. Це цілком реальні речі, над якими з дня на день працюють науковці й студенти кафедри оптики, що на інженерно-технічному факультеті Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича. Цими днями кафедра оптики відзначила ювілей – 50 років від дня створення.

За півстоліття досягнень тут аж ніяк не бракує, бо ж запатентовані інноваційні розробки чернівецької оптичної науки поширені в усьому світі. Тільки уявіть собі портативний інтерференційний прилад для вимірювання шорсткості поверхні, який можна використовувати навіть у космосі, чи лазерний мікрополяриметр для біомедичних застосувань, або ж оптичні пінцети для мікро- й нанотехнологій… Вам складно уявити ці нібито надреальні речі? А вчені-оптики їх вигадали та втілили в життя!

            Чернівецькі науковці вміють керувати… оптичними променями

Коли спілкуєшся з деканом інженерно-технічного факультету – завідувачем кафедри кореляційної оптики професором Олегом АНГЕЛЬСЬКИМ, переконуєшся, що оптика в Чернівцях існує не в теорії. У нас це – наука прикладна. Саме він став першим українцем, удостоєним Міжнародної премії Галілео Галілея в галузі оптики.

– Зараз найбільш популярний напрямок – це сингулярна оптика. І ми не відстаємо, тримаємо руку на пульсі: в рамках сингулярної оптики розробляємо так звані мікроманіпулятори, мікродвигуни, за допомоги яких, використовуючи оптичні промені, можемо керувати навіть найдрібнішими, невидимими оку, частинками в оптичному полі, – каже Олег Ангельський. – Ці розробки використовують у хімії, біології, медицині й у всіх галузях, де потрібно працювати з частинками нанорозмірів.

Олег Ангельський розповів, що оптична спеціальність у нашому університеті започаткована 1962 року з огляду на потребу розвитку військово-промислового комплексу колишнього СРСР і перспективи оптико-електронних методів, систем та пристроїв у цій галузі. За час існування оптичної спеціальності в ЧНУ її випускники захистили понад 60 кандидатських і 10 докторських дисертацій. Загальна кількість підготовлених фахівців-оптиків за весь період сягає більше 3 тисяч. Двоє оптиків ЧНУ увійшли до сотні кращих науковців України.

На базі оптичної спеціальності в ЧНУ успішно функціонують студентське відділення міжнародного товариства інженерів-оптиків і американського оптичного товариства, а  також відділення академії «Cisco», що надає студентам можливість набути знань, необхідних для роботи в сфері ІТ.

             …Таких беруть у космонавти

Один із перших випускників кафедри оптики ЧНУ Едуард КУЗНЄЦОВ, нині радник генерального директора Національного космічного агентства України, розбудовує космічну галузь держави. Він, за фахом інженер-фізик-оптик, брав участь у розробці перших трьох національних космічних програм України, підготовці міжнародних угод і космічних проектів, готував політ Леоніда Каденюка в складі міжнародного екіпажу американського космічного корабля «Колумбія»…

– Вступ саме на оптику – це доля, – згадує Кузнєцов. – Хоча те, що задумав, далося мені не одразу. Тепер комусь, може, й уявити складно: якийсь час я навіть у музичному училищі навчався. Про відкриття кафедри я дізнався випадково – десь прочитав. Але вже тоді відчув: це – моє. І твердо вирішив опановувати саме цей фах. Проте, не так сталося, як гадалося: саме того року в радянських школах замість десятирічки ввели одинадцятирічку, тож довелося на рік відкласти своє захоплення й плани та закінчувати школу.

Тому на кафедру оптики Едуард Кузнєцов вступив не першого ж року її відкриття, а наступного – 1963-го. А коли під час вступних іспитів складав фізику у Валерія Ващенка, вкотре переконався: не помилився, обираючи фах.

– Було надзвичайно цікаво –  то був час фізиків-романтиків, які вірили в те, що своїми знаннями й здобутками виведуть державу на новий рівень в науці, – каже науковець. – Вже тоді ми були певні, що це – професія майбутнього. Так, ми немало знаємо зі сфери оптичних досліджень, але ще більше в цій царині невідомого. І це додавало снаги працювати далі.

Був період, коли довелося зробити в навчанні трирічну перерву – Едуарда та його однолітків зі студентської лави забрали до армії. Коли повернулися до навчального закладу, довелося звикати до нового студентського колективу, заповнювати прогалини в знаннях, які з’явилися за період армійської служби.

– Але тоді для здобуття знань були створені всі умови, а потім – і умови для їхньої реалізації, – каже пан Едуард. – На кафедрі був надзвичайно потужний викладацький склад, а далі для випускників були відчинені двері чернівецьких підприємств «Гравітон», «Електронмаш», «Кварц», нас чекали й в усьому Союзі: Ризі, Ленінграді, Казані, Алма-Аті, Магадані…

Те, про що сьогодні студенти тільки говорять і що вчаться втілювати, студенти кафедри оптики впроваджували ще в далекі 60-70-ті роки минулого століття: створили потужне самоуправління, обирали своїх керівників – старост, секретарів комсомольських організацій. А коли вже закінчували виш, твердо вирішили, що розподіл випускників до наступних місць роботи здійснять самі: бо хто, як не вони, студенти, знають, хто й на що заслуговує.

                  Спеціалісти широкого профілю

– Випускники кафедри оптики завжди мали дуже високий рівень знань, –  каже кандидат фізико-математичних наук доцент кафедри оптики й спектроскопії ЧНУ Леонід ПІДКАМІНЬ, життя якого пов’язане із кафедрою протягом усього часу її існування. – За місяць – півтора до закінчення учбового процесу, перед захистом дипломних робіт, на кафедру з’їжджалися представники відділів кадрів різних військових організацій. Вони переглядали особові справи наших випускників і запрошували їх на роботу. Не залишалося жодного незатребуваного – всі були просто «нарозхват».

Уся таємниця такої затребуваності чернівецьких фахівців-оптиків у тому, що, на відміну від аналогічних кафедр у Москві, Києві, інших містах, у Чернівцях готували спеціалістів так званого широкого профілю: навчальні курси були сформовані таким чином, що випускники зналися й на конструюванні, й на теоретичних розрахунках, і на наукових дослідженнях.

– Інші вузи випускали, наприклад, оптиків-технологів. Але, якщо він знає технологію, то не розуміється на конструюванні, – говорить Леонід Йосипович. – Якщо ж випускали конструкторів, то в них була прогалина в технології. Наші ж спеціалісти, маючи знання в усіх цих царинах, могли швидко адаптуватися й вирішувати ті завдання, які ставили профільні підприємства. Нині в нас працюють міжнародні студентські організації, під егідою яких відбуваються міжнародні студентські наукові зібрання. За результатами наукових досягнень наші студенти отримують гранти на розвиток науки в сумі від 1 тисячі до 5 тисяч доларів. Упродовж кількох останніх років такі гранти отримали близько трьох десятків студентів.

Студенти ж мають змогу працювати так плідно завдяки тому, що мають фахових викладачів. Серед потужних вчених, які працюють тут сьогодні: Петро Полянський, який має досягнення в галузі опорної/безопорної голограми, які визнані найкращими в світі за останні 15 років; Ігор Мохунь спільно з іншими вченими стоїть біля витоків так званої сингулярної оптики – абсолютно новітнього напрямку, що дає широкі можливості для розвитку нанотехнологій; під керівництвом Олександра Ушенка потужно розвивається лазерна поліметрія в біофізиці та медицині – ці розробки дають можливість виявляти онкозахворювання навіть на ранній стадії.

Кафедра запатентувала близько 90 винаходів, багатьом з яких немає аналогів.

Любов НЕЧИПОРУК, «Верcії»

Запис Нанотехнології – не вигадка. спершу з'явиться на Медіа-Версії.