У національному голосуванні за тварину-символ Карпат перемогла рись. Тварина набрала більше 30% голосів. Тепер рись стане героїнею освітніх матеріалів для шкіл, коміксів та мультфільмів про збереження природи в Україні і отримає власну скульптуру у Моршинському парку, – про це пише PMG.UA

Голосування відбулося в рамках всеукраїнського еко-проекту “Разом за природу”. Змагалися 10 тварин, більшість з яких занесені до Червоної книги України. Боролись ведмідь бурий, саламандра плямиста, зубр, кіт лісовий та рись євразійська, а також тритон карпатський, тварина-ендемік, тобто такий вид, що мешкає тільки у Карпатах. Брали участь у змаганні і поширені тварини: вовк, білка карпатська, їжак білочеревий, борсук звичайний. Усього зібрали понад 5000 голосів. “Завдяки голосуванню тисячі українців дізналися про рідкісні та зникаючі види тварин, які потребують захисту.

Проект “Разом за природу” повертає тваринам домівки – ми відновлюємо карпатські ліси і тільки минулого року висадили понад 24 000 дерев. Збереження екосистеми Карпат – головна місія проекту, тож зараз ми разом із Всесвітнім фондом природи в Україні готуємо низку освітніх матеріалів для дітей – мультфільми та комікси, де рись стане головним героєм”, – говорить представник організаторів проекту Марина Соловйова. Рись називають невловимим мисливцем. Зараз в Україні мешкає близько 350 плямистих кішок з китичками на вухах.

Запис У національному голосуванні за тварину-символ Карпат перемогла рись спершу з'явиться на Медіа-Версії.

По-перше, утримання диких тварин, тим паче занесених до Червоної книги, потребує спеціальних дозволів. Тож повідомлення у ЗМІ про неординарну подію потягнуло реакцію природоохоронної прокуратури, яка зобов’язала місцеву екологічну інспекцію дослідити ситуацію й передати справу до суду. Але це виявилося не так просто. Як повідомив начальник відділу державної екологічної інспекції Роман ПРИКАЗКА, зайти на подвір’я власника рисі не вдалося: той або був відсутній, або просто не вийшов до природоохоронців. Потрапити на приватну територію інспектори можуть лише в рамках провадження кримінальної справи (якби така була) або за рішенням суду. Наразі офіційний виклик до екоінспекції направлений утримувачеві рисі через сільську раду. Далі після виконання всіх необхідних формальностей справа має бути передана до суду. Вже суд вирішуватиме подальшу долю тварини – це буде або вилучення рисі і відправлення її в природне середовище (швидше за все – в угіддя Вижницького природного національного парку), або інші варіанти утримання рисі, якщо шанси рисі вижити в дикій природі вже втрачені через її звикання до неволі.

Утримувач рисі, очевидно, буде ще й оштрафований – якщо таке рішення прийме суд. Водночас, попри вимоги законодавства мати дозволи на утримання диких тварин, сам механізм отримання таких дозволів не виписаний. Тобто отримати їх практично неможливо.

Але й доля рисі – не єдина проблема, яку порушило оприлюднення інформації про хижака на приватному буковинському подвір’ї. Великокучурівська рись поставила руба питання… свободи слова!

Власник рисі – приватний підприємець Сергій Шехтер – після публікації матеріалу телефонував до авторки матеріалу Галини Єреміци із погрозами через буцімто порушення його приватності. Журналістка написала заяву на ім’я начальника Сторожинецького РВ УМВС України у Чернівецькій області з вимогою порушити кримінальну справу за фактом перешкоджання професійній діяльності. Міліція реагувала на заяву доволі мляво, та й саме документування події відбувалося неохоче. Попри це, місцевим правоохоронцям удалося побувати у погрожувача вдома, взяти його пояснення і навіть погладити рись по шовковистому хутру. Це було до візиту екологів, тоді рисевласник ще приймав відвідувачів.

Кореспондентка «Версій» своїми діями в цій скандальній ситуації продемонструвала дві важливих речі: по-перше, справжню роботу добувача інформації, а по-друге – алгоритм реагування на спроби перешкоджання журналістській діяльності. Це сигнал як потенційним погрожувачам, так і потенційним отримувачам погроз. «Стукайте – і вам відчинять», навіть правоохоронці.

За юридичної підтримки Незалежної медіа-профспілки України і розголосу, який надали справі колеги Галини Єреміци, перешкоджання професійній діяльності журналіста було зупинене в зародку. А доля тварини і дотримання закону наразі перебуває в руках правоохоронних і наглядових органів.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис Рись і журналістка втрапили в історію спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Чим займається, де і ким працює, господар рисі говорити відмовляється. Сусіди ж подейкують, що чоловік дуже «крутий», має вдома служницю і працює чиновником високого рангу в іншій області. Про те, що пан Сергій – чоловік не бідний, свідчить і його вілла у два поверхи, біля якої часто можна бачити дорогі авта.

Своїй «кішечці» господар теж облаштував ошатне помешкання – простору клітку.  Та чи комфортно в ній почувається тварина, можна тільки здогадуватися. Адже рись, як і будь-яка інша дика тварина, звикла жити на волі. До речі, в Україні рись охороняється законом: її занесено до «Червоної Книги».

Навіщо чоловікові червонокнижна «кішечка», простому смертному зрозуміти важко. Але ж у багатих свої забаганки…

Галина ЄРЕМІЦА, спеціально для «Версій» 

Запис Рись живе… у Великому Кучурові спершу з'явиться на Медіа-Версії.