«Батьківщина» завадила намірам влади відібрати в українців право розпоряджатися власним майном

Завдяки принциповій позиції «Батьківщини» провладна більшість не змогла ухвалити в цілому законопроєкт №9363 щодо цифровізації виконавчого провадження.

Скажіть, ще в якій країні без суду можна у підприємця або у людини забрати майно і не дати їм розпоряджатися? Борг може бути на копійки, а  майно арештовується все! – обурено наголосила лідерка «Батьківщини» Юлії Тимошенко.

Лідерка «Батьківщини» переконана, що не можна легковажно ставитися до долі мільйонів українців. Адже урядовими новаціями пропонується порушити  права та свободи громадян.

«Про що цей законопроєкт? Про те, що у нас існують в Україні реєстри боржників, куди можуть бути включені люди або юридичні особи, у яких є хоча б мінімальний борг перед державою, можливо, перед  банками тощо. В цей реєстр боржників зможуть потрапляти люди й підприємства без судового рішення. Це є перше і головне. І як тільки людина або підприємство потрапляють в цей реєстр боржників, цим законом змінюється порядок здійснення нотаріальних послуг. Жоден нотаріус не буде мати право оформити продаж, заставу, будь-що з майном, нерухомістю, рухомим майном, землею, з будь-чим. Тобто кожна людина може втратити можливість розпоряджатися своїм майном, своїми автомобілями, своєю землею», –  роз’яснила справжній зміст урядового законопроєкту Юлія Тимошенко.

За її словами, уряд пропонує дозволити силовикам – ТЦК, поліції,  прикордонникам – вносити в реєстр боржників людей навіть без суду та слідства.

«Хто може поставити в цей реєстр боржників людей або підприємства? За рішенням суду, безумовно, ставить сам виконавець. Але якщо немає рішення суду, може поставити в реєстр боржників податкова, ТЦК, прикордонники та будь-які підрозділи поліції. Без рішення суду будь-яким приписом, наказом, людей або підприємства в цей реєстр боржників, і після того автоматично не мають права розпоряджатися жодним своїм майном», – обурено спитала лідерка «Батьківщини» в присутніх.

Вона нагадала про військовослужбовців, які колись були ФОПами, пішли на фронт, не встигли закрити вчасно ФОП і яким податкова автоматично нараховує податки, через несплату яких вони можуть опинитися в цих реєстрах боржників.

«Вони ж всі автоматично податковою можуть бути включені в цей реєстр, і це означає, що вони, воюючи, позбавляються тут всіх своїх майнових прав? Ну не можна так вчиняти з країною, не можна», – зазначила Юлія Тимошенко і попередила, що вона оприлюднить імена всіх депутатів, хто проголосує за цей урядовий законопроєкт.

Запис «Реєстри боржників» без судового рішення? Так не буде спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Пригадуєте, який фурор збурили в суспільстві перші оприлюднені електронні декларації та розслідування щодо майна наших можновладців. Мої вуха та волосся на голові зарухалися від здивування та остраху за тих людей, про чиї статки ми дізналися. Та ще від образи за нашу бідність…  Та попри все, я тоді зробив на цьому собі ім’я, познайомивши читачів «Версій» з тим, чим володіють наші чиновники. Дехто з них, до слова, навіть до редакції приїжджав для з’ясування стосунків. Та я відкривав їм в Інтернеті сайт Електронних декларацій чиновників і депутатів, а також Державний реєстр речових прав (ДРРП) і таким чином виходив «сухим із води». Зрештою, це стало завоюванням Майдану. Але зовсім не сподобалося тим, проти кого було спрямоване. І тому Мін’юст, пішов на зустріч товстосумам і, внісши зміни, ускладнив доступ журналістам-розслідувачам до ДРРП. Чи, може, пане Павле, у вас щось інше було на меті? Поділіться, не соромтеся…

Зміни ж до Державного реєстру речових прав робила структура міністерства юстиції ДП «Національні інформаційні системи («НАІС»). При цьому ще й витратила на все це, за даними Мін’юсту, 325 тис.грн. Підкреслю, ці гроші взяли вони з наших податків. А взяли для того, щоби приховати темні справи можновладців. Чи ви зі мною не згідні, пане Петренко? Адже саме на підтвердження цього наводять чимало фактів «Наші гроші» у публікації Аліни Стрижак «Зіпсувати те, що працювало» (nashigroshi.org/2019/03/22/zipsuvaty-te-shcho-pratsiuvalo). Бо так чи інакше, але саме на тому, що нині приховало ДП «НАІС», побудовано багато журналістських розслідувань. І ось лише кілька з них: розслідування «Bihus.info» про нерухомість на 200 млн.грн у керівника економічної контррозвідки СБУ Сергія  Семочка, розслідування «Слідство. Інфо» про начальника Академії сухопутних військ Павла Ткачука, розслідування «Схем» про елітне майно судді Татькова, яке потім заарештував суд.

Такі розслідування від 2015 року можна було зробити завдяки Державному реєстру речових прав, у якому за 23 гривні можна було отримати інформацію про все майно, що належить фірмі або людині. Натомість від 4 лютого внесення зміни фактично закрили реєстр. Попри те, що формально доступ до реєстру є, користуватися ним стало складно та економічно невигідно через низку проблем. Одна з них – тепер інформація про кожний (!) об’єкт нерухомого майна коштує 23 грн. Отже, для моніторингу 10 осіб, які мають по 5 об’єктів нерухомості кожна, треба викласти 1150 грн. А з аналітикоюпро фірми іще складніше: якщо ви збираєте інформацію про фірму, яка має, наприклад, 250 земельних ділянок, то вартість інформдовідок щодо майна цієї компанії буде 5750 грн, хоча інколи можна отримати й порожні довідки – без інформації. І гроші за них ніхто не вертає.

Втім, подорожчання – не єдина проблема. Після «удосконалення» реєстр тижнями не працює. На це скаржаться журналісти-розслідувачі, представники адвокатської спільноти. Але й це ще не все. Відкрийте на сайті цю публікацію  nashigroshi.org/2019/03/22/zipsuvaty-te-shcho-pratsiuvalo – і переконайтеся.

Такий стан речей мене, як і всіх демократично налаштованих громадян, не може влаштовувати. Тому такий собі скромний Іван Дупа, який друкується у чернівецькій газеті «Версії», дозволяє собі поцікавитися у пана міністра юстиції: а що він думає з цього приводу? Бо, якщо чиновник такого рангу не бачить у цьому проблеми, доведеться звертатися з відкритим листом до нашого новообраного і дуже демократичного Президента…

Ваш Іван ДУПА

Запис Як покращення стало погіршенням: Лист Івана Дупи до міністра юстиції – нашого земляка Павла Петренка спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Відповідно до ст. 16-18, 20, 21 Закону України  «Про збір та облік єдиного внеску на загально­обов’язкове державне соціальне страхування», ведення реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі – Реєстр застрахованих осіб), обробка та використання його даних здійснюється Пенсійним фондом України.

Дані Реєстру застрахованих осіб використовуються для забезпечення соціальних прав громадян у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законодавством.  

Реєстр ведеться в електронному вигляді. На кожну застраховану особу Пенсійний фонд створює окрему персональну електронну облікову картку.

Порядок ведення Реєстру застрахованих осіб та надання інформації з Реєстру застрахованих осіб визначається Положенням про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 18.06.2014 №10-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 №8-1). Цим Положенням визначено механізм виправлення помилок, виявлених застрахованою особою.

У разі виявлення застрахованою особою некоректних відомостей в її обліковій картці (прізвище, ім’я, по батькові на поточний момент; дата народження, місце народження; стать; громадянство; серія та номер паспорта; номер телефону (за згодою); адреса місця проживання) ця особа може подати до територіального органу ПФУ особисто або через представника Анкету застрахованої особи для внесення/зміни/уточнення таких даних за формою згідно з додатком 2 до Положення №10-1.

Застрахована особа разом із анкетою надає документи, що підтверджують будь-які зміни (паспорт громадянина України, або інший документ, що посвідчує особу, документ, який підтверджує реєстраційний номер облікової картки платника податків або право здійснювати будь-які платежі за серією та/або номером паспорта).

Пенсійні служби закликають громадян бути пильними при перевірці персональних даних у довідках, отриманих в територіальних управліннях Фонду за заявою, або сформованих на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України та подбати про своєчасне внесення змін та оновлення застарілої інформації!

Більш детальну інформацію щодо питань, пов’язаних з формуванням та веденням Ваших персональних облікових карток, можна отримати, завітавши до будь-якого відділу обслуговування громадян (сервісного центру) Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області або за телефоном (0372)55-66-56, (0372)52-74-23.

Запис Внесення змін та уточнених даних до реєстру застрахованих осіб спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Мобільні групи зі стягнення заборгованості з виплати заробітної плати розпочали роботу в найбільш проблемних регіонах України.  Про це заявила заступник міністра юстиції Світлана Глущенко, інформує прес-служба Мін’юсту.

«З 2 квітня почали працювати мобільні групи з ліквідації заборгованості із зарплати у шести містах України, а саме у Харкові, Дніпрі, Кривому Розі, Маріуполі, Торецьку та Сєверодонецьку. До кінця квітня аналогічні мобільні групи запрацюють у Рівному, Запоріжжі, Миколаєві, Києві, Хмельницькому та Херсоні. Мобільні групи проводитимуть регулярну перевірку стану виконання судових рішень щодо оплати праці підприємствами», – зазначила Глущенко.

Вона додала, що створення мобільних груп є послідовним та логічним продовженням роботи Міністерства юстиції у напрямку суттєвого покращення в Україні ситуації з виконанням судових рішень. За її словами, оскільки робота аналогічних мобільних груп зі стягнення заборгованості по аліментах довела свою ефективність, було прийнято рішення застосувати такий метод впливу і до боржників з виплати заробітної плати.

Запис В Україні почали робту мобільні групи зі стягнення заборгованості із зарплати спершу з'явиться на Медіа-Версії.

При створенні електронної бази даних на інсулін виявлено пацієнтів, які просто не існують. Хворих на діабет лікарі внесли до реєстру 185 тисяч, з  них інсулінотерапії потребують 140 тис., хоча за сумарними даними обласних департаментів охорони здоров’я, в Україні 220 тисяч хворих на діабет і з них 200 тис. потребують ін’єкцій інсуліну.

«Українська правда» дізналася, що у  Києві хворий на діабет «коштує» 10 610 гривень на рік, а в Херсоні – 3 375 гривень. І річ не в тому, що Київ – столиця. У Чернівцях, скажімо, видатки на одного пацієнта, хворого на діабет – 9250 гривень.

Почали з хворих на цукровий діабет

Виявляється, система електронного документообігу здатна робити фантастичні речі.

Наприклад, виявити село, де хворих на діабет ледь не більше, ніж усього населення.

Чи знайти 35 тисяч «мертвих душ», за лікування яких ми платили з власної кишені.

В Україні уже кілька місяців тестують електронний документообіг інсуліну, щоби потім розповсюдити досвід на цілу медсистему.

– От як поліція у планшеті бачить усі ваші штрафи, так само з інсуліном: усіх лікарів, аптеки і пацієнтів можна побачити в реєстрі, – каже Олександр ЛІНЧЕВСЬКИЙ, заступник міністра охорони здоров’я України.

– Через виявлені помилки, дублювання даних про пацієнтів та/або свідоме завищення їхньої кількості, фактична кількість дорослих хворих на цукровий діабет, за внесеними лікарями відомостями, виявилася значно меншою.

Ми в реєстрі бачимо, що реально маємо майже 185 тисяч. Тобто у нас 35 тисяч «мертвих душ», – показує цифри Лінчевський.

Пацієнти отримують інсулін щотри місяці – обов’язково через консультацію з лікарем. Відтак кількість дорослих пацієнтів, які дійсно прийшли на огляд до лікаря, є ще більш показовою: 127,8 тисяч станом на 5.11.2017.

Наприклад, за останні три місяці виписали рецептів на 146 млн грн. Помноживши на 4 (щоб вийшов один рік), матимемо неповних 600 млн грн.

– Нехай десь є залишки, бо інсулін довго зберігається. Є декілька областей, яких ще не додали в реєстр. Ця сума зросте, але не настільки. Реальна цифра, як би ми її не округлювали, не сягне теперішніх 1,5 мільярда, – каже Лінчевський.

Враховуючи оціночну вартість інсуліну на 1 особу – 6786,2 гривень на рік (за даними реєстру), загальна сума витрат на рік для інсулінозалежних дорослих складе неповних 900 мільйонів гривень. А 2017-го на інсулін виділили майже 1,353 млрд грн.

Запис Гоголь відпочиває: Навіщо «Мертві душі» в реєстрі діабетиків, або На безкоштовне завжди знайдуться охочі… продати спершу з'явиться на Медіа-Версії.