Молоді й круті менеджери державного (на цьому наголошую!) підприємства «Акціонерне товариство «Українська залізниця» (Укрзалізниця) навряд чи бачили культовий радянський фільм, що посів 5-те місце у загальному списку лідерів прокату з переглядом у 75 мільйонів глядачів, «Весілля в Малинівці». Одним із головних героїв музичної комедії був ад’ютант ватажка банди Грициана Таврічєского злодій Попандопуло. Так ось його неперевершена жадібність, хитрість і злодійкуватість викликала в моїй уяві узагальнений образ менеджерів Укрзалізниці. Вибачайте, шановні, але це такий творчий політ фантазії автора.

А читач обов’язкоао пригадує неперевершену сцену, коли Попандопуло ділив з «колегою» награбоване, кидаючи на свою купку цінні речі й примовляючи при цьому: «І це тобі, і це тобі…», а коли натрапив на непотрібний чепчик – відклав його «другові». Чим не наші «залізничники»? (У лапки взяла це слово тому, що, як правило, залізничниками називають тих, хто доглядає й ремонтує колію, водить потяги тощо. А тут йдеться про залізничних зверхників). Хіба не їхньою захланністю викликані останні «сюрпризи» для буковинців від Укрзалізниці? Судіть самі.

Від 1 лютого  цього року поїзд 117К Чернівці-Київ доправляє буковинців до столиці тільки у понеділок, середу і п’ятницю. Нагадаю, вартість квитка – від 310 до 420 грн. І вільних місць на цей поїзд, коли він курсував щодня, не було. Та не подумайте, що наше залізничне Попандопуло скоротило свої доходи. Натомість воно знайшло вдалий для себе вихід: продовжило шлях потягу з Києва через Львів аж до Чернівців: нині це швидкісний поїзд  007Д. А з Чернівців до Києва через Львів іде цей же потяг, але за номером 0080. На перший погляд нібито все й непогано. Та тільки ціни на той поїзд, що йде через Львів, удвічі дорожчий за той, що ходить нині через день. Ну а якщо квитків у купе на 007Д/0080 немає, то вам не відкрутитися від люксу за 1691,33 грн…

Варто наголосити, – а про це не перший рік б’є на сполох місцева влада, – Укрзалізниця закриває на Буковині ще й вантажні станції. Іншими словами, докладається до знищення й без того не дуже розвиненої економіки краю. Складається враження, і цю думку висловлювала не тільки я, що Північну Буковину збираються приєднати до Південної – на території Румунії. Бо зв’язок Чернівців із Сучавою, мабуть-таки, кращий, ніж з Києвом. І це при тому, що щільність залізничної мережі, залишеної нам ще від австріяків, третя у Європі, але наразі використовується найгірше. Хоча колись через станцію Сокиряни проходило до сотні поїздів за добу, а нині – один-два. І це тоді, коли експерти стверджують, що й демонструє вся Європа, автоперевезення значно менш вигідні за залізничні. Тому у сусідів, і зокрема найближчих – румунів, курсують залізничні платформи, які перевозять завантажений колісний транспорт, бо так значно вигідніше, ніж коли вантажівки їхали би шляхами-дорогами.

І ще один міжнародний штрих: після візиту президента Молдови пані Санду Україні саме з руки домовитися про проїзд потяга 117/118 Чернівці-Київ через Молдову, тобто через Сокиряни на Окницю, а відтак на Могилів. Цим шляхом поїзд колись доїжджав до Києва за 10 годин. А враховуючи, що тепер він не зупинятиметься на території Молдови, то загалом буковинці добиралися би до столиці за 9 годин. Так само і гості з Києва. Адже не секрет, що нині туристи перестали їздити на Буковину через транспортну інфраструктуру, чи то пак – її відсутність. Хто ж бо собі ворог?

А тепер кілька слів про компанію, яка, практично, забила болт на Чернівецьку область. Почнемо з того, що Укрзалізниця де-факто є державним підприємством-монополістом у сфері залізничних перевезень. Компанія забезпечує 80% вантажних і майже 50% пасажирських перевезень, що здійснюються усіма видами транспорту. За обсягами вантажних перевезень українська залізниця посідає четверте місце на Євразійському континенті, поступаючись лише залізницям Китаю, Росії та Індії. Тож Укрзалізниця є нібито, цитую, «національним перевізником вантажів та пасажирів, метою діяльності якого є задоволення потреб у безпечних та якісних залізничних перевезеннях у внутрішньому та міжнародному сполученні, забезпечення ефективного функціонування та розвитку залізничного транспорту тощо». Та у 2018-му компанія була перетворена постановою Кабміну України від 31 жовтня 2018 р. (№938) з публічної (ПАТ) на приватну (АТ). Але за словами тодішнього керівника Укрзалізниці Євгена Кравцова, жодним чином не змінилася форма власності Укрзалізниці, тобто вона залишається державною. Щоправда, формулювання «приватна компанія є державною» якось важко сприймається з токи зору здорового глузду. Та, може, їм нагорі видніше?.. Бо ще тоді у 2018-му  Євген Кравцов заявив: «Попри зміну типу з публічного на приватне акціонерне, товариство, як і раніше, повністю залишається у власності держави. Єдиним акціонером товариства є держава в особі Кабінету Міністрів України. 100% акцій Укрзалізниці належать державі і не можуть бути відчужені». Але ж Статут АТ «Укрзалізниця» після цієї постанови був змінений!
Крига скресла?
Зрозуміло, нова представницька влада одразу ж зреагувала на створення незручностей для своїх краян. І вже вчора, 8 лютого,  голова Чернівецької обласної ради Олексій Бойко обговорив ситуацію щодо скорочення кількості рейсів потягів із Чернівців до Києва та закриття Укрзалізницею вантажних станцій разом із іншими актуальним для області проблемами з міністром інфраструктури України Владиславом Криклієм та народним депутатом Володимиром Козаком.  Відтак Олексій Бойко подякував «… за поінформованість про проблеми області та активну участь у їхньому вирішенні» – повідомила пресслужба обласної ради.

Справа наліво: Олексій Бойко, Владислав Криклій, Володимир Козак

Граблі – старі, а ті, хто наступає на них?

Кілька років тому, після першої спроби пустити через день поїзд Чернівці-Київ та після перших закриттів вантажних станцій у краї, обласні представницька та виконавча влади намагалися вирішити так зване залізничне питання. На обговорення запросили представників Укрзалізниці, місцевих підприємців, які використовують колію в бізнесі, а також колег із Румунії. Протягом дня тривали гарячі жваві дискусії та обговорення. На жаль, розмовами все й закінчилося. І це попри те, що румунська сторона була готова надати Україні свої залізничні платформи. Та це виявилося нікому не потрібним.

Чи зміниться щось на краще нині? Принаймні, голова обласної ради буде наполегливішим і в цьому сумнівів немає. А от чи нардеп буде відповідальнішим та зацікавленішим? Хтозна. Бо під час роботи на посаді генерального директора ДП «Укрзалізниця» Володимир Козак неодноразово звинувачувався у порушенні тендерних процедур, а його статки відтак оцінили на мільйони.

Про молодого 34-річного міністра Владислава Криклія теж подейкують різне. Скажімо, придбав нерухомість у Києві, будучи радником Авакова, а потім директором Головного сервісного центру МВС, але зазначив при цьому у декларації невисокі доходи тощо. Та, мабуть, головним є інше. У 2017/18 роках реформа сервісних центрів МВС була визнана серед найбільших перемог України. І водії не дадуть збрехати: зміни в МВС у плані обслуговування відбулися кардинальні.

Тож хто вирішить залізнично-транспортну проблему Буковини?

При всій повазі до нового голови Чернівецької обласної ради та його революційних починань у краї, до молодості й таланту міністра інфраструктури, до розуміння проблеми з боку народного депутата – їм не здолати «сю скалу». З огляду на відсутність грошей у держави та дороговартісність проєкту, такі європейського спрямування проблеми вирішуються у Брюселі. Так стверджують експерти. Але вчорашня «Зустріч Трьох» може стати тим чарівним пенделем, який надасть рух у потрібному напрямку уряду, а вже той звернеться до європейської столиці.

І, можливо, буковинцям усміхнеться доля…

Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»

Запис Потягів у Чернівцях усе меншає, а «Укрзалізничний Попандопуло» дбає лише за себе спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Укрзалізниця змінила графік руху деяких пасажирських і приміських поїздів.

Зміни внесли через будівельні і підготовчі роботи до початку запуску руху швидкісних поїздів Київ – аеропорт “Бориспіль”, повідомили у прес-службі Укрзалізниці.

Тимчасово припинили продаж квитків на поїзди далекого прямування, які будуть відправлятися після 9 грудня 2018 року. Після коригування графіків руху поїздів продаж квитків на них відновлять.

Зокрема йдеться про потяг №249 Київ – Івано-Франківськ – Чернівці на дати з 9 грудня.

Запис Укрзалізниця знову змінює графіки руху поїздів, зокрема й тих, що їдуть до Чернівців спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Укрзалізниця» оголосила, що з 1 вересня знижує вартість проїзду в пасажирських поїздах далекого сполучення, що курсують територією України. Перевізник пояснює це тим, що в перший день осені вступає в дію нижчий коефіцієнт індексації до тарифів на перевезення пасажирів у внутрішньому сполученні.

«Наприклад, вартість проїзду 31 серпня за маршрутом Київ – Львів у вагоні купе поїзда № 141 коштує 347,92 гривні, а на наступну п’ятницю аналогічний квиток коштуватиме 333,92 гривні, у вагоні купе поїзда № 29 Київ – Ужгород коштує 728,19 гривні, а коштуватиме 696,39 гривні», – інформує «Укрзалізниця» і анонсує, що з жовтня діятиме ще нижчий коефіцієнт.

У період з 1 червня по 31 серпня діяв календарний період з коефіцієнтом 1,07, з 1 вересня він становитиме 1,02, з 1 жовтня – 0,93. Міністерство інфраструктури України від 20 квітня 2018 року визначило 13 різних календарних періодів, які впливають на вартість проїзду. Також на ціну квитка впливає і день тижня, у який пасажир розпочинає подорож.

Запис “Укрзалізниця” похвалилася зниженням ціни на проїзд. На 10-20 гривень. Бо літо закінчилося. спершу з'явиться на Медіа-Версії.

“Укрзалізниця” запустила продаж книжок у вагонах потягів

Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив виконувач обов’язків голови правління ПАТ “Укрзалізниця” Євген Кравцов.

“Укрзалізниця” розпочала продаж книжок у вагонах поїздів. Проте поки літературу можна буде придбати лише в потягах “Інтерсіті” та “Інтерсіті+”. Але керівництво підприємства розглядає можливість запровадження такої послуги і в інших поїздах.

Подібна ініціатива нова для компанії, але керівництво сподівається, що вона стане популярною серед пасажирів,
– зазначив Євген Кравцов.

Також “Укрзалізниця” відзвітувалася, що відучора, 21 лютого, пасажири вже придбали 12 книжок від компанії.

Євген Кравцов також повідомив, що компанія має амбітні плани щодо цього проекту. Незабаром “Укрзалізниця” може запровадити бук-кроссінг – можливість обміну книжками. Також керівництво підприємства планує співпрацювати із молодими письменниками.

Запис “Укрзалізниця” запустила продаж книжок у вагонах потягів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

З 16 січня розраховуватись за квитки у міжнародних касах ПАТ “Укрзалізниця” можна за допомогою платіжних карток. Про це у Twitter повідомив виконувач обов’язків голови правління ПАТ “Укрзалізниця” Євген Кравцов.

“Платіжними картками відсьогодні можна розрахуватися за квитки в міжнародних касах. Досі квитки на міжнародні поїзди можна було придбати лише за готівку”, – написав він. За словами Кравцова, таким чином залізниця усунула неузгодженості систем оплати між Україною та іншими державами. Наразі “Укрзалізниця” планує розширювати мережу міжнародних залізничних кас.

Запис У міжнародних касах “Укрзалізниці” віднині можна розраховуватися картками спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Починаючи з 12 грудня «Укрзалізниця» тимчасово заборонила повернення квитків, оформлених через інтернет. Їхнє повернення здійснюватиметься лише через залізничні каси, повідомила прес-служба перевізника. На такий крок компанія пішла, щоб запобігти зловживанням з квитками.

«На численні прохання пасажирів, таке рішення прийнято для недопущення створення штучного дефіциту та подальших спекуляцій проїзними документами на поїзди», – пояснили в компанії.

За даними аналізу фахівців «Укрзалізниці», переважна кількість квитків на пікові дати, зокрема, зимові свята, викуповується через інтернет у перші хвилини відкриття продажу. Водночас, простежується тенденція щодо повернення значної частини викуплених квитків (переважно у нічні години), що, так чи інакше, корелюється з наростанням ажіотажного попиту на подорожі популярними маршрутами.

«Такі дані можуть свідчити про те, що квитки масово і системно викуповуються для їх подальшого перепродажу. У результаті створюється штучний попередній дефіцит, що викликає справедливе невдоволення та нарікання громадян, котрі збираються подорожувати», – йдеться в повідомленні.

Обмеження будуть скасовані після закінчення новорічно-різдвяних перевезень.

Запис «Укрзалізниця» тимчасово заборонила повернення квитків, оформлених через Інтернет спершу з'явиться на Медіа-Версії.

“Укрзалізниця” планує вже до кінця року розпочати продаж книг у поїздах, пише ЕП з посиланням на представника компанії Євгена Кравцова.

За його словами, словами “Укрзалізниця” вже розпочала масштабну програму впровадження нових сервісів з обслуговування.

-Перший напрям пов’язаний з харчуванням. Це вже працює. Другий напрямок – ланч-бокси, які ми вже оголосили і плануємо запустити протягом місяця, – сказав він.

Та зазначив, що наступним у черзі є продаж книжок у поїздах, які повинні з’явитися там вже до кінця року.

-Ще одне питання – мультимедійне забезпечення вагонів і поїздів. Плануємо протягом півроку ввести програму лояльності по всій мережі УЗ, – додав Кравцов.

Запис У вагонах поїздів торгуватимуть книгами, а туалети й далі смердітимуть… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Старші люди жартують: українське літо – це насамперед пора домашніх ремонтів. Проте для молоді – це насамперед пора різноманітних фестивалів.

Журналісти газети «Версії» минулих вихідних вирушили до сонячного Львова на музичний фестиваль «Stare misto». Що і казати – такої потужної дводенної концентрації європейських виконавців  в Україні зустрінеш не часто. Патріарх балканської музики Горан Бреговіч та легенда російського року Юрій Шевчук, культові лондонці Archive та експресивний IAMX Кріса Корнера, ексцентричні фінські рок-н-рольщики Leningrad Cowboys, запальні Che Sudaka та Fiddler’s Green, вибухові The Subways…

Родзинкою ж фестивалю став британський інді рок-н-рол від Kaiser Chiefs, які вперше приїхали в Україну.

Юрій Шевчук: «У Львові можна було розпустити волосся і слухати Джиммі Хендрікса»

Хедлайнером фестивалю, який завершував другий концертний день, став гурт «ДДТ». Лідер колективу – один з найпомітніших героїв російського року Юрій Шевчук – добре знайомий зі Львовом ще з минулого століття. Він розповів як приїжджав сюди «хіпувати», коли волосся у нього було «по коліно».

– Це прекрасне місто, – говорить музикант. – У мене досі є тут старі друзі-хіпани. Раніше тут збиралися вільні молоді люди з усього Союзу. Місто було дуже радісне, міліція особливо не чіплялася, можна було розпустити волосся і слухати Джиммі Хендрікса та знайомитися з дівчатами. Таке «хіпове» було місто. У ньому є і трохи Пітера, а у Пітері є трохи Львова.

Під час короткої зустрічі з журналістами лідер ДДТ як завжди трохи вдавався до філософії, розмірковував про істину та творчість, проте не був позбавлений і почуття гумору. Коли у когось із журналістів задзвонив телефон (який використовували у якості диктофону), що можна вважати дуже дурним тоном, Юрій невимушено підняв слухавку і спокійно відповів: «Алло, це Юрій Шевчук. Ваш товариш підійде пізніше».

Наразі Юрій Юліанович єдиний незмінний учасник колективу і жартома називає себе «Кощій безсмертний». Такі його зауваження спровокували запитання – чи не виникає у такій різновіковій команді дідівщини на що музиканти щиро розсміялися.

– Часом намагаюся бути Станіславським, – каже Юрійю – Іноді виходить, іноді ні. Хоча ці люди з нереальною внутрішньою свободою, інакше б вони не прийшли у рок-музику. Їх дуже складно строєм водити. І чи потрібно?

При цьому Шевчук зазначив, що його музиканти це саме ті люди які найбільше надихають на творчість.

Він з цікавістю послухав й інших учасників фестивалю. Відзначив «The Subways».
– Коли бачу отакий молодий задорний рок, часом кажу собі – а чи не час тобі в «управдом»? Такі думки виникають і я думаю, що це добре. Все ж таки рок – музика молодих.

– Я змінююсь. Змінююсь у своїх міркуваннях. У людини можуть бути якісь принципи з дитинства, що залишаються непорушними, але якось читаєш, думаєш, ростеш … чи вниз падаєш чи тягнеш себе догори за волосся, як барон Мюнхаузен. Потрібно міркувати про життя і ніколи не зупинятися. Чому? Пам’ятаєте, ще Геракліт казав, що істина вона така – іноді зло обертається добром, іноді добро злом. Буває, що істина десь виблисне кілька секунд, а якщо у тебе немає інструментарію духовного та інтелектуального, щоб побачити її у цю мить, вона зникне. Але, можливо, вкаже шлях, куди рухатися далі рухатися. Знову ж таки у пошуках істини. Про це і наша творчість…

Janine Gezang, «IAMX»

«IAMX» мають потужну аудиторію українських фанів. На фестивалі «Stare Misto» вони грають уже втретє.

Привітна та стримана у житті, Жанін на сцені перетворюється просто на вихор емоцій. Вона зізнається, що така метаморфоза відбувається з нею останньої миті перед виходом. Для неї самої це містичний момент, адже вона жодним чином не налаштовується, не медитує, проте тільки-но піднімається на сцену, стає зовсім іншою, хоча при цьому  залишається собою.

До речі, з Україною дівчина знайома не лише зі сцени. Вона добре знає Кримські гори, адже протягом трьох тижнів була у поході разом із своєю мамою, і щиро захоплюється українськими краєвидами.

«The Subways»

Найбільш привітними та уважними до публіки були «The Subways», їхній соліст вивчив найбільше українських висловів: «Стрибаймо», «Плескаємо в долоні» тощо. У виступі  британського тріо було стільки драйву, що, здавалося, без спеціальної спортивної підготовки такого темпу й кількості стрибків над сценою витримати просто неможливо.

Ольга СКЛЯРЧУК, “Версії”, фото Ігоря КОНСТАНТИНЮКА

Запис Стрибай в потяг – і фестиваль! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

– Вагон для сімейної чи ділової поїздки – нова послуга від залізниці, – розповідає заступник керівника прес-центру Львівської залізниці Юлія Грабова. – Залізниця надає клієнтам спеціально обладнаний вагон для поїздок в межах України в усіх напрямках, куди курсують поїзди Львівської залізниці.

Зовні вагон не відрізняється від інших, а от усередині – 2 спальні, кабінет зі спальним місцем, ванна кімната й великий конференц-зал, у якому можна провести переговори, послухати музику чи переглянути фільм. У вагоні облаштовано також кухню. Можна замовити їжу з ресторану.

Замовити VIP-вагон можна і з Чернівців. Для цього треба звернутися до пасажирського відділу перевезень на вокзалі чи безпосередньо зателефонувати, написати листа чи надіслати заяву факсом у пасажирську службу Львівської залізниці. У заяві треба зазначити дату подорожі та напрямок руху. Вартість подорожі розраховують індивідуально.

– Поїздка з Чернівців до Києва у вагоні-салоні вартуватиме близько 25 тис. грн, незалежно від кількості пасажирів. Послугу надають за попередньою оплатою.

Новим сервісом залізниці уже скористалися львів’яни, які замовляли вагон для поїздки до Дніпропетровська, Трускавця тощо.

Запис Нове на залізниці – вагон-салон спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Як оформляють літаки…

Історію про аеропорт розповів мій друг Андрій. Одного, не вельми вдалого дня, йому треба було зустріти в аеропорту румунського колегу, який прилітав рейсом з Тімішоари. Здавалось би, нічого складного: дізнайся, коли прибуває літак – і розкривай обійми. Але з часом прибуття вийшла «велика лажа»…

Дізнавшися номер телефону довідкового бюро аеропорту, Андрій зо півгодини намагався зателефонувати туди за номером 4-32-21. У відповідь постійно лунали гудки «зайнято». Боротися з «шаленою популярністю» бюро часу не було, тож набрав номер приймальні аеропорту – 4-15-30. Годинник показував майже полудень, однак на другому кінці дроту слухавку ніхто не брав. Потім увімкнувся факс. Наступні спроби натрапити хоч на когось ні до чого не призвели, панувала «тиша на дроті»…

Логічно подумавши, що час прибуття й вильоту літаків повинні знати працівники авіакомпаній, які продають квитки, Андрій почав обдзвонювати їх. Відповіді менеджерів не вирізнялися оригінальністю: «Не знаю» або «Телефонуйте 4-32-21». Цікаво, що входить до обов’язків цих людей, коли вони не знають елементарних для їхньої роботи речей?

Через годину митарства Андрій натрапив-таки на живих людей у службі «Аерорух», розташованій в приміщенні аеропорту. О котрій прибуває рейс, там теж не знали, але повідомили: «Мабуть, в аеропорту оформляють рейс, тому на дзвінки не відповідають»!

– Що значить «оформляють» – фарбами розмальовують чи що? Чи може хтось відповісти, скільки часу й людей треба, щоби оформити рейс? – обурювався друг. – Хіба у нас «Бориспіль»? Три нещасних літаки на день – міжнародний аеропорт! Як взагалі таке неподобство може називатися «міжнародним»? Універсальні робітники – і довідки надають, і літаки оформляють – це міжнародні стандарти сервісу? Хіба що в них робочий день триває годину-дві?

Аби з’ясувати, як же працює аеропорт, довелося навідатися туди особисто, бо телефони й далі мовчали. Близько десятої ранку в адмінприміщенні було порожньо. Лише один поважний дядечко, з вигляду схожий на слюсаря чи сантехніка, співчутливо подивився на мене і порадив «приходити пізніше, бо ще дуже рано»…

За тиждень, о 15-ій годині дивом удалося дотелефонуватися до приймальні. Хотілося почути хоч якісь коментарі директора аеропорту, але той був у відпустці. Виконувач обов’язків директора, за словами секретарки, перебував «десь на території». «Де ж я його там шукатиму?» – радше риторично запитала жінка, бо «десь на території» в перекладі на людську в усіх конторах означає «нема і сьогодні не буде»…

… І продають квитки на потяг

Невдовзі після історії з аеропортом ми з подругою навідалися на вокзал, аби придбати квитки до Києва. О пів на шосту вечора зал був порожній, черг до жодного з віконечок не було.

Підійшовши до каси №6, не встигли відкрити рота, як нас відправили до віконечка №5: «Йдіть туди!». Тітонька з віконечка №5, побачивши нас, просто підвелася і демонстративно пішла собі геть. У віконечку №4 гнівно повідомили: «Технічна перерва!». У віконечку №3 порадили читати вивіску «Продаж квитків за добу до відправлення поїзда». Віконечко №2 просто зачинили, а тітонька з віконечка №1 із заклопотаним виглядом і двома папірцями в руках попрямувала до довідкового бюро.

Може, називати касирок тітоньками не вельми ввічливо, але це «легше», ніж «базарні баби». Зрештою наш діалог з касиркою у віконці №6, куди ми повернулися, найбільше нагадував саме ринкові «розборки»:

– Скажіть будь-ласка, який з поїздів прибуває до Києва найближче до десятої ранку?
– Я не довідкове бюро! Йдіть туди! У мене тисячі поїздів, я що, маю все знати?
– Там черга, та й віконце закрите, а біля вашого – нікого…
– Це ваші проблеми!
– Послухайте, до Києва нині їздять лише 2 потяги…
– Як ви такі розумні, то чого мене питаєте? Беріть на «Чернівці-Київ», інших білетів немає. Та й тут залишилися лише верхні полиці!
– Можна так, аби вони були в одному купе…
– Хіба я зобов’язана цим перейматися? Ну що за люди… раділи би, що взагалі їдуть!

Радість від закінчення «спілкування» у наших душах уже почала було поселятися, аж тут подруга згадала, що їй треба скористатися послугами довідкового бюро. За час нашого діалогу з касиркою тут нічого не змінилося: тітонька з віконця №1 далі розповідала щось подрузі з бюро, а черга чекала, поки ті наговоряться.

Нарешті віконечко відчинилося, майбутня пасажирка поставила своє запитання. Віконечко знову зачинилося. Через хвилин 10 вона отримала довідку на папері. Там було написано: «Київ – Херсон» і час відправлення-прибуття. Вражаюча швидкість роботи!

Наступного дня дуже хотілося поділитися враженнями від візиту з керівництвом залізниці. На жаль, телефон начальника вокзалу у довіднику «Золоті сторінки» не зазначений, тож спробувала набрати 59-24-32. Це номер чергового помічника начальника вокзалу, який ніби-то (ха-ха!) працює цілодобово. Від 10 до 14.00 він був зайнятий, а потім слухавку просто не брали. Думаю, вночі туди телефонувати не варто, коли й удень – цілковите мовчання. Аналогічна ситуація і з довідковим бюро, яке «такі довідки не надає»…

Під час візитів до аеропорту і на вокзал свідомо не показувала посвідчення журналіста, бо єдине, чим можна вплинути на хамів, змусивши їх працювати, – «корочка» або «дзвінок зверху». Оскільки посвідчення є далеко не в усіх, а номери телефонів, за якими у зазначених службах можна відшукати начальника, й поготів, є пропозиція: перейменувати вокзал на «міжнародний», так само як і аеропорт. Бо враження від них однакові і висловити їх можна загальним нецензурним інтернаціональним словом.

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Запис Чи не поїхали б ви на..! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Потяг № 59/60 «Москва-Софія-Москва» від станції Жмеринка слідує маршрутом Могилів-Подільський-Вовчинець-Окниця-Унгени і далі на Румунію (щодоби).

Потяг № 101/102 «Мінськ-Софія-Мінськ» слідує маршрутом Здолбунів-Козятин-Жмеринка- Могилів-Подільський-Вовчинець-Окниця-Унгени і далі на Румунію (раз на тиждень).

Запис Рух потягів змінений спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Порушено кримінальну справу за незаконне переміщення холодної зброї (ч.1 ст. 201 Кримінального кодексу України).

Запис Потяг контра-спокуси спершу з'явиться на Медіа-Версії.