Незабаром мішечки стануть повноцінною заміною пластикових пакетів. Нещодавно Комітет Верховної Ради підтримав законопроєкт №2051-1 про їхнє обмеження, і за умови прийняття цього закону, їх розповсюдження каратиметься штрафами. Винятком стануть лише пакети, що використовуються для м’яса, риби, сипучих продуктів. Саме тому Міжнародний молодіжний рух «School Recycling World» радить розпочати перехід на екоторбинки вже сьогодні.

«Шийте торбинки, змінюйте світ на краще та вигравайте призи», – закликають організатори Всеукраїнського проєкту «Мішечок», яки є частиною руху з поширення доступних екологічних рішень. Торбинки можуть ставати щоденною корисною звичкою в кожній родині – альтернативним пакуванням  при покупці товарів. До участі в проєкті запрошуються активні школярі області та їх родини.

Мета конкурсу – поширення ідеї відмови від пластику. Кілька годин чи навіть хвилин використання пакетів завершуються сотнею років на звалищі. За даними Zero Waste Europe, середній час використання одного пакета — 25 хвилин, а розкладається він від 100 до 500 років залежно від типу. Середньостатистичний українець використовує близько 500 пакетів за рік. Якщо порахувати за кількістю населення, то за рік викидається близько 20 млрд пакетів. Всі вони спочивають на звалищах, самотньо блукають вулицями України, потрапляють до організму тварин або в питну воду.

Умови прості: пошити торбинку, сфотографувати, опублікувати у соцмережах з відповідними хештегами (#ПакетНеПотрібен #мішечокSRW #schoolrecyclingworld #мішечок) і позначити відповідні сторінки (www.instagram.com/schoolrecyclingworld, www.facebook.com/Schoolrecyclingworld ). Виконавши це, автоматично стаєш учасником розіграшу призів.

Конкурс серед учнівської молоді, шкіл та позашкільних навчальних закладів проводиться з індивідуальними та колективними номінаціями. Головний подарунок – принтер для сублімаційного друку – отримає школа, учні якої пошиють найбільшу кількість мішечків.

Екомішечки для користування в повсякденному житті шитимуть до 7 травня. Переможців оголосять 12 травня 2021 року в новинах на сайті schoolrecyclingworld.org.

Будьте активними, креативними та екологічно відповідальними. Шийте мішечки, користуйтеся ними в побуті, діліться в соціальних мережах. Можливо, саме ваш мішечок стане трендом весни 2021, який підхоплять українці, – коментує Президент Міжнародного молодіжного руху «School Recycling World» Юлія Мархель.

Нагадаємо, що у 2020 році учасники проєкту разом пошили 18 441 мішечків, якими й дотепер користуються в повсякденному житті.

Положення проєкту та конкурсу за посиланням: http://surl.li/phtf.

Для колективних учасників додатково необхідно ознайомитися з положенням та заповнити анкету за посиланням: https://forms.gle/CRGAHxVQpSfqfQU47.

Дійте публічно – живіть екологічно!

Фото Суспільне.Черкаси

Організатор проєкту – Міжнародний молодіжний рух «School Recycling World» за сприяння Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Міністерства освіти і науки України, Українського державного центру позашкільної освіти, Національного еколого-натуралістичного центру та за підтримки  генерального партнера – компанії PepsiCo Україна. 

Запис Екоторбинка проти поліетиленового пакета: закон – вже завтра, а навички – сьогодні і негайно! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

На Дністрі утворилися злоякісні новоутворення – пластикові острови та піраміди.

Наш Дністер є другою за розмірами рікою України після Дніпра. Та, на відміну від нього, Дністер ще зберіг своє швидкоплинне річище й красу унікального каньйону – одного із 7 природних чудес нашої держави. І зберегти це диво – наше завдання.

У національному природному парку «Хотинський», який, власне, й покликаний зберігати це природне диво, однією з болючих екологічних проблем є забруднення узбережжя Дністра й водосховища пластиковою тарою – ПЕТ-пляшками.  До цього потроху докладаються всі мешканці чотирьох областей у басейні Верхнього Дністра, але результати природним рухом отримує Дністерське водосховище як найбільший відстійник.

Під час проведення на узбережжі екологічних акцій ми, заради наукової цікавості, підраховували кількість порожніх ПЕТ-пляшок, що «велично» мандрували течією. У середньому за хвилину через створ пропливало 15 штук, а це – 900 пляшок щогодини і  21600 за добу!  Не дивно, що у невеликих затоках вітер «набиває» цілі пластикові острови й піраміди у метр заввишки, а інша частина узбережжя в смузі прибою вкрита валами непотребу. Тут уже не до туризму, не до пляжної рекреації чи яскравих буклетів-путівників!

Що робити з цією багатотонною токсичною масою? По-перше, потрібні хоча б невеликі спеціалізовані баржі, щоби навантажувати й вивозити виловлений непотріб. А на водосховищі, крім круїзних та спортивних катерів, такого технічного дива нема. По-друге, зібране треба здавати кудись на переробку, а бізнес поки що не вбачає в цьому профіту. Можна, звісно, спалювати на місці, бо краще нехай один раз посмердить на чистому повітрі, ніж потім сторіччями труїтиме наших вдячних нащадків. Але ж давить «господарська жаба»: це ж цінна вторинна сировина!

Можна підійти до справи й з іншого боку: щоби не мести, треба не смітити! Але тут замало виховання й психологічних тонкощів. Залишається лише дивуватися, що людина  самоназвала свій біологічний вид «двічі розумним», хоча результати її діяльності наводять на зовсім протилежну думку.

У нас регулярно проводяться акції з очищення ділянок узбережжя: «Міжнародний день чистих берегів», «Я прибрав. Твоя черга!». Торік, крім півсотні працівників нашої установи, в очищенні берегів Дністра брали участь учні шкіл Кулішівки та Михалкового. А ще разом із Хотинською міською радою провели масштабну екологічну акцію «Пластику – НІ!». Зацікавила багатьох виставка дитячих робіт, виставлених на конкурс «Друге життя пластику» та «Еко-торба – модний тренд». Учасників заходу залучали до вікторин, квестів, під час яких не тільки діти, а й дорослі  дізнавалися чимало корисного й вражаючих фактів про сміття. Родзинкою акції стало змагання «Зменшуй об’єм пластику» між командами Хотинської гімназії та спецшколи-інтернату №2. І я дуже сподіваюсь, що гасло таких заходів  – «Зміни своє споживацьке ставлення до природи та її ресурсів» – увійдуть у душі й стануть потребою для кожного з нас. Зрештою, ми все ж таки homo sapiens, тож не будемо нищити природу, а разом з нею і себе, коханих?!  Адже поява злоякісних новоутворень на Дністрі – це усім нам попередження. Річка – хвора, а отже, не здорові й ми…

Андрій ДОМАНЧУК, директор НПП «Хотинський»

Запис 22 березня  – Всесвітній день охорони водних ресурсів: Злоякісні пластикові пухлини на Дністрі спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Заборона деяких видів поліетиленових пакетів призведе до подорожчання не тільки дозволених видів “пластику”, але і товарів, які в нього упаковуються.

За нововведення заплатить кожен з українців, розповів директор Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко сайту Сегодня.

“У вартість будь-якої продукції в магазинах закладається і вартість поліетилену. Але подорожчання буде невеликим. Сьогодні упаковка займає, умовно кажучи, 1% вартості товару, а новий вид поліетилену додасть до вартості ще приблизно 0,2%. … Більшість країн, які переходять на нові правила поводження поліетилену, – це країни з високим рівнем життя. Бідні країни не вводять у себе подібних норм, тому що їх громадяни це не потягнуть” , – зазначив Дорошенко.

При цьому він нагадав, що перехідний період в Україні планують зробити достатнім – три роки. За цей час підготуватися зможуть не тільки виробники “пластику”, але і самі українці. Так, щоб не платити дорого за дозволені пакети, які, по суті, є одноразовим продуктом, можна буде завести звичку ходити в магазин з тканинними сумками.

“Мої знайомі за кордоном ходять в магазин з полотняними торбами, з паперовими пакетами. Вони звикли до цього за кілька років, і нові правила їх вже не вибивають з колії. Поступово це приживеться і у нас”, – упевнений Дорошенко.

Запис За відмову від поліетиленових пакетів платитиме кожний спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Останнім часом дуже часто пишуть про небезпеку формальдегіду, нітробензолу і  полівінілхлорид. Ці канцерогени можна знайти у фарбах, духах, шампунях, будматеріалах, пластмасі і гумі. Але є 6 речей, які ми використовуємо в наших оселях щодня.
1. Штучний освіжувач повітря. Для свіжого повітря в оселі найкращі ідеї – часто відкривати вікна, мати кімнатні рослини, заварювати ароматні трави, скажімо, базилік, і уникати штучних ароматів. Дослідження показують, що штучні ароматичні речовини у невеликих і погано провітрюваних приміщеннях наповнюють повітря токсинами і завдають непоправної шкоди здоров’ю, адже сполуки на основі гліколевого ефіру, поєднувані в ароматизаторах, створюють смертельну отруту.

2. Антипригарний посуд. Він чудово підходить для приготування їжі, але, щойно він нагрівається, покриття починає розкладатися і виділяти канцерогенні частки в повітря і їжу. Чудова альтернатива – керамічні каструлі та пательні.
3. Штучні підсолоджувачі. Останнім часом цукор почали виганяти з нашого щоденного раціону, хоча ми, як і раніше, любимо солодке. Однак штучні підсолоджувачі – неприродні та отруйні. Краще візьміть стевію або ксиліт – абсолютно природні підсолоджувачі рослинного походження. Уникайте продуктів з сорбітом, ацесульфамом Д, аспартамом, сахарином.
4. Пластикові харчові контейнери і пляшки. Коли їжу кладуть до пластикового контейнера, вона сполучається з хімікатами пластику на молекулярному рівні.

Кораще користуватися скляними вбо металевими ємностями.  Найкращим рішенням є кераміка. Купуйте рідину тільки у скляних пляшках.

5. Промислові миючі засоби. Позбуваючись із їхньою допомогою різних інфекцій і мікроорганізмів, ми водночас шкодимо нашому здоров’ю. Є багато природних альтернатив, навіть на вашій кухні: оцет, лимон, сода і сіль можуть творити дива.
6. Надто багато екранів. Багато родин сьогодні мають екран в кожній кімнаті: телевізор, комп’тери, смарфони тощо. Ми не можемо уникнути природної радіації, але самі насичуємо свій побут техногенною радіацією.

wworld.com.ua

Запис 6 повсякденних речей, які нас вбивають спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Споживання молока з пакетів може спричинити проблеми не лише з ендокринною системою, але й з печінкою, повідомляють «Новости Ю». На думку фахівців, у молоко, що зберігається в пакетах, потрапляють фталати, що є токсичними речовинами. Впливаючи на ендокринну систему й печінку, фталати є реальною загрозою здоров’ю. Група науковців провела дослідження, яке показало, що майже  у 60% молока з пластикової тари містяться фталати. Що вищий рівень жирності молока, тим активніше взаємодіє воно з упаковкою, набираючись фталатів.

З’ясовано, що фталати додаються до пластикової суміші, з якої виробляється упаковка, для надання останній жорсткості та міцності. У промислових масштабах фталати використовуються ще від 30-х років минулого століття.

Запис Молоко в пакетах – небезпека для здоров’я спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Верховна Рада розгляне законопроект, що розширює сферу застосування екологічного податку, повідомляє UA-News. Якщо його приймуть, екологічний податок платитимуть підприємці, які виробляють або імпортують товари в упаковках або самі упаковки. Залежно від матеріалів, з яких вони зроблені, плата за кілограм тари становитиме від 0,84 до 6,18 грн. Зі споживачів стягуватимуть також податок на розміщення побутових відходів. Зараз він теж є, але його розмір становить 4,02 грн. Депутати пропонують підняти його до 80 грн за кілограм. У деяких родин це становитиме до 250 грн – крім плати за вивезення.

Запис В Україні хочуть ввести ще один податок спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Під час тестувань води виявилося, що продукція провідних світових брендів води у пляшках, забруднена крихітними пластиковими частками.

Велике дослідження провели в дев’яти країнах і протестували 250 пляшок води.

В середньому у кожному літрі води виявили біля 10 пластикових часток, які були ширшими за людську волосину. Керувала дослідженням журналістська організація Orb Media.

Тести проводили в Державному університеті Нью-Йорка у Фредонії.

Шеррі Мейсон, професор хімії в університеті, проаналізувавши результати сказав BBC News: “Ми знаходили [пластик] у пляшці за пляшкою та в кожному бренді”.

“Справа не в тому, аби вказувати пальцем на конкретні бренди, а тому, що пластик став поширеним матеріалом у нашому суспільстві, він усюди. І ця вода проникає усюди”.

Наразі немає доказів, що вживання дуже малих часток пластмаси (мікропластмаси) може завдати шкоди здоров’ю людини, але наука має дослідити потенційні наслідки.

Коментуючи результати, професор Мейсон сказав: “Дані, які ми бачимо, не катастрофічні, але вони насторожують”.

Хід дослідження

Дослідники протестували воду у Бразилії, Китаї, Індії, Індонезії, Кенії, Лівані, Мексиці, Таїланді та Сполучених Штатах. Пластик знайшли в 93% зразків, серед таких відомих марок, як Evian, Nestle Pure Life і Aqua.

Аби виключити забруднення води дорогою до лабораторії, закупи в магазинах та доставку води кур’єрами записували на відео. Деякі паки води в США замовили через інтернет.

Щоб виявити у воді мікрочастинки пластику від ста до декількох мікронів шириною, до зразків додавали барвник Nile Red. Він добре прилипає до будь-яких видів пластику.

Потім воду просвічували з такою довжиною хвилі, щоб барвник флуоресціював. Воду фотографували й знімали на відео зі збільшенням, аби підрахувати частки.

Наявність пластику вивчають за допомогою додавання барвника під назвою Nile Red до кожної пляшки. Цю техніку нещодавно розробили британські вчені, аби швидко виявляти пластик у морській воді.

Під час попередніх досліджень встановили, що барвник прилипає до шматків пластику, і підсвічує їх під певним освітленням.

Професор Мейсон та його колеги віднаходили підфарбовані зразки, а потім підраховували кожен шматок, більший за 100 мікронів, розміром як людська волосина.

Деякі з цих частинок, були досить великими, і їх ідентифікували як певний тип полімеру.

Часток, розміром менш як 100 мікронів і до 6,5 мікронів, було набагато більше (в середньому 314 на літр). Їх рахували за допомогою техніки, яку розробили в астрономії, яка рахує загальну кількість зірок у нічному небі.

Склад цих частинок не вивчали детально, але професор Мейсон припустив, що, швидше за все, це також пластик.

Це пояснюється тим, що барвник Nil Red може прилипати й до інших речовин, як фрагменти оболонки або водорості, що містять ліпіди. Втім, вони навряд чи можуть бути у воді в пляшках.

Думка експертів

Експерти розповіли BBC, що люди в країнах, де може бути забруднена водопровідна вода, повинні продовжувати пити воду з пластикових пляшок.

Торік професор Мейсон виявив частки пластику в зразках водопровідної води, а інші дослідники помітили їх у морепродуктах, пиві, морській солі та навіть у повітрі.

Через те, що дослідження не мало експертного огляду і його не публікували в науковому журналі, BBC опитала експертів у цій галузі.

Доктор Ендрю Мейє, з Університету Східної Англії сказав, що дослідження – це приклад “аналітичної хімії високої якості” і що результати були “досить очікуваними”.

Майкл Уокер, член-засновник правління Агентства стандартів харчових продуктів, зазначив, що барвник Nil Red гарно працює у таких випадках, а дослідження “добре проведене”.

Копирайт изображенияGETTY IMAGESImage captionЛюди в країнах, де може бути забруднена водопровідна вода, повинні продовжувати пити воду з пластикових пляшок.

Що відповіли компанії

Компанії, продукцію яких тестували, повідомили BBC, що вони виробляють воду в пляшках за найвищими стандартами.

Втім, вони також повідомили, що правил, які б регулювали вміст мікропластмаси в пляшках, немає. Також там наголосили, що немає і стандартизованих методів тестування такої продукції.

Nestle заявила, що розпочала власне тестування на наявність мікропластику у воді два роки тому, але там кількість часток була меншою за рівень вимірювання. Також в компанії сказали, що дослідники з Університету штату Нью-Йорк не взяли до уваги деякі стадії контролю, через що могли з’явитися помилкові результати.

Gerolsteiner повідомила, що “не розуміє”, у який спосіб дослідники дійшли до своїх висновків. Їхні власні тести на присутність пластику показували результати, які були “значно нижчими допустимих значень”

Coca-Cola, яка виробляє воду Dasani, стверджує, що впровадила”багатоступінчатий процес фільтрації”, але визнає, що мікрочастинки пластику складно виявляти, а тому “в незначних кількостях” їх можуть знаходити навіть у продуктах, які “виробляють за найвищими технологіями”.

Запис Питна вода у пляшках забруднена частками пластику, – дослідження вчених спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Інтерактивна мапа сміттєзвалищ України поповнилася новим інформаційним сервісом, який дозволяє визначити розташування найближчого пункту приймання вторинної сировини. Про це повідомляє прес-служба Мінекології .

«Ми розраховуємо, що зібрана в одному місці інформація про пункти приймання вторсировини не лише спростить їх пошук, а й дозволить залучати все більше громадян до роздільного збирання сміття. Це вкрай актуальна тема, враховуючи не лише наші зобов’язання перед ЄС, а й весь той негативний вплив, якого зазнає природа і самі люди через неправильне поводження із відходами», – зазначив міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак.

За його словами, лише Київ «продукує» за рік майже 1,5 млн тонн сміття, і тільки близько п’ятої частини його утилізується.

«Звичайно, проблема сортування та утилізації сміття має вирішуватись на різних рівнях: законодавчому, державному та місцевому. Проте головний локомотив зрушень в екосвідомості є самі громадяни, а сортування сміття справді вимагає нових підходів і змін у самосвідомості. Не забуваємо, що змішані відходи – це сміття, а зібрані роздільно є ресурсами. Наприклад, 1 тонна макулатури зберігає від вирубування близько 20 дерев», – сказав міністр.

Загалом на мапі відображено понад 700 пунктів на всій території України з їх контактними даними та класифікацією видів вторинної сировини, яку там приймають (батарейки, люмінесцентні лампи, макулатура, пластик, скло і тощо). Найбільше таких об’єктів зареєстровано у Києві (119), на Закарпатті (75), Харківщині (84) та Дніпропетровщині (37).

Щоб знайти необхідний об’єкт, потрібно під зображенням Інтерактивної мапи сміттєзвалищ знайти рядок «Шари» та обрати зі списку «Пункти прийому вторсировини». Позначення на карті змінять свій колір на синій, тепер залишилося серед них вибрати найближчий пункт прийому.

Новий сервіс працює у тестовому режимі, але вже зараз дозволяє користувачам вносити корективи до розміщеної інформації у випадках, коли пункт приймання вторсировини не було виявлено за вказаною адресою або контактна інформація є неточною.

Крім того, користувачі мають можливість додавати інформацію про нові пункти приймання вторинної сировини, які з’явилися у їхньому населеному пункту, але не вказані на мапі.

Запис Інтерактивну мапу сміттєзвалищ доповнили інформацією про пункти прийому макулатури і пластику спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Китай міцно завоював репутацію країни, де проводиться буквально все – від дешевих пластикових дрібничок до суперсучасної техніки. Причому виробництво неякісних товарів принесло китайцям погану славу, і тепер позначка “Made in China” рідко у кого викликає позитивні асоціації.

Чергову порцію масла у вогонь додав ще один винахід китайських промисловців, який поступово починає наповнювати ринки азіатських країн. У Китаї почали виготовляти пластиковий рис.

“До складу синтетичного рису входить крохмаль і штучний наповнювач, який за своїм складом наближений до поліетилену. Вживання цього продукту може призвести до алергії, інтоксикації і захворювань шлунково-кишкового тракту, – стверджують лікарі.

Але чи є на полицях українських магазинів пластиковий рис?

Найпростіший спосіб протестувати рис – це залити його холодною водою. Якщо, набухаючи, він тоне, це свідчить про те, що рис натуральний”.

Другий спосіб – підпалити рис запальничкою і оцінити запах і колір. Він повинен мати приємний зерновий аромат, характерний для рису.

Третій спосіб перевірки – розтерти рис в ступці. Якщо колір буде білим – це рисовий крохмаль. Жовтий колір видає сторонні добавки.

Фахівці кажуть, що китайського продукту у нас небагато. Половина рису – з українських полів. Найбільше цієї культури виробляють в Херсонській та Миколаївській областях. Основні поставки рису до нас ідуть з В’єтнаму, тому частка китайського рису на українському ринку дуже низька.

Запис Як відрізнити натуральний рис від пластикового? спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Сьогодні вже не знайти людину, яка ніколи не користувалася банківською картою.  Маленький прямокутничок пластику став не тільки зручним засобом для розрахунків і зберігання коштів, а й модним аксесуаром. Але, якщо ви вважаєте, що картки – безпечний спосіб зберігати свої заощадження, то ви глибоко помиляєтесь.

Разом із поширенням пластикових карт  почали з’являтися і так звані «карткові» злодії. Все частіше у ЗМІ та на сайтах банків з’являються повідомлення про раптові зникнення грошей з платіжних рахунків . Захиститися від них майже неможливо. Проте можна зменшити ризик потрапити  в такі ситуації.

Скіммінг

Скіммінг (від англ. «skimming – знімання вершків) – незаконне копіювання даних з магнітної стрічки карти за допомоги спеціального пристрою – скіммера, з подальшим копіюванням їх на спеціальну картку, виготовлену шахраями. Якщо ще донедавна про даний вид шахрайства знали тільки на Заході, то нині він розповсюджений і в Україні. Лише за минулий рік шахраї поцупили таким способом з платіжних карт українців майже 11 мільйонів гривень.

Щоб зняти гроші з карти, не обов’язково знати ПІН-код, достатньо даних, нанесених на «пластик». На клавіатуру банкомата зловмисники встановлюють спеціальну накладку, що записує набраний вами ПІН-код, а на отвір для карти – скіммер, який зчитує інформацію з магнітної стрічки. Знаючи ці дані, можна виготовити повністю ідентичний вашому пластик, а потім зняти з нього готівку.

Операції з втраченими картами

Якщо ви загубили платіжну картку, не сподівайтеся, що нею ніхто не зможе скористатися, бо не знають ПІН-коду. Адже в більшості торгових мереж дозволяють не вводити код карти при безготівкових розрахунках. До того ж, для більшості інтернет-платежів вам потрібні лише реквізити, зазначені на самому пластику.

Проте захиститися від крадіжки коштів можна, якщо одразу після втрати карти звернутися до банку для її блокування.

Крадіжки в режимі онлайн

З розвитком інтернету з’явився новий вид шахрайства – фішинг (від англ. fishing – риболовля).  Головна його мета – отримання доступу до конфіденційних даних клієнта  шляхом масових розсилок електронних листів від імені банку. У листі вказують, зазвичай, що карта клієнта заблокована або частина інформації була викрадена.  До листа додають інструкції з її розблокування та список даних, які власник повинен зазначити.  Таку інформацію клієнт відправляє на відповідну електронну адресу або фальшивий сайт банку, навіть не підозрюючи, що просто передає її зловмисникам.

Дізнатися відомості про карту клієнта шахраї можуть також за допомоги вірусу, який зчитує усі введені клієнтом реквізити в інтернет-магазинах, або зламавши бази даних, де зберігається вся інформація по платіжних картах.

Телефонна «риболовля»

Ще одним способом отримання даних клієнта є вішинг. Він майже нічим не відрізняється від фішингу, крім того, що тут  задіяний телефон. Методів телефонних шахрайств безліч. Вам можуть зателефонувати нібито зі служби безпеки банку і сказати, що помітили дивні транзакції на вашому рахунку. І тепер ви повинні надати всю потрібну інформацію, щоби переконатися, що карта не була втрачена або викрадена.

Інколи зловмисники вдаються до дійсно оригінальних методів. Доволі часто трапляються ситуації, коли злодіям не потрібні дані вашої карти. Вони можуть просто попросити вас переслати їм необхідну суму.

Пані Ольга, пенсіонерка,  потрапила саме до такої халепи. Її син проживає у Москві, і вона інколи пересилає йому гроші на кредитну картку. Одного дня їй зателефонували з невідомого номера на мобільний і чоловічий голос промовив: «Мамо, я ненавмисно вбив людину і потрапив до в’язниці. Якщо ти вишлеш 7 000 гривень, то мене відпустять». І вказав номер рахунка. Перелякана мати від хвилювання й справді вирішила, що їй зателефонував син. Вона одразу ж позичила в сусідів потрібну суму й переслала її на зазначені реквізити. І того ж вечора зателефонував її справжній син, який, як з’ясувалося, до в’язниці не потрапляв і жодних грошей пересилати не просив. Бідолашна жінка, зрозумівши, що її ошукали, одразу ж звернулася до банку, щоби гроші на рахунку отримувача заблокували. Але, оскільки вона з власної волі здійснила перерахунок, то справу передали до слідчих органів. Слідство виявило, що рахунка, на який вона переслала кошти, вже не існує. Проте жінці пощастило, що вчасно звернулась до банку і зловмисники просто не встигли перевести кошти. Та отримати їх назад їй все ніяк не вдається.

Як захиститися від «карткових» злодюжок

Це тяжко, проте можливо, якщо дотримуватися певних правил. Для зниження ризику втрати коштів власники карти можуть підключити послугу «СМС-банкінг». Щодо будь-якої операції з рахунком клієнту буде надходити повідомлення, що дозволить контролювати всі трансакції в режимі онлайн. До того ж, варто встановити ліміт на обмеження зняття готівки з картки. Для цього потрібно лише подати заяву до банку, що вас обслуговує.

Крім того:

–          По можливості користуйтесь перевіреними банкоматами (у великих торгівельних центрах або відділеннях банку). Перевіряйте їх на предмет підозрілих пристроїв, камер,  дзеркал чи накладних клавіатур.

–          У жодному випадку не повідомляйте ПІН-код стороннім особам, у тому числі працівникам банку. Тримайте його в пам’яті або запишіть в блокнот. Не тримайте код разом з картою і , тим більше, не записуйте його на карті.

–          Будьте уважні під час здійснення інтернет-покупок. Не переходьте на підозрілі сайти та постійно обновляйте антивірусні бази. Утримуйтесь від участі в підозрілих розіграшах на сайтах, де треба вводити дані вашої карти.

–          Уважно слідкуйте за СМС-повідомленнями та не повідомляйте банківські паролі невідомим особам.

–          У випадку, якщо ви помітили зникнення коштів з вашого рахунка, терміново зверніться до відділення банку, що його обслуговує, та подайте заяву про повернення втрачених коштів. За законом банк зобов’язаний їх вам повернути.

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис Фокуси з банківськими картами спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«Управління твердими побутовими відходами» – саме так звучала тема засідання міжнародної групи у рамках реалізації міжнародного транскордонного Європейського проекту «Покращення транскордонного управління твердими побутовими відходами в Республіці Молдова, Румунії та Україні», яке відбулося цими днями у Новоселиці.

– Щойно розтане сніг, ми почнемо будувати 10 платформ, на яких встановимо контейнери для сміття, – розповідає Марія НІКОРИЧ, голова Новоселицької РДА. – Жителі Новоселиці викидатимуть окремо скло, папір, пластик та інші побутові відходи. А наступного року закупимо спецавтотранспорт для збору цих відходів.

Сума гранту – 735 600 євро, з них – 80 тис. євро дістанеться Новоселиці, яка повинна забезпечити лише 10% співфінансування до цієї суми.

Проект працює від травня минулого року. За цей час виконавці вже почали формувати свідомість громадян: провели кілька зустрічей з населенням міста, семінари і навчання. Бо люди повинні знати, якої шкоди завдають собі, забруднюючи навколишнє середовище.

Накопичене роздільне сміття вивозитимуть: пластик – до Полтави на переробку, папір і скло – поки чекають «свого місця» на одному з українських переробних заводів, а інше сміття – на сміттєзвалище.

Анна КЛЮС, «Версії»

Запис Склу, пластику і паперу – своє місце! спершу з'явиться на Медіа-Версії.