Про деталі проведеного розслідування Голова партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко розповіла під час брифінгу у парламенті.

«Ми дослідили, як взагалі трапилося, що в той час, коли всі країни світу, особливо під час локдаунів, енергетичної кризи, знімають для малих підприємців податки, дають можливості працювати, в Україні ведеться терор проти малого бізнесу. І ми виявили декілька дуже серйозних речей», – зауважила Юлія Тимошенко.

Передусім, за її словами, з ініціативи команди «Батьківщини» була проведена офіційна державна експертиза, яка виявила, що закон про ФОПів був сфальшований.

Коли голосувався закон №2524, це ще при колишньому спікеру парламенту, правка №85 не була проголосована. Це підтверджується стенограмами та всіма документами. І якраз ця правка вивела на вулиці тисячі малих підприємців. Депутати за неї не голосували, але підпис Голови Верховної Ради був поставлений на документі, у якому ця правка збереглася. Треба негайно розслідувати цю справу та скасовувати закон! – наголосила лідерка «Батьківщини».

По-друге, як повідомила Юлія Тимошенко, викликає занепокоєння той факт, що очільник профільного комітету Гетманцев багато років працював на проросійського колишнього депутата Верховної Ради, у якого є зв’язки зі спецслужбами в РФ. Вона впевнена, що СБУ мусить з’ясувати, чи має цей факт зв’язок зі знищенням малого підприємництва, про що буде направлено відповідні звернення.

«Коли сотні тисяч людей залишаються на вулиці в той час, коли ведеться зовнішня війна, це означає, що війна ведеться і всередині України. Тим самим агресором. Використовуючи людей, які обіймають посади в партії «Слуга народу», ворог нищить наше життя зсередини. Ситуація непроста, але коли під прикриттям реформ зачищають наш середній клас, ніхто не має права спокійно за цим спостерігати», – переконана Юлія Тимошенко.

Насамкінець Юлія Тимошенко заявила, що її команда готова надати всі наявні документи для проведення всебічного й повного розслідування цієї справи та наголосила на необхідності поновлення справедливості для малих підприємців.

«Ми вимагаємо негайно прийняти та заслухати делегацію малих підприємців, ухвалити закон 5866-1 та закрити кримінальні справи проти їхніх лідерів і припинити нарешті знищувати середній клас!» – закликала Юлія Тимошенко.

Запис Закон, від якого постраждали ФОПи, – підробка! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Фальшива купюра має серійний номер P25001122816 і номер кліше F001E2. У підробці всі зображення, крім серійного номера чорного кольору на зворотному боці, виконані офсетним друком. Рельєфні елементи зображень імітовані тисненням паперу, попередили у Національному банку.

 

Серійний номер чорного кольору виконаний поліграфічним способом, який подібний оригіналу. У справжній банкноті 500 євро обидва серійних номера – чорного і фіолетового кольорів, виконані високим способом друку.

Крім того, підроблена купюра склеєна з 2 аркушів. Водяні знаки і штрих-кодовий імітовані друком усередині склеєних аркушів паперу.

 

У фальшивих 500 євро захисну стрічку замінили полімерної смугою всередині склеєних аркушів паперу. Частини наскрізного елемента – цифрове позначення номіналу “500”, при розгляді банкноти проти світла поєднуються.

Тексти “500 EURO 500 EYPΩ”, на відміну від оригіналу, мають нерівні краї. Оптично змінне зображення “500” у правому нижньому кутку на зворотному боці банкноти імітовано оптично перемінної фарбою. Ефект зміни кольору з фіолетового на оливково-зелений наявний, але кольори від оригіналу відрізняються за відтінком.

Інфрачервоний захист і магнітний захист імітовані подібно оригіналу.

Запис ОБЕРЕЖНО: ФАЛЬШИВІ ЄВРО! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В Україні працюють маслозаводи, які активно виробляють фальсифікат вершкового масла – це виявило спільне розслідування каналу «1+1» та організації «Громадський контроль».

Телевізійники організували експертизу двох зразків масла, яке продається в роздрібних мережах, – від маслосирзаводів в смт Шишаки на Полтавщині  і Рожнятові на Івано-Франківщині – за ціною 20-25 грн.

На пачках значиться, що воно виготовлене зі 100-відсоткового молока і називається «Масло солодковершкове». Та лабораторія виявила в обох зразках значний вміст рослинних жирів і зовсім не виявила… молока.

До такого розслідування спонукали слова  голови Спілки молочних підприємств України Вадима Чагаровського про те, що 40% вершкового масла в Україні – підробка.

Отже, виїзд на місце

Маслосирзавод на вулиці Заводській у Шишаках виявився офіційно закритим 2 роки тому. На території – опломбоване обладнання та іржаві ємності для вершків. Колись це було потужне підприємство, що виробляло одні з найкращих сирів у країні, масло, згущене молоко.

Охоронець закритого заводу розповів, що підприємство кілька разів змінювало назву: «Гадячсир», «Полтавамолпром», «Техмолпрод», «Техмолпром». Масло з узятого зразка могли виготовити як у Гадячі (Полтавська область), так, наприклад, і в Білій Церкві.

Про те, що завод все-таки працює, свідчила черга фур біля прохідної підприємства.

«Керівництво заводу не дало пояснень, що це за масло», – розповідає Влада Миронова, голова організації «Громадський контроль».

Цей завод не вперше ловлять на підробці: Укрметртестстандарт уже встановлював, що згущене молоко, випущене тут, не містить молока.

Торгові інтернет-майданчики рясніють оголошеннями про продаж вершкового масла з Гадяча за ціною 60 грн/кг. На думку експертів, ціна справжнього масла повинна бути удвічі більшою.

За адресою, вказаною на другий пачці, – смт Рожнятів Івано-Франківської області, вулиця Мазепи, 115,  – знайшли пустир і приватний будинок. Єдиний в смт молокозавод, за кілька кілометрів звідси, за словами охорони, теж не працює.

Територія за парканом свідчить про інше: свіжі корпуси, підстрижені газони. Місцеві жителі розповідають, що завод працює 2-3 рази на тиждень, правда, молоко в населення не бере.

Іванофранківське у білоруській пачці

Малюнок на пачці масла з Івано-Франківщини, яке продають по 14 грн, один в один повторює одну з білоруських марок. Собівартість української пачки, якщо вона зроблена з трансжирів, не перевищує 5 грн з упаковкою, кажуть фахівці.

До речі, трансжири заборонені в 9 країнах світу і, зокрема, у Данії, Норвегії, Ісландії. Кількість серцево-судинних захворювань і смертей від них там істотно скоротилася.

Запис Фейкові заводи в Україні виробляють фейкове масло спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У Херсоні покупцеві в супермаркеті дали решту однією купюрою в 220 гривень. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив місцевий житель Анатолій Грищенко, передає “УНІАН”. За його словами, інцидент стався в “Еко-маркеті” на вулиці Безродного. 

“Громадяни, будьте уважні! Сьогодні отримав таке “чудо” в Еко-маркеті на Безродного”, – застеріг херсонець, розмістивши фото фальшивої купюри.

Запис У супермаркеті Херсона дають решту 220-гривневими купюрами спершу з'явиться на Медіа-Версії.

В «Укрметротестстандарті» з’ясували, що міститься у складі «екстракту лохини» (рос. голубики). 30 мг препарату вартують понад 300 грн, Продається він вільно, але на упаковці немає інформації ні про склад, ні про виробника.

При продажу препарату аферисти публікують поради нібито від відомих медиків про цілющі властивості цих ліків. Згадані медики заперечують своє авторство. Розповсюджувачі обіцяють, що 9 крапель на добу протягом місяця – і ви здорові «навіки». Замовити це диво можна в інтернеті. Так от, експерти «Укрметротестстандарту» з’ясували, що жодними ягодами там і не тхне, так само, як і користю для здоров’я: це просто забарвлена вода, передає «Кримінал ICTV». Та правоохоронці розібратися з аферистами не поспішають.

Між тим, у зловмисників своєрідне почуття гумору: російською препарат зветься «Экстракт голубики», а українською «голубика» – лохина…

Запис Лохина для лохів, або Що насправді продають українцям як дорогі ліки спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Найчастіше в Україні виявляють підробки купюр номіналом 200 і 500 грн, 100 доларів і 100 євро. Про це повідомив заступник начальника управління – начальник відділу протидії злочинам у фінансовій, банківській сфері та зовнішньоекономічної діяльності Департаменту захисту економіки Національної поліції України Руслан Стрембіцький, повідомляє УНН.

«Найчастіше в Україні виявляють підробки таких купюр: 200 і 500 грн, 100 доларів і 100 євро», – зазначив він.

За словами Стрембіцького, велика частина фальшивих купюр вилучається під час інкасації в банкоматах і терміналах.

При цьому, за словами правоохоронця, найчастіше підробки виявляють в Одеській області, приморському регіоні загалом і на Західній Україні (Львів, Закарпаття, Волинь).

Стрембіцький звернув увагу на те, що близько 80% усіх підроблених купюр надходять в Україну з Європи і країн Близького Сходу.

На таких купюрах зазвичай немає частини водяних знаків. При цьому на дотик і зовнішній вигляд фальшиву купюру відрізнити важко. Бувають випадки, коли високоякісні підробки можуть пропускати апарати з перевірки грошей, пояснив він.

Запис Обережно, підробки! Де найбільше фальшивих грошей і чому їх неможлив відрізнити від оригіналу спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Незабаром Новий рік – і ми всі поспішаємо до супермаркетів скупитися. Та саме там слід бути найбільш обережними, бо чимало продуктів на їхніх полицях імпортовані з Китаю. А в Піднебесній навчилися підробляти не лише речі, але й харчові продукти. І це не лише товари зі штрих-кодом 690-693, від купівлі яких бажано взагалі відмовитися, а й ті, на чиїх упаковках, замість назви виробника, зазначене місце фасування із відповідним штрих-кодом…

 1.Риба тиляпія. Водиться або ж вирощується у прісній воді в районах з тропічним кліматом.  До магазинів потрапляє здебільшого з рибних ферм Китаю. Це одна з найгірших, токсичних і шкідливих риб, що лише можуть потрапити до нас на стіл. Хоча смачна. Тиляпія абсолютна всеїдна, зростає у маленьких басейнах із постійною нестачею місця й води. До слова, китайські фермери ніколи не дають своїм дітям рибу, яку самі виростили. 80% тиляпії завозиться до нас (і до США так само!) з Китаю.

2. Тріска. Ще один вид риби, що вирощується на фермах у Китаю. Тріска так само не належить до здорового харчування, бо теж виростає у продуктах власної життєдіяльності. Приблизно 50% тріски на наших прилавках – із Китаю.

3. Яблучний сік. Хочете – вірте, хочете – ні, але яблучний сік, який ми споживаємо, теж завозять з Китаю. І це тоді, коли наш, український, впевнено завойовує Європу. Тож задля вашого здоров’я й здоров’я ваших дітей краще уникати яблучного соку в пакетах.

Робіть соки вдома і одразу ж споживайте. У суміші з овочевими вони добре регулюють цукор у крові.

4. Консервовані гриби. Нещодавно контрольні служби США виявили цілі партії зіпсованих консервованих грибів, завезених з Китаю. Деякі китайські консервні фабрики зайшли так далеко, що додають до тексту на упаковках слово «органічний» – для збільшення прибутку. А китайські гриби посідають третину грибної продукції у магазинах нашої країни. Тож значно краще купувати місцеві гриби – вони точно органічні.
5. Китайський часник. Аби він краще зберігався, його обприскують спеціальними хімікатами, які погано впливають на організми споживачів. Третина часнику в супермаркетах – з Китаю. Його легко розпізнати: Він заманливо білий й має великі головки.                                                                                          
6. Рис із… пластику. Підроблений рис виробляють із картоплі й синтетики, що використовується у виробництві… гуми. Коли зварений рис тривалий час залишається твердим, швидше за все, там пластик, а це – пряма дорога до онкології.
7. Чорний перець горошком. Виробники чорного перцю в Китаї додають до нього чорний річковий мул: за певної концентрації ви навіть не відчуєте підміни. Відсутність регуляторних органів у виробництві харчів у Китаю може різко вдарити по нашому здоров’ю.
8. Сіль. Промислова сіль – зовсім не кухарська. Але саме китайська технічна сіль імпортується до нас уже роками. Через різні домішки із часом вона спричиняє фізичні та інтелектуальні відхилення й навіть розлади репродуктивної функції, спричиняючи безпліддя.

 9. Зелений горошок. Цей продукт масово виробляється в Китаю від 2005 року. Підроблений зелений горошок створюється з сої, зеленої фарби і метабісульфіту натрію (хімічний консервант). Ці домішки заборонені для виробництва харчових продуктів, бо призводять до пухлин і порушення обміну речовин. Цей горошок не стає м’яким після варіння, а вода «позичає» в нього неприродний зелений колір.

а між тим…

Україна збільшила імпорт пальмової олії на 51%

У травні поточного 2016/17 сезону імпорт пальмової олії в Україну виріс до 17,9 тис. тонн, що майже на 28% більше в порівнянні з попереднім місяцем і на 51% ― щодо травня минулого року.

Натомість Україна експортувала олії на $4,2 млрд. Висновок: олію європейцям, українцям – пальмову.

Запис Українські продукти впевнено завойовують Європу, а ми споживаємо китайські, що містять пластик, пестициди й канцерогени спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Із початком дії Угоди про зону вільної торгівлі з ЄС багато говориться про якість продукції українських виробників, які, щоб вийти на європейський ринок, мають дотримуватися високих стандартів. Тим часом планка для харчової продукції, яка завозиться в Україну, залишається відверто заниженою, а подекуди держава взагалі не перевіряє те, що потрапляє на український ринок. Як наслідок, українці, купуючи продукти навіть відомих західних торгових марок, отримують товар гіршої якості, ніж споживачі в ЄС. Чим відрізняється куплений в Україні і в Німеччині шоколад, скільки насправді у заморожених креветках води, і що не так із сиром, який продають у нас, – пояснюють фахівці.

Приводом для цього матеріалу стали результати проведеного у Литві дослідження складу продуктів харчування, які виробляються міжнародними європейськими компаніями в ЄС.

Як виявилось литовцям не додають какао, цукру та полуниці, порівняно з німцями. Так, наприклад, у чаї Nestea у Німеччині до складу входить лише цукор, а у Литві – сахароза та стевія, у печиві Milka в Німеччині 35% шоколаду, а у Литві лише 32%, в йогурті Activia Danon німцям кладуть 9% полуниці, а литовцям тільки 8,2%. Окрім того, в країнах нової Європи в продуктах використовується більше хімічних домішок, аніж у більш заможних країнах ЄС.

Міністр сільського господарства Литви вважає це несправедливою комерційною практикою. Його підтримав єврокомісар з питань захисту споживачів. Тож балтійська держава буде добиватись усунення цієї дискримінації через проведення загальноєвропейського дослідження та прийняття відповідних нормативів Євросоюзом.

Тим часом, ця ситуація змушує українців задуматися: якщо громадяни Литви, яка є членом ЄС, отримують гіршу продукцію, то що тоді можна сказати про товари на полицях українських магазинів?

Що перевіряє держава

Генеральний директор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко зазначає, що «литовці отримують в чотири рази менше за німця, а українець у п’ять разів менше за литовця».

«Тому про склад продуктів навіть відомих міжнародних компаній можна лише тільки здогадуватись або читати їх на упаковці. Висновок один: рівень життя країни напряму впливає на якість продуктів, які ми купуємо. В Україні держава вже давно не проводить досліджень якості та безпечності продуктів, тому ми й не маємо у своєму розпорядженні відповідних даних», – наголошує він.

Аналогічних до проведених Литвою досліджень в Україні на державному рівні справді немає. Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа у коментарі ІА ZIK зазначив, що їхня служба працює у відповідності до українського законодавства і звірятись з західними перевірками не може, оскільки не має бази Європейського Союзу.

Також він пояснив, в яких випадках проводяться перевірки харчової продукції, яка ввозиться в Україну: «Підстави для цього передбачені Митним кодексом. Це невідповідність маркування, це якщо маркування не відповідає вимогам, не герметичне або розірване. Виключно за таких підстав ми направляємо на проведення лабораторного дослідження. Взагалі в нас діє система, коли, якщо йдеться про продукцію тваринного походження, ми даємо можливість імпортувати підприємствам, які мають єврономери. Тобто перший етап відсіювання продукції – на рівні підприємств, які постачають. А другий етап – якщо є законодавчі підстави направляти товар на лабораторні дослідження, ми направляємо».

Голова Держпродспоживслужби також додав, що згідно із новим законодавством, має бути розроблений довгостроковий план моніторингу і буде визначена певна періодичність контролю, відповідно до якої відбиратимуть зразки продукції. План цей мають затверджувати на наступний рік.

Наразі ж про якісний склад продуктів західних торгових марок в Україні можемо судити лише з окремих досліджень громадських організацій і науковців. І висновки їхні не вселяють оптимізму.

Непотріб з-за кордону і хаос на внутрішньому ринку

Сьогодні Україна перетворилася на таке собі сміттєзвалище європейського непотребу, вважає заступник голови правління Союзу споживачів України Олег Цільвік.

Для цього, каже він, є об’єктивні підстави, як низька купівельна спроможність населення. Але є й фактор держави, яка фактично не виконує свої обов’язки перед громадянами, не забезпечуючи безпечність продукції, яка потрапляє на внутрішній ринок. Експерт переконаний, що ефективність Державної служби з питань безпечності харчової продукції та захисту споживачів сьогодні фактично нульова.

«Держава перевіряє продукцію, тільки якщо є якісь масові отруєннями людей. Тобто це поодинокі випадки. А системно цей контроль не здійснюється через брак коштів, але, скоріше за все, через, відсутність політичної волі. Ті дослідження, які проводять громадські організації і які виявляють фальсифікат, на жаль, не є затребуваними з точки зору держави. Нині діюче законодавство не дозволяє виходити на перевірки за зверненнями громадських організацій. Тобто для того, щоб державний орган належними чином відреагував, має звернутися фізична особа-споживач. А, як ви розумієте, споживачу не просто купити за 50 чи 100 грн сир, випробувати його в лабораторії на наявність рослинних жирів, сплатити за це 1,5 тис. грн і потім скаржитися на продавця або виробника. Крім того, у більшості випадків сьогодні народ купує на ринках, де фіскальний чек не видають й ідентифікувати продавця чи отримати документи про походження товару неможливо. Тобто така реальна ситуація – повний хаос на внутрішньому ринку», – вважає Олег Цільвік.

«Стосовно ж того, що везуть до нас з європейського ринку, то це продукти низької якості. Буквально тиждень тому я був на форумі, де збиралися виробники молочної продукції, і там наводили приклад. Було досліджено сім зразків сиру, який виробляється в Польщі і реалізується в нас. Виявилося, що всі ці зразки були фальсифікатом сиру, бо містили жири рослинного походження», – додає він.

Фальсифікат і згода виробників

Олена Сидоренко, експерт з якості та безпечності харчових продуктів, професор кафедри товарознавства, управління безпечністю та якістю Київського національного торговельно-економічного університету, також підтверджує, що продукти, які продаються під однією маркою в Україні і в Європі, часто відрізняються за своїм складом. І це, за словами фахівця, може бути зумовлено двома чинниками.

«Один із них – фальсифікація. Тобто коли відомий бренд фальсифікують, а оскільки ринковий контроль в Україні зараз ослаблений, законодавство змінюється, то немає можливості систематичних перевірок», – зазначає експерт.

Вона пояснює, що підроблену продукцію часто можна відрізнити за упаковкою. Наприклад, якщо «Нестле» реалізовується у жерстяній тарі з наклеєною паперовою етикеткою, то це просто фальсифікат, оскільки для цього бренду характерна жерстяна тара без паперової етикетки. Справжня кава «Якобс» реалізується лише в скляній тарі. Якщо в іншій – то це фальсифікат.

Також в Україну часто постачають фальсифікований чай. До прикладу, напис «Made in China» свідчить про те, що це 100% фальсифікат, тобто низькосортний чай запакований як високосортний під виглядом якогось бренду. Тоді як на справжньому фірмовому чаї має бути напис, яка це китайська торгова компанія, яка провінція, де зібраний чай, і потім його характеристики.

Інша причина, чому реалізовувана в Україні імпортна продукція може відрізнятися за складом від європейської, – це умови, які прописані в контракті між виробником і постачальником. Фірма, яка в Україні займається розповсюдженням певної імпортної продукції, може в контракті прописати свої умови для того, щоб здешевити продукт і щоб він, відповідно, був затребуваним на українському ринку, де купівельна спроможність населення значно нижча, ніж у країнах Західної Європи.

«Відповідно, тоді той чи інший бренд може для України виробляти таку продукцію, яка за певними параметрами буде відрізнятися. І тоді це проблема нашої держави і проблема відсутності контролю з боку держави, а не проблема бренду. Так, брендовий виробник може сказати, що не буде поставляти продукцію з іншими вимогами, але зрозуміло, що це бізнес, і виробники завжди зацікавлені в прибутку, тому поставляють ту продукція, на яку є замовлення», – зазначає Олена Сидоренко.

Вона пояснює, що для здешевлення продукції виробники замінюють найбільш дорогоцінні компоненти. Ось лише кілька прикладів.

Скажімо, якщо в Європі у крабових паличках вміст м’яса риби 60%, то для нас можуть виготовити палички з вмістом сурімі лише 20%.

У заморожених креветках, які також імпортуються в Україну і є далеко не дешевим продуктом, може бути багато глазурі – навіть 50%. Це додає маси, і у споживача створюється зорове враження, що він купив багато креветок, а насправді там багато льоду.

Також суттєва різниця буває у складі шоколаду. Наприклад, у шоколаді, який продають в Німеччині, може бути 40% какао-масла, тоді як та ж сама торгова марка в Україні може продавати шоколад лише з 20% какао-масла. «Проте основне, що склад продукції має бути зазначений на упакуванні. Будьмо пильними, не сподіваючись лише на відомий бренд», – наголошує Олена Сидоренко.

За матеріалами інтернет-видань segodnya.ua, zik.com.ua

Запис Україна як сміттєзвалище європейського непотребу, або що “впарюють” українцям під виглядом “брендових” харчів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Зареєстрованих засобів – одиниці

Аби розібратися в розмаїтті спреїв, гелів, кремів, фумігаторів, які рятують від комарів, звернулися до заступника головного лікаря Чернівецької ОблСЕС Наталії ГОПКО:

– Справді, для запобігання інфекційним хворобам, зокрема, малярії, ми рекомендуємо використовувати захисні засоби, занесені до реєстру Мінздоров’я. Застосовувати препарати треба лише відповідно до інструкції, яка має бути написана українською або російською мовами.

– Але таких засобів у переліку – одиниці…

– Так, але про це мало хто знає. Тому обов’язково треба цікавитися висновком санітарно-гігієнічної експертизи і реєстраційним посвідченням на засіб. Про це теж має бути написано в інструкції. Щоправда, нині можна знайти на прилавках дієві засоби з інструкцією, але не внесені до реєстру МОЗ.

– Чи можна використовувати фумігатори впродовж усієї ночі, як це роблять наші люди? Чи не шкодить це здоров’ю?

– Фумігатор діє тільки увімкненим. Особисто знаю людей, у яких фумігатори працюють 24 години на добу. Щодо побічних ефектів, то можливі токсичні отруєння чи алергічні реакції, але, на щастя, в нашій області подібних випадків не зафіксовано. Зрозуміло, що придбаваючи підробку, ризик отруїтися збільшуєте в рази.

– Як проводити дезінсекцію підвалів, під’їздів, де скупчуються комарі?

– Цим повинні займатися ЖРЕПи, адже мешканці платять їм за ці послуги.

Інсектициди – отруйні речовини для знищення паразитів.

Репеленти – засоби, що відлякують комарів та інших комах.

Фумігатор – прилад для розпилювання отруйних речовин від комах.

Китай підробляє усе

Як відрізнити справжні інсектициди від підробних, розповідає Надія КУТИНІНА, головний спеціаліст управління захисту прав споживачів:

– Найперше, купувати інсектициди, до речі, як і засоби від бліх для тварин чи від колорадських жуків, треба лише в магазинах, бо на ринках повно підробок. Не женіться за дешевими препаратами: ціна підробки менша майже вдвічі, але ж здоров’я дорожче!

– Чи існують певні зовнішні ознаки підробки?

– Як і на будь-якому товарі, на упаковці повинні зазначатися відомості про споживчі властивості, термін придатності та виробника засобу. Коли написано тільки «Зроблено в Україні» або «Made in Chine», це – підробка, бо повинна бути точна адреса. Викинути раджу також засоби, в інструкціях до яких є граматичні помилки. В інструкції ОБОВ’ЯЗКОВО повинні також зазначатися застереження до використання. І, насамкінець, уже звична порада: вимагайте і зберігайте товарний чек.

Ефективний = небезпечний

Перш ніж засоби від комарів потрапляють у продаж, їх досліджують у київському Інституті екогігієни й токсикології. Лабораторія прикладної токсикології визначає ступінь їхньої ефективності та безпеки для людей. Керівник лабораторії Сергій Світлий в інтерв’ю «Gazeta.ua» розповів, що не всі засоби дієві й безпечні, як і не завжди правдиві написи на упаковках.

– Виробники, наприклад, рекомендують вмикати фумігатор на всю ніч. Я раджу – не більше ніж на 2 год, – говорить п. Світлий. – Бо коли отрута вбиває живу істоту, значить, вона в будь-якому випадку шкідлива. Натомість у Росії, скажімо, фумігатори рекомендують тримати увімкненими цілодобово. У ньому швидше закінчиться рідина – і ви підете купувати нову.

Виробникам аби продати!

Засоби від комарів бувають двох видів: ті, що комах відлякують, і ті, що вбивають. Засоби, що вбивають, більш небезпечні для людей, надто коли не дотримуватися інструкцій. Якщо засіб радять використовувати лише на вулиці, не беріть його до хати! Наприклад, антикомарина спіраль, що димить: її виготовляють із кокосової тирси. Під час тління спіралі виділяються шкідливі для людини продукти горіння. Якщо запалити спіраль у приміщенні, можна отруїтися, як чадним газом.

–У жодному випадку не можна використовувати жодні засоби від комарів, коли в домі є маленька дитина, – переконаний Сергій Світлий. – Хоча у продажу ніби й є спеціальні дитячі засоби, з екстрактами ромашки та лаванди, але вони малоефективні.

Кожний засіб у лабораторії тестують щонайменше 3 роки. Частину препаратів забороняють до вжитку й продажу. Так, нещодавно забракували порошок на основі отрути дефіноцину. За інструкцією, його треба розсипати на підлозі. Потім господарям довелося б дихати отруйною пилюкою невідомо скільки часу! Але нелегально цей порошок завозять до України й продають на ринках.

Вибір часу: укуси чи рак

Найбільше нарікань на токсичність отримали ароматичні спіралі з деревної тирси, які містять інсектицид алетрин. 2006-го влада Південної Кореї заборонила використання в цих репелентах канцерогену «малахітова зелень». Місцеві експерти після випробувань спіральок визначили, що при згоранні всередині закритої кімнати однієї такої спіралі міцний канцероген формальдегід виділяється у кількості, яка дорівнює 22-м викуреним цигаркам. А кількості твердих частинок у димі, що утворюється при горінні, вистачить на 56 сигарет. У дітей такі спіральки можуть спричиняти астму.

Головною складовою популярних аерозолів є піратрид, здатний паралізувати нервову систему комарів. Біда в тому, що люди використовують ці аерозолі дуже інтенсивно і великі їхні кількості потрапляють усередину організму через шкіру, з їжею, через предмети домашнього ужитку та іграшки.

Учені з Франції, Словенії і Республіки Бенін солідарні з корейцями. У журналі «BMC Medicine» оприлюднена стаття, яка доводить, що головна речовина більшості засобів від комарів – ДЕТА (діетілтолуамід) – потенційно небезпечна для нервової системи людини і може спричинити параліч. ДЕТА не тільки відлякує комах. Молекули ДЕТА впливають на діяльність нервових клітин – як комара, так і людини, надто у взаємодії з іншими речовинами.
Раніше вважалося, що ДЕТА просто неприємний для комах, тож вони прагнуть його уникати. Оскільки запаху цієї речовини людина не вловлює, а негайних токсичних ефектів вона не має, ДЕТА використовують як засіб, що відлякує комарів.

А комарам – «фіолетово»…

Стійкості до антималярійних препаратів і до звичайних інсектицидів комарі набувають дуже швидко. Комахи, особливо ті, що живуть в Африці, звикають до отрути вже у третьому-четвертому поколінні. Крім того, відчувши загрозу, комарі мігрують на величезні відстані, тож спалахи малярії нині реєструють у країнах, де ця хвороба – зазвичай величезна рідкість.

Тому Всесвітня організація охорони здоров’я наголошує: нинішні інсектициди ефективні далеко не в усіх випадках! Натомість люди адаптуються до отруйних речовин набагато повільніше. Тому боротьбу з кровососами за допомоги інсектицидів ВООЗ вважає неефективною.

Лєра ЯСНИЦЬКА, «Версії»

Запис Люди проти комарів: виживуть пристосовані спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ризикова професія – чиновник

Серед осіб, за 9 місяців поточного року притягнутих на Буковині до кримінальної відповідальності за справами про корупційні прояви, – 4 депутати, голова міської ради одного з районів області, керівник Територіального управління державної інспекції на автомобільному транспорті в Чернівецькій області, 3 сільських голови, 4 митники, 3 податківці, 1 спеціаліст земельних ресурсів, державний реєстратор однієї з РДА, генеральний спеціаліст відділення комплектування Чернівецького міського військового комісаріату, начальник Управління праці та соціального захисту населення міської ради в одному з районів області, 2 державні виконавці ДВС, інспектор з карантину рослин…
Співробітники Державної служби боротьби з економічною злочинністю розкрили 76 злочинів з ознаками корупції. Порушено 33 кримінальні справи. Закінчено провадження щодо 44 злочинів зі складом корупції, всі скеровані до суду. Спілкуючись із журналістами, начальник УДСБЕЗ УМВС в Чернівецькій області Василь ХАЩУК жартома поскаржився, що липнева повінь значно погіршила показники економічної злочинності, бо на ліквідацію її наслідків держава виділяла великі гроші – і для нечистих на руку представників влади на місцях це була завелика спокуса. Тож услід за спокусою для викритих чиновників саме настав час покаяння і покарання.

Підлеглі «здали» директора

35-річний директор однієї з страхових компаній у Чернівцях заскочив декого зі своїх співробітників на вчинках, за які можна притягати до кримінальної відповідальності (підробка страхових полісів, укладання «лівих» договорів тощо). І запропонував «вирішити питання» за $4 тис. Підлеглі вирахували, що дешевше звернутися до міліції самим. Правоохоронці затримали спритного керівника саме під час передачі хабара. Наразі він перебуває в СІЗО.
Загалом від початку року співробітниками УДСБЕЗ в Чернівецькій області порушено 20 кримінальних справ про хабарництво по 75 злочинах (42 – одержання, 33 – давання).
Валентин ГРИНЮК, громадський кореспондент

Відкрито і таємно

У Топорівцях Новоселицького району невідомий вдерся до оселі 75-річного місцевого мешканця і погрозами змусив віддати наявні гроші – 1303 грн. Правоохоронці «вирахували» злодія – 32-річного мешканця Шипинців, вилучені речові докази.
До будинку 33-річної жительки Васловівців грабіжник проник таємно і викрав 9080 грн.
Працівники районного карного розшуку затримали за скоєне 14-річного місцевого жителя. Речові докази вилучено.

На те й дорога?

На вул. Винниченка в Чернівцях «ВАЗ-21013» 52-річного місцевого жителя зіткнувся з «БМВ-Х5» 35-річної чернівчанки. Пасажир «ВАЗ» із закритим переломом гомілки доставлений до лікарні ШМД.
45-річний мешканець Старих Бросківців не впорався з керуванням «ВАЗ-2105» та врізався в дерево на узбіччі дороги. Потерпіла пасажирка, його ровесниця: із закритою черепно-мозковою травмою вона доставлена до Сторожинецької ЦРЛ.
У Луківцях Вижницького району 17-річний вижничанин на мопеді наїхав на велосипедистку, 57-річну місцеву жительку. Не пощастило власнику мопеда та його пасажирці: обидва лікуватимуться у Вижницькій ЦРЛ від численних травм.
28-річний сторожинчанин на «ВАЗ-2106» у Комарівцях збив 27-річного місцевого жителя, який пересувався на скутері. Останній з численними травмами доправлений до Строжинецької ЦРЛ.
24-річний житель Маршинців Новоселицького району раптом вискочив на проїжджу частину дороги та знайшов свою смерть під колесами «Мерседеса-спринтер» свого ровесника з Молдови.
У Чернівцях на вул.Калинівській «Мерседес» 35-річного місцевого жителя збив 40-річного пішохода, також чернівчанина. Потерпілий з переломом ребер госпіталізований у лікарні ШМД.

Запис Кримінал спершу з'явиться на Медіа-Версії.

До «Євро-2012» в Україні відкриють нову телефонну службу: екстрений виклик «112». Вона охопить 5 «футбольних» областей України та Вінниччину, яка лежить на шляху з Європи. За цим номером можна буде викликати міліцію, пожежників, «швидку» і газівників. Диспетчери знатимуть іноземні мови.
Всі на сайти!
Україна веде перед у Європі за кількістю людей, що надають перевагу інформації в інтернеті над друкованими ЗМІ. Нині в Україні зареєстровано 90 тис.сайтів. Передбачається, що до 2010 року ця цифра зросте до 500 мільйонів. Це більше 10 на душу населення – з малими і старими.
Фізика школярів
«Пташка, що п’є», «Їжачок, що танцює» та «Співочі труби» – це не мультфільми, а фізичні досліди з  «Парадокс-шоу» для школярів уХарківському національному університеті. Наука – це не тільки виснажливі дослідження чи набір формул, це мистецтво, – каже автор проекту Наталя Казачкова.
А ми це їмо
Перевірка згущенки, випущеної різними українськими фірмами, виявила що до 50% цього продукту, який так полюбляють діти і кондитери, – підробка. З 9 перевірених брендів 4 зовсім не містили молока.  А ще жахає, що з усього розмаїття майонезів лише «Чумак» і «Олком» можна назвати продуктами харчування: решта містять такі сполуки, наслідки споживання яких хіміки не можуть передбачити. На Рівненщини, за даними супермаркетів, у продажах передує саме один з таких – «Торчин Європейський».  Наведена інформація оприлюднена в офіційному виданні України «Урядовий кур’єр».

Запис Україна спершу з'явиться на Медіа-Версії.