Непорозуміння із видачею проїзних документів, які сталися влітку, здавалося б, позаду. Ще на початку осені «Версії» оприлюднили оптимістичне повідомлення першого заступника  начальника управління Державної міграційної служби у Чернівецькій області Віктора Пислара про те, що закордонний паспорт у Чернівцях можна отримати без жодних перешкод. Вартість оформлення, за його словами, становить 373 гривні.

На публікацію у газеті звернула увагу наша читачка пані Ольга К. Термін дії її закордонного паспорта збіг восени. Жінка хотіла підготувати документи завчасно, щоби спланувати поїздку на новорічні свята. Подавати документи пішла, узявши із собою газету, проте отримати новий паспорт їй не вдалося й досі, до того ж і суму їй назвали вищу – 452 гривні.

– Уперше я прийшла до паспортного столу, що на вулиці Кармелюка, влітку, щоби розвідати обстановку, – розповідає пані Ольга. – Побачивши, що там суцільний аврал, вирішила перечекати сезон відпусток і негаразди з друком бланків, тож повернулася на початку осені. Проте картина майже не змінилася. Я поспілкувалася з жінкою із черги, яка була уся на нервах. Вона приходить вже не перший день, коли чергу зайняла о 8-ій ранку, то була вже п’ятнадцятою. За один день, за підрахунком людей, встигають прийняти біля п’ятнадцяти осіб, тому я поки що жодного разу навіть не займала чергу, адже приходила запізно. На кожного громадянина відведено 20-30 хвилин, але трапляється, що процедура затягується. До того ж з’являються позачергові клієнти, через яких також не вдається всіх прийняти. Виходить, що треба відпрошуватися з роботи на цілий день. А що робити, коли не вдасться подати документи з першого разу? Доведеться пропускати ще один чи кілька робочих днів, а не кожний роботодавець розуміє таку ситуацію. До того ж, обстановка дуже непривітна, відчувається нервове напруження і неможливо поставити жодного запитання.

За словами начальника підрозділу Шевченківського РВ УДМС Петра ТКАЧУКА, черги не створюють штучно.

– Протягом робочого дня з питань оформлення закордонного паспорта у відділі можуть прийняти максимум 30 осіб, – зазначає Петро Ткачук. – Проте, нерідко відвідувачів приходить значно більше. Тож доводиться запрошувати людей прийти до установи наступного дня та, з дозволу черги, приймати їх першими.

Перевантаження в роботі підрозділу створюється, певною мірою, через мешканців інших районів та областей, які прагнуть оформити паспорт для виїзду за кордон саме в Чернівцях. При цьому в області діє ще кілька вузлів Державної інформаційної системи реєстраційного обліку фізичних осіб та їхнього документування (ДІС). До прикладу, паспорти громадянина України для виїзду за кордон у Чернівцях оформляють мешканці Заставнівського та Кельменецького районів, де працюють свої вузли ДІС на базі районних підрозділів.

Проблему черг у найбільшому в Чернівцях територіальному підрозділі керівництво УДМС області сподівається ближчим часом усунути з відкриттям сервісного Центру обслуговування громадян ДП «Документ». Оформлений у цьому центрі паспорт громадянина для виїзду за кордон буде дещо дорожчим. Проте за рахунок охочих скористатися такою послугою черги до чернівецького підрозділу міграційної служби мають скоротитися.

Чому може змінюватися ціна закордонного паспорта?

Вартість паспорта громадянина для виїзду за кордон – 377,15 грн. – складається з держмита (170 грн.), вартості послуг міграційної служби (87,15 грн.) та вартості бланка (120 грн.). Кінцева вартість паспортного документа для виїзду за кордон може бути змінена при внесенні до нього даних про дітей, надані працівниками ДП «Документ» представницьких та інформаційно-консультаційних послуг та коли здаєте старий закордонний паспорт. Певний відсоток при сплаті обов’язкових платежів стягує також банківська установа.

Ольга СКЛЯРЧУК, «Версії»

На замітку

Потрібні документи:

Паспорт і дві ксерокопії з нього;

Ідентифікаційний код та ксерокопія;

Квитанції про сплату держмита й послуг;

Закордонний паспорт (за наявності);

Проїзний документ дитини (за наявності);

Військовий квиток або довідку з військомату (чоловікам 18-25 років).

 

Пільгові категорії:

Інваліди 1 та 2 групи;

Чорнобильці 1 та 2 категорії;

Учасники бойових дій.

 

З питань оформлення закордонного паспорта можна звертатися:

Телефон довіри у Чернівцях: (0372) 55-33-67

Гаряча лінія Державної Міграційної Служби, м. Київ: 38(044)3837626

Запис Паспорт на нервах спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Ще в середині 1990-х Київ зобов’язався перед Радою Європи перетворити каральні органи прокуратури радянського зразка на цивілізований інститут обвинувачення.

Зараз є три законопроекти, які можуть докорінно змінити прокуратуру.

Перший – від Комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права, другий – від опозиції, третій – від Адміністрації президента. Найбільше шансів стати законом має, звісно, останній.

На початку жовтня 2013 року народний депутат з фракції Партії регіонів Віталій Журавськийзаявив, що законопроект “Про прокуратуру” спричинить скорочення 15 тис прокурорських посад.

Пізніше радник президента Андрій Портнов додав: крім спеціалізованих прокуратур будуть ліквідовані й міські або районні прокуратури, де вони діють паралельно.

Чиновник також розказав про плани з реформування органів прокуратури, які можна охарактеризувати як суттєве скорочення функцій та чисельності прокурорів.

Наприклад, будуть скасовані “совкові” функції загального нагляду та попереднього слідства. Повноваження органів прокуратури у суспільних сферах, не пов’язаних з криміналом, зведуться лише до представництва в судах.

Законопроект містить чіткий перелік підстав для здійснення прокуратурою представництва інтересів держави в суді. Щодо захисту громадян в суді, то на послуги прокурора матимуть право лише неповнолітні, визнані судом недієздатні або обмежено дієздатні громадяни.

Які висновки може зробити звичайний платник податків? Тільки позитивні.

Через структурні зміни і скасування більшості повноважень повинна скоротитися армія привілейованих бюджетників.

Очевидно, на посадах втримаються лише найкращі прокурори. За рахунок звільнених колег вони отримають більшу зарплату, тож корупція втратить підґрунтя.

Проте, схоже, в Генпрокуратурі мають особливу думку. Поки що процеси розгортаються у зворотному напрямку.

Прокуратура нарощує м’язи

Протягом 2012-2013 років кількість прокурорів зросла в усіх областях, крім Миколаївської. Цифри показують, що така тенденція триває.

Найшвидше кількість працівників органів прокуратури зростає в Івано-Франківській області. 1 січня 2012 року їх було 284, 1 січня 2013 року – 308, а 1 жовтня – 446.

У Дніпропетровській області з 1 січня 2012 року по 1 січня 2013 року чисельність співробітників органів прокуратури зросла з 819 до 956.

У прокуратурі Києва за десять місяців чисельність працівників зросла на 121 особу до 891. Однак найбільше прокурорів має Одеська прокуратура: 1 142.

* – на 16 липня 2013 року

“У структурі загальної чисельності штату зростає і кількість слідчих посад у зв’язку із змінами, які відбулися на підставі наказів генерального прокурора України”, – пояснив старший прокурор Закарпатської області Микола Мокрянин у відповіді на запит ЕП.

За його словами, штатна чисельність 1 січня 2013 року становила 403 особи, з яких 278 осіб – прокурорсько-слідчі працівники. На 9 жовтня 2013 року у штатному розписі прокуратури області налічувалося 434 посади, з них 303 – прокурорсько-слідчі.

Мокрянину вторить старший прокурор Київської області Алла Іллінська. “На 1 січня 2013 року штатна чисельність працівників прокуратури області становила 619 осіб, з них 450 – прокурорсько-слідчі працівники. На 1 січня 2013 року – 698 і 489 осіб відповідно”, – повідомила вона.

Відомство генпрокурора Віктора Пшонки теж збільшує кількість слідчих. У листі до автора заступник начальника відділу забезпечення доступу до публічної інформації ГПУ Валентин Прокіпчук повідомив наступне.

Штатна чисельність працівників ГПУ 1 січня 2012 року становила 1 232 посади, у тому числі 748 посад прокурорсько-слідчих працівників, 1 січня 2013 року – 1 448 і 875 посад, 1 жовтня 2013 року – 1 709 і 944 посади відповідно.

Справжні причини такого зростання Генпрокуратура не розголошує.

На запитання автора начальник відділу забезпечення доступу до публічної інформації ГПУ Лариса Мілевич зауважила, що чисельність органів прокуратури формується з урахуванням вимог щодо належного виконання ними функцій, визначених Конституцією та законом “Про прокуратуру”, в межах фонду зарплати.

Затверджує структуру і штат органів прокуратури генеральний прокурор.

Такі дії ГПУ суперечать офіційним планам Адміністрації президента.

Відповідно до перехідних положень нового КПК, слідчі органів прокуратури до створення Державного бюро розслідувань розслідують лише кримінальні правопорушення службових осіб, яких віднесено до першої-третьої категорій посад, а також суддів та працівників правоохоронних органів.

До речі, подейкують, що Державне бюро розслідувань може очолити колишній перший заступник генпрокурора Ренат Кузьмін.

Колишній політв’язень Юрій Луценко має власну думку. “В нормальних країнах прокурор – адвокат держави. Їх кількість залежить від кількості процесів. У нас прокуратура – інструмент позбавлення волі та власності на користь влади. Тому їх чисельність залежить від масштабів фабрикацій та політичних репресій”, – каже він.

У такій ситуації має право на життя версія про тиск керівників обласних прокуратур на ГПУ, адже в кількості підлеглих зацікавлені насамперед вони.

За регламентами обласних прокуратур, чисельність апарату розробляє відділ роботи з кадрами на підставі пропозицій заступників прокурора області, які погоджуються з організаційно-контрольним відділом.

Однак відповідно до закону “Про прокуратуру” генпрокурор затверджує структуру і штатну чисельність підпорядкованих органів прокуратури. Підлеглі прокурори можуть вносити зміни до встановлених штатів підлеглих прокуратур в межах затвердженої чисельності, але тільки за погодженням з генеральним прокурором України.

Голова комітету Верховної ради з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією Віктор Чумак висунув свою версію розбіжності між словами АПУ та діями ГПУ: “Права рука не знає, що робить ліва, або навпаки: спеціально збільшує штат, щоб в результаті “зменшення” вийти на той самий рівень”.

Ціна парадоксу

Автор звернувся до АПУ, ГПУ та низки парламентарів, які представляють владу. Однак ніхто з них не наважився пояснити, чому зростає чисельність прокурорів, незважаючи на гучні заяви Адміністрації президента про їх скорочення.

Генпрокуратура на запит ЕП не відповіла. Адміністрація президента уникнула відповіді, пообіцявши надати інформацію “у встановлені законом терміни”.

Які це може мати наслідки для звичайного платника податків? Теоретично – “справедливості в Україні побільшає”. Практично – держбюджет у 2014 році отримає додаткове навантаження.

Автору статті вдалося отримати копію витягу паспорта програми ГПУ “Здійснення прокурорсько-слідчої діяльності, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів прокуратури” на 2011-2015 роки. У документі є приблизні розрахунки, необхідні для забезпечення фінансування органів прокуратури.

На жаль, розрахунки дещо занижені. Для прикладу, в паспорті програми розробники на 2013 рік для функціонування органів прокуратури заклали 2 555 659 200 грн, тоді як реально в бюджеті закладено 3 201 659 000 грн.

Однак і приблизні розрахунки показують, що в наступні роки послуги радників юстиції не подешевшають. Так, у 2014 році на оплату здійснення справедливості передбачено 2 787 816 000 грн, у 2015 році – 2 976 996 000 грн.

“Збільшення чисельності прокурорів не веде ні до зменшення злочинності, ні до покращення якості розслідувань, ні до підвищення довіри громадян до прокуратури. Зростають лише видатки та корупційна рента”, – переконаний Чумак.

Гліб Канєвський, Центр політичних студій та аналітики

Джерело http://www.epravda.com.ua/

Запис Парадокс Пшонки спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Початок сезону відпусток в Україні відзначився небаченим ажіотажем та чергами за закордонними паспортами. Передусім це було пов’язано зі зміною виробника бланків – замість приватного підприємства відтепер їх виготовлятиме «Поліграфкомбінат «Україна».

Саме цей факт та певні технологічні процеси на деякий час уповільнили виготовлення бланків, що і спричинило невдоволення наших співвітчизників. Адже вони вже розпланували свої відпустки за кордон та не змогли вчасно отримати омріяні паспорти. Втім, своїх громадян, як то бувало раніше, держава не кинула напризволяще й узяла процес під свій контроль.

Так, Перший віце-прем’єр-міністр Сергій Арбузов під час чергового засідання Кабінету Міністрів, що проходило під його головуванням (глава уряду на той час перебував у відпустці), доручив керівництву МВС і Державної міграційної служби оперативно вирішити питання з видачею закордонних паспортів і своєчасним забезпеченням належною кількістю бланків.

– На жаль, у розпал відпускного сезону багатьом нашим громадянам довелося стикнутися з проблемою несвоєчасного отримання іноземних паспортів. Така ситуація неприпустима!», – заявив тоді він.

Та лише словами урядовець не обмежився, тож за кілька днів особисто проконтролював роботу Поліграфкомбінату «Україна». Як відзвітував йому директор підприємства Максим Степанов, за тиждень роботи комбінат встиг відвантажити 36 тисяч бланків паспортів, випускаючи їх у середньому по 6 тис. на добу. Сергій Арбузов у свою чергу поставив нове завдання – працювати над здешевленням паспорта. «Також необхідно зробити запас паспортів – близько 50 тисяч бланків, щоби не було проблем, викликаних штучними чинниками», – наголосив тоді Перший віце-прем’єр.

За кілька тижнів ситуація з видачею бланків стабілізувалася, хоча подекуди, у великих містах ще залишились одиничні проблеми. Про це час від часу пишуть місцеві ЗМІ та заявляють обурені громадяни. Водночас, як бачимо, повального дефіциту паспортів уряду все ж удалося уникнути. За словами представника Державної міграційної служби Сергія Гунька, на сьогодні в Україні подається близько 4 тисяч заявок на отримання закордонного паспорту, тоді як міграційна служба відвантажує в регіони вдвічі більше – до 8 тисяч бланків. Він також підтвердив, що у таких великих містах як Київ, Одеса, Харків, Дніпропетровськ, Львів фіксуються поодинокі випадки із затримкою видачі паспортів, та одразу ж запевнив, що найближчим часом вони будуть врегульовані.

Тож виходить, що доручення уряду, озвучене Першим віце-прем’єром Сергієм Арбузовим, було виконане. Попри те в регіонах ситуацію іноді важко відстежити, тож поодинокі випадки щодо затримки із видачею бланків існуватимуть завжди. Втім уряд тримає ситуацію на контролі та втручається, якщо якісь посадовці на місцях не здатні організувати нормальну роботу.

Однак, не варто забувати, що значну роль у будь-якому ажіотажі відіграє людський чинник. Більшість українців планують свої подорожі, забуваючи про головне – наявність документів. Саме про них вони згадують в останню мить і стають заручниками власної безтурботності. Тому, щоби запобігти таким форс-мажорам, уже від себе радимо нашим співвітчизникам: не лінуйтеся та заздалегідь подбайте про документи.

Іван КОВАЛЕНКО

Запис Закордонні паспорти: 50 тисяч про запас спершу з'явиться на Медіа-Версії.

У зв’язку з прийняттям нового КПК юристи радять українцям носити з собою паспорт. Адже тепер міліціянти можуть затримати будь-кого на вулиці і «закрити» для «з’ясування особи» на 72 години. Особливо варто мати при собі документ, що посвідчує особу під час нічних прогулянок. У разі затримання варто одразу ж телефонувати до адвоката.

Запис Ходіть з паспортом і адвокатом спершу з'явиться на Медіа-Версії.