У морози – з відкритими вікнами

– Від 1957 року маю водійські права. Навчалася на «полуторці» – 1,5-тонній вантажній машині. Далі – робота на ГАЗ-51. Пам’ятаю, як зараз: уся кабіна була дерев’яною, дверцята обшиті фанерою, а дах – дерматиновий. Не було в цій машині пічки для обігріву кабіни. Тому взимку, в люті морози, під час їзди доводилося відкривати вікна з обох боків, для підтримання однакової температури – аби скло не замерзало.

– Як реагували чоловіки на жінку за кермом?

– Нормально, адже професійністю могла поставити на місце будь-якого чоловіка. Пам’ятаю, працювала на півночі Росії, в Архангельській області, разом з двома братами. А на півночі машини ходили по льоду, весною – «лижнівкою» – настилом із дошок для коліс уздовж усієї дороги. Тоді брати й засумнівалися: чи зможу їздити «лижнівкою». Коли настала весна, я вперше поїхала нею – і брати не могли мене наздогнати…

Жінка з нежіночими вміннями

– До деяких автозмагань включали й військово-прикладні види спорту. Там, крім керування треба було кидати гранати та стріляти з малокаліберної гвинтівки. В цьому виді спорту маю другий розряд.
Займала перші місця і в спільних, як для чоловіків, так і для жінок, змаганнях із економії пального. А відбувалося все так: до баку наливали однакову кількість пального, зважували і ставили на спеціальний штатив, шлангом підводили до карбюратора. Автомобіль був єдиним для всіх. Треба було проїхати 3-кілометрову дистанцію і виконати певну кількість фігур. У суддів була таблиця державної норми витрат пального, в якій зазначалося, скільки можна використати пального, залежно від марки автомобіля. У мене виходило спалити бензину менше, ніж зазначалося в нормі. Через це, крім заслуженої кількості балів, мені нараховували ще й заохочувальні.

Від 70-х років із вантажівок перейшла на легкові автомобілі. На улюбленій «Волзі» працювала в таксомоторному парку Чернівців. Тож Ніні Іванівні знайомий кожен закуток нашого міста.

Самотужки міняла величезні колеса

– Під капот зазираєте?

– Часом син має якісь проблеми з машиною. Розказує про них мені. Я йому відразу вказую на причину неполадок. А взагалі-то діагностику автомобіля проводжу на слух, раніше ж не було жодного приладу. Знаю, коли не так «пищить» підшипник, як застукав двигун. Може, я не в силах усе відремонтувати сама, але коли не мала вибору, навіть величезні колеса самотужки міняла та клеїла…

Поплавала на вантажівці…

– Пам’ятаєте цікаві випадки, пов’язані з вашою професією?

– Колись від Вижниці до Кутів не було мосту. Черемош треба було переїжджати вбрід. Влітку Черемош мілкий. Але часом річку перекривали для заводнення. Ось я у такий момент і переїжджала Черемош. Вода залила всю кабіну. Довелося лізти на дах машини і кликати по допомогу. Деякий час сиділа посеред річки, поки мене звідти не витягли.

Через перевал за допомоги… поліна

Із Путильського району возила малину, полуницю, яблука. Доводилося долати круті перевали. А машина була так завантажена, що під час підйому на першій передачі на гору не витягувала. І ми брали з собою поліна: чоловік виходив з кабіни, я вмикала двигун, робила ривок, а чоловік підставляв під колеса колоди, щоби машина не скочувалась вниз. Так мало-помалу і долали ці гірські піруети.

Ніна Іванівна 25 років тому брала участь у зйомках фільму легендарного радянського режисера Леоніда Гайдая «Опасно для жизни». Вона виконувала трюки на автомобілі замість головної героїні Тетяни Кравченко, бо актриса не вміла керувати автівкою.

В архіві пані Ніни зберігається фотографія із автографами усієї знімальної групи. Серед них – Леоніда Гайдая, Леоніда Куравльова, Тетяни Кравченко, Лариси Удовиченко та Георгія Віцина.

Прив’язана до бульдозера спустилася з гори

Колись у місті й районах пошту розвозили таксисти. Листоноша сідала з нами та їздила на дільниці. Існували маршрути Кельменці-Сокиряни, Кіцмань-Заліщики та Вашківці-Вижниця-Путила. Через круті підйоми та спуски ніхто не хотів брати цей маршрут. А я погоджувалась. Адже після вантажної машини долати перевал на «Волзі» було досить легко.

Ось одного дощового дня у листопаді почала з Вижниці підійматися до перевалу. Що вище піднімалася – то холодніше ставало. Дощ перетворився на сніг. Стало слизько. А розвернутися нема як! Доїхала до верху, снігу намело вже понад 20 см. Спускатися назад смертельно небезпечно. Саме тоді на перевал піднявся бульдозер – величезна машина на гусеницях. Я взяла трос і прив’язала свою машину до переду цього «великана». Так і спускались: я у прив’язаній «Волзі» спереду, звиваючись у різні боки слизькою дорогою, бульдозер – надійним тримачем позаду. Доїхали аж до Підзахаричів. Нарешті водій вийшов із кабіни, зняв шапку і вигукнув: «Най ся шлях трафить! Що ж ця жінка вигадала!»

Про аварію згадували 4 роки

– Маєте секрети поводження з автомобілем?

– Машину треба любити. Експлуатувати таким чином, щоби вона не перенавантажувалась. Давати їй відпочивати. Автомобіль теж має душу, тож відчуває погане ставлення до себе.

– Чи змінилася культура водіїв?

– Частіше порушують правила. Крім того, машин стало набагато більше. У 70-х роках, пам’ятаю, сталася аварія за межами міста. Тоді це було настільки рідкісною подією, що про неї вся Буковина говорила 3-4 роки!

– Що можете порадити сучасним водіям?

– Вчити правила дорожнього руху. І завжди оцінювати ситуацію, як шахіст, на 10 кроків уперед. Та ніколи не відволікатися за кермом на сторонні справи.

Любов КАФАНОВА, «Версії»

Запис Ніна СОРБА: «Понад 50 років автомобіль, мов іграшка в руках…» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

«МотоБуковина» – фест не лише розважальний, але й спортивний. Показові виступи велосипедистів-екстремалів (стрибки з трампліна в воду), виступи борців вільного стилю, стрибки через вогонь… Відвідувачі фестивалю зізнаються – такої феєрії вони іще не бачили.

Задум фесту є прикладом поєднання корисного з приємним. Адже такою неймовірною шоу-програмою організатори першочергово пропагують здоровий спосіб життя!
А ще не варто забувати про шалений розвиток туристичної інфраструктури в Заставні. Певне, маленька Заставна ще ніколи не бачила стількох туристів та ще й з усього світу!

Родзинкою фесту стала його музична складова: публіку добряче «розігріли» чернівецькі гурти, а на закритті «Мотобуковини» поціновувачі «важкої» музики слухали «наживо» легенду російського року гурт «Корозія металу»!

Задоволення отримали люди з різними смаками: хто не любить рок, слухав фолк-колективи. Для тих, хто втомився від шуму двигунів, – незабутнє вогненне шоу під спокійну музику. Для любителів драйву – дискотека. Народні ярмарки – для туристів, які воліли придбати сувеніри. А ще майстер-класи з ковальства, скульптури з піску, виставки ретро-машин, святковий феєрверк…

Приємно, що є люди, яким не байдужі дозвілля молоді (і не тільки) та туристична привабливість їхньої «маленької Батьківщини».

Емма АНТОНЮК, «Версії»

Запис «МотоБуковина – 2010» у Заставні спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Участь цієї пари в Чемпіонаті Світу 2010 з мотокросу на мотоциклах з колясками – історична подія та шанс для України вперше побачити свого спортсмена на світовому п’єдесталі.

Адже голландсько-український екіпаж у складі найсильнішого гонщика останнього десятиліття семиразового чемпіона світу Даніеля Віллемсена та чемпіона України Романа Василяки безумовно буде фаворитом нинішнього чемпіонату, який складається з 14 етапів.

Стартують найвидовищні з мотоциклетних видів спорту змагання 4 квітня в Голландії та, пройшовши 13-ма країнами, завершаться 12 вересня в Німеччині.

Зауважимо, що 6 етап відбудеться 12-13 червня в Україні – на трасі Міжнародного спортивного центру «Суперкрос» (Чернівці).

Мотокрос – один з найдинамічніших видів спорту, тому й збирає на трасах змагань чи не найбільшу глядацьку аудиторію. Особливо видовищним у змаганнях мотоциклів з коляскою є те, що два спортсмени, які входять до складу екіпажу, повинні діяти як одне ціле. До речі, 2008 року вони вже вибороли разом Кубок України та проходили тестування.

До складу їхньої команди входять 2 механіки – один з механіків також з України.

Спільний виступ голландсько-українського екіпажу планується на 5 років. Детальна інформація про історію спортивної діяльності Даніеля Віллемсена та його спільний проект з Романом Василякою розміщена на сайті www.teamwillemsen.com.

До Міжнародної Федерації Мотоспорту (FIM), яка щорічно проводить багатоетапні чемпіонати та кубки Світу з різних видів мотоциклетного спорту, входять 104 країни. Багато з них виборюють почесне право приймати престижні змагання світового рівня.

Запис Як Україна утверджується у світовій спортивній еліті спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Коли на трасі гонщики Райляну – батько і 6-річний син, – мати тримає напоготові бинт, йод і термос

Іванко Райляну надягає шлем і впевнено сідає у «міні-багі». Кермує, як досвідчений водій-професіонал, хоча йому тільки 6 років. Малий Іванко розганяється до 65 кілометрів і зовсім не боїться швидкості.

Батько хлопчика – завзятий автогонщик Іван Аурелович – завжди брав сина на тренування. У два роки Іванко вже розрізняв марки автомобілів і кілька разів із батьковою допомогою пробував кермувати великими спортивними машинами.

Коли синові виповнилося п’ять, Іван Аурелович придбав для нього у Чехії «мін-багі»за чотири тисячі євро.

– Дехто мене не розумів: казали, що пускаю гроші на вітер, – розповідає батько Іванка. – А я роблю все, щоби мій син займався улюбленим спортом, а не вештався вулицями. Навіть якщо не стане професійним спортсменом, хоча б навчиться їздити.

Їздити Іван-молодший і справді добре навчився. Навіть інспектори ДАІ руку йому потискають. Було, наприклад і таке:.

– Якось дозволив синові сісти за кермо свого авта, а сам сів за пасажира, – пригадує Іван-старший… Іванко почав обганяти на дорозі інші автомобілі, аж раптом – інспектор ДАІ! Остовпів, як побачив маленького хлопчика за кермом. Довелося довго переконувати, що син – автогонщик і на дорозі впевнено почувається. Ми навіть запросили тоді інспектора на найближі змагання. І він таки прийшов! А побачив, як Іван ганяє на трасі, після змагань потиснув йому руку і сказав, що свого сина обов’язково приведе до нас тренуватися.

Іван Райляну-старший – перший українець, який потрапив до десятки найсильніших спортсменів-автогонщиків Європи на чемпіонаті в Чехії. Цим спортом він займається вже понад сім років.

Свою «багі» чоловік зібрав власноруч. Незважаючи на це, його «жучок» повністю відповідає міжнародним стандартам.

– Автомобіль складав майже півроку. Допомагали чеські майстри. За кузовом їздив аж до Франції. Довелося навіть мотоциклом пожертвувати: зняв з нього двигун і всю електроніку, – зізнається автогонщик.

Тепер на змаганнях збирається вся родина Райляну. Бабуся шиє для двох Іванів костюми. А мама завжди тримає в одній руці бинт і йод, а у другій – термос з гарячим чаєм. Підростає і молодший син Івана Єгор. Йому у спадок дісталася стара Іванкова машинка. Наступного року трирічний хлопчик уже зможе брати участь у Чемпіонаті України.

– Зараз ми тренуємося на мототрасі втрьох, – каже батько малих автогонщиків. – Головне, чому намагаюся навчити синів, – поважати своїх суперників. У будь-якому змаганні треба намагатися бути толерантним і витриманим.

Іван Райляну хоче створити у Чернівцях професійний клуб для любителів їзди на «багі». Сподівається, що цим спортом займатимуться цілі сім’ї, причому не лише чоловіки та хлопчики, а й жінки та дівчата.

Олена БУКОВИНСЬКА, «Версії»

Запис Два Івани за кермом спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Організатор змагань : Асоціація «ТЕХНОСПОР»

Дата змагань : 23-24 травня 2009 року.

Характеристика треку : довжина мототраси 1750 м., мінімальна ширина – 8 м.

Графік змагань

П’ятниця 22.05.2009

Перший контрольний огляд траси членами Міжнародного журі 16:00
Реєстрація учасників і технічний контроль 15:00-19:30
Засідання Міжнародного журі з організаторами 17:30
Другий контрольний огляд траси членами Міжнародного журі 18:00

Субота 23.05.2009  (при участі до 32 екіпажів)

Реєстрація учасників і технічний контроль 07:30-08:30
Перше засідання Міжнародного журі 09:00
Брифінг з мотогонщиками 09:30
Перше вільне тренування 10:00-10:30
Друге вільне тренування 13:00-13:30
Кваліфікаційний заїзд 16:00-16:45
Вільний старт (2х5 хв./ 2х16 екіпажів) після кваліфікаційного заїзду

Субота 23.05.2009 (при участі більше 32 екіпажів)

Реєстрація учасників і технічний контроль 07:30-08:30
Перше засідання Міжнародного журі 09:00
Брифінг з мотогонщиками 09:30
Вільне тренування групи «А» 10:00-10:30
Вільне тренування групи «В» 10:40-11:10
Докваліфікаційний заїзд групи «А» 12:00-12:40
Вільний старт групи «А» після докваліфікаційного заїзду
Докваліфікаційний заїзд групи «В» 13:00-13:40
Вільний старт групи «В» після докваліфікаційного заїзду
Кваліфікаційні заїзди (максимально 30 екіпажів / 20 хв. + 2 кола )
Кваліфікаційний заїзд групи «А» 15:00
Кваліфікаційний заїзд групи «В» 15:40
Кінцевий кваліфікаційний заїзд 17:15-17:45
Друге засідання Міжнародного журі 18:00

Неділя 24.05.2009

Перевірка техніки 10:00-10:30
Час для автографів з 11:00
Церемонія відкриття змагань, презентація екіпажів з 11:30
Перша гонка ( максимально 30 екіпажів / 30 хв. + 2 кола )
Подача мотоциклів у зону очікування 13:20
Старт 13:30
Церемонія нагородження переможців першої гонки одразу після заїзду
Друга гонка ( максимально 30 екіпажів / 30 хв. + 2 кола )
Подача мотоциклів у зону очікування 15:50
Старт 16:00
Церемонія нагородження переможців другої гонки одразу після заїзду
Церемонія нагородження переможців за загальними результатами Чернівецького етапу одразу після підведення загальних результатів
Прес конференція одразу після церемонії нагородження
Третє засідання Міжнародного журі 17:00

Запис РЕГЛАМЕНТ ЧЕМПІОНАТУ СВІТУ ПО МОТОКРОСУ НА МОТОЦИКЛАХ З КОЛЯСКАМИ спершу з'явиться на Медіа-Версії.