У відео на своєму YouTube-каналі лідерка «Батьківщини» Юлія Тимошенко розкритикувала ідею влади запровадити ПДВ для ФОПів, які мають річний дохід 1 мільйон гривень.

На її переконання, у воюючій країні не можуть бути створені сприятливі умови для олігархів і водночас запроваджуватися підвищення податків для малих підприємців.

Влада придумала ефективний інструмент ліквідації середнього класу в Україні. Вони задумали завдати удар в саме серце України з тилу. Вони планують запровадити ПДВ для підприємців з річним доходом понад 1 мільйон гривень. І от всі вони отримають зростання податків фактично втричі! – наголосила Юлія Тимошенко.

За її прогнозами, під удар потраплять 250 тисяч малих підприємств.

«Внаслідок цієї «новації» запровадження ПДВ для ФОПів третина малого бізнесу не витримає і закриється», – застерегла Юлія Тимошенко.

Лідерка «Батьківщини» наголошує, що для малого бізнесу мають бути запропоновані ефективні механізми для роботи й розвитку, адже саме мікропідприємці є фундаментом сильної економіки.

Вона пообіцяла, що її команда зірве плани влади зі знищення малого і середнього бізнесу.

«Наша команда вже зараз подає до Верховної Ради законопроєкт про введення мораторію на підвищення податків або введення нових податків для ФОПів. І ми зробимо все для того, щоб цей законопроєкт був ухвалений найближчим часом», – повідомила лідерка «Батьківщини».

За її словами, влада маніпулює, коли виправдовує введення ПДВ для ФОПів «необхідністю наповнення бюджету», адже якщо його буде введено, то малі підприємці просто припинять існувати.

«Мета – не в поповненні бюджету, а в знищенні української нації! Економічними методами», – пояснила Юлія Тимошенко та запевнила, що фракція «Батьківщина» в парламенті продовжить захищати малий бізнес та не дозволить владі знищити середній клас.

ba.org.ua

Запис Ініційовано мораторій на підвищення податків для малого та середнього бізнесу спершу з'явиться на Медіа-Версії.

           

Наприкінці року в Україні вже водинадцяте постає питання: знімуть чи не знімуть мораторій на продаж сільськогосподарських земель. Цього року 20 грудня Верховна Рада продовжила його ще на рік. Що означає це для Чернівецької області? Пропонуємо читачам дослідження в рамках Проекту «Аналіз та оцінка стану земельного фонду Чернівецької області в контексті формування ринку землі в Україні», здійсненого за підтримки Чернівецької ОДА.

Для кого це питання є надважливим ?

У першу чергу для селян. Україна – індустріально-аграрна держава, в якій третина населення проживає в сільській місцевості. Чернівецька область у цьому сенсі є унікальною, де чисельність сільського населення більша від міського, відповідно 516 тисяч та 390 тисяч, у відсотковому співвідношенні 57% і 43%.

За щільністю сільського населення – 64 особи на 1 кв км – Чернівецька область посідає перше місце в Європі.

І в нашій області, і в Україні загалом три чверті сільгоспземель перебувають у приватній власності селян. Крім виробництва товарної продукції, селянські господарства формують переважно або суттєво продовольчий баланс до двох третин українських сімей.

Створення ринку сільгоспземель, метою якого є залучення інвестицій в аграрну сферу й перехід земель до ефективних власників, насправді призведе до перерозподілу земель і концентрації  їх у руках великих землевласників. Можливо, ви вже навіть знаєте прізвища декого з них. Адже сьогодні в Україні вже працюють агрокомпанії із земельним фондом у сотні тисяч гектарів, що є співставним із земельним фондом цілої Чернівецької області.

Чи можливо регулювати ринок землі в Україні

Автори моделей ринку землі обіцяють регулювати процес, але насправді ці регулятори є політичними і моральними спадкоємцями тих регуляторів, які провели розпаювання основних засобів у 90-ті роки під гаслом «Надія, народжена власністю». Як наслідок, ці основні засоби зосереджені в руках кількох десятків власників. 

Марні сподівання на владу, як регулятора, після того, що вона коїть на митному кордоні (регулює). Останній одіозний приклад: регулювання тимчасового ввезення автомобілів на митну територію України. Це при тому, що митники цілодобово охороняють митний кордон держави.

Як працює сильна держава

У Френсіса Фукуями головна думка книги «Сильна держава» полягає в тому, що сильна держава бере на себе певні функції й ефективно їх виконує. До прикладу, США так розвивають свої збройні сили й виконують оборонну функцію. Уряд Японії під час революції Мейдзі в 70-і роки ХІХ століття, руйнуючи владу великих землевласників, за два роки видав селянам 106 млн (!!!) правоустановчих документів на землю.

В Україні майже за 20 років реформування земельних відносин на третину земель не виготовлені правоустановчі документи. Сьогодні площа державних земель 10 мільйонів гектарів, з них тільки 1,4 млн га офіційно передано в оренду. А що з 8.6 млн га? З цієї площі фактичні користувачі нічого не сплачують державі, бо не мають для цього правових підстав і бажання. 

Тільки така «багата» держава як Україна може не брати плату за використання 14% своїх земель. І потім у перемовинах з МВФ наш уряд, на вимогу збалансувати доходи та видатки, пропонує відкрити ринок землі або – що іще легше – підняти ціну на газ. Адже  створення сприятливого інвестиційного клімату для внутрішніх і зовнішніх інвестицій потребує відповідальної та цілеспрямованої роботи уряду.

А кому потрібний цей суспільний стрес?

Читач добре обізнаний, хто заробляє на таких стресах. У першу чергу, це різні посередники: політики – і ті , хто за, і ті, хто проти, – експерти, консультанти , фінансисти, землевпорядники, теперішні та майбутні лендлорди, правоохоронці, спекулянти.

Тому й підігріваються пристрасті довкола української землі. Створюються міфи. Це така коректна назва для брехні про те, що в Україні немає ринку землі.

Насправді, він є! Якщо взяти до уваги зміну не тільки права власності, а прав оренди, то тільки за останні два роки в Україні здійснено 3,6 млн транзакцій стосовно землі, тобто 15-20% ділянок змінили власника чи користувача. При цьому 89,5% цих операцій стосуються аграрних земель, з них 76% – оренда, 18% – спадщина, 1,6% – міна або дарування, 3,7% – купівля-продаж, 0,8% – емфітевзис. Останній, незвичний, термін означає купівлю-продаж або успадкування права користування землею без часових обмежень.

Таким чином, завдання ринку землі зараз в Україні вирішуються. Та процес відбувається в спосіб, який не цікавить апологетів такого ринку, бо не дає можливості їм оперувати сотнями мільярдів, а то й трильйонами гривень. 

Ярослав Кирпушко, виконавчий директор Буковинського центру реконструкції і розвитку, кандидат географічних наук

Запис Виклик для України: Ринок сільськогосподарських земель в Україні існує   спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це йдеться в законопроекті №8045, зареєстрованому в Раді 15 лютого.

У пояснювальній записці до законопроекту зазначається, що в результаті змін до закону «Про основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 3 листопада 2016 року органи контролю втратили право безперешкодної інспекції підприємств.

Натомість, їх зобов’язали завчасно попереджати про відвідування підприємств і проводити інспекцію у присутності керівництва підприємства.

Також повідомляється, що узаконення обмежень при проведенні перевірок у сфері дотримання законодавства з питань праці не дозволяє належним чином і вчасно забезпечувати такі права.

Метою прийняття законопроекту є відновлення повноцінного державного нагляду, у тому числі гірського, і контролю за дотриманням законодавства про працю, зайнятість населення, охорони праці, гігієни праці.

Зазначається, що ефективність нагляду Держпраці може бути забезпечено його раптовістю, можливістю у разі загрози здоров’ю або життю людини зупинити виконання робіт, експлуатації обладнання підвищеної небезпеки.

Нагадаємо, 1 грудня 2017 року президент Петро Порошенко підписав закон «Про внесення зміни до деяких законодавчих актів щодо забезпечення дотримання прав учасників кримінального провадження та інших осіб правоохоронними органами при провадженні досудового розслідування», який обмежує тиск правоохоронців на бізнес. Читайте більше тут: https://zik.ua/news/2018/02/19/groysman_zaproponuvav_pereviryaty_biznes_bez_poperedzhennya_1269417

Запис Гройсман запропонував зняти обмеження на перевірки бізнесу органами Держпраці спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Про це – у розмові з економічним і політичним експертом «Версій», успішним бізнесменом, який має великий досвід закордонних поїздок, спілкування та співпраці із закордонним бізнесом, зокрема аграрним і лісовим, Францом Карловичем ФЕДОРОВИЧЕМ.

– Франце Карловичу, почнімо, мабуть,  з того, що ринок сільгоспземлі в нашій країні створювати доведеться. Тому все питання лише в тому, як надати обігу землі цивілізовані рамки, захистити наше національне багатство від заволодіння іноземцями і убезпечити від вимирання сільське населення України. Ваша думка щодо цього?

– Я завжди повторюю: не треба створювати велосипед! Варто лише оглянутися довкола та вивчити досвід більш успішних сусідів.

– Що ви маєте на увазі?

–  Достатньо лише познайомитися з досвідом європейських країн, на який, до речі, дуже часто нам кивають і прихильники, і противники вільного продажу землі в Україні, але ніхто й ніколи не договорює до кінця. Я спеціально поцікавився земельним законодавством європейських країн і ось що дізнався.

У Румунії першочергово  землю продають румунам

Теоретично у найближчій до Буковини європейській країні закон, який набув чинності 2014 року, дозволяє продавати землі сільськогосподарського призначення громадянам країн ЄС, а також Ісландії, Ліхтенштейну та Норвегії. Але: пріоритет на купівлю земельної власності має чітке зазначене в законі коло фізичних та юридичних осіб: співвласники, орендарі, власники земель, прилеглих до земельної ділянки, яка продається, а також Румунське Агентство Громадської Власності. Якщо жодна зі сторін, що має привілей пріоритетної купівлі, не виявляє бажання придбати ділянку, лише тоді вибір покупця має право здійснити продавець.

Болгарька земля – для болгар

У країні, яку колись називали 16-ю радянською республікою – настільки її економіка була «зав’язана» на СРСР – землі сільськогосподарського призначення можуть придбати і володіти ними лише фізичні особи, які легально проживають у країні щонайменше 5 років. Аналогічні вимоги поширюються на юридичних осіб: фірма має бути зареєстрованою в Болгарії щонайменше за 5 років до купівлі конкретної земельної ділянки. Захищені болгарські землі й від офшорів: право на придбання та володіння землею сільгосппризначення не поширюється на юридичні особи (фірми чи спілки), в яких частку мають партнери або акціонери, зареєстровані у вільних економічних зонах. 

В Угорщині все – тільки для своїх

Ми вже пересвідчилися нещодавно, як ця держава вміє відстоювати своє, навіть там, де її інтереси нібито не ущемлені… Так от, придбати землю в Угорщині мають право фізичні особи, церкви, фінансові установи й сама держава. Мало того, щоби купити в цій країні землю, треба володіти навичками у сфері сільського господарства чи вести бізнес у цій сфері щонайменше 3 роки. Особи, що не відповідають цим умовам, можуть придбати не більше, ніж 1 га сільськогоспугідь. Захищена угорська земля й від монополії латифундистів: максимальна площа землі, яка може перебувати у власності, обмежена 300-ма  гектарами. Придбання землі в Угорщині неможливе без юридично оформленого зобов’язання покупця особисто вести сільськогосподарську діяльність, цільово використовувати землю протягом 5-ти наступних років і не передавати право на користування нею третім особам.

Данія: придбавши землю, маєш на ній осісти

Від 2015-го порядок купівлі землі у Данії законодавчо спрощений: розширений перелік осіб, які мають право на придбання землі, скасовані норми щодо площі земельного господарства та наявності сільськогосподарської кваліфікації в покупця. І компенсується це полегшення дуже просто: покупець землі в Данії зобов’язаний… осісти на придбаній землі.

У Словаччині пріоритет мають ті, хто живе у громаді

Від  2014 року у Словаччині власником землі сільськогосподарського призначення може бути фізична особа, яка вела свій бізнес у сфері сільського господарства або працювала там щонайменше три роки. А юридичні особи так само повинні довести, що мають трирічний стаж ведення бізнесу у сільському господарстві. Крім того, покупцями угідь можуть бути особи, які живуть на постійній основі в країні щонайменше 10 років або юридичні особи, що зареєстрували свій бізнес принаймні 10 років тому. Пріоритет у купівлі землі мають особи, що проживають саме у тій громаді, де вони хочуть придбати землю. Під дію цього закону не підпадають ситуації, пов’язані із даруванням, передачею землі близьким родичам, не стосується це  й земель у міській зоні та сільськогосподарських ділянок поза межами міської зони площею до 20 акрів (0,2 га).

У Франції придбати землю може тільки корінний французький фермер

Механізм обігу землі у Франції є достатньо жорстко врегульованим. Там не лише діє пріоритет на купівлю для власників сусідніх земель, а й зобов’язання щодо особистого користування придбаною землею протягом 15 років із забороною здавання в оренду. За усіма операціями на ринку землі сільгосппризначення стежать державні місцеві  компанії, що входять до Спілки розвитку землеробства та сільських поселень (французька абревіатура SAFER). Їхнє завдання – не допустити різкого зменшення сільгоспресурсів і подальшого скорочення числа сімейних господарств. Спілка SAFER, подібно до Польського Агентства Сільськогосподарської Нерухомості та Румунського Агентства Громадської Власності, користується правом першості на купівлю землі, але французька інституція  навіть може не допустити підписання угоди на продаж, якщо вважатиме, що вона носить спекулятивний характер, торги відбуваються за заниженою ціною, або операція може спричинити розпад домашнього господарства чи стати на перешкоді діяльності фермерам-початківцям у конкретній місцевості. Країна настільки ефективно захищає свою землю перед іноземним покупцем, що на практиці її може придбати лише корінний французький фермер.

У Німеччині за всім суворо стежить держава

Операції з торгівлі землею суворо контролюються державою і в Німеччині, в особі Спілки обробки та управління землею (BVVG), яку курує Федеральне Міністерство Фінансів. Влада, так само, як у Франції, може не погодитися на продаж землі, якщо угода має спекулятивний характер, торги відбуваються за зниженою ціною або новий власник не має наміру використовувати землю для ведення сільського господарства. Владні структури запобігають і  надмірній концентрації землі в руках одного власника. А покупець, до купівлі-продажу, має подати план розвитку власного земельного господарювання.

Польша жорстко захистила свої землі та  ЄС… проти

Позаторік, ще 2016-го, у цій країні набув чинності закон про обіг землі,  який ввів певні обмеження на продаж сільгоспземель. Згідно з новим законом, сільськогосподарські землі можуть купити лише держава, релігійні об’єднання і фермери, проте не всі. Покупець повинен не тільки володіти сільгоспнавичками, але й не мати у власності понад 300 га угідь, та ще й проживати в місцевості, де хоче придбати землю. Крім того, щонайменше протягом 10-ти років покупець має вести на цій землі господарську діяльність і без дозволу суду не може цю землю ні продавати, ані здавати в оренду. (Підкресленння від редакції). Такі законодавчі обмеження у Польщі є жорсткішими, ніж у Німеччині та Франції.

Європейська Комісія повідомила, що має намір детально проаналізувати польське земельне законодавство на предмет розбіжностей із законодавством ЄС. В Угорщині ліміт на площу сільськогоспугіддя, яке можна продавати без додаткових документів і дозволів (1 га), вищий ніж у Польщі (0,3 га), однак Європейська Комісія закидає і цій країні прийняття норм проти вільного руху капіталу в рамках ЄС.

Комісія раніше ініціювала суперечки з Болгарією, Литвою, Угорщиною і Словаччиною, які раніше ввели в дію аналогічні положення закону. Ці обмеження, на думку Брюсселя, суперечать принципам вільного руху капіталу та дискримінують громадян ЄС щодо країни походження.

Україна на сьогодні має лише угоду про асоціацію з ЄС, але вже сьогодні живемо між тиском ЄС і МВФ щодо запуску вільного продажу землі – і спробою захистити чи не єдине, що залишилося в наших людей, за допомоги мораторію на продаж сільгоспземель. Дивуватися не варто: Європа намагається не надто вільно пускати нові держави у свій простір. Залишається лише побажати нашим владникам достатньо і сміливості, і мудрості, щоби і мети про входження до Європи досягти, і свого останнього не втратити.

– Чи знайдеться в нас Одіссей, що проведе Україну між Сциллою та Харибдою?..

– Сподіватимемося на те, що Україні поталанить…

Запис Як володіють землею та продають її у країнах Європи: землю вважають національним багатством не лише у гаслах спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Єдине, про що шкодував представник «Батьківщини» Іван Мунтян – це те, що домовленостей не було досягнуто раніше, бо тоді можна було б сподіватися і на кращий результат опозиціонерів на виборах.

Також лідери опозиції спростували повідомлення прес-служби «УДАРу» про те, що представники об’єднаної опозиції на Буковині нібито не зверталися до «УДАРу» з пропозиціями зняти когось на їхню користь (йдеться про округи 201 і 202).  Саму заяву прес-служби «УДАРу»  вони  назвали «незрозумілою».

За словами Івана Мунтяна, об’єднана опозиція сподівається, що «УДАР» виконає взяті на себе зобов’язання.  Навіть попри те, що ЦВК не бере заяви кандидатів про зняття з виборих перегонів до розгляду.

На з’їзді партії «Батьківщина» було ухвалене рішення повторно звернутися до політичної партії «УДАР Віталія Кличка» щодо підписання Угоди про створення Коаліції демократичних сил у Верховній Раді України VII скликання.

Угода передбачає здійснення усіх можливих заходів з метою звільнення лідера опозиції Юлії Тимошенко, Юрія Луценка та інших політичних в’язнів, та спільне голосування демократичної Коаліції за закон про процедуру імпічменту Президента України, за імпічмент Президента Віктора Януковича, за закон про відкликання народного депутата України, за встановлення кримінальної відповідальності для народних депутатів, які голосують за інших депутатів, за продовження мораторію щодо формування ринку землі, за скасування Закону «Про засади державної мовної політики», за скасування антинародної пенсійної реформи Януковича-Азарова-Тігіпка, за скасування Податкового кодексу тощо.

Маріанна АНТОНЮК, «Версії»

Запис «Батьківщина» і «Удар» домовилися про взаємну підтримку – в тому числі, й на Буковині спершу з'явиться на Медіа-Версії.