Майже сорок років Людмила Мартинюк присвятила вихованню скрипалів, які стали для неї міцною музичною родиною. Завдяки її педагогічному таланту, зросла ціла плеяда скрипкових талантів. Чимало з них – зокрема, Яна Стадник, Марко Павлюк, Андрій Лисак, Дмитро Лиско, Олег Мильцев, Костянтин Лукинюк, Дмитро Негрич, Віталій Філіпов,  Олексій Гамов – продовжують музичну кар’єру, ставши переможцями всеукраїнських та міжнародних конкурсів, ведуть активну концертну діяльність у багатьох країнах світу. 
Але для кожного з них назавжди на зірковому шляху дороговказом залишається їхній педагог, Людмила Орестівна. 

Та й для неї кожний учень – окрема планета на музичному небосхилі, окрема історія, яка з часом посідає особливе місце в симфонії її випускників. Безкінечні репетиції, пошуки індивідуального репертуару, технічної вправності, притаманної саме цьому учневі, щоденне вироблення високого музичного смаку в кожного з них. Тож не дивно, що навіть після завершення навчання вони підтримують контакти зі своїм улюбленим вчителем, інколи просто по телефону грають музичні твори й радяться про тонкощі виконання. 
Напередодні 65-річного ювілею пані Людмили Філармонія запрошує чернівчан, шанувальників скрипкової музики, 21 березня на концерт струнного квартету «La Vїva» і талановитих учнів Людмили Мартинюк, у якому гратимуть Микола Полянко, Ірина Марчук, Микола Нечитайло та Родіон Чепурнов, Галина Прокопець, Михайло Павлюков, Леся Ончуленко, Андрій Кнігницький, Євген Семотюк,Тарас Ткачук, Даніела Паламарюк, Софія Федоряк, Маркіян Лукинюк…

Неля МАРКОВСЬКА, лектор-музикознавець

Запис Парад майбутніх зірок від Людмили Мартинюк спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Утім, не просто студенти училища мистецтв ім. Воробкевича, а лауреати міжнародних конкурсів Даніела ПАЛАМАРЮК і  Микола ПОЛЯНКО – учні викладача-методиста Людмили МАРТИНЮК. Без перебільшення, саме завдяки їй триває у Чернівцях  зорепад скрипкових талантів. Пасіонарний Костя Лукинюк, якого добре пам’ятають прихильники  скрипкової музики, вже продовжує навчання та кар’єру в США.

Хоча святе місце в такої вчительської особистості, як Мартинюк, порожнім не буває. Підросли нові таланти, серед яких особливо вирізняються Даніела Паламарюк і Микола Полянко, які саме й дали чернівчанам незабутній,майже тригодинний концерт в Органному залі минулого четверга. Технічно складні твори юні скрипалі виконували без напруги й віртуозно: Бах (між іншим, скрипалі виконували його твори соло, тобто без супроводу) , Бетховен, Моцарт, Тартіні, Сметана, Сарасате…

А в другому відділенні Балада для скрипки й фортепіано румунського композитора Чіпріана Порумбеску, який народився в нас на Буковині й чиїми вчителями були Мікулі та Воробкевич, зачарувала присутніх. До слова – зал був повний і у ньому витала Муза, яку закликали на цей вечір двоє юних виконавців.

Даніела Паламарюк – музикант у першому поколінні. Її  зовнішність – це щось дуже несподіване і романтичне. Ванесса Мей відпочиває…. Натомість у Миколи Полянка –  музиканти мама і сестра.. Додам іще,що його дідусь і двоюрідний дідусь по татові  – священики і кандидати фізичних наук. Священиком був і його прадід.

Від таких дітей – талановитих, гарних, щирих – дух захоплює. Саме такі примножуватимуть славу України. Якщо тільки ця Україна не залишить їх без роботи і заробітку.

Досконало і цікаво супроводжували виступи концертмейстери Марина Іванченко, Олена Кнігницька та Анна Хмара. Одне слово,це був вечір суцільної насолоди. Музикою

.Людмила ЧЕРЕДАРИК, «Версії»     

Запис Свято любителям скрипкової музики влаштували… студенти спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Це таємниче місце насправді добре відоме чернівчанам, розташоване воно у середмісті, на Соборній площі. І зветься обласним училищем мистецтв ім. С.Воробкевича. А вправна «садівниця» – викладач-методист по класу скрипки Людмила Орестівна МАРТИНЮК.

Людмила Орестівна – чернівчанка, виросла у Садгорі, змалку хотіла бути вчителькою. А після того, як стала вчитися грі на скрипці, два головні уподобання її життя зійшлися разом. Вже 38 років, після закінчення Одеської консерваторії, вона навчає своїх вихованців – і не лише грі на скрипці, вона навчає їх бути митцями і людьми водночас.

Бесідуємо із Людмилою Орестівною у її невеличкому класі під цифрою 6 – опісля того, як закінчилося останнє заняття того дня. Моя співрозмовниця відкрита до спілкування і, може, найбільший секрет її педагогічного таланту – що вона розуміє можливості кожного свого учня, бачить їх на ранньому етапі навчання. І кожного свого учня вона любить – бо зірки народжуються з любові.

Окрім училища мистецтв, Людмила Орестівна ще викладає у музичній школі, тож  супроводжує майбутніх зірок музичного мистецтва від першого моменту, коли вони беруть до рук свою першу маленьку скрипочку.

«Дуже люблю дітей, – каже вона.  – Люблю працювати з ними. Слідкую за їхнім розвитком. Прогнозую їхнє майбутнє як виконавців. А вони такі різні. От Олексій Гамов – надзвичайно талановитий, вихований,серйозний, інтелігентний. А в переможницю програми «Нові Імена» Яну Стадник… чомусь ніхто не вірив, а вона стала серйозним музикантом. Запальний, з феєричною енергетикою та власним баченням Костянтин Лукинюк, якого взяв під своє крило музикант світового рангу Олег Криса. Він зауважив, що у віці Кості сам він, Олег Криса, не все вмів, що вже зараз може Лукинюк…».

У Людмили Орестівни вчиться і молодший брат Кості, Маркіян Лукинюк – зовсім інакший, хоча й не менш талановитий, з іншою манерою, іншим розумінням музики. Узагалі п. Мартинюк вважає, що Буковина має якусь неповторну й потужну ауру для розвитку мистецтва, для появи все нових цікавих музикантів на її небосхилі.

Я теж у цьому переконалася, бо мені пощастило слухати найкращих учнів педагога Мартинюк у концертах – соло та  в ансамблях, і навіть з симфонічним оркестром. Та й зустрілися ми з Людмилою Орестівною у проміжку між двома значними подіями. Щойно вони з юною скрипалькою Даніелою Парамарюк повернулися з італійського Ланчано, де з ініціативи чудового музиканта Володимира Зубицького щороку проходить конкурс виконавців на акордеоні та баяні. І для надання певного статусу акордеону та баяну в родині інших музичних інструментів останніми роками проводяться і змагання виконавців на інших музичних інструментів. Так от, цього року єдиний Гран-прі серед усіх інструментів отримала наша Даніела Паламарюк. І увечері після нашої бесіди викладач Мартинюк та її учениця вирушили до столиці України для участі в телевізійній мистецькій програмі УТ-1 «Я – віртуоз», де Даніела гратиме з оркестром Українського радіо і телебачення під керівництвом Володимира Шейка.  

На запитання, чи не втомливе таке навантаження для дівчини, Людмила Орестівна відповіла, що конкурси загартовують, а у самої Даніели – бійцівський характер. До слова, автор цих рядків відчула це наприкінці минулого навчального року, коли Даніела грала свою екзаменаційну програму із симфонічним оркестром нашої філармонії під диригуванням Йосипа Созанського.

Тут варто зробити маленький відступ, адже Людмила Орестівна дуже шанобливо ставиться до Йосипа Йосиповича: він не шкодує сил і часу для підтримки юних музикантів. Це за його сприяння проходили своє становлення найяскравіші учні викладача Мартинюк – Олексій Гамов, Яна Стадник, Костянтин Лукинюк, і от нині  – Даніела Паламарюк.

До речі , 22 листопада прихильники високої музики можуть почути її гру у великому концерті у Залі філармонії.

Запам’ятайте ці імена!

Лариса ХОМИЧ, «Версії»

Запис Юна буковинка бере участь у програмі УТ-1 «Я – віртуоз» або Чарівний сад, де вирощують… скрипалів спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Пані Людмила поділилася секретом, як розвивати у дітей музичний талант.

Діти самі нічого не обирають. Просто в мене були непогані музичні дані і моїй мамі порадили віддати мене вчитися музиці. Я мріяла про акордеон, але мене віддали на скрипку, оскільки на той час вона коштувала дешевше. Відтоді я й захопилася музикою.

Але викладацький талант в мені переміг. Мабуть, тому, що мені самій пощастило з викладачами. Олег Павлов викладав у музичному училищі, а в Одеській консерваторії – Зоя Істоміна, молодий педагог з Москви, яка навчалася в знаного на весь світ викладача Юрія Янкелевича. Після закінчення консерваторії я повернулася назад до музичного училища працювати. Викладаю також у музичній школі №2. Отже, маю досвід роботи і з меншими учнями.

У мене немає якоїсь особливої викладацької методики. Хоча… Можливо, моєю особливою рисою є те. що у мене дуже тісні контакти з учнями. Мені цікава дитина, яка стоїть переді мною, бо кожний учень – це окрема історія. Так склалося, що в мене немає власних дітей, тож усі мої учні – це моя сім’я.

Один одеський викладач сказав: «Мені не потрібні талановиті діти. Мені потрібні талановиті мами». Участь батьків у розвитку музичного таланту у дітей надзвичайно важлива. Якщо вони чітко знають чого хочуть від своєї дитини, у неї не зникне бажання в подальшому займатися музикою.

Кожен учень – індивідуум. І саме за цим принципом треба підбирати репертуар. Моторним дітям більше підходять швидкі п’єси з яскравими музичними особливостями. А дітям з флегматичним темпераментом – більш глибока музика. Взагалі підбір репертуару – це ціла наука. І, до речі, дуже важлива, адже вміння викладача правильно підібрати матеріал є запорукою розвитку учня.

Технічний рівень моїх студентів дозволяє виконувати віртуозні скрипкові твори й виходити за рамки класики. Хоча класика – це смак, це висока духовність. І для того, щоби виховати в собі яскравість виконання, індивідуальність найкраще підходить романтичний скрипковий репертуар.

Діти часто не хочуть грати гамми, етюди. Їм нудно. Але без цього неможливо розвинути техніку гри. Музикант впевненіше почувається на сцені завдяки тому, що свого часу відіграв величезну кількість саме технічного матеріалу.

Щоби діти класно почувалисяна сцені, вони повинні бути задіяними в різноманітних концертах. Наші учні беруть участь в конкурсах, їздимо з виступами. Треба, щоб дітей було видно. Ось і вся концертна практика.

Критерієм успіху вчителя є успіх його учнів. Успішних учнів у мене багато. Наприклад, Олексій Гамов концертує змалку і першим зі студентів музичного училища відіграв концерт із симфонічним оркестром. Нині живе й концертує в США, але планує влітку виступити в Чернівцях разом із симфонічним оркестром.

Можу ще назвати Костю Лукинюка. Він навчається лише на першому курсі, але грає вже на рівні консерваторії. А ще – Марко Павлюк, Андрій Лисак, Дмитро Лиско, Олег Мильцев, Дмитро Негрич, Яна Стадник і багато інших. Всі вони є переможцями багатьох всеукраїнських та міжнародних конкурсів.

Є такі виступи, про які ходитимуть легенди. Один з таких до мого ювілею приготував Олексій Гамов разом із Віталієм Філіпповим (скрипка), Олегом Мильцевим (альт), Ольгою Андрійчук (віолончель) і Ярославом Гамалем (електрогітара). Вони виконали твір аргентинського композитора Фернандо Карлоса Таволаро «Milonga№5». Це унікальне виконання. Жодних зовнішніх ефектів, кожний інструмент звучав так  тонко й збалансовано. Публіка довго їх не відпускала і вимагала вийти «на біс». І для мене як викладача бачити це – велика честь.

Постійно підтримую контакти зі своїми студентами після завершення навчання. Приміром, Льоша Гамов всю консерваторію провчився зі мною по телефону. Яна Стадник, яка зараз навчається на першому курсі Київської консерваторії, також часто радиться зі мною. Грає мені по телефону, а я таким чином її прослуховую…

Нехай це прозвучить банально, але музика – це моє життя. А як інакше: я працюю в музучилищі шість днів на тиждень – і всі ці дні займаюся музикою. Інколи я тут не просто як учитель, а як слухач. Отримую задоволення від того, як грають мої учні й почуваюся від цього щасливою. Між іншим, більше нічим, окрім музики я не займаюся. Тож із цього виходить лише одне: музика – це моє життя.

Руслан КОЗЛОВ, «Версії»

Запис Людмила Мартинюк: «Кожний учень – це окрема історія. А всі вони – моя сім’я» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

14 липня у залі органної та камерної музики Чернівецької обласної філармонії з великим успіхом відбувся концерт скрипкової та органної музики «Суботні вечори — 2013».

У програмі звучали твори А. Вівальді, Й.С.Баха, Г.-Ф. Генделя, Й. Гайдна, В.-А. Моцарта, Е. Вілла-Лобоса.

Солісти:
Людмила Мартинюк (скрипка),
Дмитро Негрич (скрипка),
Микола Полянко (скрипка),
Зося Фуга ( віолончель),
Віктор Білла (орган)

Хваліть Бога в святині Його, хваліте Його на могутнім Його небозводі!
… Хваліте Його за могутню величність Його!… Хваліте Його звуком трубним… Все, що дихає, хай Господа хвалить! Алілуя! (Псалом 150)

Тетяна Стрільчик, “Версії”,
фото автора

Дякуємо за концерт! Браво!

Запис Концерт скрипкової та органної музики спершу з'явиться на Медіа-Версії.