Студенти Чернівецького вищого комерційного училища КНТЕУ вчили фестивальників готувати морквяно-бурякові млинці

І бадьорий пенсіонер, і розвеселий студент, і навіть задумане цуценятко – чи не кожен фестивальник повбирався у вишиванку!

Лицарі з клубів історичної реконструкції «Чорна Галич» (Львів) та «Подільська хоругва» (Камянець-Подільський) влаштували одне одному добрячу «металеву» гопцанку

Ігор КОНСТАНТАНЮК, “Версії”, фото автора

Запис «Обнова-фест» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Неподалік фортеці розкинулося середньовічне шатрове містечко, де мешкали учасники фесту. На ристалищі відбувалися кінні бої та бугурти – піші бої лицарів із України, Росії, Білорусії, Молдови й Татарстану. Глядачі, окрім кінних турнірів, споглядали змагання лучників, відвідували історичну ярмарку, інтерактивні та дитячі майданчики.

Побут у шатровому містечку відповідав епосі. Жителі містечка користувалися виключно дерев’яним та глиняним посудом. Їжу варили в казанках, здебільшого мідних і латунних.

Участь у боях брало біля 350 учасників.

Змагання на ристалищі оцінювали професійні судді з Москви, одним з них був Володимир ТЄРЄХОВ, головний суддя змагань, який розповів, що існують спеціально розроблені правила, так само, як і в інших видах спорту, тобто є заборонені дії та дозволені. – Зазвичай бої для піхоти тривають дві хвилини, – продовжив суддя. – Для кінних бійців – формула «три сходки, три удари». Для бійців існують правила: При поєдинках на списах удар в щит оцінюється в одне очко, удар в корпус у два очка, якщо боєць наніс такий міцний удар і зламав спис – це три очка, а якщо вибив іншого із сідла – чотири. Піхоті – заборонено бити в пах, в стопи та колоти зброєю. У кавалерії заборонений удар у голову: за це виноситься попередження, при повторному випадку бійця знімають із боїв. Бійця одразу ж дискваліфікують за удар коня.

У кінному турнірі І місце зайняв клуб «Кавказьке братство» (Росія), друге – збірна України, і третє – збірна Московського регіону.

В усіх учасників були неймовірно красиві костюми. Та найбільше мене зачарував «шотландець» з Києва, який не хотів розкрити вартість свого вбрання. – На цьому фестивалі ми з побратимами вперше, нам тут дуже сподобалося, тому наступного року обов’язково приїдемо. Представляємо клуб «Союз шотландських кланів Альба». Це україно-російське об’єднання реконструкторів Шотландії XVII – XVIII століття.

Та по секрету шотландець сказав нам: Якщо костюм шити власноруч, то він коштуватиме 2 тис. грн., якщо замовляти у професіоналів, то 5 тис. і більше.

Оселилися ми в шатровому містечку, тому проблем із житлом немає. Хочу додати, що тут у вас дуже привітні люди та надзвичайно смачне пиво. Тут є все, що треба для життя.

Ярина, відвідувачка фестивалю з Києва:

Ми з друзями щороку приїжджаємо до Хотина й Кам’янця. Фестиваль чудовий, але тут три проблеми: погані дороги, недостатня кількість готелів і трибуни, яким бракувало накриття тому ми мало не спеклися. Передайте це організаторам та владі, може, зрозуміють.

Ціни квитків «кусалися»: на один день ціна становила 100 грн., на 4 дні – 250 грн., дітям день обходився у 50 грн., жителям Хотина, що мають прописку, – теж 50.

Ці музики приїхали на фестиваль аж із Москви, вони розважали відвідувачів своїм співом та середньовічною музикою.

Та не будемо про погане, бо подарував усім нам фест захопливу подорож у минуле, де всі охочі стріляли з лука та брали  участь в інтерактивних іграх.

Лідія КИРИЛЮК, «Версії», фото автора

Запис Середньовічний Хотин спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Сім років працював художник над проектом «Хотинська війна 1621 року». Експозиція з 15 творів, які ввійшли до нього, розміщена у Хотинській фортеці, та робота над проектом триває й досі. У Чернівцях же Андрій Холоменюк, зокрема, представив свій інший військово-історичний проект: уривки із батального полотна «Грюнвальдська битва 1410 року».

– Ця визначна битва цікава для мене тим, що під польсько-литовськими прапорами в ній брали участь українські етнічні поселенці, русини. Вони становили 39% від усього об’єднаного війська, яке протистояло тевтонцям. Зокрема, в битві брали участь 800 лицарів з Шипинської землі, тобто, з Буковини. Тому, коли хтось каже, що там билися лише поляки чи литовці – це неправда. Я піднімаю ці теми, бо вони дуже актуальні. Це ті сторінки історії, які ми, може, й не знали, бо їх тим чи інакшим чином приховували від нас, – каже художник Андрій Холоменюк.

– Це живопис дуже високого ґатунку, який займає особливе місце в українському живописі, – каже Наталія Богомаз, директорка галереї. – Цього художника не цікавить, які художні течії зараз переважають, хто за що бореться, за яку виставкову залу, чи що треба ще втнути, щоби наповал вразити публіку…

Окрім батальної тематики, виставка об’єднує творчий доробок художника за останні 10 років. Адже автор працює у багатьох жанрах живопису: ландшафтний та архітектурний пейзаж, натюрморт, портрет… Багато робіт Андрій Холоменюк представив на біблійну тему, зокрема, роботи із серії «Воїни Апокаліпсиса», «Янгол», «Душа на хресті»…

Ігор КОНСТАНТИНЮК, «Версії»

Запис Воїни Апокаліпсиса і 800 шипинських лицарів спершу з'явиться на Медіа-Версії.