29 січня виповниться 100 років як українці стримали наступ російського ворога на Київ. Бій поруч із  залізничноюї станцією Крути, у якому  майже чотири сотні київських курсантів і козаків «Вільного козацтва» протистояли 4-тисячному підрозділу більшовицького війська, дозволив оборонцям української державності на чотири дні призупинити наступ противника й організовано відійти, руйнуючи за собою колії і мости. Проявивши жертовність і героїзм заради Незалежності України, холодного січневого дня 1918 року в нерівному бою полягли зовсім юні, але нескорені захисники своєї Батьківщини.

Тоді ще ніхто не знав, що ця велика війна триваме понад 100 років. Герої Крут –  це Кіборги 1918 року! Як і 100 років тому, сьогодні молоді люди на сході України захищають її суверенність і потребують належного пошанівку.

Відтак, як повідомила  прес-служба  облорганізації  ВО «Свобода», «свободівці» Буковини до 100-річчя подвигу Героїв Крут 29 січня на Центральній площі Чернівців біля пам’ятника Тарасу Шевченку від 12:00 до 16:30 год проведуть пам’ятну виставку «Крути не маємо права забути». Адже хто не пам’ятає свого героїчного минулого, приречений на поразку. Українці ж – переможці. Були, є й будуть.

Запис До 100-річчя подвигу Героїв Крут проведуть пам’ятну виставку спершу з'явиться на Медіа-Версії.

29 січня відбувся благодійний патріотичний вечір “Пам’ятай про Крути”. Чернівчани зустрілися з відомим українським письменником Василем Шкляром.
Вечір розпочався виступом чоловічої хорової капели “Дзвін” ЧНУ ім. Юрія Федьковича. Перед чернівчанами виступили учасники київської етно-рок фундації «ТаРута» – Євген та Олена Романенки, Ярина Товкайло. Також – лідер гурту «Тінь Сонця» Сергій Василюк.
На вечорі «Пам’ятай про Крути!» відбуватиметься благодійний збір коштів для родини загиблого на сході волонтера Романа Шлюсара.

… Усі вони думали-гадали, що ж воно таке, цей “Хальоднияр”, що ж воно за сила така незвичайна, на яку їх перекинули з найвіддаленіших фронтів, проте цього ніхто не міг до пуття розтлумачити.
Москалі казали, що Хальоднияр – це якась древня фортеця ще князя Долгорукого, де всі люди велетенські й довгорукі; чуваші та башкири вважали, що Хальоднияр – це ім’я якогось великого полководця, щось таке, як Чинґізхан, котрий так розперезався, що не хоче визнавати комуну; китайці сподівалися, що це така закраїна, обгороджена високим муром, де хоч і холодно, зате повно рису і всілякого їдла, але тим їдлом не хочуть із ними ділитися; а латиші нічого не думали, вони просто були латиськими стрільцями і мовчки ждали наказу…

Василь Шкляр, “Чорний ворон”

… Життя покаже ким ми були і куди ділись!
«Залишенець»

… Жодна катастрофа не ставить хрест на меті.

«Залишенець»

… Ми часто шукаємо не тих і не там.
“Ключ”
Василь Шкляр

КРУТИ
Ще юнаки, ще майже діти,
А навкруги і смерть, і кров.
«На порох стерти, перебити!» –
Іде на Київ Муравйов.
Полків його не зупинити,
Та рано тішаться кати:
Коли стають до зброї діти,
Народ цей – не перемогти!

Микола Луків

Тетяна Стрільчик, “Версії”,
фото автора і SergyiS

Запис Пам’ятай про Крути! спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Під час акції збирали кошти для допомоги батальйону “Січ” та чоті “Карпатська Січ”.

Пам’яті тридцяти

На Аскольдовій Могилі
Поховали їх —
Тридцять мучнів українців,
Славних молодих…

На Аскольдовій Могилі
Український цвіт —
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.

На кого посміла знятись
Зрадника рука?
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка…

На кого завзявся
Каїн Боже, покарай! —
Понад все вони любили
Свій коханий край.

Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих. —
На Аскольдовій Могилі
Поховали їх.

Тичина Павло, 1918

Спом’янімо в пісні славу Крутів,
найсвятіше з наших бойовищ!
Крути! Крути! — смолоскип в майбутнє.
Підіймімо наші душі ввиш!…

Богдан-Ігор Антонич, 1937

… Крути! Крути! Це за батьківщину
стати муром, шанцем душ і тіл.
Крути! Крути! Мужньо, воєдино
прямувати в найсвятішу ціль.

Крути! Крути! Час розплати близько,
вже червоний ворог кари жде.
Крути! Крути! Вічне бойовисько
за майбутній, за світліший день.

Крути! Крути! Мужність і посвята,
вірність, що міцніша понад смерть.
Крути! Крути! Горда і завзята
кличе пісня і веде вперед!

Богдан-Ігор Антонич, 1937

Крути, Крути — Вас не забути!

Герої не вмирають!

Тетяна Стрільчик, “Версії”,
фото автора і SergyiS

Запис Марш Честі у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.

29 січня 2014 року Героїв Крут у Чернівцях вшанували смолоскипною ходою.
Організатор – Чернівецька Студентська Свобода.

Історія Української революції сповнена незліченної кількості героїчних епізодів. Те, що українцям тоді не вдалося захистити створену ними Народну республіку, можна пояснити багатьма причинами, які мали здебільшого об’єктивний характер. Але не можна стверджувати, що їм не вистачало наполегливості, рішучості, героїзму в боротьбі за незалежність УНР.
Серед героїчних епізодів цієї боротьби особливо слід відзначити бій під Крутами. У радянський період цей епізод постаралися стерти з пам’яті народу, як і пам’ять про визвольні змагання 1917—1920 рр. у повному обсязі. Але з початку 1990-х опубліковані спогади про Крути, які раніше дбайливо збирались і публікувались українською діаспорою, а також статті й навіть книжки про Крути і крутян. Отже, вже немає сенсу переказувати всі епізоди героїчного бою студентської сотні, яка брала участь в обороні залізничної станції Бахмач від наступу червоногвардійців під командуванням П. Єгорова. Важливо назвати лише основне. Одна з чот сотні в сутінках втратила орієнтир і вийшла на станцію Крути між Бахмачем та Ніжином, яка була вже зайнята червоногвардійцями. Єгоров розпорядився розстріляти 27 полонених юнаків. Розстріл полонених студентів та учнів старших класів вразив усіх громадян України. Розстрілювати полонених на було в правилах війни. А ці правила добре знали: Росія воювала з 1914 року. І це ж були не професійні вояки, а майже діти. Крути стали символом мучеництва й героїзму, і таким вони залишаються в історичній пам’яті народу.
Сьогодні нам знову доводиться утверджувати честь і незалежність України на барикадах. Знову гине молодь, але світ став іншим. Ми можемо сподіватися не лише на власні сили, а й на підтримку міжнародної громадськості, коли обстоюємо свою незалежність та свій європейський вибір.

Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ, доктор історичних наук, професор,
газета “День”

Спом’янімо в пісні славу Крутів,
найсвятіше з наших бойовищ!
Крути! Крути! — смолоскип в майбутнє.
Підіймімо наші душі ввиш!

Крути! Крути! Це за батьківщину
стати муром, шанцем душ і тіл.
Крути! Крути! Мужньо, воєдино
прямувати в найсвятішу ціль…

Антонич Богдан-Ігор
1937

Пам’яті тридцяти

На Аскольдовій могилі
Поховали їх.
Тридцять мучнів-українців,
Славних молодих…
На Аскольдов й могил
Український цвіт!
По кривавій по дорозі
Нам іти у світ.
На кого посміла знятись
Зрадника рука?
Квітне сонце, грає вітер
І Дніпро-ріка… На кого завзявся Каїн?
Боже, покарай!
Понад все вони любили
Свій коханий край.
Вмерли в Новім Заповіті
З славою святих.
На Аскольдовій Могилі
Поховали їх.

Павло Тичина, 1918

Тетяна Стрільчик, “Версії”,
фото автора

Запис Пам’ятай про Крути! 29.01.2014… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

23 січня у Центрі культури “Вернісаж” відкрилася  виставка “Народна війна”, яка присвячена 95-ій річниці бою під Крутами

Підготували виставку Київський “Меморіал” та громадський інститут історичної пам’яті.
Виставка складається з 29 стендів, перша частина присвячена державотворенню від доби Центральної ради, а друга частина – окремим губерніям, де відображено боротьбу у кожному окремому регіоні.

Музейна експозиція “Народна війна” – це результат більш як дворічної праці науковців Київського “Меморіалу” в архівах 18-ти областей України. В експозиції використано понад 300 світлин.

За виявленими архівними документами вперше подаються статистичні дані про кількість селянських збройних повстань у всіх тогочасних дев’яти губерніях України. Упродовж 1917-1932 рр. в Україні діяли 692 підпільних організацій, 1435 повстанських загонів, з них відомих – 689, невідомих – 746.
За чекістськими документами, з 1917-го до 1932-го в Україні відбулось 268 повстань. 265 районів України були охоплені стихійними виступами селян (волинками), у 108 районах повсталі знищували чекістів, комуністів і продзагони, що відбирали хліб.

Над створенням експозиції працювали:
Роман КРУЦИК – автор і керівник проекту, голова Київської організації
товариства «Меморіал» ім. В. Стуса;
Сергій ЖОВТИЙ – заступник керівника проекту, член Київської організації товариства «Меморіал» ім. В. Стуса.

Текстові описи( віртуальний музей “Народна війна” )  розміщені на сайті –  http://www.narodnaviyna.org.ua/about.html .

http://memorial.kiev.ua/index.html –  сайт музею совєтської окупації – Меморіал ім.В.Стуса.

Тетяна Стрільчик, “Версії”,
фото автора

Запис 29 січня – День пам’яті Героїв Крут спершу з'явиться на Медіа-Версії.