«Штука була добра, але зворушуюча. Знана фільмова артистка А. Н. грала ролю героїні і заворожувала публіку», – Ольга Кобилянська, «Апостол черні», 1926.

13 червня 2024-го у Муніципальній бібліотеці імені Анатолія Добрянського відбулася чергова зустріч з обговорення історії розвитку кіномистецтва «Ера німого кіно: Аста Нільсен як символ епохи». Аста Нільсен увійшла в історію культури ХХ століття як легендарна кінозірка, родоначальниця серійних образів фатальних жінок. 

«У кабінеті Ольги Кобилянської на етажерці в «крокодиловій» рамочці зберігається жіночий фотопортрет. Зі світлини сміливо, ніби затягаючи в глибину великих очей, дивиться на нас улюблена акторка письменниці – датчанка Аста Нільсен (1881–1972). До речі, кіно як новий вид мистецтва взагалі підкорило О. Кобилянську. Вона навіть виробила свій підхід до перегляду фільму. Перший раз дивилася, щоби ознайомитися з сюжетом, вдруге йшла до кінозалу, щоби придивитися грі акторів, а під час третього візиту стежила за грою тільки одного актора, який сподобався особливо», –  Юлія Микосянчик, старший науковий співробітник літературно-меморіального музею Ольги Кобилянської.

Перші фільми в історії кіно Луї Лепренса:  Людина, що виходить з-за рогу (Man Walking Around the Corner), 1887; Сцена в саду Раундхей (Roundhay Garden Scene), 1888; Рух транспорту мостом у Лідсі (Traffic Crossing Leeds Bridge), 1888; Акордеоніст (Accordion Player), 1888.

Катерина Теленько розповіла про історію німого кіно.  Переглянули «Прибуття поїзда на вокзал Ла-Сьота»,  днем його прем’єри вважають 28 грудня 1895 року.  Перегляд кінострічок в Чернівцях став можливим доволі швидко, адже перший кінотеатр в місті відкрили ще в 1899 році за адресою Панська, 12 в будинку Пайлера, а пересувні кінотеатри і гастролі європейських прокатчиків стали для міста його якщо не частим, то доволі звичним явищем. Відкриття нових кінотеатрів не змусило себе чекати, а покази найпопулярніших стрічок відбувалися в кінотеатрі “Urania” (пізніше “Central”) в приміщенні зали музичного товариства (сучасна Філармонія), куди сходилися всі представники прогресивної молоді.

«”Вам не треба дивитися роздражнюючі вистави, — сказав він перший і в його голосі пробивсь м’який звук. — Пригадую собі тепер, що ми, ви, Др. Емі, моя сестра і я бачили раз в кіні подібну штуку, коли не помиляюся то це була Ібсена “Примари”. Кажуть, Ібсен писав для хорих”.
Вона заперечила головою.
“Ні, він писав для здорових. Ця штука написана данцем, автором У. Г. виключно для великої артистки, щоб своїм талантом впливати на публіку, не поминаючи і змісту”.
“В тім разі “фантазія””, — закинув Юліян, щоб щось сказати і заспокоїти дівчину…», – Ольга Кобилянська, «Апостол черні», 1926.

Більш детальніше  Катерина Теленько зупинилася на розвитку кар’єри Асти Нільсен. Перший же фільм за її участі «Безодня» (Afgrunden, 1910) забезпечив їй та режисеру Урбану Ґаду контракт на виробництво декількох фільмів у Німеччині, який потім було подовжено до 1915 року.  Зворушливий танець у виконанні Асти Нільсен сприяв популярності цієї трагічно-еротичної мелодрами. «Нова жінка» замінила вікторіанський жіночий ідеал.

Дякуємо Катерині Теленько  та Лесі Щербанюк за першу презентацію  циклу зустрічей про  історію кіномистецтва. Дякуємо  Муніципальній бібліотеці імені Анатолія Добрянського, присутнім глядачам за спільний перегляд фільмів, обговорення, дискусію.

©Тетяна Спориніна,
фото автора

p.s.

p.s.2

17.07.2024

Під час війни дивлюся німі фільми. Вони допомагають абстрагуватися. Особливо в спеку. Коли вдома, через спеку, і є світло. Німі – бо це ж не маніпулювання з метою пропаганди. І ще завдяки цій зустрічі у  Муніципальної бібліотеці Добрянського, у Музеї кіно переглядаю фільми епохи німого кіно, і велику серію Asta Nielsen, де показали понад 20 фільмів… І у Асти Нільсен була своя, особлива The ABC of Love, абетка кохання…

The ABC of Love…

Запис «Штука була добра, але зворушуюча» – ера німого кіно: Аста Нільсен як символ епохи… спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Відбулася і презентація книги поезій Я.В. Кушніра «Звучання самотності». Дизайн обкладинки, художнє оформлення –  Раїси Рязанової, чернівецької художниці, поетеси.

На творчий вечір поезії і музики завітали колеги, друзі, художники, поціновувачі і поезії, і флейти, працівники Чернівецького художнього музея, Чернівецької обласної  універсальної наукової бібліотеки  ім. Михайла Івасюка, музичної школи №1, освітяни.

Пані Валентина Андріївна Чолкан, викладач Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича емоційно, захоплено висловилася і про цю збірку поезій Ярослава Володимировича.  /Для себе я пригадала з уроків української літератури  п’ять основних розмірів: двоскладові — ямб і хорей, трискладові — дактиль, амфібрахій, анапест. / Вірші Я.В. Кушніра – верлібр.

Ми почули і музичні твори Ярослава Володимировича. Багато мелодій нашого краю, Буковини. І всі музичні твори звучали пристрасно, емоційно,  створючи особливу образність, може і драматичну. Адже в Україні війна… А вже на завершення  про творчість музиканта і поета пані Валентина Чолкан заспівала акапельно «Налетіли журавлі…»

... Ходить батько по лану,
Ходить батько по лану,
Кличе діти додому,
Кличе діти додому.

Ідіть, дітки, додому
Ідіть, діти, додому
Не буде вам розгону,
Не буде вам розгону...

Я ж бо тебе не звержуся,
Руський мій сардаче!
Тепер аж я заспіваю,
Тепер аж заплачу,
Бо маю ся в що утерти –
Широкії поли…
Не скину тя, мій сардаче,
Ніколи, ніколи!
Юрій Федькович, 1863

Я.В. Кушніра привітали колеги з музичної школи №1.

На завершення Леся Ілярівна Щербанюк розповіла про майбутній мистецький проєкт з історії музичної школи, її викладачів класу флейти і вручила подарунки-книги.

Дякуємо Ярославу Володимировичу Кушніру за презентацію і творчий вечір. Дякуємо  Муніципальній бібліотеці імені Анатолія Добрянського, присутнім читачам, колегам, освітянам, музикантам за  зустріч.  Бажаємо Я.В. Кушніру нових творчих успіхі. Миру Україні і перемоги!

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Творчий вечір поезії та музики Ярослава Кушніра спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Іван Монолатій – український історик, політолог, публіцист і журналіст, член Національної спілки письменників України, доктор політичних наук. Він є професором Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника, доктором філософії Українського вільного університету в Мюнхені, дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка.

Книжка «Макогін псевдо Розумовський» Івана Монолатія — 8 місце в номінації «Минувшина. Біографії/мемуари» Книжка року 2023. Також  «Макогін псевдо Розумовський. Уявлена українська людина» була номінована на Національну премію України імені Тараса Шевченка 2024 року.

«Козацьке мітотворення здатне на диво. Козацькі полковник Іван Богун, гетьмани Петро Конашевич-Сагайдачний, Іван Мазепа, Павло Полуботок і Кирило Розумовський ніколи б не здогадалися, як можна використати їхні прізвища у міжнародній політиці ХХ сторіччя. Це історія спершу закоренілого бурлаки, шахрая, воєнного авіатора і морського піхотинця, коханця заміжньої жінки, а відтак – авантюриста-бонвівана, вправного спекулянта національною ідеєю, а ще – пристрасного автомобіліста. І все було б чудово, якби не його народження на Підавстрійській Галичині, еміґрація до США, військова кар’єра як чужинця і громадянина, удаваний лобізм українського питання, бажання стати новим володарем України. Він досі фігурує у таємних досьє ФБР, ЦРУ, МІ5 та МІ6, а ще – НКВД, Сиґуранци і ґестапо. Це історія американця українського походження Якова Макогона (1880–1956), яка ще не дочекалася ані фільму, ані роману, а біографії – й поготів».

Презентована книга «Макогін псевдо Розумовський. Уявлена українська людина» Івана Монолатія – ретельна за хронологією різних документів, з різних джерел, захоплююча розповідь про життя і пригоди американського розвідника українського походження Якова Макогона.  Це інтригуюча розповідь про приватного шпигуна, сержанта, що був на службі Корпусу морської піхоти США, який разом із не менш авантюрною дружиною ймовірно працював на декілька розвідувальних інституцій Заходу… Авантюрист, містифікатор…

«У книжці «Макогін псевдо Розумовський. Уявлена українська людина» представлено галерею видатних українців першої половини XX ст. (Олена Кисілевська, Євген Коновалець, Арнольд Марґолін, Василь Мудрий, Євген Онацький, Мілена Рудницька, Павло Скоропадський, Андрей Шептицький та ін.) та іноземців (Василь Вишиваний, Ґарет Джонс, Енріко Інсабато, Роял Коупленд, Ріхард Ярий та ін.), що стали творцями непересічних історичних подій. Розкриває діалектику еволюції картини світу людини під тиском зовнішніх факторів (воєн, зміни політичних режимів), увиразнює здатність особистості містифікувати власне життя й опинятися у полі зору спецслужб, правоохоронних і зовнішньополітичних відомств, аналізує український авантюризм як спільну ментальну характеристику політичних еліт», – з подання ГО «Івано-Франківський осередок Наукового товариства ім.Шевченка» – Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Зустріч із автором була  цікавою, жвавою, дискусійною, насиченою подробицями з життя не тільки героя самої книги Якова Макогона, але й цікавими деталями співпраці з різними архівами, бібліотеками, службами. Зацікавив присутніх і етап життя Макогона, що пов’язаний із Чернівцями. Естетика самої книги, як і всі книги Івана Монолатія, також посідає особливе місце.

І на останок: автограф- сесія із Іваном Монолатієм.

Дякуємо Муніципальній бібліотеці імені Анатолія Добрянського, присутнім науковцям, читачам, колегам за  зустріч з автором сорока книг – Іваном Монолатієм.

Дякуємо Івану Монолатію за унікальну книгу, за інтелектуальну працю. Нових творчих успіхів, нових книг, зустрічей. Миру Україні і перемоги!

©Тетяна Спориніна,
фото автора

Запис Іван Монолатій презентував у Чернівцях книгу «Макогін псевдо Розумовський. Уявлена українська людина» спершу з'явиться на Медіа-Версії.

Іван Монолатій — український історик, етнополітолог, пластун, письменник. Кандидат історичних наук, доктор політичних наук, професор, почесний краєзнавець України, почесний громадянин міста Коломиї, академік Академії наук вищої школи України, дійсний член Наукового Товариства імені Шевченка. Автор сотень наукових праць, наукових та науково-популярних книг.

«Козацьке мітотворення здатне на диво. Козацькі полковник Іван Богун, гетьмани Петро Конашевич-Сагайдачний, Іван Мазепа, Павло Полуботок і Кирило Розумовський ніколи б не здогадалися, як можна використати їхні прізвища у міжнародній політиці ХХ сторіччя. Це історія спершу закоренілого бурлаки, шахрая, воєнного авіатора і морського піхотинця, коханця заміжньої жінки, а відтак – авантюриста-бонвівана, вправного спекулянта національною ідеєю, а ще – пристрасного автомобіліста. І все було б чудово, якби не його народження на Підавстрійській Галичині, еміґрація до США, військова кар’єра як чужинця і громадянина, удаваний лобізм українського питання, бажання стати новим володарем України. Він досі фігурує у таємних досьє ФБР, ЦРУ, МІ5 та МІ6, а ще – НКВД, Сиґуранци і ґестапо. Це історія американця українського походження Якова Макогона (1880–1956), яка ще не дочекалася ані фільму, ані роману, а біографії – й поготів».

Книжка «Макогін псевдо Розумовський» Івана Монолатія — 8 місце в номінації «Минувшина. Біографії/мемуари» Книжка року 2023.

Також книжка  «Макогін псевдо Розумовський. Уявлена українська людина» була номінована на Національну премію України імені Тараса Шевченка 2024 року.

«…Книжка «Макогін псевдо Розумовський. Уявлена українська людина» Івана Монолатія є взірцем інтелектуальної демістифікації американського героя і українського авантюриста XX ст., політично детермінованої публіцистики, журналістського розслідування феномена приватного шпигунства, ігор розвідувальних служб на українській мапі світу, меценатства для розвитку української культури першої половини XX ст., виснування про місце і роль України на шахівниці міжнародних відносин, приреченість бездержавних національних еліт на поразку в боротьбі з політичними режимами та їхніми спецслужбами. Власне книжка І.Монолатія показує, як і чому саме українська ідея стала заручницею світової геополітики XX ст., політичного істеблішменту Заходу, який не зважав на українську еміграцію як інститут світового українства, робив усе можливе, щоб роз’єднати і спровокувати конфлікти між політичними середовищами українців на європейському і американському континентах», – з подання ГО «Івано-Франківський осередок Наукового товариства ім.Шевченка» – Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Вл. інфор.

p.s. Як відбувалася презентація можна переглянути за посиланням – Іван Монолатій презентував у Чернівцях книгу «Макогін псевдо Розумовський. Уявлена українська людина»

Запис Презентація книжки Івана Монолатія «Макогін псевдо Розумовський. Уявлена українська людина» у Чернівцях спершу з'явиться на Медіа-Версії.