<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?><rss version="2.0"
	xmlns:content="http://purl.org/rss/1.0/modules/content/"
	xmlns:wfw="http://wellformedweb.org/CommentAPI/"
	xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/"
	xmlns:atom="http://www.w3.org/2005/Atom"
	xmlns:sy="http://purl.org/rss/1.0/modules/syndication/"
	xmlns:slash="http://purl.org/rss/1.0/modules/slash/"
	>

<channel>
	<title>Архивы католики - Медіа-Версії</title>
	<atom:link href="https://versii.cv.ua/tag/katoliki/feed" rel="self" type="application/rss+xml" />
	<link>https://versii.cv.ua/tag/katoliki</link>
	<description>Усі версії подій життя - і ваша власна - в одному місці</description>
	<lastBuildDate>Thu, 01 Oct 2020 11:16:10 +0000</lastBuildDate>
	<language>uk</language>
	<sy:updatePeriod>
	hourly	</sy:updatePeriod>
	<sy:updateFrequency>
	1	</sy:updateFrequency>
	<generator>https://wordpress.org/?v=6.7.5</generator>

<image>
	<url>https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2025/08/cropped-versiyi-1-32x32.jpg</url>
	<title>Архивы католики - Медіа-Версії</title>
	<link>https://versii.cv.ua/tag/katoliki</link>
	<width>32</width>
	<height>32</height>
</image> 
	<item>
		<title>Католики й іудеї всього світу святкують Великдень</title>
		<link>https://versii.cv.ua/foto/katolyky-j-iudeyi-vsogo-svitu-svyatkuyut-velykden/45063.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/foto/katolyky-j-iudeyi-vsogo-svitu-svyatkuyut-velykden/45063.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Sun, 01 Apr 2018 11:26:24 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Фоторепортаж]]></category>
		<category><![CDATA[Великдень]]></category>
		<category><![CDATA[Іспанія]]></category>
		<category><![CDATA[Італія]]></category>
		<category><![CDATA[іудеї]]></category>
		<category><![CDATA[католики]]></category>
		<category><![CDATA[Пасха]]></category>
		<category><![CDATA[Перу]]></category>
		<category><![CDATA[Польща]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=45063</guid>

					<description><![CDATA[<p>&#160;&#160;&#160; 1 квітня святкують Великдень християни західного обряду. Перші фотографії з цьогорічний дійств з&#8217;явилися у мережі . На великодні свята до Італії з&#8217;їхалися туристи та паломники зі всього світу. Храми прикрасили квітами, гілками пальм та оливи. Ними ж розмахували учасники театралізованих, ритуальних ходів. Такі гілки благословляють перед храмами і зберігають протягом року вдома як символ [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/foto/katolyky-j-iudeyi-vsogo-svitu-svyatkuyut-velykden/45063.html">Католики й іудеї всього світу святкують Великдень</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>&nbsp;&nbsp;<img fetchpriority="high" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-45066" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/829370_5_w_590-396x391.jpg" alt="" width="396" height="391" data-id="45066" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/829370_5_w_590-396x391.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/829370_5_w_590-350x345.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/829370_5_w_590-200x197.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/829370_5_w_590.jpg 590w" sizes="(max-width: 396px) 100vw, 396px" />&nbsp;</p>
<p>1 квітня святкують Великдень християни західного обряду. Перші фотографії з цьогорічний дійств з&#8217;явилися у мережі .</p>
<p>На великодні свята до Італії з&#8217;їхалися туристи та паломники зі всього світу. Храми прикрасили квітами, гілками пальм та оливи. Ними ж розмахували учасники театралізованих, ритуальних ходів. Такі гілки благословляють перед храмами і зберігають протягом року вдома як символ миру.</p>
<p>Святкові вітрини крамниць приваблюють кольоровими упаковками шоколадних пасхальних яєць. Саме таке, а не куряче, є символом свята італійців. Солодкими яйцями з сюрпризами всередині обмінюються серед близьких.</p>
<p><img decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-45065" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/829370_3_w_1000-396x359.jpg" alt="" width="396" height="359" data-id="45065" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/829370_3_w_1000-396x359.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/829370_3_w_1000-350x317.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/829370_3_w_1000-200x181.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/829370_3_w_1000.jpg 715w" sizes="(max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p><em><strong>Великодня хода у Більбао (Іспанія)</strong></em></p>
<p>У Польщі до свята фарбували на круто зварені яйця, заздалегідь готували великодній кошик – яйця, хліб, сіль, хрін, ковбасу і випеченого з тіста баранця.</p>
<p><img decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-45067" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/829370_8_w_590-396x222.jpg" alt="" width="396" height="222" data-id="45067" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/829370_8_w_590-396x222.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/829370_8_w_590-350x196.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/829370_8_w_590-200x112.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/829370_8_w_590.jpg 590w" sizes="(max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p><em><strong>Великодня хода у Закопане (Польща)</strong></em></p>
<p>Ягня, але печене, сьогодні є обов&#8217;язковою стравою на святковому столі в Аргентині. Члени родин, які збираються за одним столом, шукають в будинку сховане шоколадне яйце.</p>
<p>Мешканці Перу традиційно яскраво і театрально вшанували муки та воскресіння Христа. Протягом великоднього тижня вулиці були прикрашені квітами. У вікнах помешкань виставили &#8220;страждальні серця&#8221;, храми оздобили тисячами свічок. Недільного ранку вулицями пройшлися процесії з фігуркою Юди. Їх палили або вішали за містом.</p>
<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-45064" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/829370_2_w_1000-396x297.jpg" alt="" width="396" height="297" data-id="45064" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/829370_2_w_1000-396x297.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/829370_2_w_1000-800x600.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/829370_2_w_1000-350x263.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/829370_2_w_1000-200x150.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2018/04/829370_2_w_1000.jpg 1000w" sizes="auto, (max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p><strong><em>Великодня хода у Перу</em></strong></p>
<div class="back-block">
<p>Після великої реформи календаря у XVI ст. католики та православні Пасху почали святкувати в різний час. Це пов&#8217;язано з різницею в юліанському та григоріанському календарях. Іноді різниця становить тиждень, іноді кілька. Деколи ці дати збігаються. Цьогоріч католицький Великдень збігся з іудейським.</p>
<p><strong>за матеріалами gazeta.ua</strong></p>
</div>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/foto/katolyky-j-iudeyi-vsogo-svitu-svyatkuyut-velykden/45063.html">Католики й іудеї всього світу святкують Великдень</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/foto/katolyky-j-iudeyi-vsogo-svitu-svyatkuyut-velykden/45063.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Сьогодні католики усього світу святкують Різдво</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/sogodni-katolyky-usogo-svitu-svyatkuyut-rizdvo/43625.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/sogodni-katolyky-usogo-svitu-svyatkuyut-rizdvo/43625.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Сергій Паламар]]></dc:creator>
		<pubDate>Mon, 25 Dec 2017 12:42:35 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[Розваги]]></category>
		<category><![CDATA[25 грудня]]></category>
		<category><![CDATA[католики]]></category>
		<category><![CDATA[різдво]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=43625</guid>

					<description><![CDATA[<p>Сьогодні, 25 грудня, увесь католицький світ, а також більшість протестантів і православних церков святкують Різдво Христове. Різдво Христове за григоріанським календарем відзначають Католицька церква, протестантські церкви, а також помісні православні церкви: Болгарська, частина Грецької, Румунська, Константинопольська, Антіохійська, Александрійська, Албанська, Кіпрська, Фінляндська та Православна церква в Америці. Різдво – одне з найбільших і найурочистіших християнських свят. [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/sogodni-katolyky-usogo-svitu-svyatkuyut-rizdvo/43625.html">Сьогодні католики усього світу святкують Різдво</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><img loading="lazy" decoding="async" class="alignnone size-medium wp-image-43626" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2017/12/Rizdvo-Angel-700x466-396x264.jpg" alt="" width="396" height="264" data-id="43626" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2017/12/Rizdvo-Angel-700x466-396x264.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2017/12/Rizdvo-Angel-700x466-350x233.jpg 350w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2017/12/Rizdvo-Angel-700x466-200x133.jpg 200w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2017/12/Rizdvo-Angel-700x466.jpg 700w" sizes="auto, (max-width: 396px) 100vw, 396px" /></p>
<p>Сьогодні, 25 грудня, увесь католицький світ, а також більшість протестантів і православних церков святкують Різдво Христове.</p>
<p>Різдво Христове за григоріанським календарем відзначають Католицька церква, протестантські церкви, а також помісні православні церкви: Болгарська, частина Грецької, Румунська, Константинопольська, Антіохійська, Александрійська, Албанська, Кіпрська, Фінляндська та Православна церква в Америці.</p>
<p>Різдво – одне з найбільших і найурочистіших християнських свят. І якщо для православних у святковій ієрархії вище стоїть хіба що Воскресіння Христове, або ж Великдень, то для католиків Святом свят є саме&nbsp;<a href="https://www.ukrinform.ua/tag-rizdvo">Різдво</a>.</p>
<p>Цього року в Україні вперше на державному рівні офіційно святкується Різдво Христове 25-го грудня.</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/sogodni-katolyky-usogo-svitu-svyatkuyut-rizdvo/43625.html">Сьогодні католики усього світу святкують Різдво</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/sogodni-katolyky-usogo-svitu-svyatkuyut-rizdvo/43625.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>«У Бога все можливе» – настоятель костелу Найсвятішого Серця Ісуса о. Станіслав СМОЛЬЧЕВСКІ</title>
		<link>https://versii.cv.ua/aktsenti/u-boga-vse-mozhlive-nastoyatel-kostelu-najsvyatishogo-sertsya-isusa-o-stanislav-smolchevski/34864.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/aktsenti/u-boga-vse-mozhlive-nastoyatel-kostelu-najsvyatishogo-sertsya-isusa-o-stanislav-smolchevski/34864.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 11 Jun 2015 15:11:11 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Акценти]]></category>
		<category><![CDATA[Життя]]></category>
		<category><![CDATA[Культура]]></category>
		<category><![CDATA[дзвони]]></category>
		<category><![CDATA[католики]]></category>
		<category><![CDATA[Костел Найсвятішого Серця Ісуса]]></category>
		<category><![CDATA[ксьондз Станіслав Смольчевскі]]></category>
		<category><![CDATA[Польща]]></category>
		<category><![CDATA[храмове свято]]></category>
		<category><![CDATA[Шотландія]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=34864</guid>

					<description><![CDATA[<p>Культове приміщення – але без святенництва і шор, відкрите для напівсвітських заходів. Храм католицький, за належністю громаді, – але міжконфесійний за духом. Зведений на пожертви доброчинців різних національностей і конфесій – і відроджуваний нині так само представниками різних етносів і релігій. Це – храм Найсвятішого Серця Ісуса, який чернівчани називають своїм улюбленцем і який 13-го [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/u-boga-vse-mozhlive-nastoyatel-kostelu-najsvyatishogo-sertsya-isusa-o-stanislav-smolchevski/34864.html">«У Бога все можливе» – настоятель костелу Найсвятішого Серця Ісуса о. Станіслав СМОЛЬЧЕВСКІ</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Культове приміщення – але без святенництва і шор, відкрите для напівсвітських заходів. Храм католицький, за належністю громаді, – але міжконфесійний за духом. Зведений на пожертви доброчинців різних національностей і конфесій – і відроджуваний нині так само представниками різних етносів і релігій. Це – храм Найсвятішого Серця Ісуса, який чернівчани називають своїм улюбленцем і який 13-го червня прийматиме гостей на храмове свято, за нагоди Дня Пресвятого Серця Ісуса за григоріанським календарем.<br />
<a href="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/06/ksi01-1.jpg" data-id="53262"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-full wp-image-53262" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/06/ksi01-1.jpg" alt="" width="600" height="730" data-id="53262" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/06/ksi01-1.jpg 600w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/06/ksi01-1-325x395.jpg 325w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/06/ksi01-1-288x350.jpg 288w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/06/ksi01-1-200x243.jpg 200w" sizes="auto, (max-width: 600px) 100vw, 600px" /></a><br />
«Над ним стільки знущалися, а він досі дивиться захопленими й довірливими, ясними дитячими очима», – каже про костел чернівчанка Інга Кейван. «Яка гарна церква! Як меч у небо!» – захоплюється 4-річний малюк.<br />
Дитяче враження про «меч у небо» – небезпідставне, адже храм збудовано на ділянці, де проводили заняття солдати 41-го буковинського полку. Хоча знавці твердять, що унікальний купол церкви зведений у формі лілії. А доросле сприйняття про погляд храму «дитячими очима» теж має під собою ґрунт: церква будувалася за проектом… учителя, директора Чернівецької вищої Промислової школи (зараз &#8211; це приміщення середньої школи №4) професора Ляйцнера.<br />
<a href="http://versii.cv.ua/aktsenti/kostel-najsvyatishogo-sertsya-isusa/34772.html/attachment/ksi110" rel="attachment wp-att-34782"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-large wp-image-34782" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/06/ksi110-800x571.jpg" alt="ksi110" width="565" height="403" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/06/ksi110.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/06/ksi110-396x283.jpg 396w" sizes="auto, (max-width: 565px) 100vw, 565px" /></a><br />
Неоготика. Годинник на 60-метровому шпилі. Вітражі з Польщі, орган з Німеччини, дзвони з Шотландії. П’ять вівтарів (головний і 4 бічні), три мови першої месси – польська, німецька й українська. Хресний шлях з чудовими іконами і скульптурами, які увінчувало Розп’яття…<br />
Щодо толерантних взаємин як на будівництві, так і під час функціонування храму, і тим паче – під час нинішніх потуг з його відновлення, то дружба тут існувала завжди. Кошти на будівництво складалися з пожертвувань місцевих вірян та високопоставлених осіб, а також пожертв віруючих з сусідньої Галичини. На освяченні були присутні предстоятелі та віруючі трьох віросповідань: католицького, православного й іудейського. Упродовж певного часу в костелі служили навіть православні – у повоєнний час, коли костел був переданий тодішньою владою православній громаді, хоча згодом і від неї його відібрали – під архів.<br />
Коли храм передали у власність католицькій релігійній громаді 2010-го року, першим враженням настоятеля о. Станіслава було – «якби на цьому місці впала і вибухнула потужна бомба, яка знесла б усе аж до фундаменту – збудувати нові стіни було б простіше». Височезні 60-метрові стелі були закриті залізобетонними перегородками – приміщення «архіву» стало триповерховим. Більшість пречудових вітражів, виготовлених у Польщі, – знищена. Частина колон – зруйнована. Орган втрачений. Годинниковий механізм – пошкоджений. На новостворених для державної установи поверхах – вбиральні та рукомийники, у головному вівтарі – кабінет директора архіву…<br />
Але отець Станіслав з Краківської провінції єзуїтів, звідки орден направив його на порятунок духовної і архітектурної пам’ятки, взявся за справу.<br />
<strong>«Чернівці – особливо толерантне місто»</strong><br />
<a href="http://versii.cv.ua/aktsenti/kostel-najsvyatishogo-sertsya-isusa/34772.html/attachment/otec" rel="attachment wp-att-34802"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-large wp-image-34802" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/06/otec-800x600.jpg" alt="otec" width="565" height="424" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/06/otec.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/06/otec-396x297.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/06/otec-300x224.jpg 300w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/06/otec-260x194.jpg 260w" sizes="auto, (max-width: 565px) 100vw, 565px" /></a><br />
Народившись у самому центрі Польщі, Станіслав Смольчевскі став священиком, що є великою честю для кожної католицької родини. Згодом орден направив його до України.<br />
На Буковину ксьондз Станіслав прибув 1997-го року. Спочатку служив у Кіцмані, де відродив костьол, у якому довгий час була спортивна школа, далі долучився до відродження занедбаного костелу в Лужанах Кіцманського району, у якому свого часу влаштували меблевий склад.<br />
«Правду кажучи, де б я не був раніше, – ніде не мав проблем з недоброзичливим ставленням до себе як до вірного певної конфесії чи за національною ознакою. Ні на Хмельниччині, ні на Івано-Франківщині ніхто ніколи не сказав мені: «Не будемо тебе слухати чи тобі допомагати, бо ти католик, бо ти поляк». Але в Чернівцях особливо відчувається, що не має жодного значення, хто ти – чи за національністю, чи за віросповіданням. Тут спілкуються, не підкреслюючи, хто ти. Тут набагато легше щось робити, співпраця краще проходить, ніж в інших місцях. На кожну мессу, починаючи від першої після відкриття, включно з тією, яку мали 25 жовтня на відзначення 120-ліття храму, чи тією, що буде найближчої суботи у храмове свято – запрошуємо священиків з інших храмів і деномінацій; разом з нами на наше запрошення святкують і греко-католики, і православні. Усі роботи виконуються людьми, які ходять до різних церков. І доброчинні акції тут влаштовують не обов’язково наші парафіяни – як-от благодійний концерт минулої неділі, який дали музиканти Ярослав Гамаль і Юлія Чампела. За їхньої допомоги на відновлення костелу зібрано 5772 грн.<br />
<a href="http://versii.cv.ua/aktsenti/kostel-najsvyatishogo-sertsya-isusa/34772.html/attachment/ksi151" rel="attachment wp-att-34805"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-large wp-image-34805" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/06/ksi151-800x533.jpg" alt="ksi151" width="565" height="376" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/06/ksi151.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/06/ksi151-396x264.jpg 396w" sizes="auto, (max-width: 565px) 100vw, 565px" /></a><br />
<strong>Єднання в руїнах</strong><br />
«Для відновлення храму, за підрахунками 2010 року, було необхідно близько 4 млн. дол. Сказати, що зібрати цю суму неможливо, я не можу, – каже о. Станіслав. – Бог показує, що в нього немає неможливих речей. У Бога все можливе. Правда, моя перша думка, коли я зайшов всередину храму 2010-го, коли мені дали ключ: краще би бомба впала дуже сильна, щоб до фундаментів усе розбила, і щоби побудувати все заново. Це було би швидше, краще і дешевше. Але Бог має свої плани: бомба не впала, тож роблю те, що можу. Для мене навіть важливіша не так сама краса, як щоби було місце, куди би люди прийшли на зустріч з Богом, поспілкуватися між собою, почутися разом. Думаю, це буде саме таке місце для всіх.<br />
Щотижня люди приходять працювати, розчищати захаращений будматеріалами зал. Абсолютно на волонтерських засадах працюють не тільки католики, а й православні, протестанти – баптисти, мормони, атеїсти. Храм єднає вже. Я бачу це так: Бог робить свою роботу, тільки б йому не заважали. А стіни – то є додаткова робота, яка також робиться. І тут уже відбувається єднання в руїнах».<br />
<strong>Навколо Ісусового Серця </strong><br />
Серце Ісуса – так звався найбільший (20-центнерний) з трьох дзвонів, відлитих для чернівецького костелу аж у Шотландії. Серце Ісуса будило городян своїм дзвоном.<br />
Приїзд ксьондза Станіслава до чернівецького костелу Найсвятішого Серця Ісуса є начебто збігом обставин, але, як зазвичай, немає в цьому світі нічого випадкового. Тільки 4 роки тому, коли вже почалися ремонтні роботи в храмі, кс. Станіслав дізнався про те, що утвердило його в думці: порятунок костелу – це задум Божий і місія отця Станіслава:<br />
– Останній перед закриттям у повоєнні роки настоятель цього храму – ксьондз Владислав Куморович – був вивезений на Сибір, де пробув у таборах 10 років. Після закінчення терміну покарання поїхав до Польщі до м. Битом, також до парафії Найсвятішого Серця Ісуса. Помер він у Битомі 1961-го року. Нічого дивного в цьому не було б, якби не те, що саме звідти приїхав я – першим настоятелем після відкриття храму. Ми з ксьондзом Владиславом зустрілися і два роки були разом у парафії в Битомі: я там жив від 1959-го року, був маленьким парафіянином. Така-от естафета. Мене це утвердило в розумінні, що це мене Бог сюди послав, і що це невипадково, – каже о. Смольчевські.<br />
<strong>Найбільше в 90-х роках допомагала переходу костелу до власності релігійної громади… чиновниця-атеїстка </strong><br />
«Коли ми домагалися ще в 90-х роках, щоби нам віддали храм, найбільше нам допомагала жінка з соцпартії – відома свого часу комуністка, атеїстка Людмила Додонова, – пригадує отець Станіслав. – Це не було її переконання догодити Богові, але вона вважала, що для міста це має величезне значення. Просто вважала, що треба повернути костел громаді, бо це буде справедливо…<br />
На цей момент ми тільки зносимо стіни і перегородки, які були побудовані всередині костелу в 60-х роках – знімали від 3-го поверху до підлоги. Почати реставрацію пам’ятника архітектури – потрібен спочатку недешевий проект, потім для його втілення – відповідна фірма з ліцензією, на цей момент у нас на це просто немає грошей… Усе, що вже зроблене – це безкоштовно. Люди приходять і працюють по суботах. І видно, що це дійсно люди, які вміють себе присвятити тому, що роблять.<br />
Більшості католицьких храмів в Україні потрібен ремонт. Багато допомагають католицькі громади з Польщі. Кожна парафія отримує якусь допомогу, і варто визнати, що без допомоги Польщі наші католицькі храми виглядали би дуже жалюгідно чи були б закриті. Я також маю пропозиції поїхати до польських вірян і зібрати там допомогу. Щоправда, усвідомлюю, що вона може бути у кілька тисяч, а нам потрібні мільйони… І разом з тим, не слід забувати, що Польща – удвічі менша за Україну. Тож варто сподіватися насамперед на себе».<br />
Маріанна АНТОНЮК, «Версії», фото Тетяни Спориніної<br />
<strong>Храмове свято у костелі Найсвятішого Серця Ісуса розпочнеться святковою літургією в суботу, 13 червня, о 12 год.</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/aktsenti/u-boga-vse-mozhlive-nastoyatel-kostelu-najsvyatishogo-sertsya-isusa-o-stanislav-smolchevski/34864.html">«У Бога все можливе» – настоятель костелу Найсвятішого Серця Ісуса о. Станіслав СМОЛЬЧЕВСКІ</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/aktsenti/u-boga-vse-mozhlive-nastoyatel-kostelu-najsvyatishogo-sertsya-isusa-o-stanislav-smolchevski/34864.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>Рани на тілі храму.  Костел-застереження</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/rani-na-tili-hramu-kostel-zasterezhennya/34017.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/rani-na-tili-hramu-kostel-zasterezhennya/34017.html#respond</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 09 Apr 2015 09:54:40 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA[буковина]]></category>
		<category><![CDATA[Вашківці]]></category>
		<category><![CDATA[Великдень]]></category>
		<category><![CDATA[Вижницький район]]></category>
		<category><![CDATA[католики]]></category>
		<category><![CDATA[костел]]></category>
		<category><![CDATA[Мечислав Мокшицький]]></category>
		<category><![CDATA[Микола Перч]]></category>
		<category><![CDATA[отець Віктор Фролов]]></category>
		<category><![CDATA[пам'ятка архітектури]]></category>
		<category><![CDATA[поляки]]></category>
		<category><![CDATA[ФДМУ]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=34017</guid>

					<description><![CDATA[<p>Занедбана будівля костелу у Вашківцях на Вижниччині у тиждень між двома Великоднями (за західним і східним обрядом) стала викликом духовності чиновників. &#160; «Є у Вашківцях справжній костел. Храм Успіння Пресвятої Діви Марії побудовано на початку 20-х років ХІХ століття і освячено 1826 року. Наприкінці ХІХ століття католицька громада міста налічувала 1,7 тисяч прихожан, яких обслуговував [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/rani-na-tili-hramu-kostel-zasterezhennya/34017.html">Рани на тілі храму.  Костел-застереження</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p><a href="http://versii.cv.ua/kultura/rani-na-tili-hramu-kostel-zasterezhennya/34017.html/attachment/img_7195" rel="attachment wp-att-34018"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-large wp-image-34018" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/04/IMG_7195-800x800.jpg" alt="IMG_7195" width="565" height="565" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/04/IMG_7195-800x800.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/04/IMG_7195-180x180.jpg 180w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/04/IMG_7195-396x395.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/04/IMG_7195-45x45.jpg 45w" sizes="auto, (max-width: 565px) 100vw, 565px" /></a><strong>Занедбана будівля костелу у Вашківцях на Вижниччині у тиждень між двома Великоднями (за західним і східним обрядом) стала викликом духовності чиновників.</strong></p>
<p>&nbsp;</p>
<p><em>«Є у Вашківцях справжній костел. Храм Успіння Пресвятої Діви Марії побудовано на початку 20-х років ХІХ століття і освячено 1826 року. Наприкінці ХІХ століття католицька громада міста налічувала 1,7 тисяч прихожан, яких обслуговував отець Вінцент Свобода. У 1903 році його змінив Вінцерт Рокинський, а від 1912 по 1929 роки, коли кількість вірних досягла 2 тисяч, громадою опікувався отець Марцель Завадовський. Костел закрила радянська влада у 1949 році, перетворивши його на кінотеатр. Власне, сьогодні будівля більш нагадує саме кінотеатр, ніж костел». – Так пишуть про вашківецький костел на численних інтернет-сайтах про наш край. </em></p>
<p><strong><em> </em></strong></p>
<p><strong>«Буковина присягнула Габсбургам»</strong></p>
<p>1774 року (відразу після відходу російської армії) австрійські війська зайняли Чернівці, а до жовтня того ж року — всю західну частину Буковини. У краї був організований Чернівецький генералат.</p>
<p>Після демаркації кордонів 12 жовтня 1778 р. у Чернівцях в урочистій обстановці «Буковина присягнула Габсбургам». Військова адміністрація намагалася через початок своєчасних реформ «приєднати Буковину до культури західних країн». Реформаторські заходи стосувалися практично всіх сфер життєдіяльності.</p>
<p>Насамперед були привезені із західних країн хороші фермери, ремісники та гірники. Таким чином, тоді серед інших у краї оселилося багато німецьких колоністів, які зробили суттєвий внесок у піднесення занепалого сільського господарства та у розвиток ремісництва, промисловості і гірничої справи. Особливо заохочені були прибулі ремісники, оскільки їм гарантувались повна свобода ремісництва і тридцятирічне звільнення від податків зі збудованих ними будинків для ведення ремісничої діяльності.</p>
<p>Саме тоді тривали й реформи в релігійній сфері – і зведення костелу у Вашківцях належить до того періоду. На чималій території костелу ховали священиків і меценатів церкви. Логічно, що костел XIX століття мав би бути щонайменше пам’яткою архітектури місцевого значення на Буковині. Тим часом, новий реєстр пам’яток культурної спадщини практично порожній.</p>
<p><strong>Буква закону проти духу закону?</strong></p>
<p>Від радянських часів, коли костел став кінотеатром, і досі будівля перебуває на балансі місцевих громад – то Вашковецької міської, то Вижницької районної ради. У радянські часи з правого боку від костелу піднявся багатоквартирний будинок. Кажуть, він має недобру славу, адже збудований буквально на кістках. Зліва від костелу – колишній дім священика, в якому нині розташована бібліотека для дорослих.</p>
<p>Упродовж трьох років порятунком костелу переймається <strong>священик о. Віктор ФРОЛОВ.</strong> Разом з іншими активістами вони прибрали зал костелу, вичистили сміття (а храм за попередні роки перетворився не просто на смітник, а подекуди й на вбиральню), закрили вікна цупким поліетиленом. Навіть знайшли доброчинців, які поставили металопластикові двері – принаймні, до того часу, коли з’являться можливості для реставрації храму, він буде захищений від вандалів. Всередині у великому залі встановлений хрест, який також пожертвували доброчинці, є видрукувані коштом друкарні «Ант-ЛТД» ікони на холсті. Посеред залу – перелаштоване під іконостас старовинне дерев’яне трюмо, яке, за свідченнями старожилів, залишилося ще від ксьондза (на жаль, уже без дзеркала).</p>
<p>– Вашківці – то є панське містечко, – каже отець Віктор. – Невже не в наших інтересах, щоби та рана на тілі міста, та розвалюха набула нормального вигляду? Ми не тільки прибрали сміття з костелу, ми хочемо з Божою поміччю повернути цій церкві її справжнє призначення. Той бруд, який ми звідси винесли, жодним чином не вплинув на ауру храму. Місце все одно святе, намолене. Тут люди мають молитися…</p>
<p>Отець Віктор – безсрібник, завдяки непосидючості якого відродилося вже кілька храмів на Буковині, який дав перший і вирішальний поштовх до повернення громадам, зокрема, і храму по вул. Нікітіна в Чернівцях, і костелу в Лужанах та ін. – не тільки розпочав процес реєстрації католицької релігійної громади у Вашківцях, а уже й заручився підтримкою Митрополії Римо-католицької церкви у Львові. Відшукав зв’язки з зацікавленими у відродженні костелу вихідцями з Вашківців – мешканцями Куту Вашковєцкого у польській Зеленій Гурі. Вийшов навіть на посольство Польщі в Україні.</p>
<p><strong><em> <a href="http://versii.cv.ua/kultura/rani-na-tili-hramu-kostel-zasterezhennya/34017.html/attachment/dokument_katoliki" rel="attachment wp-att-34020"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-large wp-image-34020" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/04/dokument_katoliki-768x1024.jpg" alt="документ_католики" width="565" height="753" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/04/dokument_katoliki-768x1024.jpg 768w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/04/dokument_katoliki-296x395.jpg 296w" sizes="auto, (max-width: 565px) 100vw, 565px" /></a></em></strong></p>
<p><strong><em>Вашковецький міський голова Микола Перч:</em></strong></p>
<p><a href="http://versii.cv.ua/kultura/rani-na-tili-hramu-kostel-zasterezhennya/34017.html/attachment/perch" rel="attachment wp-att-34021"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-large wp-image-34021" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/04/perch-800x600.jpg" alt="перч" width="565" height="424" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/04/perch-800x600.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/04/perch-396x297.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/04/perch-300x224.jpg 300w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/04/perch-260x194.jpg 260w" sizes="auto, (max-width: 565px) 100vw, 565px" /></a></p>
<p>– Справді, у нас на території ради є колишній кінотеатр (колишній костел). Свого часу був намір це приміщення продати, тоді його передали у власність районної ради. Але з продажем не склалося, тож його повернули на баланс міськради. Приміщення цегляне, але в занедбаному стані. Після повені 2008-го року місту вдалося отримати певні кошти на його часткове відновлення – це було за каденції попереднього міського голови. Тож за «стихійні» кошти приміщення перекрили новим дахом. Коли я балотувався на посаду міського голови, у моїй передвиборчій програмі був пункт – знайти господаря для цієї будівлі, щоби вона не руйнувалася, облагородити. Тож, ставши на посаду, я також шукав для неї хазяїна. Були пропозиції придбати будівлю для переобладнання під розважальний захід. Але охочі його купити, дізнаючись, що це, можливо, колишня культова споруда, яка підлягає під дію законів 90-х років про повернення культових споруд релігійним організаціям, відмовлялися від своїх бажань. Були в нас і інші ідеї – віддати приміщення в користування училищу медичного коледжу, який у нас функціонує, задіяти одну кімнату під музей нашої надзвичайно популярної, всесвітньо відомої Маланки. Для передачі коледжу, який є закладом обласного підпорядкування, звернулися до обласної ради. Комісія облради розглядала можливість взяття будівлі кінотеатру (костелу) на баланс облради. Зрештою, ймовірність відновлення римо-католицької громади і в подальшому – бажання повернути собі культову споруду зупинили і цей процес.</p>
<p>Упродовж уже трьох років ми як міськрада звертаємося до активістів, що претендують на цю будівлю: беріть її. Але дотримуючись юридичних вимог. Релігійна громада може повернути собі костел тільки через суд. Насамперед ця громада має офіційно зареєструватися і подати позов до суду. Після позитивного рішення суду вони виготовлять державний акт на земельну ділянку під майно, – наголосив міський голова.</p>
<p>Тим часом, як виглядає, є й інші шляхи повернення храму парафіянам. Свого часу (2012-го року) <strong>Фонд держамайна України</strong> надав свої роз’яснення щодо порядку передачі нерухомого майна церкві на запит Хотинської районної ради про застосування законодавства при вирішенні питання щодо можливості передачі Свято-Покровській церкві м. Хотина кам’яної сторожки з прибудовою. «…Відповідно до статті 17 Закону України від 23.04.1991 № 987-ХІІ «Про свободу совісті та релігійні організації», культові будівлі і майно, які становлять державну власність, передаються організаціями, на балансі яких вони перебувають, у безоплатне користування або у власність релігійних організацій безоплатно за рішенням обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а у Республіці Крим — Уряду Республіки Крим, – йдеться в роз’ясненні. –…Додатково звертаємо увагу, що саме обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації, Рада Міністрів Автономної Республіки Крим мають вивчати питання щодо колишніх культових будівель, церковних приміщень і майна, належність яких до церковної власності підтверджена архівними документами».</p>
<p><strong><em> </em></strong></p>
<p><strong><em>Ймовірність і реальність </em></strong></p>
<p><strong><a href="http://versii.cv.ua/kultura/rani-na-tili-hramu-kostel-zasterezhennya/34017.html/attachment/img_7175" rel="attachment wp-att-34022"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-large wp-image-34022" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/04/IMG_7175-800x800.jpg" alt="IMG_7175" width="565" height="565" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/04/IMG_7175-800x800.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/04/IMG_7175-180x180.jpg 180w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/04/IMG_7175-396x395.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/04/IMG_7175-45x45.jpg 45w" sizes="auto, (max-width: 565px) 100vw, 565px" /></a>Щ</strong><strong>о можуть мати Вашківці у не такому й віддаленому майбутньому</strong>. Як стверджують спеціалісти, Вашківці можуть мати паспортизовану пам’ятку і туристичний маршрут. Громада абсолютно законно може ініціювати таку роботу і таким чином повернути собі цей храм як історико-культурну і архітектурну пам’ятку цілком законним шляхом. Якщо Бог поможе громадським активістам і майбутнім парафіянам костелу, вони можуть на громадських засадах організувати паспортизацію пам’ятки, подавши до Науково-дослідного інституту пам’яткоохоронних досліджень відповідне звернення з клопотанням щодо здійснення науково-практичних робіт на об’єкті як нововиявленої пам’ятки. Щоби налагодити цю роботу з точки зору туристичної привабливості, необхідно привести у відповідний порядок пам’яткоохоронну документацію. Область мала би передбачити кошти на виготовлення такого плану науково-пошукових робіт.</p>
<p><strong>А що мають Вашківці на цей момент</strong>. Вашківці мають костел – ймовірно, пам’ятку архітектури щонайменше місцевого значення, яка візуально збереглася на 70%. На даний період формування Державного реєстру нерухомих пам’яток України за чинним законодавством незалежної України не завершено (хоча була затверджена Загальнонаціональна програма з формування Державного реєстру до 2010 року). Це питання останнім часом часто порушується, із зауваженням, щоправда, що в держави на формування реєстру і тим паче – на збереження пам’яток – не було коштів. Але ті області, які мали бажання, подавали такого плану документи для паспортизації пам’яток до відповідної держслужби в структурі Міністерства культури – нині це управління з питань культурної спадщини. Найактивніще у цьому напрямку працювали спеціалісти в Криму, Донецьку, Запоріжжі, Києві. Найпасивніше – в Західній Україні, де найбільше цінних об’єктів нерухомості. Якщо по Чернівцях, починаючи з 2003 року, розпочиналася паспортизація з укладенням охоронних договорів з користувачами, а у 200-2007 роках, під час робіт з «Коригування історико-архітектурного опорного плану історичних ареалів Чернівців і визначення режимів їх використання» був сформований перелік об’єктів культурної спадщини по місту (всіх типів), а  2007-го розпочалася робота із включення до Державного реєстру ансамблю вул. Кобилянської (станом на сьогодні включено тільки 31 пам’ятку), то по області такого плану не розробляли. Хоча в радянські часи, наприкінці 1980-х років, була виготовлена такого плану документація по історичних містах всього Радянського Союзу – вочевидь, вона втрачена для України.</p>
<p><a href="http://versii.cv.ua/kultura/rani-na-tili-hramu-kostel-zasterezhennya/34017.html/attachment/img_7212" rel="attachment wp-att-34023"><img loading="lazy" decoding="async" class="aligncenter size-large wp-image-34023" src="http://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/04/IMG_7212-800x800.jpg" alt="IMG_7212" width="565" height="565" srcset="https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/04/IMG_7212-800x800.jpg 800w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/04/IMG_7212-180x180.jpg 180w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/04/IMG_7212-396x395.jpg 396w, https://versii.cv.ua/wp-content/uploads/2015/04/IMG_7212-45x45.jpg 45w" sizes="auto, (max-width: 565px) 100vw, 565px" /></a></p>
<p>А найнеприємніше, що частина землі поруч з костелом у Вашківцях – уже в приватній власності місцевого підприємця. І якщо при виділенні йому землі йшлося про зведення тут крамниці, то зараз уже проведене перепрофілювання земельної ділянки і незабаром поруч з храмом виросте станція техобслуговування автомобілів. Знову – на кістках…</p>
<p>Хоча фахівці твердять, що приватизація землі поруч з пам’яткою – порушення, бо з цього приводу при здійсненні продажу чи передачі у власність мала бути відповідна пам’яткоохоронна документація (зокрема, висновок про цінність землі з історико-культурного значення). Та кому це було потрібно кільканадцять років тому, якщо чиновники й досі називають костел «кінотеатром».</p>
<p>…«Собори душ своїх бережіть…», – писав свого часу класик української літератури Олесь Гончар у своєму романі-застереженні «Собор». Це був твір-застереження від втрати єдності поколінь, минулого і сучасного, історичної пам&#8217;яті народу. І додавав: «Каліка той, хто не здатен предківщиною дорожити». І ще: «Людині дано пам&#8217;ять, що сягає у віки, тому вона й людина».</p>
<p>Чи не таким застереженням є занедбаний костел у Вашківцях?..</p>
<p><strong><em>Маріанна АНТОНЮК, «Версії»</em></strong></p>
<p><em> </em></p>
<p><em>Редакція спостерігатиме за розвитком ситуації з відновлення костелу у Вашківцях та інформуватиме про це читачів.  </em></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/rani-na-tili-hramu-kostel-zasterezhennya/34017.html">Рани на тілі храму.  Костел-застереження</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/rani-na-tili-hramu-kostel-zasterezhennya/34017.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>0</slash:comments>
		
		
			</item>
		<item>
		<title>ІСЛАМ ПІДНІМАЄТЬСЯ ПРОТИ «ГЕЙРОПИ»</title>
		<link>https://versii.cv.ua/news/islam-pidnimayet-sya-proti-gejropi/18759.html</link>
					<comments>https://versii.cv.ua/news/islam-pidnimayet-sya-proti-gejropi/18759.html#comments</comments>
		
		<dc:creator><![CDATA[Lida]]></dc:creator>
		<pubDate>Thu, 20 Sep 2012 11:58:00 +0000</pubDate>
				<category><![CDATA[Новини]]></category>
		<category><![CDATA["гейропи"]]></category>
		<category><![CDATA[держава]]></category>
		<category><![CDATA[іслам]]></category>
		<category><![CDATA[католики]]></category>
		<category><![CDATA[мусульман]]></category>
		<category><![CDATA[США]]></category>
		<category><![CDATA[хвиля напади]]></category>
		<guid isPermaLink="false">http://versii.cv.ua/?p=18759</guid>

					<description><![CDATA[<p>Ісламським світом прокотилася хвиля нападів на представництва західних держав. Цього разу приводом став аматорській фільм «Невинність мусульман», показаний телеканалами США: мусульмани сприйняли його як образливий. Колись такий сплеск нетерпимості збурили «Сатанинські вірші» Салмана Рушді, якого західні спецслужби й досі ховають від помсти мусульманських фанатиків і охороняють, як зіницю ока. Потім хвилю ненависті викликала данська карикатура [&#8230;]</p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/islam-pidnimayet-sya-proti-gejropi/18759.html">ІСЛАМ ПІДНІМАЄТЬСЯ ПРОТИ «ГЕЙРОПИ»</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></description>
										<content:encoded><![CDATA[<p>Ісламським світом прокотилася хвиля нападів на представництва західних держав. Цього разу приводом став аматорській фільм «Невинність мусульман», показаний телеканалами США: мусульмани сприйняли його як образливий. Колись такий сплеск нетерпимості збурили «Сатанинські вірші» Салмана Рушді, якого західні спецслужби й досі ховають від помсти мусульманських фанатиків і охороняють, як зіницю ока. Потім хвилю ненависті викликала данська карикатура на пророка Мухаммеда, через яку постраждали і скандинавські дипломати, і зовсім випадкові люди.</p>
<p>Фанатизм – сила сліпа і страшна. Не варто думати, що в сучасному світі лише ісламські фанатики загрожують нормальним міжконфесійним відносинам. Є свої фанатики і серед християн – католиків, православних, протестантів. Вистачає їх і в інших конфесіях, і не тільки. Адже нещодавно ми були свідками акту нетерпимості з боку переконаних атеїсток. Мається на увазі «хрестоповал», організований дівчатами з організації «Фемен».</p>
<p>Упродовж кількох десятиліть західний ліберальний світ демонстрував свою безмежну толерантність, закликаючи всіх копіювати цей досвід. Проте і в країнах ЄС, і в Сполучених Штатах поступово накопичувався конфліктний потенціал, викликаний несумісністю базових цінностей різних етнічних і конфесійних громад. Ліберальні протестанти й католики звинувачували іммігрантів-мусульман у небажанні інтегруватися у західне суспільство і у невідповідності їхніх звичок стандартам сучасного життя. Натомість прибічники ісламу підкреслювали: західний світ загниває, втрачає елементарну мораль і на очах розкладається.</p>
<p>Подібну критику на адресу західної цивілізації можна почути і з боку православних фундаменталістів. Особливу критику з їхнього боку спричиняє толерантне ставлення до гомосексуалізму, характерне для сучасного західного суспільства. Дехто з православних фундаменталістів навіть називає Європу «Гейропою». Католиків і протестантів вони критикують за «бездуховність», зайвий раціоналізм і відсутність «справжньої віри».</p>
<p>Позиція Російської православної церкви віднедавна виглядає більш зваженою. Наприклад, цими днями патріарх Московський наніс візит до Варшави, де підписав спільний документ з ієрархами Польської католицької церкви. Зроблений крок до примирення російських православних і польських католиків, позитивно розцінений і Українською греко-католицькою церквою. Її віряни сподіваються, що наступним кроком російського православ’я буде примирення з українськими греко-католиками. На фоні зростаючої хвилі релігійної нетерпимості, що піднімається у світі, таке зближення є необхідним. Римський папа Бенедикт XVI зі свого боку намагається протистояти шквалу ненависті. Він побував із візитом на Близькому Сході, де спробував примирити християн з мусульманами.</p>
<p>Релігійні конфлікти є надзвичайно запеклими і вкрай небезпечними. Вони ірраціональні, тому залагоджувати їх дуже складно. Значно легше  їм запобігти або загасити їх на ранніх стадіях. На жаль, нову хвилю нетерпимості попередити не вдалося, тож необхідно її якнайшвидше локалізувати. Інакше світ може опинитися у непримиренному протистоянні, вийти з якого буде зовсім непросто.</p>
<p><strong>Ігор БУРКУТ</strong></p>
<p>Запис <a href="https://versii.cv.ua/news/islam-pidnimayet-sya-proti-gejropi/18759.html">ІСЛАМ ПІДНІМАЄТЬСЯ ПРОТИ «ГЕЙРОПИ»</a> спершу з'явиться на <a href="https://versii.cv.ua">Медіа-Версії</a>.</p>
]]></content:encoded>
					
					<wfw:commentRss>https://versii.cv.ua/news/islam-pidnimayet-sya-proti-gejropi/18759.html/feed</wfw:commentRss>
			<slash:comments>1</slash:comments>
		
		
			</item>
	</channel>
</rss>
